uk.planet.wikimedia

February 17, 2017

Вікімедіа Україна

Які статті найпоширеніші у Вікіпедіях різними мовами

На сьогодні існує 295 мовних розділів Вікіпедії. Усі вони є окремими сайтами, з назвами на зразок uk.wikipedia.org, де перші дві чи три літери — код мови. (Принагідно зауважу, що код української мови — uk, а України як країни — ua, тому не плутайте). Є група мовних розділів, які ще не створені окремо, а перебувають в так званому Інкубаторі, поки мовний комітет спільноти не вирішить, що такий сайт має своїх дописувачів і буде розвиватися.

Кожна стаття пишеться окремо і, в принципі, не залежить від версій про цей же предмет іншими мовами (крім випадків, коли статтю повністю перекладають з однієї мови іншою, але й тоді, після завершення перекладу стаття починає жити власним життям і подальші редагування не обов’язково стаються внаслідок змін в інших мовних розділах). Статті пишуться на основі різних джерел, і найвірогідніше — джерел тією мовою, що є рідною для дописувача. Певний мовний розділ Вікіпедії дуже залежить від кількості і якості джерел, на які посилається, бо дописувачів, які можуть перекладати з інших мов, зазвичай менше. Тому стаття про якогось політичного діяча може (і, вірогідно, буде) кардинально відрізнятися, скажімо, англійською, українською і китайською.

Статті пов’язані між собою міжмовними посиланнями. У Вікіпедії є службова сторінка «Сторінки з найбільшою кількістю інтервікі-посилань», де можна побачити список статей, що створені різними мовами. Немає жодної статті, що мала б 295 мовних версій. Найближче наблизилась стаття про Фінляндію — 283.

Перша десятка виглядає так:

  1. Фінляндія‏‎ (283 міжмовні посилання)
  2. Росія‏‎ (282)
  3. Чилі‏‎ (281)
  4. Туреччина‏‎ (275)
  5. Сполучені Штати Америки‏‎ (275)
  6. Німеччина‏‎ (272)
  7. Італія‏‎ (271)
  8. Вікіпедія‏‎ (269)
  9. Польща‏‎ (268)
  10. Європа‏‎ (267)

Зрозуміло, чому найбільше пишуть про країни. Давайте поглянемо на перші 500 статей у цьому рейтингу.

  • Найбільше серед них статей про країни, далі статті можна інтуїтивно згрупувати в такі типи: час (місяці, дні тижня, роки, дати), населені пункти, географічні та астрономічні об’єкти, поняття та інше, особи, мови, науки, жива природа, організації.
  • chartСтаття «Україна‏‎» на 23-24 місці разом з «Канадою» — 253 версії.
  • Серед населених пунктів набільше описане Ріо-де-Жанейро‏‎ (244 посилання).
  • 231 статті є про Курів‏‎ — село на північному сході Польщі. Оце ж хтось постарався над перекладами! З польських населених пунктів у список втрапили ще три: Варшава‏‎ (219 посилань), Трояни (Мазовецьке воєводство)‏‎ (203) і Конськоволя‏‎ (195).
  • Понеділок‏‎ — 207 мов, неділя‏ —‎ 206.
  • Серед статей найбільше мовних версій є про 2012‏‎ рік (201 посилання).
  • Серед статей про дні року найбільше про 1 січня‏‎ (191 посилання) і далі непослідовно, але про інші числа січня.

Список осіб з цього списку варто подати окремо:

Про Рейгана написали більшою кількістю мов, ніж про Ісуса, про корейського політика Сунг Яае-ки‏‎ — частіше, ніж про Гітлера (треба віддати належне завзятості автора цих машинних перекладів, якого згодом глобально заблокували), статтей про Майкла Джексона така ж кількість, що й про Ейнштейна.

Серед наук лідирує географія:

Про собаку (Пес свійський‏) написали частіше, ніж про кота (Кіт свійський‏‎): 220 проти 211.

Стаття «Істинна церква Ісуса»‏‎ має 261 мовну версію, «Організація Об’єднаних Націй‏‎» — 202.

Стаття «Вікіпедія‏‎» з’являється частіше (269), ніж «Біблія»‏‎ (228), що зовсім не дивно для онлайн-енциклопедії, а «Коран» не втрапив у перші 500 статей.

«Вода» в цьому списку на сто тридцять дев’ятій сходинці‏‎ (214 мовних версій).


by Vira Motorko at February 17, 2017 12:49 PM

February 16, 2017

Користувач:Ата

Не питайте у Вікіпедії, «як же так»


Є два основні типи коментарів до публікацій про Вікіпедію: «чудовий ресурс! завжди ним користуюся» і «фігня це все, створив статтю, її витерли, більше не писатиму».

Я регулярно стикаюся зі скаргами на вилучені з Вікіпедії статті. Як стається, що люди, які раніше писали коментарі перші, починають писати другі? «Я написав статтю про свій проект, він же такий важливий, а її витерли, як так», «Я написала про нашу компанію, а мені сказали, що там порушення авторських прав, але ж то все з сайту фірми, як так», «Наша ГО — найпатріотичніші патріоти у всьосвіті, українці мають знати своїх героїв, а статтю про нас вилучили, як так» і десь в такому дусі, і все закінчується словами «більше не намагатимуся, пишіть тепер усе самі».

По-перше, не можливо налякати вікіпедистів словами «пишіть тепер усе самі», бо це, холєра ясна, саме те, чим вони досі — весь час, роками, без сну і без грошей — займаються, не відаючи і не переймаючись про ваше безцінне існування. (Щоб ви знали, такі лякалки — це переважно тупо, але якщо вони дієві — то ще й підло).

По-друге, я знаю, в чому ваша проблема. Вона полягає в тому, що ви писали _про_себе_. Особисто, проектно чи організаційно, але писання про себе запрограмоване на невдачу. Ой справді, тут, звісно, виникне запитання-аргумент «але хто ж знає про мене краще за мене? хіба, коли людина пише про себе, це не джерело?». Але відповідь на нього ясна: ні, не джерело. Людина має властивість бути упередженою. Фахівці скажуть вам, що в середньому мемуари треба ділити наполовину, бо всі ми схильні на(або при-)писати тільки хороше. Написання про себе у Вікіпедії не вітається. Ви це робити можете — навіть купа людей це справді робить, визнаю, — але чи ви здатні бути неупередженими і писати не з голови, а зі сторонніх публікацій про вас?

По-третє, Вікіпедія — не панацея. Я сама щодня десь кажу, що вона чудова, прекрасна, корисна, впливова, що нею можна користуватися для отримання інформації, для тренування навичок реферування і перекладу, для поповнення інформації українською мовою про все на світі і посилення присутності української мови в інтернеті. Але я також кажу, що Вікіпедія — не панацея. Вона стороння, вона не може сама щось пропагувати, будь то українська мова чи продукт вашої фірми. Вона прагне бути якомога більш нейтральною. І вона третинна. Розумієте, для читачів це навіть не вторинне джерело інформації. Якщо історичний документ — це первинне джерело, науково-історична публікація — вторинне, то Вікіпедія, де в статті про подію згадано цю публікацію — третинне, і без вторинних джерел вона не пишеться.

«Але ж це вартісне, корисне, потрібне, патріотичне, українське, як же так». Між цим вартісним-корисним-і-теде та Вікіпедією ви маєте спершу побудувати місток. Якщо ви робите проект, а про нього не пишуть ЗМІ — замучте їх, щоб вони написали. Благо, зараз можна навіть написати новинарям в FB, і якщо ви такі класні, про вас напишуть. Якщо ваша фірма номер-один-в-україні, не полінуйтеся знайти рейтинг, який справді буде це підтверджувати. Якщо ви написали перший-в-україні-гіпер-пупер-роман, то турбуйтеся НЕ про те, щоб про нього писалося у Вікіпедії, а про те, щоб його продавали, купували, читали і говорили. Вікіпедія — це наслідок відо́мості, не треба використовувати її як причину, а потім ображатися на всіх і пускати нюні «які вони погані, вилучили статтю, я на вас ображений». Будуть сторонні публікації — буде стаття.

#ЯпишуВікіпедію про якісь ліві речі. Мені складно писати про те, до чого я маю відношення, бо відчуваю, що буду перетягувати на себе ковдру (і це саме те, що відбувається в обговореннях статей, коли редактор статті починає сперечатися з її предметом). Здалося б покращити статтю про мою організацію, і навіть є чим, але мені було б набагато спокійніше, якби це зробила стороння людина.

Кожен може допомогти Вікіпедії, написавши статтю. Є тисячі імен, назв, термінів, дат, про які ви можете написати. Тому якщо у вас є вільний час, турбуйтеся про свою відо́мість, щоб про вас колись можна було написати, або пишіть про щось іще.

PS. Третій тип коментарів насправді існує, і це «ох, часом буває складно, але якщо не я, то хто?», але це наступна стадія, до якої доживають не всі, і такі коментарі переважно лишаються не висловлені. Бо робота не любить галасу. Запитання є?

by Vira Motorko (noreply@blogger.com) at February 16, 2017 09:41 AM

February 15, 2017

Вікімедіа Україна

Про ізольованість і прив’язаність

Коли я хочу дізнатися більше про щось, я вводжу в пошуковий рядок назву цього предмета, явища, ім’я людини тощо і, здебільшого, отримую інформацію про те, що мене цікавить. Коли іноді за відомою мені назвою, чи за моєю версією написання слова, мені не вдається отримати шукане, я звертаюся до дотичних тем, явищ, або імен, зі сподіваннями знайти в них посилання на те, що мене цікавить. Певен, це звичний алгоритм дій не лише для мене і він достатньо дієвий, аби його дотримуватися.

В ідеальному світі за таким підходом можна отримати всю потрібну інформацію. Але світ не ідеальний, а пошукові рушії і більшість контенту взагалі створені людьми. Тому система має слабкі місця, через які можна не знайти того, що шукаєш, хоча воно й було зовсім поряд, можна не дізнатися, що за темою можна прочитати ще і в сусідньому місці. Термінами Вікіпедії – читач може не знайти статті під тим заголовком, який шукає, він може читати суміжну статтю, але не знайти в ній посилання на сторінку із тим, чим цікавиться, або читаючи власне те, що йому цікаво, може не дізнатися якоїсь дотичної інформації, яка його теж могла б зацікавити.

Для енциклопедії це означає зниження відвідуваності і популярності, оскільки читачі, замість більше читати, змушені більше звертатися до пошуку і, ймовірно, знаходити те, що їх цікавить, в інших місцях. На додачу, та сама неможливість знайти шукане може призвести до розпорошення зусиль дописувачів проекту, бо вони можуть почати створювати статті з нуля, вважаючи, що їх немає, замість того, аби доповнювати їх, або писати суміжні, направду ще не написані.

wikiconnectivity

Частиною цього явища у Вікіпедії є так звані ізольовані статті, або статті-сироти – тобто, сторінки, на які не посилаються інші статті Вікіпедії і знайти які можна, через це, тільки безпосередньо через пошук, якщо знаєш, що шукати.

Найчастіше такі статті утворюються, коли користувачі створюють нові сторінки і не роблять у них посилань на статті на суміжні теми, або коли в таких суміжних статтях не додають посилань на створену сторінку. Іноді статті стають ізольованими після вилучення посилань на них зі статей на суміжні теми, або вилучення цілих сторінок, чи перенаправлень, які пов’язували цю сторінку з рештою Вікіпедії. Зробивши зворотнє, додавши посилання на неї у суміжних статтях, або створивши одну, або навіть кілька проміжних статей, із посиланнями на неї, можна знову зробити її доступною для тих, хто переходить за посиланнями між сторінками.

Для боротьби із ізольованістю статей в україномовній Вікіпедії тривалий час діяв спеціальний проект Зв’язність і навіть проводилися тижні зв’язності, присвячені збільшенню кількості посилань між статтями і зменшенню кількості ізольованих статей. Але, ясна річ, щоби ефективно провадити таку роботу, потрібно розуміти, котрі зі статей є ізольованими. Найпростішим способом дізнатися, чи на сторінку Вікіпедії посилаються інші сторінки, можна через інтерфейс Вікіпедії з допомогою інструмента «Посилання сюди», який зазвичай можна знайти на панелі ліворуч. Він може допомогти у перевірці однієї статті: якщо він скаже, що на неї не посилається жодна стаття, або взагалі жодна сторінка Вікіпедії – ця стаття є ізольованою.

Зрозуміло, що вручну перевіряти так кожну із сотень тисяч статей Вікіпедії, посилання між якими, разом зі статтями, постійно змінюються, видається завданням майже безнадійним. Додають складнощів такій перевірці ізольовані статті, на які є посилання з інших ізольованих статей. Ізольовані статті можуть утворювати доволі довгі і розгалужені ланцюжки посилань між собою, окремі «перешийки» і «острівці» зв’язків, так звані кластери, залишаючись недоступними для мандрівників із «материка» – із інших, зв’язаних сторінок. Прикладами таких сторінок можуть бути статті про митця і про окремі його роботи, які посилаються одна на одну, але на жодну з яких немає посилань із інших статей Вікіпедії, наприклад, зі статті про мистецтво країни, де він народився. Або, наприклад, статті про корисні копалини, чи форми рельєфу, які посилаються одна на одну, але на які немає посилань зі сторінок відповідно про економіку чи географію того регіону.

Кількість сторінок у Вікіпедії та наявність кластерів ізольованих статей роблять ручну перевірку на ізольованість майже неможливою і зрозумілою відповіддю на такий виклик був би інструмент, бот, який би періодично займався такою перевіркою, позбавивши людей необхідності вручну блукати посиланнями між статтями. На жаль, створення і робота подібних інструментів пов’язана з низкою труднощів, через що вони не так часто з’являються, а наявні з часом перестають підтримуватись їх розробниками і операторами. Наприклад, між часом зупинки останнього такого бота і запуском його чергової альтернативи пройшло більше двох років. Весь цей час, позбавлений автоматизованого інструменту, проект Зв’язність фактично був паралізований.

Не так давно, однак, цей проект отримав шанс на роботу, завдяки новому інструментові, який надає список ізольованих статей. Кожен зацікавлений користувач може, наприклад, пошукати себе у списку і перевірити, чи з-поміж започаткованих ним статей є ізольовані. Ясно, що додавати посилання, зв’язувати, можна не тільки на «свої» статті, але навіть простеживши хоча б за своїм доробком, можна зробити вагомішим і кориснішим не лише свій внесок, а й зробити повнішою для читачів і відвідуванішою усю Вікіпедію.

Чому б цього не зробити? 🙂


by sergento777 at February 15, 2017 01:34 PM

February 14, 2017

Вікімедіа Україна

АНОНС: вікізустріч у Тернополі

18 лютого у Тернопільській обласній універсальній бібліотеці відбудеться зустріч з одним із найкращих і найпрацьовитіших українських вікіпедистів, уродженцем Тернополя Мар’яном Довгаником.

Користувач MaryankoD у Вікіпедії з лютого 2007 року. 14 лютого виповнюється рівно 10 років як він створив першу статтю для Вікіпедії. З того часу він започаткував 34867 (!) статей, загальна кількість редагувань в усіх проектах — 170 499, в укрвікі — 138 517.

Він також започаткував вікіпроект «Тернопільщина». Загалом, багато працював для створення і наповнення статей про Тернопільщину, а саму статтю «Тернопільська область» вивів у вибрані. Це єдина область, стаття про яку є вибраною.

За свою роботу у Вікіпедії нагороджений медаллю «З нагоди 20-ї річниці незалежності України» за визначний внесок у розвиток Вікіпедії.

Початок вікізустрічі о 15:00 у читальному залі Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Вхід вільний.

Приєднатись до події у Facebook


by H_Anna at February 14, 2017 06:19 PM

February 13, 2017

Вікімедіа Україна

Статистичний листок Вікіджерел

Вікіджерела — це вільна бібліотека, сестринський проект Вікіпедії. Вона містить різноманітні роботи, від класики художньої літератури і до міжнародних угод, але все це розміщується і вичитується волонтерами з дотриманням авторських прав.

Статистичний листок Вікіджерел №1 (1) 2017

У січні 2017 року Вікіджерела переглянуто за сторінками 996 348 разів. При цьому активно редагують і поповнюють бібліотеку лише близько двадцяти користувачів.

У середньому на добу це склало 32 140 переглядів. Для порівняння, у минулому році у січні перегляди за сторінками склали 242 592 рази, у середньому на добу — відповідно, 7 826 переглядів. Це у підсумку складає на 75,35 % за загальними та 75,65% у середніми показниками на добу більшими переглядами від попереднього року.

31 місце за кількістю текстів серед всіх мовних розділів Вікіджерел.

Топ 100 сторінок (статей, текстів) у Вікіджерелах у січні 2017 року за переглядами:

  1. Статут Організації Об’єднаних Націй 5 619
  2. Конституція Республіки Молдова 4 009
  3. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/2334 (2016) 3 570
  4. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/3 (1946) 3 442
  5. Вечірні промені ясні (Гейне/Леся Українка) 3 304
  6. Угода про створення Співдружності Незалежних Держав 3 116
  7. Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР 2 685
  8. Марія Маркович (Марко Вовчок). Посмертна згадка 2 370
  9. Про Правила дорожнього руху (Україна) 2 176
  10. Договір про Союз Суверенних Держав (листопад 1991 року) 2 115
  11. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/34 (1947) 2 060
  12. Памяти М. О. Маркович (Марко Вовчок) 1 910
  13. Договір про Союз Суверенних Держав (липень 1991 року) 1 767
  14. Закон України «Про авторське право і суміжні права» 1 755
  15. Акт про відновлення державної незалежності Грузії 1 654
  16. Пам’яті тридцяти (Тичина) 1 609
  17. Декларація про незалежність Республіки Молдова 1 581
  18. Лист Президента РФ Генсеку ООН від 24 грудня 1991 року відносно членства Росії в ООН 1 579
  19. Алма-Атинська Декларація 1 563
  20. Чарівна флейта (1965) 1 557
  21. Ліствиця 1 469
  22. Пригоди Тома Сойєра/Розділ тридцять перший ЗАБЛУДИЛИСЬ У ПЕЧЕРІ 1 309
  23. Конституція Пилипа Орлика 1 295
  24. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/1 (1946) 1 286
  25. Сокіл 1 267
  26. Закон СРСР від 03.04.1990 № 1409-I 1 264
  27. Рамкове рішення Тристоронньої контактної групи про розведення сил і засобів 1 248
  28. Декларація про відновлення незалежності Латвійської республіки 1 248
  29. Навчальна програма з української літератури 9 клас 1 234
  30. Про утворення областей на території УСРР 1 215
  31. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/2 (1946) 1 179
  32. Декларація про незалежність Вірменії 1 176
  33. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/497 (1981) 1 176
  34. Акт про відновлення незалежної Латвійської держави 1 173
  35. Конституція Японії 1 114
  36. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/68/262 (2014) 1 109
  37. Навчальна програма з української літератури 7 клас 1 096
  38. Молитви перед хрещенням 1 076
  39. Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод 1 070
  40. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/478 (1980) 1 040
  41. Переказ про людей ва Записів Вей 1 036
  42. Третій Універсал Української Центральної Ради 1 035
  43. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/2166 (2014) 1 024
  44. Постанова Ради Республік Верховної Ради СРСР від 26.12.1991 № 143-Н 958
  45. Закон Республіки Узбекистан від 31.08.1991 № 336-XII 957
  46. Малоросійський гербовник 951
  47. Доповідь розвідки США «Оцінки діяльності та намірів Росії на недавніх американських виборах» 940
  48. Декларація про державну незалежність Республіки Киргизстан 928
  49. Ігор — князь сіверський 915
  50. Люблю я тебе, Україно! (пісня) 915
  51. Угода про координаційні інститути СНД 908
  52. Звернення Верховної Ради Естонської РСР до президента СРСР 893
  53. Четвертий Універсал Української Центральної Ради 885
  54. Другий Універсал Української Центральної Ради 878
  55. Указ Президента СРСР від 25.12.1991 № УП—3162 872
  56. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/27 (1947) 872
  57. Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців 862
  58. Заява В.Януковича від 1 березня 2014 року 845
  59. Конституція України 844
  60. Протокол за результатами консультацій Тристоронньої контактної групи 838
  61. Закон Естонської РСР про символіку Естонії 837
  62. Ігор — князь сіверський/Заспівка 833
  63. Перший Універсал Української Центральної Ради 827
  64. Пригоди Тома Сойєра/Розділ другий ЧУДОВИЙ МАЛЯР 819
  65. Мудра дівчина (українська народна казка) 819
  66. Декларація про незалежність Придністровської Молдавської РСР 815
  67. Указ Президента України від 20.08.2007 №715/2007 811
  68. Зоря/Покажчики/Іменний 808
  69. Декларація Ради Республік Верховної Ради СРСР № 142-Н 804
  70. Закон Республіки Білорусь від 11.12.1991 № 1304-VII 787
  71. Пригоди Тома Сойєра/Розділ шостий ТОМ ЗНАЙОМИТЬСЯ З БЕККІ 785
  72. Чарівна флейта 783
  73. Навчальна програма з української літератури 8 клас 778
  74. Закон України «Про Національну поліцію» 776
  75. Акт проголошення незалежності України 757
  76. Постанова Верховної Ради Естонської РСР про державний статус Естонії 753
  77. Конституція США 751
  78. Хмари (Іван Нечуй-Левицький) 738
  79. Конституція національно-культурної автономії (самоврядування) українців на Далекому Сході 737
  80. Новицький Олекса Миколайович 737
  81. Пригоди Тома Сойєра/Розділ дев’ятий ТРАГЕДІЯ НА ЦВИНТАРІ 736
  82. Резолюція Верховної Ради Естонської РСР про союзний договір 696
  83. Про перейменування топонімічних об’єктів та демонтаж пам’ятних знаків у м. Житомирі 689
  84. Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/28 (1947) 685
  85. Енеїда (Котляревський)/Частина перша 667
  86. Пригоди Тома Сойєра/Розділ двадцять третій ПОРЯТУНОК МЕФА ПОТТЕРА 657
  87. Таємниця щастя 652
  88. Мінський меморандум 646
  89. Указ Президента України від 11.12.1991 №1/1991 636
  90. Закон СРСР від 05.09.1991 № 2392-I 629
  91. Роксоляна 627
  92. Указ в.о. Президента СРСР від 19.08.1991 620
  93. Угода про врегулювання кризи в Україні 620
  94. Заява ДКНС 615
  95. Мирний план Путіна щодо врегулювання конфлікту в Україні 608
  96. Збірник законів і постанов Українського Правительства відносно закордонних інституцій 608
  97. Брати Моуглі 606
  98. Реєстр Війська Запорозького 1649/Чигиринський полк 601
  99. Пригоди Тома Сойєра/Розділ тринадцятий ЗГРАЯ ПІРАТІВ ПІДНІМАЄ ВІТРИЛА 601
  100. За українську справу. Спомини про III. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч 600

by arxivistowl at February 13, 2017 12:33 PM

February 09, 2017

Користувач:Ата

Не використовуйте Вікіпедію для читання «гарячих новин»

Вікіпедія настільки правдива,
наскільки правдиві використані для статей джерела.

Я вирішив почати з висновку, якщо раптом у вас не вистачить терпіння дочитати до кінця. Але думаю, краще прочитати статтю повністю: у світі «альтернативних новин» вміння розуміти, кому і коли вірити, дуже навіть необхідне.
Покажу вам, як нещодавні протести у Румунії були відображені у статті Вікіпедії. Приклади будуть з англійської Вікіпедії, так щоб мова вас не зупиняла, але те саме стосується і Вікіпедії румунської і, цілком вірогідно, будь-якої іншої мовної версії сайту. Потім спробуємо дізнатися більше про те, як інші гарячі новини описуватися в минулому і я дам кілька підказок, як використовувати ці статті (не зважаючи на заголовок).
Отож, що стається у Вікіпедії, коли щось значиме з'являється у новинах? Спочатку створюється стаття. Потім, якщо новина справді велика, як-то протести, її додають на головну сторінку. Потім настає час звичайної вікі-роботи: зацікавлені вікіпедисти (а також табуни анонімних користувачів, з різними інтересами, висловленими чи ні) починають покращувати, розширювати і змінювати новину і статтю, намагаючись діяти згідно з основними правилами Вікіпедії, якими є нейтральна точка зору та перевірність. Це в теорії. На практиці, «біла, освічена, чоловічої статі» більшість вікіпедистів дуже вірогідно з початкової версії статті дуже круто скосить в сторону власної точки зору. Наприклад, ця версія від 2 лютого не містить згадки про інші позиції, висловлені на публічній зустрічі 30 січня, напередодні прийняття законів. Також щоденні редагування, якими додавалася кількість протестувальників, постійно обирали найбільше число (інколи ігноруючи попередньо додані джерела, що вказували менші числа), а деякі редактори навіть публікували непідтверджені чутки. В румунській Вікіпедії одна особа прямо відмовилася додавати будь-яку реакцію від уряду.
Може це тому, що Румунія — країна маленька, і деінде ситуація з гарячими новинами краща? Давайте поглянемо на Рейс 370 Малайських авіаліній (знаєте, той що зник у 2014-му і так і не був знайдений). Статтю редагували понад 500 разів у перші 8 годин після того, як про нещасний випадок стало відомо — набагато більше, ніж статтю про Румунію. Все ж, одна з ранніх версій статті містила 2 різні згадки часу відправлення, а також деякі непідтверджені домисли про зниження літака до 200 м, тоді як інша версія пізніше того ж дня згадувала, що на борту літака був громадянин Австрії — розслідування показало, що паспорт було вкрадено задовго до польоту. Багато сумнівних фактів було додано у наступні кілька днів, поки ЗМІ висували власні гіпотези того, що ж сталося з літаком.
Image by Mikael Häggström,
CC BY SA-3.0
Чи означає це, що треба вірити тим, хто заявляє про ненадійність Вікіпедії? Що роблять досвідчені вікіпедисти, щоб попередити ці проблеми, Що ж, вони насправді роблять багато чого, але оскільки Вікіпедію може редагувати кожен, вони можуть тільки виправляти, а не попереджувати. Треба пам'ятати, що кількість досвідчених користувачів, зацікавлених певною темою, обмежена і їхній внесок дуже легко перебити сотнями редагувань за короткий період часу — навіть, або особливо, в англомовній версії. З плином часу зацікавленість випадкових редакторів пропадає, а ті, хто лишаються зацікавленими темою, продовжують редагувати статтю, доводячи її до пристойного рівня. Поточна стаття про MH370 удесятеро більша за розміром, порівняно з ранніми версіями, і має обширні розділи про пошуки та можливі причини катастрофи. Можливо, там все ще знайдеться кілька неправдивих речей, але їх можна легко помітити при порівнянні цитованих у тексті статті джерел, а ще — вони лиш незначно впливають на розуміння подій читачем. Підозрюю, що це саме станеться зі статтею про протести у Бухаресті через місяць або щось таке (за умови, що напруженість ситуації у подальшому знизиться).
Загалом Вікіпедія досить надійна. Порівняно зі старими енциклопедіями, написання яких займало десятиріччя, статті Вікіпедії набагато швидше набувають пристойного вигляду. Але ми ще не дійшли до того, щоб усе писалося правильно від самого початку. Що ви можете зробити як читач — це не сприймати Вікіпедію як належне, особливо у статтях, що стосуються гарячих новин. Ви завжди маєте перевіряти джерела, згадані у статті, потім порівнювати їх з іншими джерелами. За можливості, спробуйте знайти достовірні джерела, що підтверджують, інформацію, яка вас цікавить, але не намагайтеся копіювати текст звідти у Вікіпедію. Також, навіть якщо у вас дуже розгорілися емоції щодо предмета статті, будь ласка, не вандальте статей. Від цього усім тільки стає важче користуватися Вікіпедією.
Оригінал: Strainu, Don’t use Wikipedia for learning about “breaking news”, 2017-02-07, Creative Commons Attribution License România v3

by Vira Motorko (noreply@blogger.com) at February 09, 2017 11:02 AM

February 08, 2017

Вікі любить Землю

Завітайте на виставку, поки вона у Хмельницькому

Відкриття фотовиставки конкурсів «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю». Хмельницький, 26.01.2017

На відкритті фотовиставки.
Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

До 14 лютого у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва (Проскурівська, 56) проходить виставка «Пам’ятки України». На виставці представлено 36 найкращих фотографій двох конкурсів 2016 року: «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

За час проведення конкурсів фотографи-учасники прониклися ідеями збереження історичних та природних пам’яток України, поширення фотографій (адже всі роботи, подані на конкурс, можна використовувати далі без додаткових дозволів, за умови лише вказання автора і збереження вільної ліцензії) та написання статей у Вікіпедії з їх використанням. Тому призери конкурсу, яких було запрошено на відкриття виставки, можуть розказати і про конкурси, і про виставку, і про її дух, як співорганізатори. Їм слово:

Аліна Возна, призерка номінацій за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток, про те, чому саме Хмельницький став першим обласним центром, куди поїхала виставка після презентації у Києві:
«У Хмельницькому є багато талановитих фотографів, які фотографують десятиліттями, у місті діє цікавий музей фотомистецтва, тому я вважаю цілком закономірним явищем, що саме наше місто притягнуло до себе таку сучасну та незвичайну фотовиставку. Щодо самого музею , в якому відбувалось відкриття, вважаю, що там завжди є гармонія і баланс — в одному залі можна побачити історію фотографії, якою вона була століття тому, в іншому — ознайомитись з сучасною фотографією. Одна з сучасних тенденцій — фотографування пам’яток історії, культури, архітектури, всього, що має важливе значення, і що може бути втрачене з плином часу. Виставка «Пам’ятки України» зосереджує увагу глядачів на тому, яким різноманітним та цікавим є світ навколо нас, якою незвичайною є природа, і що є безліч місць, які потрібно досліджувати у вільний час».

Сергій Зисько, переможець, зокрема, в номінації «Найкраще фото Хмельницької області» конкурсу «Вікі любить Землю», про сам конкурс:
«Неймовірно класний проект, якраз те, що я шукав! Це хороша можливість для фотографів і, головне, для мандрівників показати свої фото… показати Україну… А найголовніше, що зроблена робота і ці фото залишаться для майбутніх поколінь 🙂
Щодо виставки, то порадувала відмінна якісь фото — саме друку фотокартин. Завдяки цьому і тому, що світлини такі цікаві, я наче знов промандрував Україною!»

Роман Наумов, переможець в номінації «Найкраще фото Київської області» конкурсу «Вікі любить пам’ятки»:
«Приємно було отримати від організаторів конкурсу запрошення на відкриття. Вже мав честь брати участь у фотовиставках, як автор, але ця для мене — перша такого масштабу. Цікавим бонусом також було відкрити для себе унікальний музей-студію фотомистецтва, в приміщенні якого й проходила виставка. Радий новим знайомствам, дякую Вікімедіа Україна і привіт місту Хмельницькому від Білої Церкви!»

Усі охочі можуть відвідати фотовиставку «Пам’ятки України» у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва до 14 лютого. Далі виставка помандрує іншими населеними пунктами України — слідкуйте за анонсами!

Учасники відкриття виставки «Пам'ятки України» у Хмельницькому.

Учасники відкриття виставки «Пам’ятки України» у Хмельницькому. Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Дві фотокартини, що не увійшли до виставки, «Вікімедіа Україна» подарувала музею-студії.

Дві фотокартини, що не увійшли до виставки, «Вікімедіа Україна» подарувала музею-студії. Зліва направо: Віра Моторко, менеджерка проектів ВМУА, Сергій Зисько, призер фотоконкурсу, Костянтин Жданов, директор Хмельницького музею-студії фотомистецтва. Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Частина експозиції фотовиставки «Пам'ятки України».

Частина експозиції фотовиставки «Пам’ятки України». Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

by Ата at February 08, 2017 08:35 AM

Вікі любить пам'ятки

Хмельничани, гайда на фотовиставку!

Відкриття фотовиставки конкурсів «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю». Хмельницький, 26.01.2017

На відкритті фотовиставки.
Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

До 14 лютого у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва (Проскурівська, 56) проходить виставка «Пам’ятки України». На виставці представлено 36 найкращих фотографій двох конкурсів 2016 року: «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

За час проведення конкурсів фотографи-учасники прониклися ідеями збереження історичних та природних пам’яток України, поширення фотографій (адже всі роботи, подані на конкурс, можна використовувати далі без додаткових дозволів, за умови лише вказання автора і збереження вільної ліцензії) та написання статей у Вікіпедії з їх використанням. Тому призери конкурсу, яких було запрошено на відкриття виставки, можуть розказати і про конкурси, і про виставку, і про її дух, як співорганізатори. Їм слово:

Аліна Возна, призерка номінацій за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток, про те, чому саме Хмельницький став першим обласним центром, куди поїхала виставка після презентації у Києві:
«У Хмельницькому є багато талановитих фотографів, які фотографують десятиліттями, у місті діє цікавий музей фотомистецтва, тому я вважаю цілком закономірним явищем, що саме наше місто притягнуло до себе таку сучасну та незвичайну фотовиставку. Щодо самого музею , в якому відбувалось відкриття, вважаю, що там завжди є гармонія і баланс — в одному залі можна побачити історію фотографії, якою вона була століття тому, в іншому — ознайомитись з сучасною фотографією. Одна з сучасних тенденцій — фотографування пам’яток історії, культури, архітектури, всього, що має важливе значення, і що може бути втрачене з плином часу. Виставка «Пам’ятки України» зосереджує увагу глядачів на тому, яким різноманітним та цікавим є світ навколо нас, якою незвичайною є природа, і що є безліч місць, які потрібно досліджувати у вільний час».

Сергій Зисько, переможець, зокрема, в номінації «Найкраще фото Хмельницької області» конкурсу «Вікі любить Землю», про сам конкурс:
«Неймовірно класний проект, якраз те, що я шукав! Це хороша можливість для фотографів і, головне, для мандрівників показати свої фото… показати Україну… А найголовніше, що зроблена робота і ці фото залишаться для майбутніх поколінь 🙂
Щодо виставки, то порадувала відмінна якісь фото — саме друку фотокартин. Завдяки цьому і тому, що світлини такі цікаві, я наче знов промандрував Україною!»

Роман Наумов, переможець в номінації «Найкраще фото Київської області» конкурсу «Вікі любить пам’ятки»:
«Приємно було отримати від організаторів конкурсу запрошення на відкриття. Вже мав честь брати участь у фотовиставках, як автор, але ця для мене — перша такого масштабу. Цікавим бонусом також було відкрити для себе унікальний музей-студію фотомистецтва, в приміщенні якого й проходила виставка. Радий новим знайомствам, дякую Вікімедіа Україна і привіт місту Хмельницькому від Білої Церкви!»

Усі охочі можуть відвідати фотовиставку «Пам’ятки України» у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва до 14 лютого. Далі виставка помандрує іншими населеними пунктами України — слідкуйте за анонсами!

Учасники відкриття виставки «Пам'ятки України» у Хмельницькому.

Учасники відкриття виставки «Пам’ятки України» у Хмельницькому. Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Дві фотокартини, що не увійшли до виставки, «Вікімедіа Україна» подарувала музею-студії.

Дві фотокартини, що не увійшли до виставки, «Вікімедіа Україна» подарувала музею-студії. Зліва направо: Віра Моторко, менеджерка проектів ВМУА, Сергій Зисько, призер фотоконкурсу, Костянтин Жданов, директор Хмельницького музею-студії фотомистецтва. Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Частина експозиції фотовиставки «Пам'ятки України».

Частина експозиції фотовиставки «Пам’ятки України». Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

by Vira Motorko at February 08, 2017 08:30 AM

February 07, 2017

Вікімедіа Україна

У Хмельницькому триває фотовиставка «Пам’ятки України»

Відкриття фотовиставки конкурсів «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю». Хмельницький, 26.01.2017

На відкритті фотовиставки.
Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

До 14 лютого у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва (Проскурівська, 56) проходить виставка «Пам’ятки України». На виставці представлено 36 найкращих фотографій двох конкурсів 2016 року: «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

За час проведення конкурсів фотографи-учасники прониклися ідеями збереження історичних та природних пам’яток України, поширення фотографій (адже всі роботи, подані на конкурс, можна використовувати далі без додаткових дозволів, за умови лише вказання автора і збереження вільної ліцензії) та написання статей у Вікіпедії з їх використанням. Тому призери конкурсу, яких було запрошено на відкриття виставки, можуть розказати і про конкурси, і про виставку, і про її дух, як співорганізатори. Їм слово:

Аліна Возна, призерка номінацій за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток, про те, чому саме Хмельницький став першим обласним центром, куди поїхала виставка після презентації у Києві:
«У Хмельницькому є багато талановитих фотографів, які фотографують десятиліттями, у місті діє цікавий музей фотомистецтва, тому я вважаю цілком закономірним явищем, що саме наше місто притягнуло до себе таку сучасну та незвичайну фотовиставку. Щодо самого музею , в якому відбувалось відкриття, вважаю, що там завжди є гармонія і баланс — в одному залі можна побачити історію фотографії, якою вона була століття тому, в іншому — ознайомитись з сучасною фотографією. Одна з сучасних тенденцій — фотографування пам’яток історії, культури, архітектури, всього, що має важливе значення, і що може бути втрачене з плином часу. Виставка «Пам’ятки України» зосереджує увагу глядачів на тому, яким різноманітним та цікавим є світ навколо нас, якою незвичайною є природа, і що є безліч місць, які потрібно досліджувати у вільний час».

Сергій Зисько, переможець, зокрема, в номінації «Найкраще фото Хмельницької області» конкурсу «Вікі любить Землю», про сам конкурс:
«Неймовірно класний проект, якраз те, що я шукав! Це хороша можливість для фотографів і, головне, для мандрівників показати свої фото… показати Україну… А найголовніше, що зроблена робота і ці фото залишаться для майбутніх поколінь 🙂
Щодо виставки, то порадувала відмінна якісь фото — саме друку фотокартин. Завдяки цьому і тому, що світлини такі цікаві, я наче знов промандрував Україною!»

Роман Наумов, переможець в номінації «Найкраще фото Київської області» конкурсу «Вікі любить пам’ятки»:
«Приємно було отримати від організаторів конкурсу запрошення на відкриття. Вже мав честь брати участь у фотовиставках, як автор, але ця для мене — перша такого масштабу. Цікавим бонусом також було відкрити для себе унікальний музей-студію фотомистецтва, в приміщенні якого й проходила виставка. Радий новим знайомствам, дякую Вікімедіа Україна і привіт місту Хмельницькому від Білої Церкви!»

Усі охочі можуть відвідати фотовиставку «Пам’ятки України» у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва до 14 лютого. Далі виставка помандрує іншими населеними пунктами України — слідкуйте за анонсами!

Учасники відкриття виставки «Пам'ятки України» у Хмельницькому.

Учасники відкриття виставки «Пам’ятки України» у Хмельницькому. Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Дві фотокартини, що не увійшли до виставки, «Вікімедіа Україна» подарувала музею-студії.

Дві фотокартини, що не увійшли до виставки, «Вікімедіа Україна» подарувала музею-студії. Зліва направо: Віра Моторко, менеджерка проектів ВМУА, Сергій Зисько, призер фотоконкурсу, Костянтин Жданов, директор Хмельницького музею-студії фотомистецтва. Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Частина експозиції фотовиставки «Пам'ятки України».

Частина експозиції фотовиставки «Пам’ятки України». Фото: Roman Naumov, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0


by Vira Motorko at February 07, 2017 04:29 PM

February 03, 2017

Вікімедіа Україна

Вікімарафон у соцмережах та ТБ

Автори Вікіпедії — хто вони? А як виглядають люди, як написали свою першу статтю? На що схожа колективна праця, коли люди разом редагують найбільшу енциклопедію українською мовою? Усе це продемонстрував Вікімарафон до Дня народження Вікіпедії!

Нагадаємо, протягом 28—30 січня, під час триденного Вікімарафону, було створено 2031 статтю, із них 428 — створено автоматизованими програмами (ботами). На заклик подарувати українській Вікіпедії подарунок у вигляді нової статті відгукнулось 558 користувачів, 165 із них зареєструвалися у Вікіпедії вперше саме під час Вікімарафону. 

Частина цих статей була написана на вікізустрічах,  що анонсувалися на ці три дні у 33 населених пунктах України, серед яких були не лише столиця та обласні центри, але й невеликі міста та села. У бібліотеках, освітніх закладах, вільних просторах досвідчені вікіпедисти вчили правилам Вікіпедії, допомагали авторам із оформленням статей.

Учасники, координатори зустрічей, організації багато ділились повідомленнями у соцмережах про свою участь. За гештеґом #Вікімарафон можна й зараз легко вивести повідомлення й відчути атмосферу акції. Для тих, хто не міг відволіктися на соцмережі під час Вікімарафону або відкладав на пізніше, подаємо добірку цікавих повідомлень та відеоматеріалів.

Фото від учасників та координаторів вікізустрічей:

Про свою участь звітували музеї…

…долучились громадські організації,

…приєдналась обласна адміністрація

та навіть Народний депутат.

Не оминули увагою Вікімарафон місцеві ЗМІ:

Перед Вікімарафоном також відбулось кілька телеефірів:

А у Тернополі та Харкові збиралися прес-конференції:

Не згадали цікавий матеріал? Додайте у коментарях!


by H_Anna at February 03, 2017 01:45 PM

February 01, 2017

Вікімедіа Україна

Українській Вікіпедії — 13 років: 677 тисяч статей, 50 млн переглядів на місяць

Українська Вікіпедія відзначила своє 13-річчя цифрою в понад 677 тисяч статей. З моменту започаткування у 2004 році,  вона поповнилася 677 тисячами статей і її сторінки отримують близько 50 млн переглядів щомісяця. На відзначення Дня народження Вікіпедії громадська організація «Вікімедіа Україна» ініціювала триденний марафон із написання статей у Вікіпедію, а також закликала спільноту редакторів провести зустрічі у своїх громадах з метою навчання редагуванню проекту всіх охочих.

Ідею проводити таку акцію підтримував Ігор Костенко, вікіпедист із Небесної сотні. А запропонував її дописувач із ніком ХЕндрюХ, який вважає: «Замість того, щоб нарікати на якість україномовного розділу Вікіпедії, кожен може зробити щось корисне і не важливо, мале це чи велике, адже кожне мале згодом може перетворитися на щось велике. Кожне редагування — це маленька цеглинка у фундамент Української Вікіпедії і тільки разом ми зможемо зробити його міцним. Комусь здається, що це складно, але насправді головне — не боятися зробити перший крок. Тож хочу подякувати всім і кожному, хто долучився до цієї події».

Протягом 28—30 січня було створено 2031 статтю, із них 428 — створено автоматизованими програмами (ботами). Хоча б одну статтю створили 558 користувачів, 165 із них зареєструвалися у Вікіпедії вперше саме під час Вікімарафону. Нові користувачі створили 232 статті.  

Частина цих статей була написана на вікізустрічах,  що анонсувалися на ці три дні у 33 населених пунктах України, серед яких були не лише столиця та обласні центри, але й невеликі міста та села. Загалом географія вікізустрічей в рамках Вікімарафону охопила країну від Львова до Сєвєродонецька та від Глухова до Одеси.  У бібліотеках, освітніх закладах, вільних просторах досвідчені вікіпедисти вчили правилам Вікіпедії, допомагали авторам із оформленням статей та нагороджували сувенірами від «Вікімедіа Україна» з символікою Вікіпедії.

unnamed

Учасники писали на найрізноманітніші теми, що охопили чи не всі сфери життя суспільства.  До цього у Вікіпедії не було таких статей як, наприклад, «Причини Голодомору», «Пригоди кота Фріца», «Хіналузьці», «Лонгченпа», «Лідери антигітлерівської коаліції», «ЛаГГ-3», «Антиаритмічні препарати»,«Фотонний кристал», «Тулон (регбійний клуб)», «Музей археології НІКЗ «Чигирин»», «Перрі Комо», «Чверть долара США (серія 50 штатів)», «Найбільші авіаційні катастрофи України», «Криця (лупа)», «Київське товариство природознавців», «Указ «Захист нації від в’їзду іноземних терористів у Сполучені Штати»», «Сінгапурська оборона», «Перець довгий», «Церква святого Архістратига Михаїла (Кути)», «Ґрейс Ніколс», «Бики та корови», «Герб Хмельницьких», «Покутський стрій», «Київ у литовсько-польську добу» тощо.

Українська Вікіпедія — найбільша енциклопедія українською мовою з будь-коли написаних, якщо її надрукувати у форматі, в якому робилася Велика Радянська Енциклопедія, то отримаємо 326 томів. У той же час кількість редакторів доволі мала: за останні 30 днів 1 редагування зробили тільки 2586 осіб, активно редагують Вікіпедію ще менше людей — менше тисячі користувачів на місяць. Проведення таких заходів як Вікімарафон чи Вікіфлешмоби націлене на залучення нових редакторів до проекту, навчання. Вікіпедія — передусім волонтерський проект. І волонтером-редактором може стати кожен.
UkWiki2017Infographics

Сторінка Вікімарафону


by H_Anna at February 01, 2017 09:35 AM

January 27, 2017

Вікімедіа Україна

Завтра стартує Вікімарафон 2017

30 січня 2017 року українська Вікіпедія святкуватиме 13-річчя від часу створення першої статті. До цієї дати «Вікімедіа Україна» оголосила проведення Вікімарафону з написання нових статей до української Вікіпедії, який триватиме з 28 по 30 січня 2017 року.

Участь у Вікіфлешмобі передбачає створення нової статті у Вікіпедії на будь-яку вагому тему і зробити це можуть всі охочі, адже Вікіпедію може редагувати кожен. На сьогодні в українській Вікіпедії понад 670 тисяч статей — за цим показником вона перебуває на 16-му місці серед усіх мовних розділів, на 11-му місці серед європейських вікіпедій та на 3-му місці серед вікіпедій слов’янськими мовами.

Але не всі значимі теми ще розкриті у Вікіпедії. Перевірте, чи є статті про події та явища, які ви досліджували чи досліджуєте, статті про осіб та персонажів, якими захоплюєтесь, про переглянутий фільм чи прочитану книгу, відвідану історичну пам’ятку чи природний парк, або про речі, які вас оточують, і якщо немає — створіть таку статтю під час марафону!

Статті мають відповідати критеріям значимості, бути написаними на підставі авторитетних джерел та посилатись на них, не порушувати авторського права, а також дотримуватись нейтральної точки зору й не містити оригінальних досліджень.

 

Відео про основні правила Вікіпедії. Автор: Юрій Булка, CC-BY-SA-4.0

Долучитись до Вікімарафону можна з будь-якого місця планети, де є доступ до Інтернету. А також можна прийти на зустрічі з вікіпедистами у містах, містечках і селах України.

Заходи в рамках Вікімарафону відбудуться у Києві, Львові, Харкові, Вінниці, Житомирі, Івано-Франківську, Одесі, Полтаві, Сумах, Тернополі, Херсоні, Хмельницькому, Черкасах, Чернігові та інших містах, містечках і селах України. Повний перелік міст та локацій, де відбуватимуться такі заходи, дивіться на сторінці Вікімарафону 2017 року.

wikimarathon map

Автор географічної основи: NordNordWest, ліцензія GNU FDL версії 1.2 та CC BY-SA 3.0

Дякуємо всім бібліотекам, навчальним закладам, громадським організаціям, вільним просторам, які прийматимуть в себе вікізустрічі та запрошують створювати статті в своїх стінах!

Див. також:

Відеоурок «Як створити статтю»
Відеоурок  «Як ілюструвати статті Вікіпедії»
Брошура «Редагуємо Вікіпедію»


by H_Anna at January 27, 2017 10:14 AM

January 23, 2017

Вікімедіа Україна

Виставка «Пам’ятки України» у Хмельницькому

26 січня, о 16:00 у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва відбудеться відкриття виставки фотографій, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

16174782_1087497764691989_8067458257111849454_nУ 2016 році «Вікімедіа Україна» вкотре провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу.

Протягом конкурсних місяців у Вікісховище було завантажено 11,5 тисяч фотографій 1897 пам’яток природи України та 36 тисяч фотографій 14 тисяч пам’яток культурної спадщини України.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі у 2016 році та стали переможцями у номінаціях «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області». Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів.

Виставка буде діяти з 26 січня по 14 лютого 2017 року.

Приходьте та запрошуйте друзів!

WMUA exhibition2 NMIU10

Вперше виставку було представлено на церемонії нагородження переможців конкурсів 3 грудня 2016 року у Національному історичному музеї (Київ)


by H_Anna at January 23, 2017 04:29 PM

January 22, 2017

Вікімедіа Україна

Про відвідуваність Вікіпедій

За підсумками грудня українська Вікіпедія на 21 місці у світі. Число переглянутих за місяць сторінок становило 53,4 млн (+3,1% до грудня минулого року).

Перегляди української Вікіпедії становили 0,3% від загальносвітового обсягу переглядів Вікіпедій усіма мовами. Найчастіше українську Вікіпедію переглядали з території таких країн:

  1. Україна 87,8%
  2. США 2,8%
  3. Франція 2,6%
  4. Росія 1,5%
  5. Польща 0,9%
  6. Німеччина 0,8%
  7. Китай 0,7%
  8. Канада 0,5%
  9. Інші 2,4%

У грудні з території України здійснено 1,7% від світового обсягу трафіку Вікіпедії (за числом переглядів). У тому числі з території України найчастіше переглядалися такі мовні розділи:

  1. Російською 46,4%
  2. Українською 17,3%
  3. Англійською 16,8%
  4. Німецькою 4,4%
  5. Французькою 3,0%
  6. Італійською 2,1%
  7. Іспанською 2,1%
  8. Польською 2,1%
  9. Японською 1,7%
  10. Китайською 1,5%
  11. Португальською 1,5%
  12. Інші 1,1%

За рік в українській Вікіпедії переглянуто 530,9 млн сторінок.

Джерело: Віківісник, №1, 2017

Нагадаємо, що 28—30 січня відбудеться #Вікімарафон з нагоди Дня народження української Вікіпедії. Мета акції — створити рекордну кількість статей. Участь можуть брати всі охочі. Приєднуйтеся до участі онлайн та приходьте на вікізустрічі!


by Юрій Пероганич at January 22, 2017 11:04 AM

January 20, 2017

Вікі любить пам'ятки

Виставка «Пам’ятки України» у Хмельницькому

26 січня, о 16:00 у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва відбудеться відкриття виставки фотографій, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

16174782_1087497764691989_8067458257111849454_nУ 2016 році «Вікімедіа Україна» вкотре провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу.

Протягом конкурсних місяців у Вікісховище було завантажено 11,5 тисяч фотографій 1897 пам’яток природи України та 36 тисяч фотографій 14 тисяч пам’яток культурної спадщини України.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі у 2016 році та стали переможцями у номінаціях «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області». Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів.

Виставка буде діяти з 26 січня по 14 лютого 2017 року.

Приходьте та запрошуйте друзів!

WMUA exhibition2 NMIU10

Вперше виставку було представлено на церемонії нагородження переможців конкурсів 3 грудня 2016 року у Національному історичному музеї (Київ)

by Anntinomy at January 20, 2017 04:30 PM

Вікімедіа Україна

Вікімарафон до Дня народження української Вікіпедії

В українській Вікіпедії з 28 по 30 січня пройде Вікімарафон, присвячений 13-річчю української Вікіпедії. Упродовж акції закликаємо долучитися до покращення української Вікіпедії — створити нову статтю. 

модифікував логотип користувач DenysZ30 січня 2017 року українська Вікіпедія святкуватиме 13-річчя від часу створення першої статті. З цієї нагоди «Вікімедіа Україна» оголошує про проведення Вікімарафону з написання нових статей до української Вікіпедії, який триватиме 28, 29, 30 січня 2017 року.

До участі запрошуються всі без винятку: необхідно лише написати нову статтю на будь-яку тему. Новачки можуть знайти на сторінці Вікімарафону пояснення ключових засад енциклопедії та скористатися «Майстром написання статей». Статті мають відповідати критеріям значимості, бути нейтрально написаними на підставі авторитетних джерел та посилатись на них, не порушувати авторського права.

Для тих, хто не може визначитися чи знайти тему для статті, у Вікіпедії укладено спеціальні списки «червоних посилань» – статей, яких поки що бракує в онлайн-енциклопедії. Для участі в акції також не обов’язково писати статтю саме в дні проведення марафону з редагування: її можна підготувати заздалегідь, а вже під час акції лише зберегти статтю у Вікіпедії.

Найактивніші учасники акції зможуть отримати невеличкі пам’ятні сувеніри від організаторів поштою або під час вікізустрічей у Києві, Львові, Харкові, Черкасах, Тернополі, Херсоні, Глухові та інших населенних пунктах. На таких заходах учасники поспілкуються із досвідченими дописувачами енциклопедії, дізнаються більше про її функціонування, навчаться створювати і редагувати сторінки Вікіпедії. Про час та місце зустрічей можна дізнатися на сторінці Вікімарафону. Усі учасники зможуть отримати пам’ятні сувеніри!

Нагадаємо, що перша акція з написання статей якомога більшою кількістю україномовних користувачів відбулася 27 квітня 2014 року, і була присвячена пам’яті Ігоря Костенка, редактора Вікіпедії, який загинув 20 лютого 2014 року під час розстрілу активістів Євромайдану на вул. Інститутській у Києві. Ігор Костенко одним з перших розвивав і прагнув реалізувати ідею такої акції.

Якщо ви хочете, щоб вікізустріч в рамках марафону відбулась й у вашому місті, напишіть нам на wm-ua@wikimedia.org або на сторінку у Facebook

Wikimarathon Ukraine 2017 poster


by H_Anna at January 20, 2017 06:21 AM

January 19, 2017

Вікімедіа Україна

Володимир Гройсман дав доручення сприяти розвиткові україномовної Вікіпедії

14 січня 2016 року, у переддень Дня народження онлайн-енциклодедії Вікіпедія, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підписав доручення, спрямоване до центральних органів виконавчої влади України, вжити заходів щодо сприяння розвиткові україномовного розділу Вікіпедії.

Інформація про те, що Прем’єр-міністр України доручив органам виконавчої влади сприяти розвитку україномовного розділу «Вікіпедії» була оприлюдена на Урядовому порталі вдень у понеділок 16 січня. Наразі у нашому розпорядженні є текст цього документу – Резолюції Прем’єр-міністра України від 14 січня 2017 року № 817/1/1-17, – у якому йдеться про необхідність вжити заходів згідно з компетенцією відповідно до пропозицій Громадської організації «Вікімедіа Україна» та щоквартальне звітування про вжиті заходи перед Кабінетом Міністрів України.

Зокрема, Громадською організацією «Вікімедіа Україна» було запропоновано:

%d1%80%d0%b5%d0%b7%d0%be%d0%bb%d1%8e%d1%86%d1%96%d1%8f_%d0%bf%d1%80%d0%b5%d0%bc%d1%94%d1%80-%d0%bc%d1%96%d0%bd%d1%96%d1%81%d1%82%d1%80%d0%b0_%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d0%b8_%d1%81%d1%82

wmua-2016-20160411wmua-2017-100117-dodatky_%d1%81%d1%82%d0%be%d1%80%d1%96%d0%bd%d0%ba%d0%b0_1wmua-2017-100117-dodatky_%d1%81%d1%82%d0%be%d1%80%d1%96%d0%bd%d0%ba%d0%b0_2

«Вперше в історії України влада підтримала на такому високому рівні пропозиції вікіпедистів, які на волонтерських засадах працюють над поліпшенням якості україномовного розділу Вікіпедії та реалізують на національному рівні низку міжнародних освітніх і культурних проектів», – коментує Голова Правління «Вікімедіа Україна» Ілля Корнійко.

Реалізація запропонованих заходів дасть, наприклад, більшу свободу та можливості для освітян, учнів і студентів, поліпшити ситуацію з популяризацією та збереженням нашої історико-культурної спадщини та музейних цінностей, а також сприятиме розвиткові найбільшого україномовного енциклопедичного та інформаційного проекту, яким є Вікіпедія. А ухвалення законопроекту «Про свободу панорами» поліпшить прикру на сьогодні ситуацію з порушенням авторських прав в Україні та дасть додаткового поштовху поширенню туристично-інформаційної продукції про Україну у світі.

«Цей перелік заходів є лише частиною серед десяти першочергових напрямків, спрямованих на розвиток україномовного розділу Вікіпедії, які Громадська організація «Вікімедіа Україна» запропонувала реалізували тоді ще Голові Верховної Ради України Володимиру Гройсману. Водночас, це реалістичний перелік заходів, який, за сприяння органів виконавчої влади, можна буде реалізувати протягом 2017 року. І, сподіваюсь, це лише перший крок», – зауважив Ілля Корнійко.

Нагадаємо, що 9 квітня 2016 року Володимир Гройсман через соціальну мережу Facebook звернувся до громадськості з проханням надсилати пропозиції щодо того яким чином Українська держава могла б підтримати українську Вікіпедію. Після цього від імені Громадської організації «Вікімедіа Україна» на його ім’я був направлений лист з пропозиціями щодо можливого сприяння з боку української влади для розвитку української Вікіпедії. Восени минулого року робота з напрацювання з органами влади плану заходів, спрямованих на розвиток українськомовної Вікіпедії активізувалась і на початку 2017 року її результатом стало підписання доручення Прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» дякує за підтримку своїх ініціатив та сподівається на плідну співпрацю!


by Сергій Петров at January 19, 2017 10:38 AM

Вікі любить Землю

Виставка «Пам’ятки України» у Хмельницькому

26 січня, о 16:00 у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва відбудеться відкриття виставки фотографій, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

16174782_1087497764691989_8067458257111849454_nУ 2016 році «Вікімедіа Україна» вкотре провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу.

Протягом конкурсних місяців у Вікісховище було завантажено 11,5 тисяч фотографій 1897 пам’яток природи України та 36 тисяч фотографій 14 тисяч пам’яток культурної спадщини України.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі у 2016 році та стали переможцями у номінаціях «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області». Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів.

Виставка буде діяти з 26 січня по 14 лютого 2017 року.

Приходьте та запрошуйте друзів!

WMUA exhibition2 NMIU10

Вперше виставку було представлено на церемонії нагородження переможців конкурсів 3 грудня 2016 року у Національному історичному музеї (Київ)

by h_anna at January 19, 2017 07:41 AM

January 17, 2017

Вікімедіа Україна

З нагоди заходів уряду щодо допомоги Українській Вікіпедії

Перш за все — для невікіпедистів.

Попереджаю, це long read, але можете пострибати по розділах. Якщо ліньки читати все, читайте з кінця.

Передісторія

У січні минулого року з нагоди 12-річчя Української Вікіпедії Президент України Петро Порошенко звернувся до суспільства із закликом наповнювати український сегмент Вікіпедії.

У квітні того ж року прем’єр-міністр України Володимир Гройсман закликав до суспільної дискусії про те, «як долучити до створення якісної української Вікіпедії волонтерів, студентів, науковців», і запропонував державну допомогу в здійсненні проекту, «який сприятиме популяризації української мови в еру цифрових технологій».

Не хочу в цьому пості підіймати політичні питання, оцінювати політиків та розводити зрадоперемогу, але наскільки мені відомо, це перший випадок, коли Президент та Голова КМУ закликали суспільство до наповнення Української Вікіпедії і навіть пропонували допомогу. До цього члени Громадської Організації Вікімедіа Україна, що з 2009 опікується розвитком Вікіпедії в Україні, та пересічні вікіпедисти хоча подекуди й мали успішний досвід співпраці з владою (за що щира дяка прогресивним діячам освіти та культури, установам та їх працівникам), але зазвичай вся ця активність відбувалася на низовому рівні. Цього разу ініціатива виходила саме від влади, ще й із самого верху.

Уряд

Гріх було б не скористатися такою можливістю, тому українські вікіпедисти та Вікімедіа Україна підготували свої пропозиції. Вчора, наче подарунком до дня народження вільної енциклопедії (15 січня виповнилося 16 років міжнародному проекту Wikipedia, 12 січня — 8 років Кримськотатарській Вікіпедії, 30 січня виповниться 13 років Українській Вікіпедії), прем’єр-міністр підтримав пропозиції громадськості щодо сприяння розвитку україномовного розділу Вікіпедії, зокрема через систему освітніх закладів, де, наприклад, суспільно корисне прозоре написання статей може принаймні частково замінити вічний копі-паст одних і тих же рефератів, підтримку конкурсів на кшталт Вікі любить пам’ятки, Вікі любить Землю, які допомагають нам краще взнати та полюбити свою Україну, тощо.

Громадськість

Уряд може допомогти, але слід розуміти, що головний ресурс — це люди, волонтери, що пишуть Вікіпедію і не отримають за свою діяльність жодної копійки. Українська Вікіпедія наразі містить біля 670 тис. статей, і хоча це більше, ніж будь яка паперова енциклопедія українською мовою, це на порядок менше, ніж гігантська англійська з її 5,5 мільйонами, і одного порядку, але менша, ніж сусідні польськомовний та російськомовний розділи. Тому є багато причин.

Внаслідок репресивної політики Російської та «Радянської» імперій, в порівнянні з росіянами в нас значно менше авторитетних джерел інформації для наповнення Вікіпедії. Українська радянська енциклопедія вийшла в 17 томах протягом 1959-65 років тільки як відповідь на 10-томну емігрантську Енциклопедію українознавства (перед тим спроба видати українську енциклопедію в СРСР закінчилася репресіями), в той час як росіяни мали свої енциклопедії від межі 19-20 століття. Сучасна загальна українська енциклопедія досі не створена. Досі не створена заміна сумнозвісному радянському СУМ (Словнику української мови), напханому кальками з російської, з викресленими питомо українськими словами.

Значною мірою російська мова всупереч закону досі часто виступає мовою вищої освіти, в т. ч. у т. зв. «національних» вищих навчальних закладах, особливо в технічній та природничій сферах. Тож не дивно, що найбільші лакуни в Українській Вікіпедії — саме в технічних статтях.

Нарешті, зрозуміло, що носіїв української мови не так багато, як носіїв російської. Це може пояснити наше відставання від росіян — але ж не від поляків.

Зросійщене населення України, навіть ті, хто розмовляють українською, часто мають російську розкладку, бо «так зручніше», чи російську Windows, завантажену на першому ж торенті. У відповідь на це, пошуковики підсовують видачу російською, люди йдуть в російську Вікіпедію, читають і дописують там. Досі російська Вікіпедія користується в Україні більшою популярністю, ніж Українська, і хоча з початком війни статистика значно покращилась, досі більшість українців тут фактично працюють на «рускій мір».

Не сплять і провайдери «рускава міра». Певні виробники поставляють свої девайси з російською Windows, російська Windows 10 показує в інтерфейсі новини з російських сайтів, і права на встановлення пошуку за замовчуванням, на чому заробляють виробники безкоштовних браузерів, в нашому регіоні часто викуплені російськими фірмами.

Зважаючи на все це, не принижуючи значення заходів уряду, все ж зазначу, що залежить все перш за все від суспільства, від громадян. Якщо суспільство не активне, не робить свій внесок в розвиток української культури, доступність інформації українською мовою та інформацію про Україну, то уряд йому не допоможе. Якщо українцям не потрібна Україна — ніякий уряд це не виправить.

Чому саме Вікіпедія? Навіщо це все?

Власне, особисто я не завжди був прихильником вікі-руху. Просто в певний момент, зрозумівши, що якщо я не сиджу в окопі, то маю хоча б зробити щось корисне для розвитку української культури, адже українська мова та культура — це профілактика того, що трапилось в країні. Майдан та Війна — це вже ліки для задавненої хвороби, болісне, криваве лікування з купою побічних ефектів.

З точки зору поширення української культури Вікіпедія — це один з найкращих майданчиків, наповнювати який може будь хто, від школяра до академіка. Якщо ви напишете патріотичний коментар у Facebook про важливість української мови чи спротив агресії, його прочитають кілька десятків людей, хтось лайкне, притому більшість з них і так згодна з вами й не винесе для себе нічого нового. Гарний пост може ще хтось поширити. Але все це швидко піде вниз у стрічці оновлень, від цих коментів та постів дуже швидко й духу не залишиться, хіба час від часу Facebook  буде пропонувати подивитись його машинні «спогади». Якщо ж натомість ви напишете чи вдосконалите статтю у Вікіпедії, вона буде існувати стільки, скільки існує сучасна цивілізація, в тому вигляді, як ми її собі уявляємо. Навіть стаття на дуже спеціяльну, непопулярну тему буде знаходити свого читача протягом всього свого існування, її побачать пошуковики і вона увійде в корпус текстів українською мовою в інтернеті, дасть українцям можливість отримати інформацію українською мовою.

Як допомогти і з чого почати?

Насправді, ви можете допомогти, навіть якщо не будете нічого писати.

Для початку, дві корисні поради:

По-перше, якшо вам таки потрібна російська на комп’ютері, ви страждаєте від необхідності перемикатися між 3-ма розкладками й тому не маєте української, раджу встановити українську розкладку з російськими буквами Ukrainian Unicode.

По-друге, переконайтеся, що в мовних налаштуваннях вашого браузера українська мова має більший пріоритет за російську, наприклад, тут: ridna.com/mova.php. Від цього залежить, які сторінки вам будуть пропонувати в пошуку інтернет-пошуковики, зокрема, яку Вікіпедію — українську чи російську. Також перевірте мовні налаштування в самих пошуковиках.

У Favebook ви можете підписатися на сторінки українських вікі-проектів, які ведуть активні користувачі: Українська Вікіпедія, Вікіджерела, Вікіновини, на сторінки конкурсів Вікі любить пам’ятки та Вікі любить Землю Україна / Wiki Loves Earth Ukraine, сторінку організації Вікімедіа Україна / Wikimedia Ukraine та зовсім неофіційну групу Дописувачі Української Вікіпедії.

Далі — власне читайте та дописуйте. Багатьох від Вікіпедії відлякують правила та особлива розмітка, але насправді не обов’язково одразу заглиблюватись в щось на кшталт особливостей написання шаблонів та модулів на мові програмування Lua, це можна не робити взагалі ніколи. Для початку можна просто редагувати вже створенні кимось статті, виправляти помилки, дописувати (підтверджені) відомі вам факти. Можна перекладати англійські чи російські статті (бажано не на історичну чи політичну тематику), Вікіпедія має для цього зручний інструментарій. Більше інформації для новачків ви можете побачити на Порталі спільноти, там є також посилання на Кнайпу, де можна запитати про щось в «живих» користувачів.

Для мене в свій час проблемою було також погане знання української мови, достатнє для читання і недостатнє для письма — нічого дивного для країни із зросійщеною освітою та мас-медія. Хто має таку саму проблему — раджу шукати переклад та синоніми в словниках на r2u.org.ua, це значно збагатить ваш словниковий запас.

Вікіпедія — це не тільки Вікіпедія

Про створену першою Вікіпедію чули майже всі. Значно менше людей знають, що існують й інші україномовні вікіпроекти, де можна себе задіяти, якщо формат енциклопедії здається невідповідним:

  • Вікіджерела, uk.wikisource.org — вільна бібліотека, що розміщенням вільних опублікованих текстів, зокрема, вичиткою сканів старих книжок чи текстів опублікованих під вільною ліцензією
  • Вікіпідручник, uk.wikibooks.org — відкритий майданчик для створення чи розміщення авторами вільних підручників
  • Вікімандри, uk.wikivoyage.org — вільний туристичний путівник
  • Вікіцитати, uk.wikiquote.org — вільна добірка цитат
  • Вікіновини, uk.wikinews.org — специфічний проект створення вільних новин

Інтернаціональними є:

  • Wikimedia Commons / Вікісховище, commons.wikimedia.org — де розміщуються мульти-медія файли, набори данних для ілюстрації всіх інших проектів
  • Wikidata / Вікідані, wikidata.org — відкрита база даних, якою користуються інші проекти

та інші.

Тож долучайтеся, роботи вистачить на всіх!


by Artem Komisarenko at January 17, 2017 10:10 AM

January 16, 2017

Вікімедіа Україна

Розпочався тиждень нумізматики у Вікіпедії

Нумізматика та боністика – дві допоміжні історичні науки, які розповідають нам через вивчення грошей про економіку, культуру та символи різних країн і народів. Адже гроші – монети й банкноти – це те, з чим кожна людина постійно зустрічається у власному житті. За номіналами монет і банкнот ми можемо спостерігати за інфляцією та зубожінням народів. За зміною гербів держав та портретів володарів дізнаємося про революції, перевороти, династичні та територіальні зміни, адже кожна нова влада прагне закарбувати себе в історії за допомогою грошових знаків. З зображень на банкнотах та монетах ми можемо пізнати не лише королів та президентів, але й національних героїв – поетів, художників, науковців, військових, правозахисників, а також побачити на них архітектуру, природу та традиції жителів певної країни.

Set of coins and bills NobbiP

(c) NobbiP (NobbiP) [Public domain], via Wikimedia Commons

Нумізматика та боністика – це також захопливе хобі колекціонування. Монети всіх виглядів – від звичайних нам круглих металевих дисків до монет з отворами, квадратних, лопатоподібних, біметалічних, фарбованих. А ще відомі шкіряні гроші, гроші-мушлі, пластикові банкноти та інші. Крім того, навколо звичайних грошових знаків існує різноманітна екзонумія – жетони, транспортні токени, пам’ятні медалі, локальні та сувенірні монети. Все це приваблює тисячі колекціонерів, які готові годинами розповідати, сперечатися та обмінюватися об’єктами своїх колекцій. А як щодо дарувати свої знання читачам найбільшої в світі енциклопедії?

Peloponnesian treasures

Золоті монети з Епідавру (Музей нумізматики в Афінах)

Нумізматична тема непогано охоплена в українському розділі Вікіпедії – зараз є понад 1600 статей. Проте, звісно, монет у світі було випущено значно більше, отже є над чим працювати. Лише дві нумізматичні теми у Вікіпедії українською мовою висвітлені на “відмінно”: Угорська крона та Історія української гривні. Тому поліпшення наявних статей про монети є дуже важливою роботою. Мало інформації у нас і про монетні двори, нумізматичні музеї, дослідників монет, нумізматичну термінологію. У категорії «боністика» ж зовсім порожньо: нема й 100 статей про цікаві банкноти України й світу.

Тому ми закликаємо любителів нумізматики й боністики приєднатися до тематичного Тижня нумізматики, який вікіпедисти проведуть 15-29 січня 2016 року. Останні дні Тижня (28 і 29 січня) збігаються із уже традиційним Вікімарафоном, під час якого відбудуться офлайн-зустрічі з досвідченими вікіпедистами, які можуть допомогти з оформленням статей. Та й в інші дні новачки можуть розраховувати на допомогу спільноти.

Для учасників Тижня передбачені сувеніри у вигляді монет та банкнот, тому обов’язково реєструйтеся у Вікіпедії та на сторінці Тижня, щоб організаторам було легше знайти вас та віддячити!


by abrunei at January 16, 2017 07:14 AM

January 14, 2017

Вікімедіа Україна

Чим закінчились тематичні толоки у Вікіпедії: до підсумків 2016 року

З 2009 року в Українській Вікіпедії майже безперервно триває проект «Тематичний тиждень», коли вікіпедисти пропонують і зголошуються створювати та покращувати статті з певних тем. Така консолідація зусиль має на меті поліпшення змістовної цілісності енциклопедії, заповнення певних тематичних лакун, а також способом підтримати міжнародні ініціативи та акції зі спільнописання. Пропонуємо огляд результатів тижнів та місячників, що відбулися у другому півріччі 2016 року.

Місяць фантастичних творів

З 1 вересня по 10 жовтня 2016 року 51 користувачів стали учасниками місячника фантастичних творів. За підрахунками користувача Yasnodark, після оголошення Місячника 28 липня і до 24 жовтня включно ними було створено 324 статті. Найбільшу кількість зі створених статей склали статті про літературні фантастичні твори (книжкові серії, романи, твори малої форми, збірки, графічні та поетичні літературні фантастичні твори), дещо менше статей про авторів фантастичних творів, більше 10% статей присвячені преміям фантастики. Ціла низка статей створена про ілюстраторів фантастичних творів, про персонажів і світи фантастики, також статті про перекладачів фантастики, теми, журнали, а ще фантастичні фільми. Учасники перекладали статті з англійської, російської, а також з французької, польської, нідерландської, данської, хорватської, сербохорватської, іспанської, шведської та німецької мов. Троє користувачів створили понад 30 статей кожен, двоє — понад 20 статей, ще 5 — більше 10 статей. Десятеро найкращих дописувачів місячника отримали можливість обрати собі книгу у подарунок.

Переяслав-Хмельницький: місто-музей

24—30 вересня у Вікіпедії тривав тематичний тиждень «Переяслав-Хмельницький: місто-музей» з метою створення та покращення статей про найбільший історико-етнографічний заповідник країни. Джерелом інформації стали матеріали, надані НІЕЗ «Переяслав», а саме фотографії інтер’єрів та екстер’єрів музеїв, світлини окремих експонатів, а також інформацій про близько 60 об’єктів (про цю співпрацю ми писали у вересні). Чи не вперше завданням тижня, окрім створення статей, було додавання зображень з окремої категорії. В результаті 120 зображень було додано до статей в Українській Вікіпедії, створено 19 та покращено 11 статей. До тижня також приєдналися активні редактори проекту Вікіджерела. «Якщо всі проекти працюють над одним Вікітижнем це набагато продуктивніше й цікавіше. Цим ми заявляємо про своє існування, а ще мені подобається бачити як йде системне наповнення з усіх боків», — коментує такий підхід користувач Arxivist.

Музей Сковороди 4

Інтер’єр класу, музей Г. Сковороди

Тиждень Михайла Грушевського

29 вересня 2016 року виповнилося 150 років Михайлу Грушевському — видатному українському історику, письменнику, археографу, громадсько-політичному діячеві, авторові понад 2000 наукових робіт.  Цей ювілей у Вікіпедії відзначили тематичним тижнем. Було створено 20 і покращено ще 18 статей, теми яких так чи інакше стосуються Грушевського, переважно про пам’ятники та вулиці, названі на його честь.А у Вікіджерелах розпочалося створення індексів праць «Про батька козацького Богдана Хмельницького», «Якої автономії і федерації хоче Україна», «Всесвітня історія». Учасники місячника отримали книжку авторських статей Михайла Грушевського, біографічні видання та закладки з логотипом Вікіпедії.

Тиждень урду-української співпраці

Продовжується в українській Вікіпедії і добра традиція двосторонніх тематичних тижнів. Українські вікіпедисти, що відвідали Вікіманію, познайомилися із колегами з Індії і Пакистану; з приємного спілкування виросла ідея зробити корисний подарунок своїм спільнотам. Урду-мовні вікіпедисти обрали 20 статей про Україну і запропонували українцям 20 статей про культуру урду на переклад з англійської Вікіпедії. План було виконано, а в українській Вікіпедії — ще й перевиконано (44 статті створено, 6 покращено). П’ятеро найактивніших учасників з кожної сторони отримають подяку і книжку англійською мовою на тему тижня.

Міжнародний тиждень до 60-річчя Угорської революції

23 жовтня виповнилось 60 років від дня початку у Будапешті організованого антикомуністичного виступу у Центральній Європі, яке img_0071-1відразу переросло у збройне повстання. З нагоди ювілею угорські вікімедійці ініціювали місячник з написання статей про осіб та поняття, дотичні до цієї історичної події та запропонували відповідний список. Окрім українських вікіпедистів, акцію підтримали спільноти з Австрії, Угорщини, Польщі, Білорусі, Македонії. За три тижні в укрвікі було створено більше 80 статей. Лідером за кількістю став користувач Стефанко1982 (37 статей). У своєму коментарі він зазначив: «Вибирав переважно біографії осіб-учасників революції. Шукав інформацію для статей у Google чи перекладав із рувікі або англовікі. Дізнався багато нового, адже про цю подію мало що знав, лише те, що було повстання, та те, що Радянський Союз ввів свої війська в Угорщину. А виявляється, там були справжні бої і загинуло багато людей, як угорців, так і радянських військових». Найактивніші учасники отримають книги від Вікімедіа Угорщина та сувеніри з логотипом Вікіпедії від Вікімедіа Україна.

Місяць Азії 2016

Sun Wiki

Символ місяця

Місяць Азії придумали в самій Азії: з допомогою написання статей про сусідні країни вікіпедисти прагнули налагодити дружбу і взаєморозуміння між своїми спільнотами. Але дуже швидко ідею підхопили народи інших континентів — і у 2016 році в Місяці Азії взяли участь понад 50 мовних розділів Вікіпедії й учасники з усього світу. За листопад українські вікіпедисти створили 770 статей і допоміжних шаблонів. Особливістю українського місячника стало те, що він припав на тижнь футболу — тож українська Вікіпедія поповнилася великою кількістю статей про футболістів, клуби і чемпіонати у країнах Азії. Зараховувалися статті, що відповідали правилам Вікіпедії і мінімальним вимогам розміру. Ті, хто написав 4 статті і більше, отримають листівку з подякою від одного з регіональних відділень Вікімедіа в Азії — з Китаю, Філіппін, Тайваню, Гонконгу, Бангладеш, Кореї тощо. Автор найбільшої кількості статей отримує звання Посла Азії у Вікіпедії, зі своїми 90 статтями ним став Стефанко1982.

 

Не пропустіть вікітолоки й у новому році, слідкуйте за сторінкою проекту!

Нагадаємо, що «Вікімедіа Україна» пропонує ініціаторам тижнів допомогу в поширенні інформації та надає сувенірі.


by H_Anna at January 14, 2017 06:33 PM

January 11, 2017

Вікімедіа Україна

Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію у Хмельницькому!

21 грудня 2016 року у приміщенні Хмельницької міської центральної бібліотеки (вул. Подільська, 78), відбувся тренінг «Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію». Протягом трьох годин 19 учасників тренінгу завантажували свої перші фотографії до Вікісховища, вчились класифікувати їх по категоріям та додавати до статей, в яких були відсутні ілюстрації. Тренінг проводила дописувач Вікіпедії — Аліна Возна.

Під час заходу було створено 10 нових облікових записів у Вікісховищі та завантажено 111 зображень, які ілюструють різні періоди бібліотечного життя у місті Хмельницькому.  За підсумками тренінгу «Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію» у вільному доступі з’явилось також 240 репортажних фотографій з самого заходу.

У Вікіпедії є чимало статей про бібліотеки України загалом та міста Хмельницького зокрема, проте до 21 грудня в деяких з них були відсутні фотографії. Зараз ситуацію виправлено! У представників філій Хмельницької міської централізованої бібліотечної системи з’явилась нагода  додати зображення до статей: «Хмельницька міська ЦБС», «Хмельницький» та «Бібліотеки України», що і було виконано під час тренінгу.

Кожен з присутніх отримав посібник з розміщення контенту у Вікісховищі, сувенір від «Вікімедіа Україна» та натхнення, для того, щоб і надалі завантажувати найцікавіші фотографічні моменти до Вікісховища та ділитись ними з усім світом!

Хмельницький, тренінг у бібліотеці «Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію», фото №178

«Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію», місто Хмельницький. Фото 20

Матеріали для тренінгу "Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію" у Хмельницькому, фото 57

«Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію», місто Хмельницький. Фото 51

«Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію», місто Хмельницький. Фото 3

Хмельницький, тренінг у бібліотеці «Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію», фото №165

Хмельницький, тренінг у бібліотеці «Бібліотекарі ілюструють Вікіпедію», фото №21

Більше фото у Вікісховищі

Аліна Возна


by alinavozna at January 11, 2017 07:34 AM

January 08, 2017

Вікі любить Землю

Конкурс «Вікі любить Землю» переміг на екологічному хакатоні в Молдові

Цьогоріч Молдова вперше долучилась до конкурсу «Вікі любить Землю», який відбувся за організаційної та фінансової підтримки ГО «Вікімедіа Україна».

В той час як в Україні нагороджували переможців фотоконкурсів «Вікі любить памятки» та «Вікі любить Землю», у Молдові відбувся ЕкоХакатон, у якому взяв участь та представив проект локальний організатор «Вікі любить Землю» Георге Йордакі.

Під час заходу представлено декілька цікавих ініціатив по вирішенню екологічних проблем. Все ж, організатори побачили перспективу у проведенні фотоконкурсу в Молдові, оскільки це дає чудові можливості представити країну на міжнародному рівні, та віддали «Вікі любить Землю» перше місце, як найперспективнішому проекту.

Організатори ЕкоХакатону планують надати організаційну та фінансову підтримку наступному конкурсу.

Відео презентації проекту

by visem at January 08, 2017 04:10 PM

January 06, 2017

Вікімедіа Україна

Тематичний тиждень міфології у Вікіпедії

Сатир і пес Лелап на картині П'єро ді Козімо «Смерть Прокріди»

Сатир і пес Лелап на картині П’єро ді Козімо «Смерть Прокріди»

Чи любите ви казки? У казках маленьким дітям передається уявлення старших про устрій суспільства і моделі поведінки. А чи багато ви знаєте міфів? Міфи ідуть іще далі, пояснюючи не мало не багато — світобудову, якою її бачили древні. У міфах знайдете відчуття моралі давніх часів і культури людства. Так чи інакше ми з стикаємося з міфологією у житті, наприклад, з давньогрецькою — інколи у гніві ми метаємо блискавиці, як Зевс, підступну людину можемо назвати Медузою, кажемо, що літа канули у Лету, бачимо атлантів і каріатид, що є елементами архітектури навколо нас.

Перший тематичний тиждень нового 2017 року у Вікіпедії, який розпочинається 6 січня, присвячений античній міфології. Найактивніший учасник отримає подарунок від організатора.

Запрошуємо всіх до написання та упорядкування статей на цю тематику! Досі статті в українській Вікіпедії, присвячені міфам і їх персонажам, створювалися трохи хаотично.

Внесімо ж лад і наповнімо улюблену найбільшу україномовну енциклопедію гарними статтями! Давайте разом виправляти й створювати «міфи» і покажемо, що українською можна писати й читати про все.

А там подивимось — можливо, Вікіпедія стане засадничим міфологічним персонажем вже у наступному сторіччі. 😉

Arxivist


by arxivistowl at January 06, 2017 11:05 AM

January 01, 2017

Вікі любить пам'ятки

З Новим роком!

Вітаємо з Новим роком і зимовими святами усіх читачів блогу! Нехай вам все добре вдається 🙂

Найвисокогірніша українська споруда, величезна кам’яна, покинута обсерваторія «Білий Слон».

Найвисокогірніша українська споруда, величезна кам’яна, покинута обсерваторія «Білий Слон». Автор фото — Тарас Дутка, CC BY-SA 4.0

by Vira Motorko at January 01, 2017 01:27 PM

Вікімедіа Україна

З Новим роком і Днем суспільного надбання!

рік змінюється з 2016 на 2017Вітаємо усіх з Новим роком! Але опріч того — а може й перш за все — з Днем суспільного надбання!

Public Domain Day — це день, коли завершується строк дії авторських прав і твори переходять до суспільного надбання. Юридично цей перехід зазвичай стається кожного року 1 січня; а термін захисту авторських прав переважно 70 років з дня смерті автора. Таким чином, 1 січня 2017 року перейшли в суспільне надбання твори авторів, які померли у 1946 році.

Сьогодні тішаться, зокрема, шанувальники фантаста Герберта Веллса, адже його твори перейшли у суспільне надбання.

Серед інших авторів, котрі померли 1946-го, також:

Гавайський пастушок (Porzana sandwichensis), зниклий вид птахів. Ілюстрація британського зоолога на ім'я Frederick William Frohawk, котрий помер 10 грудня 1946 року.

Гавайський пастушок (Porzana sandwichensis), зниклий вид птахів. Ілюстрація британського зоолога на ім’я Frederick William Frohawk, котрий помер 10 грудня 1946 року.

  • Гергарт Гауптман — німецький письменник, драматург, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1912 рік
  • Джордж Арлісс — британський актор, сценарист, режисер та драматург
  • Герберт Бейкер — британський архітектор, найбільш відомий своїм внеском до південноафриканської архітектури
  • Ернест Томпсон Сетон — канадський (шотландського походження) письменник, художник-анімаліст, один з ідеологів і натхненників скаутського руху
  • Джузеппе Адамі — італійський драматург, театральний і музичний письменник, критик
  • Януш Вітвіцький — архітектор, історик, автор пластичної панорами Львова
  • Шалом Стрейт — педагог, літературний критик і письменник, що народився на Галичині, емігрував до Палестини
  • Альсідес Арґедас — болівійський письменник, історик і політичний діяч
  • та інші, див. також у Вікіпедії «Суспільне надбання у 2017 році».

Як бачите, йдеться не лише про письменників художньої літератури, а про авторів загалом. Звісно, треба пам’ятати, що у перекладачів теж є свої права 😉

Вікіпедія користується сховищем структурованих даних під назвою Вікідані, куди можна робити запити — наприклад, вивести список осіб, що померли у 1946 році, про яких є статті у Вікіпедії. Подивитися, як виглядає подібний запит можна тут (код на сторінці треба виконати, натиснувши Run)  — а ще можна глянути на все це з точки зору творів, аналогічно вивівши список картин чи список книг, автори яких померли у 1946-му.

День суспільного надбання — особливе свято для волонтерів Вікіджерел і Вікісховища. Вікіджерела є вільною бібліотекою, що суворо ставиться до дотримання авторських прав, тож любителі оцифрування і вичитки книг святкують можливість зайнятися новими виданнями. У Вікісховищі зберігаються медіафайли і першого січня кожного року адміністратори повертають вилучені раніше файли, які ще вчора були захищені, а сьогодні ними вже можна користуватися і використовувати для ілюстрації статей.

Ще раз вітаємо і бажаємо всіляких гараздів у новому році! Ми продовжуватимемо працювати над покращенням і підтримкою проектів Вікімедіа — приєднуйтеся 😉


by Vira Motorko at January 01, 2017 12:23 PM

December 27, 2016

Вікімедіа Україна

Результати загальних зборів ГО «Вікімедіа Україна»

Вікімедіа Україна25 грудня 2016 року відбулися чергові Загальні збори громадської організації «Вікімедіа Україна» в офісі Реанімаційного пакету реформ (РПР) у м. Київ. Особисто або через своїх представників були присутніми 38 членів організації.

На цьому заході правління представило звіт про роботу Організації у 2016 році, і прозвучав звіт ревізійної комісії. Наша організація продовжує працювати над поширенням проектів Вікімедіа у різних напрямках: ми проводимо навчальні тренінги з редагування Вікіпедії, конкурси статей і фотографій, підтримуємо охочих поїхати у вікіекспедицію, співпрацюємо з різними установами й організаціями над поповненням контенту вікіпроектів, обмінюємося досвідом із закордонними колегами на вікіконференціях. На загальних зборах було затверджено напрямки роботи організації на 2017 рік: ми будемо продовжувати робити все, що робили, і плануємо розгорнути нові проекти. До роботи можуть долучатися усі охочі — і не лише члени організації.

Також було обрано нове Правління у складі (абетково):

  • Юрій Булка (переобрано)
  • Микола Козленко (переобрано)
  • Артем Комісаренко (користувач artem.komisarenko)
  • Ілля Корнійко (переобрано)
  • Павло Лакійчук (переобрано)
  • Тарас Рикмас (користувач Taras r)
  • Максим Ціж (користувач Звірі)

Дякую тим членам Правління, які працювали у попередній каденції, але вирішили не переобиратися цього разу. Це Олена Захарян, Олег Яцожинський та Павло Сохан. У звіті правління можете детальніше почитати про ті напрямки роботи, за які вони відповідали, і що було зроблено за рік.

Також на загальних зборах було обрано ревізійну комісію, тепер до її складу входять (абетково):

  • Богдан Мельничук (переобрано)
  • Сергій Петров
  • Максим Підліснюк (переобрано)

Дякую за роботу у попередньому році члену РК Анатолію Гончарову. Його уважність до стану справ та термінів була надзвичайно корисною для Організації.

І дякую усім членам Організації, які знайшли час та можливість взяти участь у заході.

Ілля Корнійко,
голова правління «Вікімедіа Україна»

Юрій Булка представляє свою частину звіту правління

Юрій Булка представляє свою частину звіту правління. Автор фото: Nickispeaki, CC BY-SA 4.0

Валентина Кодола, Юрій Булка

Валентина Кодола, Юрій Булка. Автор фото — Anntinomy.

Оля Нестеренко, Максим Ціж, Микола Приходько

Оля Нестеренко, Максим Ціж, Микола Приходько. Автор фото — Ilya, CC BY-SA 4.0


by intracer at December 27, 2016 03:01 PM

December 26, 2016

Вікімедіа Україна

Башкирська Вікіпедія – важлива основа збереження мови народу

Башкирська Вікіпедія – один з невеликих мовних розділів вільної енциклопедії, який сьогодні викликає зацікавлення у міжнародної Вікіспільноти. І не дарма, адже останнім часом редактори башкирською мовою вийшли на суттєво новий рівень. Це вже переважно не інтроверти і не боти, які дописують енциклопедію, а активні люди, які постійно беруть участь у різних Вікі-заходах. Але про все послідовно…

Var5g0

Ювілейний логотип башкирської Вікіпедії


Батьком башкирської Вікіпедії у колі Вікіпедистів заведено називати дописувача Рустама Нуриєва. Він не є засновником чи першим автором у розділі, але саме він дав новий поштовх для подальшого розвитку, запропонувавши зібратися дописувачам різних мовних розділів в Уфі на Вікі-Сабантуї, присвяченому святкуванню 10-річчю башкирського розділу Вікіпедії. Цей захід відбувся наприкінці квітня 2015 року, який об’єднував в собі цілий комплекс подій та зумів зібрати представників як багатьох мовних розділів народів Російської Федерації, так і закордонних представників. Варто зазначити, що учасники Вікі-Сабантую також мали можливість поїхати у Вікіекспедицію пам’ятками Чишминського району.

Згодом представник розділу Зуфар Саліхов відвідав CEE Meeting 2015 в Естонії, за результатами якого башкирські колеги змогли створити свою юзер-групу.

Новостворена юзер-група одразу взялася за активний розвиток Вікіпедії та популяризацію вільних знань башкирською мовою та про Башкортостан. Невдовзі знайдено спонсора – курорт Янгантау, на базі якого проведено Вікі-семінар. Участь у семінарі дала можливість спільно попрацювати над перекладом системних повідомлень башкирською мовою, а також досвідченим колегам разом з новачками взяти участь у наповненні Вікіпроектів. Після того, протягом року проведено ще ряд Вікізустрічей, а також організовано Вікі-захід у заповіднику Шульганташ. Детально про заходи спільноти можна подивитись на спеціальній сторінці.

Окремо варто сказати і про башкирсько-українську співпрацю. Насамперед слід зазначити, що в Башкортостані проживає велика кількість українців і є навіть українські села. Проте, до проведення Вікі-Сабантую статей на українську тематику в башкирській Вікіпедії фактично не було, зокрема навіть не було статті про місто Київ. Зараз ця ситуація суттєво змінилася. Зокрема, завдяки тому, що українські Вікіпедисти відвідували башкирські заходи, а башкирські редактори приїжджали на українську Вікіконференцію.

Так, українські колеги радо відгукнулися на проведення Тижня Башкортостану, за що отримали досить цінні нагороди. В свою чергу, башкирські колеги вирішили відповісти взаємністю та провели українську декаду під час конкурсу CEE Spring 2016, за що отримали сувеніри від ГО «Вікімедіа Україна». І, саме зараз триває ще один тематичний захід у башкирській Вікіпедії – Новорічний БУМ, що присвячений написанню статей про Білорусь, Україну та Молдову, а за його результатами учасники отримають листівки з цих країн.

Взагалі, зараз у башкирській Вікіпедії постійно проводяться як міжнародні, так і внутрішні заходи з написання статей, а колеги з Башкортостану беруть участь у різноманітних конференціях та Вікізаходах, де обмінюються досвідом.

Однією із цікавих особливостей башкирської Вікігромади є те, що більшість тут становлять жінки. А ще – це часто люди пенсійного віку, які не байдуже ставляться до збереження рідної мови та подають чудовий приклад молодому поколінню!

Вже за два роки башкирська Вікіспільноста зуміла перетворитися на одного з лідерів серед тюркомовних спільнот.

Wiki-Sabantuy 2015 (2015-04-25) 01

Учасники Вікі-Сабантую 2015

Wiki seminar Yangantau day 4 2

Учасники Вікі-семінару в Янгантау

Wiki-Yäyläü-2016 Şülgäntaş 07

Рустам Нуриєв вручає призи учасникам Української декади

WikiConference 2016 Kyiv 0122

Ельза Мухамадєєва (ліворуч) під час Вікіконференції в Києві

Бажаємо подальшого розвитку та успіхів башкирським колегам!


by visem at December 26, 2016 09:53 AM

December 16, 2016

Вікі любить пам'ятки

Найкращі фото міжнародного конкурсу Wiki Loves Monuments 2016

Раді представити вам 15 світлин-переможців міжнародного фотоконкурсу Wiki Loves Monuments 2016. Цього року в ньому взяли участь понад 10 700 фотографів з усього світу, подавши більше 275-ти тисяч фотографій історичних споруд, пам’ятників, пам’яток культурної спадщини у Вікісховище для використання у ВікіпедіїВікімандрах та інших проектах вільних знань. Завдяки їм у Вікіпедії можна дізнатися про ще більше пам’яток спадщини з різних країн.

Цього року національний відбір відбувся у 42 країнах-учасницях конкурсу, які разом подали на міжнародний фінал 392 претенденти — за бажання, їх усі можна переглянути тут. Ми сподіваємося, що це надихне і вас ділитися своїми фотографіями задля наповнення Вікісховища.

Але зараз давайте привітаємо п’ятнадцятьох переможців міжнародного фіналу! Насолоджуйтеся 🙂 Звіт журі містить топ-58 фотографій і пояснення до процесу відбору, його можна переглянути тут.

Список 15-ти переможців:

Перше місце. Вестибюль і повітряні сходи місцевого суду у Берліні (Німеччина) щороку відвідують тисячі людей. Юрист Ансгар Коренг добре знайомий з цією пам’яткою і отримав дозвіл, щоб поділитися своїм поглядом на будівлю зсередини.  (Ansgar Koreng, CC BY-SA 3.0)

royal_albert_hall_-_central_view_169

Друге місце. У Вікіпедії не було гарного якісного фото інтер’єру Королівського Альберт-Холу (Велика Британія). Колін вирішив змінити це під час щорічної події Open House London, коли дозволялося робити фото холу. (Colin, CC BY-SA 4.0)

perch_rock_lighthouse

Третє місце. Річард, фотограф-аматор, повернувся на те місце, де почалося його хобі фотографування, і зробив це фото маяка Перч-Рок (Велика Британія). (Richard J Smith, CC BY-SA 4.0)

torrechiara_luci_al_tramonto

Четверте місце. Пагорби Емілії-Романії в Італії — домівка замку Торрек’яра, який на цьому фото видно на заході сонця. (Lara Zanarini, CC BY-SA 4.0)

0000140_wat_arun_01

П’яте місце. Два міфічні демони-гіганти Тосакан (ліворуч) та Сахасадеча (праворуч) охороняють буддійський храм Ват Арун у Таїланді. Фотограф дістався до храму річкою Чаопрая і годинами чекав на цей кадр сутінкового храму. (Janepop Atirattanachai, CC BY-SA 4.0)

blue_hour_at_pakistan_monument

Шосте місце. На фото — розквітла квітка Пакистанського монументу перед самим сходом сонця. Фотограф примандрував з Лахора до Ісламабада, щоб зробити цю світлину пакистанського символу єднання зі світом. (Muhammad Ashar, CC BY-SA 4.0)

palacio_do_planalto_ggfd8938

Сьоме місце. «Правильне місце, правильний час» і багато років досвіду досягли кульмінації у цьому знімку палацу Планалту на заході сонця. Фотографові вдалося вловити контраст між бразильським президентським палацом і його довкіллям. (Gastão Guedes, CC BY-SA 4.0)

tomb_of_bibi_jiwindi

Восьме місце. Восьмикутний триярусний мавзолей Бібі Джавінді, розташований в історичному місті Уч (Пакистан), збудований у 1493 році для правнучки суфійського святого. (Користувач:Usamashahid433, CC BY-SA 4.0)

kostol_sv-_vavrinca_zliechov

Дев’яте місце. Туман, золоте листя і зимова атмосфера огорнули церкву святого Лаврентія XIV століття у Злєхові (Словаччина). (Користувач:Volodka22, CC BY-SA 4.0)

darawar_fort

Десяте місце. Двоє друзів подолали 500 кілометрів, що сфотографувати елементи романтики, згасаючої слави — та інших мандрівників у форті Даравар (Пакистан). (Tahsin Shah, CC BY-SA 4.0)

crystal_mill_power_plant

Одинадцяте місце. Прекрасний вересневий день у Кристал-Мілл перед заходом сонця. Це водяний млин, що постачав гідроелектроенергію до шахтарського містечка Кристал у Колорадо (США). Дорога до Кристал-Мілл доволі підступна; фотографові довелося справитися з вузькою дорогою й урвистими схилами, щоб зробити цей знімок. (Joe Sparks, CC BY-SA 4.0)

25890_gravensteen_bij_zonsondergang_vanuit_de_sint-widostraat

Дванадцяте місце. Гравенстен — графський замок у центрі Гента (Бельгія), що свідок історії починаючи з середньовіччя. Фотограф кілька днів чекав на цей момент, оскільки лише призахідні промені могли дати таку теплоту будівлі. (David Horvath, CC BY-SA 4.0)

cachticky_hrad_a_visnove

Тринадцяте місце. Чахтицький замок (Словаччина) сфотографований 23-річним фотографом, який їздить словацькими горами на велосипеді і проводить ночі під відкритим небом, щоб дослідити природу і пам’ятки своєї країни. Він зробив цю світлину по дорозі на зустріч зі своїм однокласником. (Vladimír Ruček, CC BY-SA 4.0)

rakotzbrucke

Чотирнадцяте місце. Фотограф сфотографував так званий «Чортів міст» у Габленці (Німеччина) під час сімейної поїздки у пошуках коренів своєї родини. (Albrecht Landgraf, CC BY-SA 4.0)

panama_canal_railway_in_2015

П’ятнадцяте місце. Естонський фотограф і вікімедієць зі стажем подорожував Панамою дощового похмурого дня — і вирішив зробити фото Панамської залізниці, важливого компонента каналу. (Ivo Kruusamägi, CC BY-SA 4.0)

Чи сподобалися вам ці світлини? Продовжіть перегляд, гортаючи переможців усіх національних етапів у Вікісховищі!

А ми додамо від себе ще одне фото:

Підгорянський василіанський монастир, Теребовля

Вісімнадцяте місце. Підгорянський василіанський монастир, Теребовля (Україна). (Катерина Байдужа, CC BY-SA 4.0).

Джерело: офіційний блог конкурсу

by Vira Motorko at December 16, 2016 09:06 AM

December 13, 2016

Вікімедіа Україна

В українській Вікіпедії — 666 666 статей

666,667З радістю повідомляємо, що 12 грудня в українській Вікіпедії було написано 666 666-ну статтю. Нею стала стаття «Візирні лінії». Візирні лінії (також «прицільна сітка») — це сітка або шкала із тонких ліній або волокон, розміщених в окулярі прицільного пристрою, наприклад, в телескопах, оптичних прицілах, мікроскопах тощо.

Відтепер у Вікіпедії понад дві третини мільйона статей. Математично правильно буде говорити, що цю межу перетнула 666 667-а стаття. За підрахунками це стаття «Концентричність», присвячена геометричному явищу, коли кілька об’єктів мають спільний центр або вісь.

Цікаво, що у HTML #666666 — це сірий колір. А у 1776 році у США існувала банкнота з номіналом «2/3 долара».

Точний порядок створення статей вирахувати доволі важко, з кількох причин: статті створюються доволі швидко, новостворена сторінка технічно вважається «статтею», якщо має хоча б одне посилання на іншу сторінку (а це може статися після її подальших редагувань, а не в момент створення), також не вважаються статтями сторінки-перенаправлення. Щодня в українській Вікіпедії створюється близько ста п’ятдесяти статей (показник жовтня 2016).

Нагадаємо, що Вікіпедія — це вільна енциклопедія, покликана зібрати знання людства. Її може редагувати будь-хто, у Вікіпедії немає редакторської колегії, а всі її дописувачі — волонтери, що не отримують за це матеріальної вигоди. Щоб відредагувати інформацію до статті, достатньо скористатися кнопкою «Редагувати» угорі сторінки. У жовтні 2016 року українську Вікіпедію редагувало 2545 користувачів.

Примітка. Раніше у цьому дописі згадувалося, що належність до «статей» залежить від розміру сторінки, але це не так. Перепрошуємо.


by Vira Motorko at December 13, 2016 02:14 PM

December 07, 2016

Користувач:Ата

Вікіпедія + ЗМІ = дружба, гг


Коли стається якийсь інфопривід, що включає Вікіпедію, я визбирую згадки в ЗМІ і щоразу це викликає хвилю роздумів і впізнавання ходів наших журналістів, контент-творців, контент-вставлячів, от.

Аспект: власні назви


Не завжди людям вдається писати власні назви так, як, скажімо, я б хотіла їх бачити. З поміченого:
  • «Вікімедіа» перетворюється на «Вікімедія» не лише у галичан. 
  • «Вікі любить пам'ятки» російською мовою може перетворитися на «Вики любит памятки», «…пам'ятники», «…монументи» суто залежно від настрою писаки. Ми текстів російською не пишемо, тому в нас не можна взяти одразу правильний варіант, але по-секрету скажу, що росіяни в себе такий конкурс теж проводять, то в них назва усталена.
  • Вікіпедія у декого може бути в лапках, а в декого Wikipedia. Я так думаю, що це у тих, хто не часто нею користується і не звик. Бо якщо з чимось постійно мати справу, то на лапки не лишається ніякого бажання, не кажучи вже про перемикання розкладки, якщо офіційна назва твоєю мовою теж є.
З іменами проблеми бувають рідко, хіба що з ніками. Була новина «Українець зафільмував місячний кратер Тихо для Вікіпедії» про Конкурс наукових фотографій. Там в тексті є, що автор зображення — VikaLvov. Мені видавалося, що не треба бути нобелівським лауреатом, щоб подумати, що Віка принаймні українка

Аспект: подача


З тим, що фотоконкурси «Вікі любить пам'ятки» і «Вікі любить Землю» називають фотоконкурсами Вікіпедії, або взагалі не вживають слова конкурс, а просто кажуть «Вікіпедія вибрала/назвала найкращі фото року», я вже змирилась. Ну а шо, система ж складна: є громадська організація «Вікімедіа Україна», яка підтримує Вікіпедію та інші вікіпроекти в Україні, вона проводить має гроші, тому проводить фотоконкурси з певних тематик, щоб Вікіпедію було чим ілюструвати (бо ж від вас не дочекаєшся, якщо пряником не помахати); а сама Вікіпедія — це ж сайт, що він може провести, і конкурс проводиться навіть не там. Система складна, в заголовок таке не запхнеш — а тут «Вікіпедія вибрала…», і поїхали. Вовк з ним, спрощено, але без брехні. Зрештою, я навіть використала таке спрощення в назві цього допису, гг.

Аспект: головне зображення публікації


Інколи хочеться спитати: де вони їх беруть?.. Та я знаю, що це гуглиш слово «вікіпедія» і маєш, але інколи відверто не розумію, чому вибирають картинку саме ту, яку вибирають. Наприклад, англомовне слово Wikipedia (от просто слово) до публікації про україномовну Вікіпедію. Це не є неправильно, все одно вона багатоєдина в своїй багатомовності, але все ж. Або беруть картинку поганої якості, пікселізовану, хоча можна взяти кращу. Що особливо не розумію, це коли в прес-реліз навмисне подаєш картинку нормальної якості, а беруть все одно щось дивне.

Клацання по кожній картинці нижче виведе на 800-піксельну версію; якщо треба, то є й більші.

Автор: Wikimedia Foundation,
CC BY-SA 3.0
Автор: Wikimedia Israel,
CC BY-SA 2.0

Аспект: фото


Мені ніколи не праглося вивчати аудиторію, але якось воно виходить, що A/B тест щоразу робить сам себе. Десяток найкращих фотографій конкурсу ми a) викладаємо на офіційному блозі конкурсу, b) розсилаємо прес-релізом (хочете — внесу вас в базу, нема питань; ми наче не дуже нудні релізи пишемо). Навчені гірким досвідом на початках, на зображення, що йдуть у прес-реліз, ставимо вотермарки, намертво вбиваючи ім'я автора і назву ліцензії, бажано знайшовши золоту середину між непомітністю і незручністю обрізати. На сайтах же звично ідуть просто фото, а всі імена-регалії-описи — у підписах.

Тому добре видно по публікаціях на новинних сайтах, хто
  1. читає наші блоги (або соцмережі, чи де там ще можна виловити лінк) — ці беруть просто фото, 
  2. читає наші прес-релізи — ці беруть фото з вотермарками, 
  3. тирять новину в інших сайтів — якщо хтось із другої когорти умудряється ставити на наші фото ще й свій вотермарк (ну не бевзі, на чужі-то знімки), а чуваки з когорти третьої ставлять такі файли у свої публікації — це …як же це назвати …мило/епічно/дивно/стрьомно/ай-виберіть-свою-емоцію-самі.
За тим, як роблять підписи до фото, їх теж можна погрупувати:
  1. найрозумніші, НМД, беруть повні підписи з нашого блогу, і не видумують: у нас це назва об'єкта, розташування, автор фото, назва ліцензії.
  2. більшість подає назву об'єкта і автора фото. На таких мені доводиться сваритись, бо назву ліцензії вказувати теж треба. Кінець-кінцем, написати автора і ліцензію — це невеличкі вимоги, як на повністю як-завгодне використання фото, нє?
  3. дехто пише назву, автора і ліцензію; може бути, що це ті, на кого я сварилася минулого разу.
  4. ті, хто не дає опису взагалі, характеризуються мною як лінтюхи або пустоголови, яким навіть не спадає на думку, що якщо зірки загораються, автора вказують в оригінальному повідомленні, то це нащось треба.
  5. час від часу трапляється одиничний персик, який пише «автор матеріалу: такий-то» (взявши текст з прес-релізу, гг) і дописує «фото: той-же». Ну це вже зовсім.

Аспект: назва новини


Якщо інфопривід гарячий, а назву все одно треба зберегти читабельно короткою, то я прямо бачу, як крутяться коліщатка у головах людей, які намагаються зібрати пазл із семи слів так, щоб було не як у попередників. Коли слів три (наприклад, «Вікіпедії — 15 років»), то люди махають рукою, і не особливо вигадують. Коли слів з десяток (особливо, коли мова про фотографії — там можна епітети підбирати досхочу), то там і придумати не складно. Мої улюблені випадки були, коли в нас траплялися конкурси статей — як-от торішній конкурс статей «Пам'ятки України: Крим».
  1. Міністерство культури ініціює конкурс статтей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. Міністерство культури України.
  2. Кириленко пропонує писати у Вікіпедію про український Крим. Укрінформ.
  3. Кириленко закликав українців писати статті про Крим у Вікіпедії. LB.ua.
  4. Міністр культури закликав українців писати статті про український Крим у Вікіпедії. zaxid.net.
  5. Мінкультури ініціює конкурс статей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. УНН. 
  6. Мінкультури ініціює конкурс статей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. galinfo.com.ua.
  7. Мінкультури ініціює конкурс статей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. Time-UA.com.
  8. Минкультуры Украины инициирует конкурс статей в Википедии, посвящённый памятникам Крыма. NEWSru.ua.
  9. В Украине проведут конкурс статей в Википедии о Крыме. Новости мира.
  10. В Украине проведут конкурс статей о Крыме для «Википедии». «Объектив», Харьков. 
  11. Министерство культуры инициирует конкурс статей в Википедии, посвященный памятникам Крыма. Електронні Вісті.
  12. Минкультуры В.Кириленко инициирует конкурс статей в Википедии. infoline.ua.
  13. Мінкультури України ініціює конкурс статей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. Львівська газета. 
  14. Мінкультури України ініціює конкурс статей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. Новини Львова. 
  15. Мінкульт ініціювало конкурс статтей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. Фігаро (Львів).
  16. Кириленко ініціює конкурс статей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. prostir.museum. 
  17. Україна розпочинає відвоювання Криму з Вікіпедії. expres.ua. 
  18. Объявлен конкурс статей в Википедии о достопримечательностях украинского Крыма. pk.kiev.ua. 
  19. Міністр пропонує писати у Вікіпедію про український Крим. novyni.com.ua.
  20. Міністерство культури ініціює конкурс статей у Вікіпедії, присвячений пам’яткам Криму. cultua.media.
  21. Пам’ятки українського Криму: новий конкурс статей у Вікіпедії. pedpresa.ua.
  22. Оголошено конкурс статей про український Крим у Вікіпедії. Друг читача. 
  23. В правительстве призвали украинцев работать в проекте Wikipedia-Крым. InfoKava.com. 
  24. Минкульт Украины инициирует конкурс статей в Wikipedia о Крыме. QHA.
  25. Минкульт призвал украинцев писать статьи в Wikipedia про Крым. Svodka.net.
  26. Украина хочет вернуть Крым хотя бы в Википедии. Новости Донецкой Народной Республики. (архів оригіналу)
  27. Украина хочет вернуть Крым хотя бы в Википедии. ИА ФАН.
  28. Минкульт инициирует конкурс статей в Википедии, посвященный достопримечательностям Крым. Citynews.net.ua - Новости Луганска и Луганской области. 
  29. Минкульт призывает писать статьи в Википедию об украинском Крыме. ЛІГАБізнесІнформ.
  30. МИНКУЛЬТУРЫ БУДЕТ ПИСАТЬ НА ВИКИПЕДИИ ОБ УКРАИНСКОМ КРЫМЕ. Украинский Бизнес Ресурс.
  31. Мінкульт України влаштовує конкурс статей про пам'ятки Криму у Вікіпедії. krymr.com. 
  32. Мінкульт ініціює новий конкурс у Вікіпедії. i-pro.kiev.ua. 
  33. Українців закликають писати у Вікіпедію статті про український Крим. VIDIA. 
Зрозумійте мене правильно: я тут не сміюся, не стібусь, не зневажаю людей (як можна, вони ж наш глас розносять інтернетами). Але я ж не вчилася, і все, що я трошки знаю про роботу ЗМІ, це те, що мимохідь лишилося в пам'яті. І це страшенно цікаво: ось я бачу два однакові заголовки регіональних сайтів, це один спер в іншого все цілком; або ж регіональний спер у національного; ось я бачу, хтось перекрутив все з ніг на голову, видно поспішали; одні наголошують на українськість Криму, інші на пам'ятках — це все видає якісь закономірності думання :)

Аспект: джерело


Тут може бути таке:
  1. джерело є
  2. джерела нема
Що трапляється частіше, навіть не знаю. Серед тих, хто вказує джерело, мою любов, звісно, заслужити ті, що ставлять посилання на конкретну публікацію (а не просто на сайт — і шукай тоді).

А от прослідковувати ланцюжки, хто в кого прочитав новину, може приносити неймовірне задоволення. Зазвичай це 2-3 ланки, коли більше п'яти, це вже смачно.

У глухий кут мене ставлять випадки, коли один регіональний сайт посилається на інший регіональний сайт, але не на національний, звідки воно все примандрувало, або на сайт організаторів. Зі свіжого — Високий вал пише про те, що фото чернігівської церкви у потрапило у топ-10 «Вікі любить пам'ятки», і посилається на Depo.Закарпаття, де публікація взагалі-то має в заголовку факт, що в тому ж десятку найкращих фото є дві церкви із Закарпатської області. Ну але так, depo в тому дописі дає всі десять фото, можна було звідти й дізнатися. Якоюсь мірою, це навіть дуже чесно: де прочитав, на те й послався.

Аспект висновковий


У Вікіпедії є сторіночка, де збирають посилання на публікації про неї — ВП:ППВ. Можете дописувати за бажання, за всім не встежиш, хоча ми стараємось. Я туди додаю навіть найменші публікаційки на дивних сайтах-недоробках, аби Вікіпедія була темою тексту, а не просто відсилкою. Часом дивишся і розумієш, що про російську Вікіпедію писали більше, ніж про українську, жаль. З іншого боку, згадують не так і рідко, з днем народження вітають. Живемо :)

Якщо раптом вам треба коментар щодо будь-чого аспекту з цього допису, інсайдерська інформація про вікіпроекти, консультація щодо схем життя вікімедійного руху, або я просто вам така подобаюсь — то ви ж пишіть. Знаєте, краще-таки переперепитати, ніж недоперепитати. 

by Vira Motorko (noreply@blogger.com) at December 07, 2016 02:36 PM

December 06, 2016

Вікі любить пам'ятки

Дві спецномінації — один переможець

Цьогоріч в нашому фотоконкурсі було дві спеціальні номінації від наших партнерів.

Національний музей історії України обирав переможця у спецномінації «Цивільні споруди доби гетьманщини». За підсумками обговорень переможцем стало фото підпірної стіни у Києво-Печерській лаврі, корпус №30а. Для автора фото, Івана Сідловського, музей підготував призи, серед яких — річний абонемент на відвідини музею.

Контрфорс (підпірна стіна), Києво Печерська Лавра

Контрфорс (підпірна стіна), Києво Печерська Лавра. Автор фото — Іван Сідловський, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Національний історико-культурний заповідник «Софія Київська» спільно з Національною спілкою фотохудожників України відзначали найкраще фото пам’яток, що входять до складу заповідника. Організаторам спецномінації одразу припала до душі серія з чотирьох фотографій Судацької фортеці, яка також є частиною заповідника. При чому думка про те, що це серія світлин одного автора, а не знімки різних осіб, спало на думку просто з огляду на їх стиль, а перевіряли вже згодом. Яким же було здивування організаторів, коли виявилось, що автор цих фото — той же Іван Сідловський.

Генуезька фортеця у Судаку

Генуезька фортеця у Судаку. Автор фото — Іван Сідловський, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Генуезька фортеця у Судаку

Генуезька фортеця у Судаку. Автор фото — Іван Сідловський, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Генуезька фортеця у Судаку

Генуезька фортеця у Судаку. Автор фото — Іван Сідловський, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Генуезька фортеця у Судаку

Генуезька фортеця у Судаку. Автор фото — Іван Сідловський, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Для самого пана Івана більш вірогідною видавалася відзнака у номінації за кількістю сфотографованих пам’яток, адже подав фотографії кількох десятків об’єктів. Натомість неочікувано для себе і для інших став переможцем у двох спецномінаціях за найкращі світлини. Вітаємо з перемогою!

Вручення приза від НМІУ

Призи вручають Олена Попельницька, голова музейного журі по спецномінації «Цивільні споруди доби Гетьманщини» та Леонід Овчаренко, член оргкомітету конкусу «Вікі любить пам’ятки». Автор фото — Ілля Корнійко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Вручення призу від Софії

Ліна Янченко вручає приз за фото Судацької фортеці — історичний путівник «Генуезці в Криму». Автор фото — Ілля Корнійко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

by Vira Motorko at December 06, 2016 12:42 PM

Вікі любить Землю

Серед найкращих світлин міжнародного етапу конкурсу — три з України

Міжнародний фотоконкурс «Вікі любить Землю» 2016 року закінчився! Маємо честь представити вам 15 найкращих фотографій з усього світу.

Photo by Cedomir Zarkovic, CC BY-SA 4.0.

Перше місце: печера Стопича на північно-східному боці гір Златібору у Сербії. Автор: Cedomir Zarkovic, CC BY-SA 4.0.

Завданням фотоконкурсу «Вікі любить Землю» є, з одного боку, зібрати якісні вільноліцензовані світлини якомога більшої кількості пам’яток природи у Вікісховищі, і, з іншого, сприяти охороні природи через популяризацію інформації про пам’ятки природи.

Ідея провести конкурс «Вікі любить Землю» виникла у 2012 році як логічне доповнення до успішного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», присвяченого історичним та культурним пам’яткам. Цю ідею вперше втілили в Україні протягом 15 квітня — 15 травня 2013 року.

У 2016 р. до конкурсу приєднались 26 країн, завантаження фото тривало протягом травня або червня. Четвертий рік проведення конкурсу став рекордним  за кількістю учасників — фотографії вантажили понад 13 тисяч користувачів, та рекордним за кількістю зображень — понад 115 тисяч.

Подібно до «Вікі любить пам’ятки», конкурс організовано за посередництва національних конкурсів, які координувались волонтерами з відповідних країн. Національні журі з кожної країни після завершення внутрішнього оцінювання могли подати до десяти світлин на міжнародну частину конкурсу. Загалом у завершальну фазу конкурсу потрапило 270 світлин.

Міжнародне журі складалось із 9 осіб, більшість з яких мають досвід у сфері фотографії природи: Доріс Ансон-Єву  (Гана), Дітмар Бартц (Німеччина), Айла Хедоу-Флад (ПАР), Беснік Хаміті (Косово), Хань Цюньлі (Китай, ЮНЕСКО), Дживан Джозе (Індія), Янно Лойде (Естонія), Кріс Вудріч (Індонезія), Катерина Зарева-Симеонова (Болгарія).

Журі оцінювало світлини в декілька етапів з допомогою спеціального веб-застосунка. Повний звіт журі, який містить також коментарі до світлин, можна завантажити з Вікісховища.

Вітаємо переможців, та висловлюємо подяку всім, хто долучився до організації цьогорічного конкурсу та взяв у ньому участь!

Photo by Diego Delso, CC BY-SA 4.0.

Друге місце: «Вбиті камені», Болгарія. Автор: Diego Delso, CC BY-SA 4.0.

Photo by Patricia Sauer, CC BY-SA 4.0.

Третє місце: Мустанг, Непал. Авторка: Patricia Sauer, CC BY-SA 4.0.

Photo by Külli Kolina, CC BY-SA 4.0.

Четверте місце: річка Ах’я, Естонія. Автор: Külli Kolina, CC BY-SA 4.0.

Photo by Khoroshkov, CC BY-SA 4.0.

П’яте місце: колишня обсерваторія на вершині Піп Іван Чорногорський, Україна. Автор: Микола Хорошков, CC BY-SA 4.0.

Photo by Tamara Kulikova, CC BY-SA 4.0.

Шосте місце: на острові Фуертевентура, Іспанія. Авторка: Tamara Kulikova, CC BY-SA 4.0.

Photo by Kristoffer Vaikla, CC BY-SA 4.0.

Сьоме місце: річка Вяяна, Естонія. Автор: Kristoffer Vaikla, CC BY-SA 4.0.

Photo by Jörg Braukmann, CC BY-SA 4.0.

Восьме місце: масив Шладмінг, Німечина. Автор: Jörg Braukmann, CC BY-SA 4.0.

Photo by Ryzhkov Sergey, CC BY-SA 4.0.

Дев’яте місце: Токівський водоспад, Україна. Автор: Сергій Рижков CC BY-SA 4.0.

Photo by Joao lara mesquita, CC BY-SA 4.0.

Десяте місце: Національний парк Ленсойс-Мараньєнсіс, Бразилія. Автор:Joao laramesquita, CC BY-SA 4.0.

Photo by Taras Dut., CC BY-SA 4.0.

Одинадцяте місце: вершина Піп Іван Чорногорський взимку. Автор: Тарас Дутка, CC BY-SA 4.0.

Photo by Andreas Weith, CC BY-SA 4.0.

Дванадцяте місце: у лісі біля Віттенбергу, Німеччина. Автор: Andreas Weith, CC BY-SA 4.0.

Photo by KOSIN SUKHUM, CC BY-SA 4.0.

Тринадцяте місце: парк Хао Сам Рой Йот, Таїланд. Автор: KOSIN SUKHUM, CC BY-SA 4.0.

Photo by Rafael Rodrigues Camargo, CC BY-SA 4.0.

Чотирнадцяте місце: парк Terra Ronca, Бразилія. Автор: Rafael Rodrigues Camargo, CC BY-SA 4.0.

Photo by Vladimir Mijailović, CC BY-SA 4.0.

П’ятнадцяте місце: на горі Тара, Сербія. Автор: Vladimir Mijailović, CC BY-SA 4.0.

У Вікісховищі можна переглянути галерею світлин-фіналістів конкурсу, з яких відбувався остаточний відбір.

Усі фотографії можна вільно використовувати за умови вказання автора і ліцензії, на зразок підписів у цьому дописі.

Переглянути переможців української частини конкурсу>>

by h_anna at December 06, 2016 09:26 AM

December 05, 2016

Вікі любить Землю

Переможця по Вінницькій області переобрано

Не лише дискусія навколо світлини-переможця по Одеській області змусила оргкомітет передивитись результати голосування журі. Ще одну роботу, яку у вересні було оголошено переможцем в області, було позбавлено цього статусу. Мова про світлину з зоряними треками Євгена Самученка. Основна причина дискваліфікації — фото зроблене не на території ПЗФ, а саме Самчинецького урочища, а поблизу нього.  Очевидно, що світлина залишається у Вікісховищі і вже ілюструє статті у Вікіпедії, а автора ми ще раз вітаємо з перемогами у номінаціях «Найкраща світлина Одеської області» та «Найкраща світлина Черкаської області».

Оскільки різниця в оцінках між рештою світлин по Вінницькій області, що потрапила у фінальний вибір була невеликою, було організовано повторне голосування. Після оцінювання журі, першою у рейтингу стала фотографія алеї у Парк ім. О. І. Ющенка у Вінниці, яку зробив Вадим Постернак (Posterrr). Вітаємо та перепрошуємо за запізніле оголошення 🙂

Зелений тунель в парку біля Обласної психоневрологічної лікарні. Автор: Posterrr, CC-BY-SA-4.0

Територія парку оголошена природоохоронною на підставі рішень виконкому 1969 та 1972 років. Природоохоронна площа парку становить 15,0 га. Охоронним зобов’язанням парк переданий обласній психоневрологічній лікарні ім. О.І. Ющенка. Історія ландшафтного парку пов’язана із будівництвом лікарні, яке розпочалося в 1897 році на скелястих берегах Південного Бугу та його притоки річки Вишні (південно-західна околиця Вінниці). «Днем народження» парку став 1902 рік. З вулиці Пирогова до головного корпусу лікарні від центрального входу веде алея, яка виділяється клиновидними кронами пірамідальної тополі, серед якої зростає єдиний в області жіночий екземпляр. По обидва боки – декоративні насадження. Центральна алея перетинається трьома бічними.

В парку зустрічається багато рідкісних порід. Зокрема є алея із модрини європейської, біогрупа горіха Зібольда, кульовидна акація, прищеплена форма клена-явора пурпурнолистого, туя західна, екземпляр евкаліпту (у відкритому ґрунті поблизу оранжереї), а також рожево квітуча форма каштана кінського. Виділяється своєю красою березовий гай та масив ялини звичайної. З чагарникових порід висаджено бирючину, акацію жовту, спірею, аронію чорноплідну, форзицію, самшит, магонію падуба-листу та ряд інших видів.

Розміщення в північній частині території лікарні автопідприємств у другій половині ХХ ст. стали першою ластівкою у зміні її площ. Забудова з боку вул. Пирогова на початку 90-х років відібрала ще цілий шмат території. Проектування ж нового мікрорайону на початку ХХІ ст. і його розбудова зачепила не тільки близькі околиці, але й саму природоохоронну територію. Сусідство з будинками позначилося засміченням, зрослою кількістю вигулюваних собак, викликало значну дегресію трав’янистих рослин та супроводжується порушенням структури ґрунтового покриву.

Парк психоневрологічної лікарні ім. Юшенка 18

Цікаво, що під час конкурсу 2013 року Вадим завантажив фото майже з тієї ж точки знімання, але зробленої на початку весни. Автор: Posterrr, CC-BY-SA-3.0

У відповідній категорії Вікісховища вже зібрано понад 30 фото згаданого парку, але статті у Вікіпедії ще не створено.  Інформацію про парк подано за інформацією статті Гудзевич А. В. Історико-культурні комплекси в природоохоронному сьогоденні  // Наукові записки. Серія: Географія. – Вінниця, 2007. – С. 92-98.

Сподіваємось, наші читачі заповнять цю прогалину у Вікіпедії!

by h_anna at December 05, 2016 07:24 AM

December 02, 2016

Вікі любить пам'ятки

Десятка найкращих фотографій «Вікі любить пам’ятки 2016»

Без зайвих слів — просто топ-10 світлин конкурсу «Вікі любить пам’ятки 2016».
Зверніть увагу: без місць. Місце, яке посіло те чи інше фото, буде оголошено на церемонії нагородження переможців у суботу 3 грудня в Національному музеї історії України.

Хотинська фортеця при заході сонця

Хотинська фортеця при заході сонця (Чернівецька область). Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Василівська церква, село Сіль (Закарпатська область)

Василівська церква, село Сіль (Закарпатська область). Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Генуезький замок за заході сонця, Білгород-Дністровський

Генуезький замок за заході сонця, Білгород-Дністровський (Одеська область). Авторка фото — Тетяна Кабакова, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької. Автор фото — Костянтин Брижниченко, вільна ліценція CC BY-SA 4.0

Михайлівська церква, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, село Ужок Закарпатської області

Михайлівська церква, об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, село Ужок (Закарпатська область). Авторка фото — Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Підгорянський василіанський монастир, Теребовля

Підгорянський василіанський монастир, Теребовля (Тернопільська область). Авторка фото — Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Свірзький замок

Свірзький замок (Львівська область). Автор фото — Rbrechko (Роман Бречко), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Хотинська фортеця в сутінках при повному місяці

Хотинська фортеця в сутінках при повному місяці (Чернівецька область). Автор фото — Сергій Рижков, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Церква Михайла та Федора, Чернігів. Автор фото — Nomad0212 (Сергій Колотуша), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Церква Михайла та Федора, Чернігів. Автор фото — Сергій Колотуша, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Червоногородський замок, село Нирків (Тернопільська область)

Червоногородський замок, село Нирків (Тернопільська область). Автор фото — Роман Бречко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

by Vira Motorko at December 02, 2016 08:54 AM

December 01, 2016

Вікі любить Землю

Одеська область 2.0

Зимовий місячний вечір

В околицях с. Троїцьке © Q-lieb-in, CC-BY-SA 4.0

Спершу про серйозне: у вересні ми оголосили, що ця світлина Євгена Самученка, нашого постійного учасника та неодноразового переможця, отримала найбільше балів і перемогла  у номінації «Найкраще фото Одеської області». Однак, як виявилося після публікації, на фото не зображено пам’ятку природи. Це не ландшафтний заказник місцевого значення Діброва болотного дуба.

Відповідно до регламенту конкурсу, світлини повинні «представляти один або кілька об’єктів, внесених до реєстру пам’яток на спеціально підготовленій для цього Організаційним комітетом сторінці, URL якої публікується Організаційним комітетом». І це фото не проходить за цим параметром…

Чи це можливо було б виявити на етапі відсіювання світлин? Дуже малоймовірно. Ви всі дуже постаралися й завантажили понад 11 тисяч робіт. Звісно ж до журі потрапили не всі роботи, але відсіювання здійснюється за досить простими формальними ознаками (наприклад, якщо очевидно, що зображено не пам’ятку природи України, а якоїсь іншої країни, квіти на городі тощо) чи простими якісними (розмито, відверто завалений горизонт тощо). І ці роботи не оцінюються журі.

Щоб знати, що це не є пам’ятка природи, потрібно було б мати карти та чіткі визначені межі об’єктів ПЗФ, чого у нас нема. І чого ніде не викладено у повному обсязі. Це дійсно детективна робота: не завжди можна зрозуміти чи входить зображена територія до пам’ятки чи вже ні. Адже (переважно) на місцевості це ніяк не зазначено… І тут Ваша експертність може бути дуже доречна. Нічого страшного (і навіть дуже добре) не станеться, якщо Ви вкажете нам на помилку. Це збільшить шанси того, що ми її виправимо. Інформація буде точніша.

Вечеря пеліканів

Пелікани недалеко від «нульового» кілометра річки Дунай, район Вилкове, Одеська область © Q-lieb-in, CC-BY-SA 4.0

Тепер про офіційне: переможцем у номінації «Найкраще фото Одеської області» стає світлина, що за оцінками журі посіла друге місце в області.

На цій світлині зображено пеліканів у Дунайському біосферному заповіднику. Серед зареєстрованих на заповідній території 257 видів птахів 44 (17,1 %) занесено до Європейського червоного списку та Червоної книги України. Досить численні в заповіднику великий баклан, сіра, руда, мала та велика білі чаплі, квак, річковий та рябодзьобий крячки; також в заповіднику нерідкі кормові зграї рожевого пелікану, що налічують до кількох сотень птахів (в останні роки відмічені поодинокі спроби гніздування цього птаха на території заповідника). Трапляється і кучерявий пелікан — його єдине в межах України місце гніздування розташоване в південній частині озера Кугурлуй (вище по Дунаю відносно заповідника). Із рідкісних видів хижих птахів в заповіднику багато років гніздиться орлан-білохвіст.

Підсумкове: Нам дійсно дуже прикро, що оголошена первинно світлина не є зроблена на території пам’ятки. Вона все одно для нас цінна, адже у Вікіпедії її використати можливо. Але у конкурсі посідати місця вона не може. Нам також дуже шкода, що у Євгена тепер залишився неприємний осад після конкурсу, адже його роботу критикували інші учасники. Хочеться сподіватися, що все ж бажання до співпраці переважить: ніхто не застрахований від помилок. А помилитися у нашому фотоконкурсі дуже просто. Перепрошуємо в учасників, що наша публікація Вас засмутила. Перепрошуємо у Євгена, що не зреагували оперативно. І просто дякуємо Вам усім за участь, і за те, що ділитеся світлинами зі світом.

Інформацію взято зі статей у Вікіпедії.

by Ilya at December 01, 2016 10:00 AM

November 28, 2016

Вікі любить пам'ятки

Свірзький замок і костел святої Клари

Перед вами найкраща світлина Львівської області — фотографія Свірзького замку. Замок у селі Свірж (Перемишлянський район) згадується в документах, починаючи з XV століття, а от сучасного вигляду він набув з середини XVII-го. Палацовий тип його архітектури навряд чи міг мати серйозне оборонне значення. Але у джерелах є згадки як про взяття замку, так і про неуспішні облоги. Замок має статус пам’ятки архітектури національного значення.

Свірзький замок

Свірзький замок. Автор фото — Rbrechko (Роман Бречко), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Найкращою світлиною Житомирської області на конкурсі цього року обрали фото костелу Святої Клари у селі Городківка (Андрушівський район). Костел розташований на невисокому березі річки Лебедівки. Побудований він в еклектичному стилі з елементами неоготики та модерну XX століття. (Якщо вам здається віддалено знайомим, подумайте, чи не грали десь недавно в Герої меча і магії? Ні, ніхто тут не стверджує, що там є саме цей костел 😉 Але хіба зараз не виникає бажання ступити декілька кроків і там на розі коло дерева отримати квест?)

Костел Святої Клари в с. Городківка

Костел Святої Клари в с. Городківка. Автор фото — Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

На цьому оголошення обласних переможців завершене. Чекайте найкращу десятку 🙂

by Vira Motorko at November 28, 2016 08:18 PM

Вікімедіа Україна

Вікіпедистів серед педагогів Дніпропетровщини побільшало

У 2016 році «Вікімедіа Україна», за ініціативи освітянки з Черкащини Валентини Кодоли, започаткувала низку тренінгів для вчителів шкіл та викладачів під девізом «Навчися сам — навчи своїх колег і учнів!». Мета заходів — підготувати освітян не тільки правильно і повно користуватись вільною  онлайн-енциклопедією, а й ефективно використовувати можливості Вікіпедії і суміжних вікіресурсів у навчальному процесі.

Адже що таке освіта, як не отримання нових знань і умінь? Саме середовище редакторів Вікіпедії, як інформаційно-комунікаційна технологія, формує соціальні компетентності учасників, що і є одним з основних завдань сучасної освіти.

Протягом року методика проведення вікітренінгів для педагогів «відшліфовувалася» на кількох  заходах у різних регіонах України. У листопаді черга дійшла до Дніпропетровщини — 2 та 3 листопада тренери «Вікімедіа Україна» завітали до Кам’янського. Тренінг за підтримки Департаменту з гуманітарних питань Кам’янської міської ради, пройшов у Академічному ліцеї № 15, де директором працює Лариса Ніколаєнко. У тренінгу  взяли участь освітяни з понад десяти шкіл і ліцеїв міста.

PWMUA Wikitraining at Kamianske 2016-11-20

Учасниці тренінгу

Завдяки заповзятості наших тренерів, особливо колеги-освітянина — педагога-методиста з Черкас Володимира Крижанівського і активістки «Освітньої програми Вікіпедії» Віри Моторко зі Львова, навчання пройшло якісно і цікаво. Створила доброзичливу атмосферу, організувала усі необхідні технічні та організаційні зручності місцева координаторка проекту — психолог 25-ї школи Інна Нікітіна.

Але тренінг — лише половина справи, перший крок. Протягом наступних майже трьох тижнів слухачі курсу вдосконалювали отримані знання самостійно та при підтримці онлайн-волонтерів кампусу: вчилися працювати з джерелами, вивчали технічні особливості розмітки, правила та настанови Вікіпедії, тренувалися у редагуванні і створенні нових вікіпедійних статей.

Павло Лакійчук промовляє до освітян-методистів Учасники семінару

Павло Лакійчук та Інна Нікітіна відкривають семінар

Кульмінацією навчання став семінар освітян-методистів Дніпропетровської області 23 листопада, на якому добровольці освітнього вікіпроекту в Кам’янському розповіли своїм колегами про перспективи запровадження новацій у навчальному процесі, продемонстрували навички редагування Вікіпедії, створивши прямо на очах учасників семінару нові енциклопедичні статті про видатних земляків, історію і географію Наддніпрянщини. Наочний і доступний приклад колег надихнув освітян з Дніпропетровська, Нікополя, Кривого Рогу до використання вікіпроектів і у власній роботі.

Після завершення семінару, директор Департаменту з гуманітарних питань Кам’янської міської ради Онишенко Тетяна Яківна та завідувачка методичного кабінету Департаменту міськради з гуманітарних питань Ващенко Валентина Андріївна привітали освітян-вікіпедистів із завершенням курсу та вручили сертифікати про навчання від «Вікімедіа Україна».

Seminar by Wikitraining at Kamianske 2016-12

Під час вручення сертифікатів


Вікімедійці приєднуються до привітань і бажають дніпрянським освітянам і надалі поширювати вільні знання українською мовою та успішно застосовувати отримані знання у роботі зі школярами та студентами.

Павло Лакійчук, Секретар правління ГО «Вікімедіа Україна» 

 

Вікімедіа Україна проводить тренінги з редагування Вікіпедії для всіх охочих та впроваджує Освітню програму Вікіпедії, що має на меті поширення практики написання статей у Вікіпедії як форми самостійної роботи студентів або учнів у навчальних закладах. Якщо вас це зацікавило, повідомте нам на wm-ua@wikimedia.org


by H_Anna at November 28, 2016 05:48 PM

Вікі любить пам'ятки

Переможні світлини з Тернопільщини та Луганщини

Найкращою світлиною Тернопільської області стало зображення Підгорянського монастиря у Теребовлі, пам’ятки архітектури національного значення. Цей Святопреображенський василіянський монастир відомий також під іншими назвами: в офіційних документах «Теребовлянський», у краєзнавчій літературі «Підгорянський» (за назвою села), інколи «Семенівський» (за назвою іншого села, що належало монастирю). До нашу часу збереглася монастирська церква Преображення Господнього, частково збереглися руїни монастиря та фортечних укріплень: брама, оборонна вежа, келії — що і видно на фото. Ця світлина Катерини Байдужої набула статусу «вибраного зображення Вікісховища», оскільки відповідає відповідним вимогам.

Угорницький Василіанський (Підгорянський) монастир, Теребовля

Угорницький Василіанський (Підгорянський) монастир, Теребовля. Авторка фото — Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

У номінації за найкращу світлину Луганської області перемагає Сергій Орлик з фотографією Храму святителя Феодосія Чернігівського у селі Михайлівка Кремінського району. Збудований у 1905 році на кошти прихожан за проектом архітектора Володимира Нємкіна, який є автором багатьох будинків у Харкові, що нині мають статус пам’яток архітектури, та храмових споруд у інших областях України.

Церква св. Феодосія, село Михайлівка

Церква св. Феодосія, село Михайлівка. Автор фото — Сергій Орлик, CC BY-SA 4.0

by Vira Motorko at November 28, 2016 11:50 AM

November 27, 2016

Вікі любить пам'ятки

Ще три світлини-переможці у своїх областях

Найкраща світлина Вінницької області — фото Михайлівської церкви у смт Дашів Іллінецького району. Це пам’ятка архітектури національного значення, один із найкращих витворів дерев’яної архітектури Поділля. Церква була збудована у 1764. Деякий час ця частина Дашева була окремим селом Старий Дашів, тому іноді фігурує назва «Стародашівська церква».

Михайлівська церква, Дашів

Михайлівська церква, Дашів. Автор фото — Василь Красноштан, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

У Чернівецькій області перемогло фото Хотинської фортеці. От не відпускає вона нас і все. Знімок зроблений гарного місячного вечора, тож навіть так добре видно візерунки на мурах. Подумати тільки: оборонна споруда, товщина стін становить кілька метрів, замість бійниць — зубці-мерлони, через щілини між якими оборонці замку обкидали ворогів камінням та обливали їхні голови кропом… Але стіни прикрашені орнаментом з червоної цегли, що нагадує зразки подільської народної вишивки. Дивовижно.

Хотинська фортеця в сутінках при повному місяці

Хотинська фортеця в сутінках при повному місяці. Автор фото — Ryzhkov Sergey (Сергій Рижков), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

А у Донецькій області перемогла світлина Святогірської лаври, що прозирає до глядача крізь жовтневий туман. Цього разу без ліричних відступів і цікавих фактів, просто дивіться:

Святогірський монастир

Святогірський монастир. Автор фото — Дмитро Балховітін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Лишилося ще кілька областей, а тоді побачите переможну десятку, яка поїхала на міжнародний етап конкурсу. Не втомлюємось нагадувати, щоб приходили до нас 3 грудня у Національний музей історії України на церемонію нагородження.

by Vira Motorko at November 27, 2016 08:31 PM

Найкращі фото Закарпатської і Волинської областей

Сьогодні показуємо вам дві пам’ятки дерев’яного зодчества, фотографії яких стали найкращими у своїх областях.

У Закарпатській області найкращою світлиною стало фото Церкви святого Михайла у селі Ужок Великоберезнянського району, яка є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Ужоцька дерев’яна церква є своєрідною візитівкою Закарпаття — тільки погляньте, як гармонійно вона складена! Завдяки чистому дню, коли робилося фото, фото вдалося на славу. Катерина Байдужа завантажила цю світлину першого ж дня конкурсу. Дякуємо 🙂

Михайлівська церква, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, село Ужок Закарпатської області

Михайлівська церква, об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, село Ужок Закарпатської області. Авторка фото — Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

На іншому знімку — Костел святої Анни у Ковелі, найкраща світлина Волинської області. Цей римо-католицький храм — найстаріший дерев’яний храм міста. Він побудований у 1771 році у с. Вишеньки Рожищенського району як храм Успіння Пресвятої Богородиці. Власний костел святої Анни у Ковелі був кам’яним, але не пережив Другої світової, тож 1994 року перевезли у місто і ґрунтовно відреставрували вже цю будівлю. Це чи не найбільший дерев’яний костел в Україні, а двовежевих і взагалі лише два. За світлину дякуємо Віталію Ільницькому.

Костел святої Анни із села Вишеньки (Ковель)

Костел святої Анни, Ковель. Автор фото — Neovitaha777 (Віталій Ільницький), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Дивовижно, як дерев’яні споруди, які мали б бути більш схильні до руйнування, переживають історичні незгоди, коли руйнуються міцні муровані будівлі. Якщо це завдяки кільком століттям бережливого ставлення, то треба продовжувати опікуватися пам’ятками й далі, щоб і ще через кілька століть було що фотографувати 🙂

by Vira Motorko at November 27, 2016 07:14 AM

November 26, 2016

Вікі любить пам'ятки

Світлини-переможці у Херсонській та Дніпропетровській областях

Так часто буває, що споруди згодом використовуються геть не так, як було задумано на початку. То павільйони у панському парку перетворюються на склади, то церкву використовують як зерносховище… Або й просто — лелеки облаштовують гнізда на пам’ятці архітектури національного значення 😀 Як на фото нижче.

Ця світлина оцінена як найкраща з Херсонської області на цьогорічному конкурсі. Мури з баштами входять до комплексу пам’яток разом з малим собором; збудовані у кінці XVIII століття.

У публікаціях минулих років (зокрема і в альбомах) ми писали, що ця пам’ятка розташована в селі Нових Лагерях, як зазначено в постанові РМ УРСР, якою монастир взято на облік. Проте з’ясувалося, що насправді монастир розташований на околиці села Корсунки, що за 3,5 км на північний захід від Нових Лагерів..

Північно-східна брама Корсунського монастиря (Херсонська область)

Мури Корсунського монастиря з баштою (Херсонська область). Авторка фото — Nataliya Shestakova (Наталія Шестакова), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Ще одне фото — з цікавого села Китайгород на Дніпропетровщині. На одній вулиці знаходяться три муровані церкви, з різницею між роками будівництва у три роки, і всі три нині — пам’ятки архітектури національного значення. Та барокова, що на світлині, це Миколаївська церква, збудована 1757 року. Авторка фото — Інна Нікітіна.

Миколаївська церква (Китайгород)

Миколаївська церква (Китайгород). Авторка фото — Інна Нікітіна, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Обидві пам’ятки ще чекають свого героя, який напише про них статті у Вікіпедію. Якщо ви маєте під рукою потрібні джерела, то можете написати їх і самі — а вже світлини для ілюстрації, як бачите, є 🙂

by Vira Motorko at November 26, 2016 08:09 PM

Найкращі фото Полтавської та Кіровоградської областей

Найкращою світлиною Полтавської області у конкурсі «Вікі любить пам’ятки» став знімок з Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви». На фото — пам’ятник полеглим шведським воїнам від росіян. Це одна з численних пам’яток, розташованих у заповіднику. Юрій Репало, автор фото, активно наповнює Вікісховище фотографіями значущих речей з Полтавщини 🙂

Пам'ятник полеглим шведським воїнам від росіян (Поле Полтавської битви

Пам’ятник полеглим шведським воїнам від росіян (Поле Полтавської битви). Автор фото — Yurii-mr (Юрій Репало), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

А в номінації по Кіровоградській області перемогла світлина будинку №89 по вулиці Паученка у Кропивницькому. Будинок, що є пам’яткою архітектури, побудовано в 1899 році в неоросійському стилі за власним проектом архітектора Якова Паученка. Нині це Художньо-меморіальний музей О. О. Осмьоркіна — художника-живописця першої половини XX століття, чиє дитинство минуло в кімнатах цього будинку. Фотограф Костянтин Буркут не тільки переможець нашого фотоконкурсу, а й автор статей у Вікіпедії. Як і багато інших — завжди приємно спостерігати, як люди долучаються до вікіпроектів комплексно 😉

Однією з переваг завантаження своїх світлин на наш конкурс є те, що всі вартісні світлини мають в результаті опинитися у відповідних статтях Вікіпедії. Ми, звісно, працюємо над цим, але це доволі просто може зробити будь-хто. Оскільки фото уже у Вікісховищі, то все, що вам треба — лише поредагувати статтю у Вікіпедії.

by Vira Motorko at November 26, 2016 02:49 PM

November 25, 2016

Вікі любить пам'ятки

Найкращі фото Харківської і Запорізької області

До вашої уваги ще два переможці нашого фотоконкурсу. Два вечірні фото з особливим шармом.

Найкращою світлиною Харківщини обрано ось це фото пам’ятки архітектури місцевого значення у Харкові. Благовіщенський собор, збудований у 1888—1901 роках, тепер має підсвітку, що підкреслює його оригінальні риси — велика кількість деталей і різнокольоровий фасад з чергуванням горизонтальних рядів червоної цегли і світлої штукатурки створюють образ храму, що легко запам’ятовується. Тим паче увечері.

Благовіщенський собор вночі, Харків

Благовіщенський собор вночі (Харків). Автор фото — Ryzhkov Sergey (Сергій Рижков), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

А у Запорізькій області перемогло ось це фото з назвою «Останні миті на постаменті». Зроблене 16 березня 2016 року, воно зафіксувало процес зняття пам’ятника Леніну у Запоріжжі. На фоні — гребля Дніпрогесу, що також є пам’яткою. Власне, зняття подібних пам’ятників з охорони у статусі пам’яток (та/або фізично з постаменту) якось неочікувано створило організаторам проблему: досі всі роки списки пам’яток лише поповнювалися, і все було відносно просто, а тут постало питання вилучення — і ми «зависли». Але таки вирішили чимпобільше йти назустріч учасникам і приймати фото вже-не-пам’яток теж. Тим паче, що, наприклад, оце фото — дуже багатопланове і влучне: тут і пам’яток не одна, і цінність історична, і художня.

На передньому плані — пам'ятник Леніну, далі — Дніпрогес (Запоріжжя)

На передньому плані — пам’ятник Леніну, далі — Дніпрогес (Запоріжжя). Автор фото — Alexey Tolmachov (Олексій Толмачов), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

by Vira Motorko at November 25, 2016 06:52 PM

Вікімедіа Україна

Офіційний фотобанк та сайт Міноборони відтепер під вільною ліцензією

Відтепер усі фото облікового запису Міністерства оборони України у Flickr мають вільну ліцензію CC BY-SA 2.0. Це означає, що фотографії можна використовувати без отримання окремого дозволу, за умови вказання автора і ліцензії.

Негайний результат від цього — користувачі вже почали завантажувати ці знімки у Вікісховище, звідки їх можна легко використовувати для ілюстрування статей Вікіпедії. Адже лише зображення, поширені під вільними ліцензіями такого роду можна використовувати у Вікіпедії, яка доволі суворо ставиться до дотримання авторських прав.

Commons Aviation logoІніціювали цей перехід користувачі Вікісховища з проекту Commons Aviation. Це група залюблених в авіацію людей з різних куточків світу. Серед них Скотт, який проживає в Австралії — саме він написав листа обліковці Міноборони у Flickr. Скотт уже давно захоплюється радянськими і українськими літаками. Він особливо радів, коли у травні цього року «Мрія», найпотужніший у світі літак, доставляла з Праги вантаж обладнання у місто Перт, де він проживає.

#Перемога з фото спонукала редакторів української Вікіпедії піти ще далі і попросити вільну ліцензію для всього сайту Міністерства — CC BY 4.0, як на сайті Президента України. На прохання вікіпедиста відгукнувся радник президента Юрій Бірюков (див. коментарі допису).

З 24 листопада 2016 року на сайті Міністерства оборони України розміщено таке повідомлення: «Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International». На це знадобився один допис у Facebook і кілька годин часу.

У Flickr же зараз викладено понад 3,5 тисяч знімків. У Вікісховищі їм присвячена окрема категорія, новозавантажені файли користувачі розсортовують по відповідних категоріях за подіями, особами і моделями техніки, що зображені на фото.

Десантники окремої повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України провели заняття з використання комплексу зйомного обладнання “Адаптер-М1”.

Десантники окремої повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України провели заняття з використання комплексу зйомного обладнання “Адаптер-М1”. Фото від Міністерства оборони України, вільна ліцензія CC BY-SA 2.0

В українських ВМС після 7-річної перерви відновлено катерну практику майбутніх офіцерів із заходами до іноземних портів. Було проведено похід катерів “Сміла” і “Сокаль” Чорним морем з близько 40 курсантами Одеської морської академії.

В українських ВМС після 7-річної перерви відновлено катерну практику майбутніх офіцерів із заходами до іноземних портів. Було проведено похід катерів “Сміла” і “Сокаль” Чорним морем з близько 40 курсантами Одеської морської академії. Фото від Міністерства оборони України, вільна ліцензія CC BY-SA 2.0

На одному з полігонів Херсонщини відбулись збори артилеристів (вересень 2016).

На одному з полігонів Херсонщини відбулись збори артилеристів (вересень 2016). Фото від Міністерства оборони України, вільна ліцензія CC BY-SA 2.0


by Vira Motorko at November 25, 2016 01:34 PM

Вікі любить пам'ятки

Найкращі фото Одеської та Івано-Франківської областей

Продовжуємо знайомити вас з переможцями фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» 2016 року. Чому б і не поєднати в одному дописі дві зовсім різні пам’ятки? Рознесені у просторі та часі — і побудови, і фотографування.

Чудове фото генуезької фортеці у Білгороді-Дністровському стало найкращою світлиною Одеської області. Вважається, що це генуезці заклали фортецю, коли прийшли у Причорномор’я в ХІІІ столітті. За подальші століття контроль над цим важливим вузлом належав різним володарям, але так чи інакше часто назва цитаделі походила від слова «білий»: Аспрокастро, Білгород, Ак-Керман. Турки, до речі, називали її іноді сухо й офіційно — Керман, або й зовсім по-панібратськи Акджа (біленька). Чимало легенд пов’язані з фортецею і її баштами, вони згадують багато відомих осіб, від Овідія до Пушкіна, і це й не дивно — лише від погляду на фото виникає стільки фантазій..! Дякуємо пані Тетяні 🙂

Генуезький замок за заході сонця, Білгород-Дністровський

Генуезький замок за заході сонця, Білгород-Дністровський. Авторка фото — Masinto (Тетяна Кабакова), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Інше фото — з Івано-Франківщини. Церква святого Миколая із села Чесники (Рогатинський район) гріється в полуденних променях вересневого сонця. Це традиційна мурована тридільна сакральна споруда, крім всього іншого — пам’ятка архітектури національного значення. Товщина стін теж говорить про те, що будівля мала й оборонне значення. Напевно, всередині і в сонячний день прохолодно. Поділилася з нами своїм фото Катерина Байдужа.

Церква Св. Миколая, Чесники

Церква Св. Миколая, Чесники. Авторка — Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Під кожним фото ми вказуємо, що світлина поширена на умовах вільної ліцензії. Тож нагадуємо: будь-хто може вільно користуватися цими зображеннями без необхідності брати в авторів додатковий дозвіл, бо «вільна ліцензія» — це і є дозвіл. Умови прості і логічні: вказувати автора і ліцензію, а якщо створюєте похідну роботу — поширювати її на таких же умовах.

Церемонія нагородження буде 3 грудня 😉

by Vira Motorko at November 25, 2016 12:11 PM

November 24, 2016

Вікі любить пам'ятки

Новомалин і Сутківці

Ще два фото-переможці у номінаціях за найкращу світлину області від учасниць нашого конкурсу.

Найкращою світлиною Рівненської області стало фото руїн Новомалинського замку (Острозький район). Побудований XIV, за століття свого існування замок зазнавав численних перебудов, зрештою з’явився палац, обіч якого був парк… Але все це закінчилося із Другою світовою — після воєнних руйнувань від замку лишились одні руїни. Серед них приваблює око каплиця в неоготичному стилі, яку і бачите на знімку. Ми раді вітати авторку Тетяну Хомечу з перемогою в номінації.

Каплиця і руїни Новомалинського замку

Каплиця і руїни Новомалинського замку. Авторка фото — Tanya Troyan (Тетяна Хомеча), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Серед фото пам’яток Хмельницької області на першому місці — Покровська церква-фортеця у селі Сутківці (Ярмолинецький район). Це оборонний храм, не таке вже й часте явище. Стіни завтовшки 1,5-1,8 м, з дрібного каменю, залитого вапняковим розчином. Поява такої споруди природна, адже село стояло на Кучманському шляху, звичному маршрутові набігів татар на Поділля, а захищатися треба. Можна сказати, що це об’ємна ілюстрація приказки «роби, небоже, то й бог поможе» 🙂 Дякуємо Катерині Байдужій за цю світлину.

Покровська церква-фортеця, Сутківці.

Покровська церква-фортеця, Сутківці. Авторка фото — Катерина Байдужа, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

by Vira Motorko at November 24, 2016 07:46 PM

Найкращі фото Черкаської і Київської областей

Сьогодні в центрі уваги — парки, але не ті, що давньоримські богині, а парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, які часто також є і пам’ятками архітектури. Вони потрапили в охоронні списки завдяки своєму плануванню, гармонійному розташуванню будівель, композиціям зі скульптур тощо.

Найкраще фото Черкаської області цьогоріч — знімок з Національного дендрологічного парку «Софіївка». У наших списках цей парк є комплексом пам’яток, де Партерний амфітеатр (на фото) — частина підкомплексу з назвою Ділянка партерного амфітеатру і дендропарк. Цікаво, чи довго блукав автор, Prymasal (Олександр Примас), серед цих підкомплексів серпневого дня… 😉

Парк «Софіївка», партерний амфітеатр (Тераса троянд), Умань.

Парк «Софіївка», партерний амфітеатр (Тераса троянд), Умань. Автор фото — Prymasal (Олександр Примас), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Найкраще фото Київської області  — знімок з Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України. У конкурсних списках це Парк «Олександрія» та паркові споруди, пам’ятка архітектури національного значення. Історично цей парк заклала у своєму маєтку графиня Олександра Браницька, за її іменем він і отримав назву. Він зазнав і розквіту. і занедбання, а у 2007 році був одним із номінантів проекту «Сім чудес України». Але серед «чудес» опинилась Софіївка. Що ж, це просто означає, що чудес в Україні більше, ніж сім 🙂 Вітаємо Романа Наумова, автора світлини, з перемогою.

Зимовий став, дендропарк Олександрія (Біла Церква).

Зимовий став, дендропарк Олександрія (Біла Церква). Автор фото — Роман Наумов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

by Vira Motorko at November 24, 2016 12:10 PM

November 23, 2016

Вікі любить пам'ятки

Переможці з Сумщини і Чернігівщини

Треба сказати, що багато гарних фото було подано на конкурс. А ви знаєте, що чим більший вибір, тим складніше його зробити. І ще ви, мабуть, знаєте, що вибір може комусь не сподобатися — або навіть не сподобатися вам самим завтра. Але так само і навпаки — наступного дня можна прокинутися і подумати: це ж так прекрасно, і як я раніше не помічав! Адже так? 🙂

Це був ліричний відступ, тепер до справи. Ще дві світлини до вашої уваги.

Серед фотографій пам’яток Сумської області перемогло фото Покровської церкви у селі Вирівка Конотопського району. Збудована купцем і освячена у 1894 році. У будівництві храму купець мав свій інтерес — за заповітом він з дружиною мали бути поховані під склепінням церкви, а дзвіниця буде віддзвонювати їм вічну пам’ять. Але цього не сталося — купець помер і похований у Петербурзі. Церква нині охороняється як пам’ятка архітектури місцевого значення у комплексі з двокласним училищем, збудованим тоді ж. Автор світлини — користувач Demmarcos (Андрій Мозоль).

Ансамбль Покровської церкви, село Вирівка (Сумська область).

Ансамбль Покровської церкви, село Вирівка (Сумська область). Автор фото — Demmarcos (Андрій Мозоль), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Світлина-переможець з Чергівщини — фото Церкви Михаїла і Федора. Від початку будівництва у 1801 році церква неодноразово перебудовувалася і змінювала свій вигляд. Зараз вона, можна сказати, має візантійську зовнішність 🙂 Автор фото — Nomad0212 (Сергій Колотуша).

Церква Михайла та Федора, Чернігів. Автор фото — Nomad0212 (Сергій Колотуша), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Церква Михайла та Федора, Чернігів. Автор фото — Nomad0212 (Сергій Колотуша), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Ми продовжуємо публікувати переможців, не перемикайтесь. Сподіваємося побачити вас на церемонії нагородження 3 грудня.

by Vira Motorko at November 23, 2016 07:47 PM

Крим на конкурсі

«І що нового в Криму?» — спитаєте ви. Але світлини-переможці по Автономній Республіці Крим і Севастополі у цьогорічному фотоконкурсі відповіді вам не дадуть, бо зроблені у 2012–2013 роках.

Генуезька фортеця у Судаку — неймовірної краси пам’ятка архітектури, до того ж складний комплекс, навіть комплекс у комплексі. Складається із захисного і консульського ярусів та міста, і кожен ярус сам по собі — система захисних споруд: мурів, веж, добротних будівель, які не зламати. На фото ще й відкривається панорама сучасного міста і природного ландшафту довкруж. Коли все споглядають гори, то навіть фортеця 14 століття — зовсім молода 🙂 Автор фото — Neovitaha777 (Віталій Ільницький).

Башта № 5 донжон Консульського замку, Фортечна гора, Судак. Автор фото — Neovitaha777 (Віталій Ільницький), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Башта № 5 донжон Консульського замку, Фортечна гора, Судак. Автор фото — Neovitaha777 (Віталій Ільницький), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Найкращим фото з Севастополя став знімок ротонди в Херсонесі. Це одна з найстаріших пам’яток української архітектури та ранньо-християнського будівництва на території сучасної України, яка датується IV–VI століттям. На жаль, лишились хіба рештки стін — як і від багатьох пам’яток у Херсонесі, які було знищено або розібрано на камінь для будівництва інших споруд. Автор цієї світлини — користувач Demmarcos.

Візантійський баптистерій, Севастополь. Автор фото — Demmarcos (Андрій Мозоль), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Візантійський баптистерій, Севастополь. Автор фото — Demmarcos (Андрій Мозоль), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Далі буде…

by Vira Motorko at November 23, 2016 12:23 PM

November 22, 2016

Вікімедіа Україна

Незвідане Закарпаття. Подорож селами Тячівщини

Впродовж 3 днів – з 4 по 7 серпня – відбулася вікіекспедиція «Незвідане Закарпаття. Подорож селами Тячівського району». В рамках експедиції зібрано інформацію про гірські населені пункти Тячівщини, так званий «ведмежий куток». У полі зору опинилися села Калини, Дубове, Красна, Усть-Чорна, Лопухово, Руська Мокра та Німецька Мокра. До цього часу у Вікіпедії не було вичерпної повної інформації про населені пункти Дубівського та Усть-Чорнянського кущів. Тому було вирішено виправити ситуацію й зібрати якомога більше відомостей про цей регіон.
Веранда одного з будинків, село Руська Мокра. Автор фото — Dutiasvity, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Веранда одного з будинків, село Руська Мокра. Автор фото — Dutiasvity, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Закарпаття завжди приваблювало людей своїм м’яким кліматом, чистим повітрям, горами, архітектурними пам’ятками та смачною кухнею. Здавна цей край населяли не лише українці, а й німці, австрійці, євреї, угорці та румуни. Їх вплив до сих пір відчувається в традиціях, у мовленні, архітектурі, побуті і т.д. Закарпаття перебувало у складі Австрійської, Австро-Угорської імперії, Чехословаччини, Української Радянської Соціалістичної Республіки. І нарешті — як частина незалежної України.

Криниця

Криниця «журавель» в с. Руська Мокра. Автор фото — Trayan Mustyatse, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Коли їдеш по дорозі з Рахова на Ужгород чи Мукачеве, то не доїжджаючи до Тячева (приблизно за 5 км) є поворот вправо. Туристичні автобуси зазвичай його оминають і їдуть прямо. А от і дарма. Ці місцини приховують багато таємниць та туристичних принад.

На жаль, у рамках однієї експедиції не вдалося описати і побувати у всіх селах, що передували Дубовому. Минаючи Біловарці, Вільхівці, Нересницю, Ганичі, наша група дісталася першого села зі списку — Калини.

Здавалось би, звичайне собі село, що простягнулося вздовж головної дороги. Проте колись тут хотіли побудувати найбільший в районі будинок культури. Будівництво почалося і не було завершене. Помаленьку будівля занепадає і, як видно із графіті на стінах, є місцем тусовки сільської молоді.

Якщо в центрі села повернути вліво і перейти через міст,  то можна натрапити на краєзнавчий музей. Називається він «Калини 3 в 1»,  і відкрив його у власній оселі пан Куцин (Дід Медовик). Експонати вражають: тут вам і  музичні інструменти, і зброя, і гуцульський одяг, і предмети побуту, і посуд, і прикраси. Все знайдено у людей на горищах та у підвалах. Також Дід Медовик частує гостей вином та медом.

Погляд затримують на собі місцеві гори Плеша, Качулка, Климбак. На них легко підійматися туристам-початківцям.

Після Калин нашу експедиційну групу радо вітає містечко Дубове. Колись його населяли здебільшого євреї. Про це засвідчує синагога в центрі міста, яку «совєти» перетворили у будинок культури. А на виїзді із містечка розташоване велике єврейське кладовище. В радянський період село отримало розвиток після будівництва вертолітного заводу повного циклу. Тисячі нових робочих було привезено з різних куточків СРСР. Через секретність воєнного об’єкту Дубове зникло на той час із географічних карт.

Зараз Дубове — це сучасне містечко з готелями, кафе, ресторанами, форелевим господарством та інфраструктурою, потрібною для туристів. Родзинкою є те, що влітку можна купатися у річці Тересві, чиї бурхливі води беруть початок у полонинах. Туристи-початківці можуть підійнятися на гору Делуц і милуватися місцевими краєвидами. Досвідчені туристи можуть спробувати свої сили і здійснити сходження на гору Апецьку.

Наступним у списку і по дорозі було село Красна. Воно розташоване на березі річки Тересви. З усіх боків Красна оточена горами: Темпа, Апецька, Полонина Красна. Сходження на ці вершини краще робити із місцевим провідником, аби не заблукати.

У центрі села розташована пам’ятка архітектури XIX ст. — церква Успіння Божої Матері, побудована у 1861—1879 рр. Якщо вдасться потрапити всередину, то готуйтеся затамувати подих. Інтер’єр церкви унікальний, бо над ним трудилися майстри-будівельники, запрошені із Франції. Іконостас привезений із Польщі. Дзвони — з Франції. А ікони Пресвятої Богородиці та Ісуса Христа куплені в італійського художника, який у той час перебував у Мукачівському монастирі.

Церква Успіння Божої Матері в с.Красна (2), вид з хорів

Церква Успіння Божої Матері в с.Красна (2), вид з хорів. Автор фото — Trayan Mustyatse, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Наступним на черзі було село Усть-Чорна. Тут випікається дуже смачний хліб на дровах, а вудженина і тепер дозріває на горищах давніх австрійських будинків. Вплив австрійців видно одразу: чепурні вулички, мощений камінням потік, костел та школа — все виглядає охайно.

В Усть-Чорній варто побувати в день літнього сонцестояння та святі шайбликів. Раніше тут був водоспад, який нагадує Яремчанський. Проте його затопила нова міні-ГЕС.

До Руської Мокрої та Німецької Мокрої наша команда добиралась автостопом на лісовозах. Атмосфера цих сіл неймовірна. Пощастило, що під час нашої подорожі світило сонце, бо майже весь час в цих краях іде рясний дощ.

Наостанок залишився Лопухів (давня назва Брустури). Це село не дуже пристосоване для туристів, проте з нього можна почати підйом на Свидовецький хребет. Ми побували на полонині Торговиця і на горі Свидова. Восени тут проходить фестиваль «Брустурянська кедровиця».

Усі статті у Вікіпедії про села Тячівщини було доповнено інформацією та фотографіями.


by constanta24pl at November 22, 2016 01:19 PM

November 21, 2016

Вікі любить пам'ятки

Найкращі фото Києва та Миколаївщини

Дерев’яна архітектура — річ особлива. На відміну від кам’яних споруд, дерев’яним пам’яткам загрожує вогонь, а спалити що-небудь дерев’яне у степовій Україні може навіть звичайна гроза. Тому особливо приємно, коли старовинні дерев’яні пам’ятки не просто доживають до наших днів, а перебувають під охороною — і фото таких пам’яток можуть брати участь у нашому конкурсі. І перемагати 🙂

Цьогоріч у перших рядах нашого параду переможних фотографій областей дві світлини млинів, і перша з них — вітряки з Музею під відкритим небом у Пирогові. Колишні степові велети переїхали на постій під Київ, але, як бачите на фото, чудово вписуються у ландшафт і виглядають так, як і вдома. Фото нижче, авторства Сергія Рижкова (користувач Ryzhkov Sergey) стає найкращою світлиною міста Київ у фотоконкурсі «Вікі любить пам’ятки 2016».

Вітряки, Національний музей народної архітектури і побуту України (Пирогів). Автор фото — Ryzhkov Sergey (Сергій Рижков), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Гірка вітряків, Національний музей народної архітектури і побуту України (Пирогів). Вітряк із села Лютенські Будища (ліворуч), вітряк із селища Нурове (праворуч). Автор фото — Ryzhkov Sergey (Сергій Рижков), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

І ще одна фотографія — теж млин, але вже водяний. Це пам’ятка у селі Мигія Первомайського району Миколаївської області. Водяний млин Скаржинського називають так на честь поміщика Йосипа Скаржинського, котрий, як і його батько, збудував у селі кілька важливих споруд. Пізніше млин було переобладнано на електростанцію. Зараз це пам’ятка архітектури місцевого значення. Це фото оцінене як найкраща світлина Миколаївської області; автор — користувач Valyshka tyta.

Водяний млин, cело Мигія (Первомайський район Миколаївської області). Автор фото — Valyshka tyta, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Водяний млин, cело Мигія (Первомайський район Миколаївської області). Автор фото — Valyshka tyta, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Ми продовжимо публікувати переможців, а усім нагадуємо, що церемонія нагородження відбудеться вже 3 грудня! Приходьте 🙂

by Vira Motorko at November 21, 2016 03:14 PM

Вікі любить Землю

Результати номінації «Освітлинимо безсвітлинні»

2016 рік став рекордним в історії конкурсу за кількістю зафіксованих об’єктів природно-заповідного фонду України, їх частин чи то навіть окремих рослин та тварин на їх території. На лічильнику майже 1900, а всього станом на 1 січня 2016 року природно-заповідний фонд України має в своєму складі 8184 території та об’єктів. 

Завдяки спеціальній номінації «Освітлинимо безсвітлинні» Національного екологічного центру України, маємо знову нагоду визначити скільки з 1900 об’єктів не мали фотографій у Вікісховищі до конкурсу. Усього вперше було сфотографовано 410 об’єктів (для порівняння — 704 у 2015 р.). Нижче наведена перша десятка авторів у спеціальній номінації [1]. Перше місце було поділено між двома учасниками, які сфотографували найбільше таких безсвітлинних об’єктів. На них чекає спеціальний приз від НЕЦУ — перевидання раритетної книги Д. Яворницького «Дніпрові пороги. Альбом фотографій з географічно-історичним нарисом»  (Харків, 2016).

  1. ЯдвигаВереск —  82
  2. Мокрицький Павло — 81
  3. Rbrechko — 42
  4. Klymenko Tatyana — 15
  5. YegorGeologist — 14
  6. Bukovynka — 12
  7. Galvm — 11
  8. Haidamac — 11
  9. Kiyanka — 10
  10. Posterrr — 10

21-248-2002 Анталовецькі скелі, Ужгородське лісництво

«Анталовецькі скелі», Закарпатська область. Автор:: ЯдвигаВереск , CC-BY-SA 4.0

Найпотужніше рясниківське джерело що живить ставок, яким їх запруднено.Біля сільради

Рязниківські джерела, с. Рясники, Рівненська область. Автор: Павло Мокрицький, CC-BY-SA 4.0

Vistria Vidslonennia Devonu N1 RB

«Відслонення девону в с. Вістря № 1», Тернопільська область. Автор: Rbrechko, CC-BY-SA 4.0

Задеснянський, Куликівський район, с. Салтикова Дівиця 74-227-5027 03

Задеснянський, ландшафтний заказник місцевого значення, Чернігівська область. Автор: Klymenko Tatyana, , CC-BY-SA 4.0

Повна таблиця з результатами.

[1] Враховано тільки об’єкти із правильним ID. ↩

by h_anna at November 21, 2016 07:29 AM

November 16, 2016

Вікі любить Землю

Підсумки в номінаціях за найбільшу кількість сфотографованих пам’яток

Представляємо довгоочікувані списки переможців у номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» загалом по Україні і по кожній області. Традиційно нагороди та відзнаки отримають перші десять у загальному заліку.

За посиланнями у іменах користувачів, можна перейти на сторінки, де подано ідентифікаційні номери та галереї об’єктів, завантажені на конкурс саме цими користувачами на конкурс цього року.

Місце, автор Сфотографовано
ОБ’ЄКТІВ
Завантажено
зображень
1. Мокрицький Павло 554 561
2. ЯдвигаВереск 460 508
3. Rbrechko 272 288
4. Сарапулов 269 1288
5. Haidamac 177 183
6. Bukovynka 141 143
7. Alina Vozna 106 153
8. Kiyanka 85 165
9. Helen Owl  84 442
10. Neovitaha777 81 84

Переможці номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток області»:

  • Вінницька, Миколаївська, Одеська, Рівненська, м. Севастополь — Павло Мокрицький
  • Закарпатська, Хмельницька  — ЯдвигаВереск
  • Кіровоградська, Херсонська — Наталія Шестакова (Nataliya Shestakova)
  • Чернівецька, Івано-Франківська — Bukovynka
  • Сумська, Черкаська — Сергій Криниця (Haidamac)
  • Крим — Helen Owl
  • Дніпропетровська — YegorGeologist
  • Донецька — Wadco2
  • Житомирська, Київська — Kiyanka
  • Полтавська — Юрій Репало (Yurii-mr)
  • Львівська — Роман Бречко
  • м. Київ — Микола Сарапулов
  • Волинська — Galvm
  • Запорізька — Каїра Федір
  • Тернопільська — WasMykola
  • Харківська — Tala tamila
  • Чернігівська — Klymenko Tatyana
  • Луганська — Татаринов Олег

Дуже дякуємо усім!

ДЖерельце-на-Озірце

На території заказнику Озірце, Закарпатська область. Автор: Павло Мокрицький

Нагадаємо, що у перших за кількістю поданих фото ми не відзначаємо, але такий рейтинг можна легко подивитись у таблиці, на основі якої подано ці дані (див. стовпець Photos uploaded).

by h_anna at November 16, 2016 03:17 PM

November 15, 2016

Користувач:Ата

November 13, 2016

Вікі любить пам'ятки

Переможці кількісних номінацій

Михайлівська церква (мур.), с. Курган, © Сергій Страхов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Михайлівська церква (мур.) (село Курган Лебединського району Сумської області). © Сергій Страхов, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Прийшов час оголосити перші підсумки конкурсу. Сьогодні ми оголошуємо переможців у номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток» загалом по Україні і по кожній області (з урахуванням коефіцієнту 3 для пам’яток, які сфотографовані вперше).

Головний корпус лікарні, смт Базалія, © AndriiDydiuk, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Головний корпус лікарні (смт Базалія Теофіпольського району Хмельницької області). © AndriiDydiuk, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»:

  1. Федорович Крістіна Едуардівна
  2. користувач AndriiDydiuk*
  3. Примас Олександр Вячеславович
  4. Ільницький Віталій Іванович
  5. Сарапулов Микола Георгійович
  6. Шестакова Наталія Анатоліївна
  7. Буркут Костянтин Станіславович
  8. Мозоль Андрій Іванович
  9. Бречко Роман Анатолійович
  10. Возна Аліна Сергіївна
Успенська церква, Чортків, © Аліна Возна, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Успенська церква (місто Чортків Тернопільської області). © Аліна Возна, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Воронцовський маяк, Одеса, © Крістіна Федорович, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Воронцовський маяк (місто Одеса). © Крістіна Федорович, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Номінація «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток регіону»:

  • Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Одеська, Рівненська, Чернівецька — Федорович Крістіна Едуардівна
  • Вінницька, Житомирська, Миколаївська, Черкаська — Примас Олександр Вячеславович
  • Запорізька, Полтавська, Херсонська — Шестакова Наталія Анатоліївна
  • Тернопільська, Хмельницька, місто Київ — користувач AndriiDydiuk*
  • АР Крим, місто Севастополь — Ільницький Віталій Іванович
  • Київська, Кіровоградська — Буркут Костянтин Станіславович
  • Волинська — Галєвський Вячеслав Миколайович
  • Дніпропетровська — Сарапулов Микола Георгійович
  • Донецька — користувач Жерминаль*
  • Луганська — Андріяшик Іван Романович
  • Сумська — Страхов Сергій Геннадійович
  • Харківська — Кругляк Тетяна Федорівна
  • Чернігівська — Тарабара Сергій Васильович

* Користувачі AndriiDydiuk та Жерминаль не активували в налаштуваннях електронну пошту, тому оргкомітету наразі не вдалося з ними зв’язатися.

Церква Різдва Богородиці (дер.), с. Новосілки, © Вячеслав Галєвський, ліцензія CC-BY-SA-4.0

Церква Різдва Богородиці (дер.) (село Новосілки Турійського району Волинської області). © Вячеслав Галєвський, ліцензія CC-BY-SA-4.0

by Анатолій Гончаров at November 13, 2016 08:19 PM

November 10, 2016

Вікі любить Землю

АНОНС. Нагородження переможців фотоконкурсу. Дату заходу змінено!

У суботу, 3 грудня, відбудеться церемонія нагородження переможців фотоконкурсів «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

У травні та вересні 2016 року «Вікімедіа Україна» проводила масштабні фотоконкурси з метою збору світлин для ілюстрування статей у Вікіпедії та інших вікіпроектах. Фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» проводився вже вп’яте, за цей час було отримано більше 100 тисяч світлин понад 20 тисяч об’єктів культурної спадщини України. У результаті фотоконкурсу «Вікі любить любить Землю», що проводиться з 2013 року, Вікісховище також поповнилося фотографіями кількох тисяч об’єктів природно-заповідного фонду України. Десять найкращих світлин обох конкурсів змагаються на міжнародному етапі.

Запрошуємо учасників та прихильників конкурсу та всіх, хто цікавиться та вболіває за культурну й природну спадщину нашої країни.

У програмі заходу: презентація статистичних підсумків конкурсів, оголошення рейтингу та нагородження авторів найкращих десяти світлин конкурсів та тих фотографів, що зафіксували найбільшу кількість пам’яток, нагородження переможців спеціальних номінацій, відкриття фотовиставки робіт переможців.

На фотоконкурс «Вікі любить Землю», який тривав з 1 по 31 травня, було подано майже 11,5 тисяч фотографій. Більшість світлин завантажено учасниками у Вікісховище на умовах вільної ліцензії Creative Commons Attribution Share-Alike Unported 4.0, яка дозволяє вільне розповсюдження та використання світлин навіть в комерційних цілях за умови вказування автора та поширення тієї ж ліцензії на похідні твори. У жовтні було оголошено 10 найкращих світлин.

Липа Петра Могили 03

Липа Петра Могили, пам’ятка природи біля Національного музею історії України. Автор: Микола Сарапулов.

Місце та час проведення. Субота, 3 грудня, 11:00. Національний музей історії України, Київ, вул. Володимирська, 2.

Контакти для акредитації:
Віра Моторко,
менеджер проекту «Вікі любить пам’ятки»
+38 066 77 404 99, wlm@wikimediaukraine.org.ua

Анна Хроболова,
менеджер проекту «Вікі любить Землю»
+38 067 34 37 434, wle@wikimediaukraine.org.ua

Оксана Тараненко,
відділ зв’язків з громадськістю Національного музею історії України
+38 098 830 48 83

Cторінка події у Facebook

by h_anna at November 10, 2016 08:29 AM

Вікімедіа Україна

Переможці Конкурсу наукових фотографій для Вікіпедії

З 1 по 28 жовтня всі охочі могли взяти участь у Конкурсі наукових фотографій, мета якого — поповнення вільних загальнодоступних баз знань — проектів Вікімедіа: Вікісховища та Вікіпедії науковими фото і нефотографічними зображеннями.

Завдяки конкурсу наукових фотографій Вікіпедія наповнюється якісними зображеннями ілюстраціями статей з різних наук: від археології до астрофізики. За період проведення конкурсу у Вікісховище було завантажено близько 600 зображень. Українські вчені, викладачі, любителі науки показали найрізноманітніші боки сучасних наукових досліджень крізь фото, схеми, карти, анімації, відео. 

Чимало поданих на конкурс зображень унікальні, і подібних їм неможливо знайти онлайн. Подані ними файли вже використовуються у статтях англійської та української Вікіпедії. 

Фотоконкурс було організовано громадською організацією «Вікімедіа Україна» за підтримки проектів «Дні науки», «Моя наука» та ГО «Наукова Унія». До журі конкурсу увійшли науковці з різних галузей: к.б.н. Наталія Атамась (Інститут зоології ім. Шмальгаузена НАН), к. г.-м. н. Сергій Вовнюк (Інститут геології і геохімії горючих корисних копалин НАН), м.н.с. Кирило Пиршев (Інститут біохімії ім. О. В. Паладіна НАН), к. ф.-м. н. Дмитро Якубовський (Інститут Нільса Бора, Копенгаген).

Представляємо вам переможців у шести категоріях конкурсу. Натиснувши на зображення можна перейти на сторінку файлу у Вікісховищі, де подано детальніший опис. Усі зображення можна вільно використовувати за умови сказання авторства і ліцензії.

МІКРОСКОПІЯ

1 МІСЦЕ
Ганглії

Dorsal Root Galglia Neurons.tif

Спінальні нервові вузли, або ганглії (центральна бульба з ~10 000 нейронами), з радіально виходячими з них аксонами, екстраговані зі спинного мозку новонароджених щурів (2-3 дні); пройшли імунофарбування, сфотографовані за допомогою методу флуоресцентної мікроскопії.
Автор: Kseniia Bondarenko, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

2 МІСЦЕ
Зріз голови тритона звичайного

Зріз голови тритона звичайного.jpg
Поперечний зріз через голову тритона звичайного Lissotriton vulgaris на рівні носової порожнини.
Автор: Ярослав Степанюк, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

3 МІСЦЕ
Мітотичне веретено

Mitotic spindle in Arabidopsis primary root meristem cells (anaphase).tif

Конфокальна мікрофотографія мітотичних мікротрубочок та ядра у клітинах меристеми головних коренів чотириденних проростків Arabidopsis thaliana(Col-0)

Автор: Yuliya Krasylenko, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

НЕФОТОГРАФІЧНІ ЗОБРАЖЕННЯ

1 МІСЦЕ
Хитна машина Атвуда

Хитна машина Атвуда — це проста механічна система, вона складається з двох тягарців, які з’єднані ниткою, що перекинута через два блоки. На малюнку зображено траєкторію центру меншого тягарця (того, що коливається) при зміненні відношення мас тягарців від 1 до 6.
Автор: Юрій Бельчинський

2 МІСЦЕ
Сонограми фрагментів пісень соловейків

Сонограми фрагментів пісень соловейків звичайного Luscinia luscinia та південного Luscinia megarhynchos дають можливість надійно розрізнити ці два види за голосом.
Автор: Юрій Москаленко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

3 МІСЦЕ
Темна матерія

Великомасштабна структура темної матерії (сторінка опису відео).
Автор: Ігор Зінченко

ЛЮДИ В НАУЦІ

1—2 МІСЦЕ
Кільцювання

Кільцювання пташеняти мартина звичайного (Chroicocephalus ridibundus (Linnaeus, 1766) з родини Мартинові (Laridae).
Автор: Yuliya Krasylenko, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

1—2 МІСЦЕ
Зимовий облік

Облік зимівельних скупчень водоплавних птахів на акваторіях Чорноморського біосферного заповідника.
Автор: Юрій Москаленко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

3 МІСЦЕ
Лектор Ольговський

Сергій Якович Ольговський читає лекцію з виробництва наконечників скіфських стріл на науковій історично-археологічній конференції у м.Глухів Сумської області у січні 2013 року.
Автор: Nataliya Shestakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

ЖИВІ ОРГАНІЗМИ

1 МІСЦЕ
Довгоносик

Частина життевого циклу тамариксового довгоносика (Coniatus (Bagoides) splendidulus Fabricius, 1781).jpgЧастина життєвого циклу тамариксового довгоносика (Coniatus (Bagoides) splendidulus Fabricius, 1781) (Coleoptera, Curculionidae).

Автор: Олександр Губін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

2 МІСЦЕ
Пташеня пелікана

White pelican сhick.jpg

Пташеня пелікана рожевого Pelecanus onocrotalus (Pelecanidae) на острові Орлiв (Тендрівська затока, Чорноморський біосферний заповідник).

Автор: Юрій Москаленко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

2 МІСЦЕ
Аскалаф

Libelloides macaronius (Scopoli, 1763) at the Crimea.jpg

Аскалаф строкатий (Libelloides macaronius (Scopoli, 1763) − хижа сітчастокрила комаха з родини Аскалафові (Ascalaphidae). Середземноморський реліктовий вид, занесений до Червоної книги України у категорію ”вразливий”.

Автор: Yuliya Krasylenko, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

3 МІСЦЕ
Pontella mediterranea

Pontella male.jpg

Мікроскопічне фото самця морського рачка Pontella mediterranea

Автор: Leonidsvetlichny, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

3 МІСЦЕ
Machimus cingulatus

Machimus cingulatus.jpg

Вмираючий Machimus cingulatus родини Asilidae. Помічений на північно-східному схилі гори Курики, Прикарпаття.

Автор: Ярослав Карпенко, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

 

ЗАГАЛЬНА КАТЕГОРІЯ

1 МІСЦЕ
Череп з Мангуп-Кале

Череп со следами искусственной деформации из захоронения аланов на склонах пещерного города Мангуп-Кале (Крым).jpg

Череп зі слідами штучної деформації із поховання аланів на схилах печерного міста Мангуп-Кале (Крим).

Автор: Євгенія Яніш, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

2 МІСЦЕ
Ефект Зеємана

Zeeman Effect.jpg

Частина приладу для спостереження ефекту Зеємана (розщеплення спектральних ліній у присутності магнітного поля). Трубка з газом неоном розташована між полюсами великого електромагніта.

Автор: NataliiaBashmakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

3 МІСЦЕ
Бура-Кая

Crimea Paleontological Excavations Summer 2013 Bone and Tool (DSCF3984).jpg

Знахідки розкопок шару пізнього палеоліту стоянки Бура-Кая — уламок кістки та залишки знаряддя.

Автор: Nataliya Shestakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

 

АСТРОНОМІЯ

1 МІСЦЕ
Радіотелескоп

A dipole of UTR-2 radio telescope antenna array and sunset with light pillar.jpg

Антени найбільшого у світі низькочастотного радіотелескопу UTR-2. Село Волохів Яр, Харківська область, Україна.

Автор: Сергій Єрін, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

2 МІСЦЕ
Кратер Тіхо

Tycho crater.png

85-кілометровий ударний кратер на Місяці, в південній частині видимої сторони. Названий на честь датського астронома і алхіміка XVI століття Тіхо Браге.

Автор: Вікторія Атанова, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

III місце у категорії «Астрономія» не присуджувалося.


by Vira Motorko at November 10, 2016 08:20 AM

November 08, 2016

Вікі любить Землю

Найкращі фото Рівненської та Кіровоградської областей

Представляємо ще двох переможців — світлини, що отримали найбільше балів в результаті оцінювання журі серед зроблених у Рівненській та Кіровоградській областях.

Жіночій-монастир-на-території-памнятки-Острів

Острів,  село Городок, Рівненська область.  Автор: Павло Мокрицький

Світлина із видом Свято-Миколаївський Городоцький жіночий монастир, що знаходиться на острові в межах однойменної ботанічної пам’ятки природи місцевого значення неподалік від південно-східної околиці села Городок, стала кращою у Рівненський області.

Пам’ятка природи Острів отримала свій статус з метою збереження болотно-лучної ділянки, яка охоплює пагорб і частину стариці річки Устя. Більше про пам’ятку читатйте у Вікіпедії.

Урочище Грабовате

Урочище Грабовате, Кіровоградська область. Автор: Віталій Попков.

Урочище Грабовате, що у Олександрійському районі Кіровоградської області, було  заповідане у 2013 році і являє собою бічний заліснений відріг відкритої остепненої балки «Росинської». Лісова рослинність урочища представлена мішаним листяним лісом. Фауна урочища дуже цінна в науковому відношенні. В його межах зберігся багатий та різноманітний фауністичний комплекс типовий для байрачних лісів, у складі якого представлені такі рідкісні види, занесені до Червоної книги України, як орел-карлик та степовий канюк. Урочище відзначається великим різноманіттям та щільністю гніздування лісових птахів. Тут численні горлиця звичайна, синиця велика, малинівка, славка чорноголова, ковалик-вівчарик, дрізд співочий, зяблик.

Статті у Вікіпедії про урочище ще не існує. Інформацію подано за характеристикою об’єкту у рішенні Кіровоградської обласної державної адміністрації.

by h_anna at November 08, 2016 11:35 AM

November 07, 2016

Вікімедіа Україна

10 листопада — нагородження переможців Конкурсу наукової фотографії

Обертання зоряного неба. Автор фото — Myts Denis, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Обертання зоряного неба. Автор фото — Myts Denis, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Конкурс наукових фотографій має благородну освітню мету — зібрати для Вікіпедії зображення, яких бракує у статтях. Дуже приємно, що українські науковці відгукнулися і взяли участь у конкурсі. Було подано понад півтисячі робіт: фотографії, знімки з мікроскопів, схеми, карти, анімації і відео.

У Всесвітній день науки  ми нагородимо переможців конкурсу у кожній категорії. Запрошуємо усіх охочих приєднатися до нас 10 листопада 2016 року о 18:30 в Астрономічній обсерваторії (Київ, вул. Обсерваторна 3-Б).

Фотографії-переможці буде оголошено на церемонії, тож не пропустіть шанс дізнатися першими! І познайомитися з авторами🙂

Свої запитання пишіть на SciencePhoto@wikimedia.in.ua

Подія у Facebook


by Vira Motorko at November 07, 2016 08:30 AM