uk.planet.wikimedia

October 18, 2017

Вікімедіа Україна

Підсумки Веломісяця у Вікіпедії

Нещодавно в українській вікіпедії завершився Веломісяць-2017 — конкурс з написання статей на велотематику. Переможцем став користувач Олександр Тагаєв, який створив 117 статей в українській Вікіпедії під час конкурсу. Він також став автором найбільшої статті конкурсу —  про велогонщика Грега Лемонда.

Не менш цікава й інша статистика конкурсу:

  • На сторінці місяця було запропоновано список з близько 140 статей до написання і понад 80 з них було створено учасниками
  • Всього 27 користувачів стали авторами статей для Веломісяця, 4 з яких зареєструвались у Вікіпедії під час конкурсу. Серед призерів конкурсу є один з таких новачків!
  • Під час конкурсу створено та покращено 229 статей і ще 2 після, створено 5 категорії у Вікіпедії, 3 статті у Вікіцитатах, завантажено не менше 50 зображень
  • Більша частина статей — про велоспорт: велогонщиків, змагання, заїзди, тури.
  • Вперше з’явились статті про велоінфраструктуру в українських містах, про велорухи, з’явились корисні списки виробників велосипедів та деталей велосипеда, про типи велосипедів та конкретні популярні моделі тощо.

Конкурс продемонстрував значний потенціал велосипедистів-дописувачів і збагатив українську Вікіпедію велотематикою!

Перелік створених статей та їх авторів шукайте на сторінці місячника.

Церемонія нагородження переможців відбудеться в неділю, 29 жовтня, о 14:00, у Першій Львівській Медіатеці, вул. Мулярська, 2а. Вхід вільний, запрошуємо всіх! Подія у Facebook.

Велоінфраструктура Тернополя - Велопарковка біля Тернопільської обласної бібліотеки для дітей - 17098631

Велопарковка біля Тернопільської обласної бібліотеки для дітей у Тернополі.      Автор фото: Микола Василечко, CC-BY-SA-4.0

Lviv girls cycling parade

Щорічний жіночий велопарад у Львові (30.09.2017). Автор: YuriyTer, CC-BY-SA-4.0

;


by tiredducky at October 18, 2017 06:31 AM

Вікі любить пам'ятки

Як поліпшити конкурс? Роздуми про ефективність і справедливість…

Соколівка. Садиба Бжозовських. Фото Сергія Криниці, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Соколівка. Садиба Бжозовських. Фото Сергія Криниці, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Вітчизняна частина конкурсу Wiki Loves Monuments проводилася вже вшосте. За шість років Вікісховище поповнилося двома сотнями тисяч зображень памяток архітектури, історії, археології… Автор цих рядків брав участь в конкурсі 4 рази як конкурсант та двічі як член жюрі, двічі перемагав у кількісній номінації, ще раз – в якісній. Накопичений чималий досвід, в тому числі бачення проблем, які заважають проводити конкурс якнайефективніше з метою наповнення Вікіпедії та сховища зображення якмога більше обєктів культурної спадщини.

Мова тут йтиме про кількісну номінацію. Питання якості зображень, звичайно ж є актуальним також, але здебільшого проявляється воно знову ж таки через намагання конкурсантів забезпечити якмога більшу кількість завантажень.

Ще з часів першого конкурсу у 2012 році конкурсантам стала зрозумілість певної несправедливості розподілу балів в кількісній номінації, коли обєкт зфотографований, приміром, в центрі Львова (на хвилиночку, лише одна площа Ринок містить 50 обєктів!!!), і об’єкт освітлинений в далекому глухому селі (а він там часто один-єдиний) оцінювався однаково. Тобто витрати часу, сил, грошей, зрештою, для добирання до далеких обєктів правилами конкурсу нівелювалися. Вже тоді зайшла мова про врахування назвімо його умовно «регіонального коефіцієнту» який такі зусилля стимулював би. Але тоді не було чіткого бачення, якими би ці коефіцієнти мали б бути.

За 3 роки проблема проявила себе, коли стало зрозуміло, що конкурсантам в погонею за кількістю вигідінше використовувати вже накопичені архіви, аніж їздити далекими регіонами в пошуках нових неосвітлинених пам’яток. В конкурсі 2015го року був використаний коефіцієнт 2 (а з 2016-го – 3) для неосвітлинених об’єктів. Це певним чином пожвавило конкурс, проте в цілому проблему не вирішило. Відкрийте та порівняйте конкурсні списки обєктів в м.Київ та, приміром, Вінницької області. Коли перші можуть похвалитися світлиною в кожному рядку, то другі (обласний центр та міста обласного значення не беремо до уваги) – здебільшого скупим «Завантажити фото». Кожен дотичний до конкурсу знає, що це значить – жодного фото даного обєкту у Вікісховищі досі немає.

То чому ж коефіцієнт 3 для неосвітлинених слабо стимулює конкурсантів полювати за такими об’єктами? Бо, ж якщо послуговуватися попередніми підсумками кількісної номінації 2017 року, у лідерів перегонів завантажених фото неосвітлинених об’єктів 300–400, тоді як загальна кількість у тих же лідерів збільшується щороку на 1000.

Поясню на власному прикладі. Влітку у відпустку я чесно простував «неосвітлиненими» просторами рідної Черкащини та сусідньої Вінничини. «Врожай» був різним. Якогось дня вдалося вполювати аж 18 (то мій власний рекорд) обєктів в далекому Томашпільському районі Вінничини, а якогось всього 2 – сусідній Канівський район (та й то, 1 з цих 2 обєктів згодом виявився освітлиненим, бо напередодні конкурсу робот таки знайшов його світлину у Вікісховищі). От і порахуємо, витративши цілий день, намагаючись освітлинити те, чого бракує у Вікісховищі, я зміг заробити на конкурс від 4х (1*3+1) до 54х (18*3) балів.

Таганча. Будинок Бутурліна. Фото Сергія Криниці, вільна ліцензія cc by-sa 4.0 Один з 2 тих віддалених об’єктів на добираня до яких автор витратив цілий день

Таганча. Будинок Бутурліна. Фото Сергія Криниці, вільна ліцензія cc by-sa 4.0 Один з 2 тих віддалених об’єктів на добираня до яких автор витратив цілий день

Прийшов вересень – місяць конкурсу, видалися вільні вихідні і я мав вибір – чи далі простувати «неосвітлиненою» Черкащиною і привозити свої 10-50 балів, а чи таки постаратися перемогти в загальному заліку за діючими правилами. Всі ми маємо амбіції, іноді, як в моєму випадку, більше ніж совісті 🙂 Тому я поїхав до Києва. За 2 дні я перефотографував весь музей в Пирогові, значний кавалок Байкового кладовища, ще й побіжно ВДНГ та не відвідувані раніше з фотоапаратом вулиці. В підсумку за 2 дні такої прогулянки я привіз 500!!! балів на десятки (якщо не сотні) разів заїжджених обєктах. Мені добре, (знову ж таки за попередніми даними) я високо піднявся у загальному рейтингу. Але чи є від цього користь Вікіпедії??? Вікісховищу реально бракує ще одного (серед десятків подібних) фото могили Максима Рильського?

Київ. Байкове кладовище. Могила М.Рильського. Фото Сергія Криниці, вільна ліцензія cc by-sa 4.0 Серед купи фото, які видав пошук по Вікісховищу своє я не відразу і знайшов, так вони всі подібні

Київ. Байкове кладовище. Могила М.Рильського. Фото Сергія Криниці, вільна ліцензія cc by-sa 4.0 Серед купи фото, які видав пошук по Вікісховищу своє я не відразу і знайшов, так вони всі подібні

Ну та Бог із ним, із Рильським. Але, врахуйте наступне – із своїх 5687 завантажень у 2017 р. автор цих рядків завантажив 1126 фото об’єктів з м.Київ, 883 фото зі Львова, 739 фото з м.Одеса та 105 світлин з м.Харків. Тобто сумарно кількість постійно і масово фотографованих міст з надвисокою концентрацією пам’яток склало… рівно ПОЛОВИНУ загального завантаження. Пропустимо той факт, що іноді через лінь інших конкурсантів (виявляється, ніхто до мене не здогадався шукати неосвітлинені об’єкти Личаківського чи Байкового кладовища всередині полів), а часто через проблему несвободи панорами (певен, що вілли в Професорській колонії м.Львова фотографували і до мене, але потім ті фото видаляли з Вікісховища) і в цих містах є неосвітлинені об’єкти. Все ж їх доступність значно вища, ніж приміром єдина церква віддаленого села. Яку проблему це породжує? Дуже просто. Щорічні лідери перегонів обросли вже такими фотоархівами, що формують занадто високий вхідний бар’єр для новачків, які б хотіли позмагатися в кількісній номінації. Якщо правила не змінити, ми так і змагатимемося між собою, і зрештою, перемагатиме той, хто матиме більше вільного часу у вересні для завантаження фото в рамках конкурсу 🙂

Львів. Опера. Фото Сергія Криниці, вільна ліцензія cc by-sa 4.0 Ще один масово фотографований багатьма конкурсантами об’єкт. Чи варто його кількісно оцінювати так само, як важкодоступну вищезгадану Таганчу? Вочевидь що ні. Разом з тим Львівська опера має більше можливостей для сворення гарних якісних світлин, що можуть позмагатися в якісній номінації, тоді як більшість сільських об’єктів навряд...

Львів. Опера. Фото Сергія Криниці, вільна ліцензія cc by-sa 4.0 Ще один масово фотографований багатьма конкурсантами об’єкт. Чи варто його кількісно оцінювати так само, як важкодоступну вищезгадану Таганчу? Вочевидь що ні. Разом з тим Львівська опера має більше можливостей для сворення гарних якісних світлин, що можуть позмагатися в якісній номінації, тоді як більшість сільських об’єктів навряд…

З цим стають зрозумілими причини ще однієї проблеми, вже згаданої вище якості. Не скажу за інших, але на власному прикладі – оті нещасні 2 обєкти далеких сіл на Канівщині чи як на заглавному фото на Крижопільщині я фотографував довго і ретельно. Ще б пак, я витратив стільки енергії, щоби сюди дістатися! Я шукав вигідні ракурси та чекав гарного світла. Що я робив в Києві? Правильно, я швидко йшов вулицею, озираючись навкруги, на постійно клацав затвором не зупиняючись біля кожного обєкту та лінуючись навіть іноді міняти обєктив, коли того вимагав сюжет. Бо ж об’єктів купа, а час обмежений, треба встигнути якмога більше. До того ж якість знимка жодним чином не впливає на кількість балів. То яка різниця? Знову ж таки, для мене як конкурсанта, не Вікіпедії. Більше того, в погоні за кількістю завантажень я часто просто ті знимки не редагував. Просто вирівняти вертикалі і то бракувало часу серед тисяч цих безкінечних фото чиншових кам’яниць на львівських, київських та одеських вулицях. Звісно, фото вантажаться за вільною ліцензією і те редагування може зробити хтось інший. Але покладемо руку на серце, хто за вас редагуватиме ваші знимки, тим паче, якщо фото цих об’єктів і так не бракує на Вікісховищі?

Київ. Прибутковий будинок на вул.Антоновича, 18. Фото Сергія Криниці, вільна ліцензія cc by-sa 4.0 Типова прохідна «галочка» для кількості. За таку гидоту трішки соромно, зате в лідерах

Київ. Прибутковий будинок на вул.Антоновича, 18. Фото Сергія Криниці, вільна ліцензія cc by-sa 4.0 Типова прохідна «галочка» для кількості. За таку гидоту трішки соромно, зате в лідерах 🙁

То ж чи потрібні Вікіпедії такі перегони? Мені здається, що ні. Цього року Україна знову посіла 1ше місце серед всіх країн-учасниць по кількості завантажень. То може вже досить прагнути кількісного лідерства і боротися за якісне?

Що я пропоную? Звичайно оцінити важкодоступність кожного об’єкта – задача не під силу ні оргкомітету, ні волонтерам. Проте можна піти простішим шляхом, встановлюючи той «регіональний коефіцієнт» таким чином:

1ша група. Міста з високою концентрацією пам’яток. Як правило списки пам’яток в таких містах розміщуються на декількох сторінках і досягають подекуди декілька тисяч. За досвідом, гуляючи вулицями цих міст за день легко можна отримати фото 150-200 об’єктів. До них належать Київ, Харків, Одеса, Львів, Івано-Франківськ, Полтава та Кропивницький (останні 3 – дискусійно, позаяк кількість об’єктів там все ж значно нижча ніж в перших 4, тож їх можна віднести і до 2ї групи). Фото кожного об’єкту з цієї групи оцінюється в 1 бал.

2га група. Обласні центри та міста обласного значення. Виділити їх програмно при підрахунку балів не складно. Формат ID для них «хх-1хх-хххх» на відміну від «хх-2хх-хххх» для наступних категорій. За день в середньому в таких містах можна отримати 50-100 світлин різних об’єктів культурної спадщини. Звісно, розподіл нерівномірний. Приміром місто обласного значення Черкаської області Ватутіне містить лиш 4 пам’ятки, але для спрощення процедури таким можна знехтувати. Тим паче, як правило дістатися таких міст не складає жодної проблеми. Отже фото кожного об’єкту з цієї групи оцінюється в 2 бали.

3тя група. Районні центри (крім міст обласного значення). Виділити їх з сільського регіону складніше, позаяк вони мають перші 5 цифр в ID такі з самі, що і весь район. Проте, гадаю, це завдання під силу нашим ІТ-геніям з Вікімедії. Ці населені пункти мають в середньому значно меншу концентрацію пам’яток, ніж міста з 2ї групи. В середньому 10-30, але транспортна інфраструктура все ж розвинутіша, ніж у випадку останньої групи. То ж фото кожного об’єкту з цієї групи оцінюється в 5 балів.

І нарешті 4та група. Сільська місцевість. Всі інші населені пункти та об’єкти за їх межами. Звісно, різниця тут може бути дуже відчутною. Приміські села є легкостоступними в плані розвинутої транспортної інфраструктури та відстані, сіл за 30 км від райцентру з убитою дорогою дістатися дуже складно. В одному селі може бути з десяток об’єктів, в іншому – лиш 1. Але врахувати всі ці розбіжності нереально. Тому усереднено – фото кожного об’єкту з цієї групи оцінюється в 10 балів.

На перший погляд коефіцієнт в 10 балів може здатися завеликим. Але порахуємо. Ще раз – мій особистий рекорд за день для сільської місцевості, це 18 об’єктів. То ж 180 балів. Для міст з першої групи отримати ті самі 180 не є аж такою проблемою.

Тому все паритетно. Хто хоче – фотографує об’єкти в далеких селах, хто ні – лишається і гуляє з фотоапаратом вулицями Києва, Львова, Одеси… Обоє отримають однакову винагороду за свою працю.

Звісно, щоби стимулювати фотографувати неосвітлинені об’єкти, в чому зацікавлена Вікіпедія в першу чергу, варто зберегти коефіцієнт 3. Іншими словами – вперше освітлинений об’єкт в м.Львів оцінюватиметься в 3 бали, а в сільській місцевості в 30. Але, гадаю, це справедливо.

Звісно, пропоновані зміни мають застосовуватися до нового конкурсу. Сподіваюся вони стануть темою для жвавого обговорення і можливого вдосконалення. Але бажано, щоби за результатами обговорення оргкомітет якмога скоріше ухвалив зміни до регламенту конкурсу з тим, щоб конкурсанти могли ефективніше підготуватися до наступного конкурсу за новими правилами.

Сергій Криниця (Haidamac)

by Haidamac at October 18, 2017 05:45 AM

October 12, 2017

Вікімедіа Україна

Зустріч у найбільшій бібліотеці країни

22338881_1692443694133122_6446590007313915985_o

11 жовтня 2017 року громадський діяч у сфері ІТ, освіти і культури, ініціатор створення і співзасновник ГО «Вікімедіа Україна» Юрій Пероганич провів зустріч у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (НБУВ).

На зустрічі був присутній Володимир Попик — Генеральний директор НБУВ, його два заступники, і ще близько 40 працівників бібліотеки. Володимир Попик окреслив триєдину мету зустрічі:

  1. ознайомити присутніх із принципами роботи Вікіпедії
  2. висловити думки щодо кращого відображення здобутків НБУВ у Вікіпеідії у зв’язку зі 100-річчям, що наближається
  3. окреслити шляхи дальшої співпраці.

Для багатьох учасників багато інформації по першому питанню виявилося новою.

По другому питанню Пероганич порадив подавати якомога більше інформації під ліцензіями CC BY та CC BY-SA на сайті бібліотеки, а також у літературі, яку НБУВ випускатиме до ювілею.

По третьому питанню НБУВ визначить і повідомить контакти свого координатора.

З Лідією Поперечною, керівником прес-служби НБУВ домовлено провести вікіекспедицію по споруді бібліотеки. В основному корпусі бібліотеки на Голосіївському проспекті цікаво було б оглянути Фонд президентів, Депозитарій документів і матеріалів ООН. Про дату буде повідомлено додатково.


by Юрій Пероганич at October 12, 2017 09:51 AM

October 10, 2017

Вікі любить пам'ятки

“Нікого нема, всі пішли на фронт”

Пішли, знаєте, на передову війни за врожай, за результати. Таку табличку на нашому блозі, і взагалі скрізь, треба було почепити 1 жовтня. А то ж ви, либонь, подумали, що якийсь фотометеорит влучив у криївку оргкомітету і всі вимерли, як динозаври.

Каюсь, не зробила наперед; а минулий тиждень ми всі були закручені у конкурсному вирі: кого зайняло приготування до нагородження переможців нашого сестринського конкурсу «Вікі любить Землю» (оргкомітет двох конкурсів, звісно, різні, але трошки перетинаються), хто розбирається з перипетіями списків, які полишались, хто розбирає надіслані фото на добрі і не дуже.

Ще одну причину мовчанки декого (наприклад, мене) можна побачити в попередньому дописі.

Але ми живі. Переможці кількісних номінацій будуть тоді, коли будемо впевнені у своїх числах, бо нема нічого гіршого, ніж махати навздогін «ой ні, ми помилились».

Поки що ось так. Уповаємо на вашу безмірну батьківську терплячість до цього конкурсу-дитяти, якому так мало рочків, що ще й в школу не ходить. 🙄

Фрагмент дверей будинку № 2 на вулиці Дудаєва у Львові. Автор Aeou, вільна ліцезія CC BY-SA 4.0

Фрагмент дверей будинку № 2 на вулиці Дудаєва у Львові. Автор Aeou, вільна ліцезія CC BY-SA 4.0

by Vira Motorko at October 10, 2017 09:22 PM

Коли немає слів

Церква Параскеви П'ятниці, Бакирівка, Сумська область. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Церква Параскеви П’ятниці, Бакирівка, Сумська область. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Господарчий корпус, Вороновиця, Вінницька область. Автор Neovitaha777, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Господарчий корпус, Вороновиця, Вінницька область. Автор Neovitaha777, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Кременець. Автор ЯдвигаВереск, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Кременець. Автор ЯдвигаВереск, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Личківці, Тернопільська область. Автор PhotoDocumentalist, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Личківці, Тернопільська область. Автор PhotoDocumentalist, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Бердянськ. Автор Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, Бердянськ. Автор Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Пам'ятник першим колгоспним механізаторам, Любимівка, Херсонська область. Автор Nataliya Shestakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Пам’ятник першим колгоспним механізаторам, Любимівка, Херсонська область. Автор Nataliya Shestakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

В'їздна арка садиби (вікно другого поверху), Любешів, Волинська область. Автор Viacheslav Galievskyi, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

В’їздна арка садиби (вікно другого поверху), Любешів, Волинська область. Автор Viacheslav Galievskyi, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, в якому жив М. Коцюбинський, м. Бар. Автор Posterrr, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Житловий будинок, в якому жив М. Коцюбинський, м. Бар. Автор Posterrr, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Готель „Лондон" (мур.), Умань. Автор Posterrr, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Готель „Лондон” (мур.), Умань. Автор Posterrr, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Замок, Клевань, Рівненська область. Авторка Xsandriel, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Замок, Клевань, Рівненська область. Авторка Xsandriel, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Синагога, Броди. Авторка OlhaSergeevna, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Синагога, Броди. Авторка OlhaSergeevna, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костел Пресвятої Богородиці, Сокаль. Автор Сарапулов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костел Пресвятої Богородиці, Сокаль. Автор Сарапулов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Садибний будинок, Красносілка, Вінницька область. Автор Михайло Потупчик, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Садибний будинок, Красносілка, Вінницька область. Автор Михайло Потупчик, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Палац родини Потоцьких в Тульчині. Авторка Ljudmila.tch, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Палац родини Потоцьких в Тульчині. Авторка Ljudmila.tch, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Управління заводу сільськогосподарських машин Д. Грієвза, Бердянськ. Автор Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Управління заводу сільськогосподарських машин Д. Грієвза, Бердянськ. Автор Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Палац Тора Ланге, інтер'єр, Нападівка, Вінницька область. Автор Vadkoz, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Палац Тора Ланге, інтер’єр, Нападівка, Вінницька область. Автор Vadkoz, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Садиба в Приозерному, Івано-Франківська область. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Садиба в Приозерному, Івано-Франківська область. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Східний флігель садиби Лінтварьових на Луці, Суми. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Східний флігель садиби Лінтварьових на Луці, Суми. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок священика, село Пархомівка, Київська область. Автор SNCH, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок священика, село Пархомівка, Київська область. Автор SNCH, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Службовий корпус садиби Харитоненків, Суми. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Службовий корпус садиби Харитоненків, Суми. Автор Haidamac, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок колишньої сторожки, в якій збирались члени Південного товариства декабристів, Кирнасівка, Вінницька область. Авторка Ljudmila.tch, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок колишньої сторожки, в якій збирались члени Південного товариства декабристів, Кирнасівка, Вінницька область. Авторка Ljudmila.tch, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок культури, смт Гайворон, Кіровоградська область. Автор Nataliya Shestakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Будинок культури, смт Гайворон, Кіровоградська область. Автор Nataliya Shestakova, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

 Костел домініканів з келіями, Кам'янець-Подільський. Автор Сарапулов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Костел домініканів з келіями, Кам’янець-Подільський. Автор Сарапулов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Місце, де знаходився будинок, в якому з 1873 по 1882 рр. періодично проживав М.С.Грушевський, Сестринівка, Вінницька область. Автор Михайло Потупчик, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Місце, де знаходився будинок, в якому з 1873 по 1882 рр. періодично проживав М.С.Грушевський, Сестринівка, Вінницька область. Автор Михайло Потупчик, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

by Vira Motorko at October 10, 2017 09:21 PM

October 09, 2017

Вікімедіа Україна

Топ-11 світлин конкурсу «Вікі любить Землю» представили у Природничому музеї

7 жовтня у Києві відбулась церемонія нагородження переможців фотоконкурсу «Вікі любить Землю» та відкрилась фотовиставка найкращих світлин.

Проект «Вікі любить Землю» має на меті поповнення Вікіпедії та інших інтернет-проектів Фонду Вікімедіа фотографіями пам’яток природи України та світу, а також для привернення уваги до проблем захисту навколишнього середовища. Цього року конкурс проходив у 36 країнах.

Під час конкурсного місяця (1-31 травня) в українській частині конкурсу 356 учасників завантажили у Вікісховище понад 15 тисяч світлин, що зафіксували 1860 об’єктів природно-заповідного фонду нашої країни. Близько тисячі конкурсних світлин вже  ілюструють статті у Вікіпедії різними мовами.

Всього зусиллями проекту за 5 років сфотографовано 40% об’єктів природно-заповідного фонду України, загальна кількість яких становить понад 8 тисяч. Деякі з них досить складно ідентифікувати.

Всі переможці були нагороджені пам’ятними дипломами і звичайно ж призами: автори найкращої світлини в регіоні та автори, що сфотографували найбільше пам’яток у регіоні отримали сувеніри з логотипом конкурсу; автори 11-ти фотографій, що отримали найвищі оцінки журі, та десять учасників, що сфотографували найбільше об’єктів і отримали найбільше балів у загальному заліку, — подарункові сертифікати інтернет-магазинів.

Також були нагороджені переможці кількох спецномінацій: від НПП «Голосіївський», «Неприємні відкриття» та «Освітлинимо безсвітлинні» від МБО «Екологія-Право-Людина» та ВГО «Національний екологічний центр України», «Найкраща світлина тваринного світу ПЗФ», «Найкраща світлина Києва» від КМДА .

Церемонією нагородження у Національному науково-природничому музеї НАН України також відкрилася виставка найкращих світлин заповідної природи України.

Натисніть, щоби переглянути слайдшоу.

Учасники заходу дописали у соцмережі:

 

Найкращі фото конкурсу у Вікісховищі

Сторінка у Facebook

Сайт конкурсу: wikilovesearth.org.ua

 


by H_Anna at October 09, 2017 08:39 AM

October 05, 2017

Вікімедіа Україна

Пам’ятки природи у Вікіпедії: історія волонтера

За результатами даних обліку територій та об’єктів природно-заповідного фонду, поданих органами виконавчої влади на місцевому рівні, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, станом на 01.01.2017 природно-заповідний фонд України має в своєму складі 8245 території та об’єктів. Державний кадастр таких територій можна знайти на веб порталі відкритих даних або окремим частинами на сайтах регіональних органів влади. Переглянути ж регулярно оновлюваний список усіх об’єктів та й ще переходити на галерею зображень можна поки лише у просторі Вікіпедії. Такі списки були створені для фотоконкурсу «Вікі любить Землю», який має на меті створити базу світлин для всіх об’єктів ПЗФ для подальшого ілюстрування ними статей у Вікіпедії. Треба відмітити, що банк фотографій у Вікісховищі зростав набагато швидше за кількість статей про них у Вікіпедії. Але за останній час волонтерам вдалося добитися в цьому певного балансу і наблизитися до започаткування статей про всі об’єкти заповідного фонду. Олена Дятлова розповідає як це стало можливим.

Навесні 2016 року, переглядаючи стрічку новин у Facebook, я натрапила на допис Олексія Василюка про те, що потрібно зробити якесь доповнення статті у Вікіпедії. Я навіть зараз не пригадаю, про що саме йшла мова, але швидше за все щось, що стосувалося об’єкту природно-заповідного фонду України. Бо ж цієї темою Олексій неабияк цікавиться і працює з нею щодня.

Почалося обговорення, а тоді ще і ще, і процес вже було не зупинити. Відвідуючи різні заповідні території, я перевіряла, чи написані статті про них у Вікіпедії, і запалювалася бажанням створювати такі сторінки й ілюструвати їх фотографіями.

Досвіду редагування Вікіпедії у мене не було. Але вчитися було легко, тому що як тільки з’являлися всілякі запитання, на допомогу приходили досвідчені вікіпедисти.

Так з’явилися статті про ландшафтний заказник «Діброва болотного дуба», геологічний пам’ятник природи «Гребенники», про парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Кардамічівський» і «Дністер». Крім того, редагувалися й інші статті про найрізноманітніші охоронні території України, завантажувалися нові фотографії, доповнювалися тексти.

Олексій Василюк теж щодня робив свій внесок. Як фахівець природоохоронної справи, Олексій створив сторінки за такими напрямками, як, наприклад, Заказник «Нагольний кряж», Систематизація втрачених об’єктів ПЗФ України, систематизував історичних даних про охорону природи в Україні та створення сторінок, присвячених історії заповідної справи і доповнив чимало статей про природу України.

Все це було неймовірно цікаво, але з кожним днем ​​приходило розуміння того, що охоронних територій різного статусу в Україні чимало, і об’їхати все неможливо, так само як і проаналізувати літературу по кожному.

Ми раділи появі кожної статті, обмінювалися посиланнями і зрозуміли, що в глобальному масштабі все одно від нашого скромного внеску нічого не змінюється. Все одно для багатьох об’єктів природно-заповідного фонду України все ще не створені статті, а тим часом деякі об’єкти, на жаль, зникли з лиця Землі і так і не були бодай якось описані у Вікіпедії. Це, в першу чергу, стосувалося вікових дерев, які зникали з різних причин, але також і деяких територій, які, на жаль, втратили те, заради чого вони охоронялися.

І ось, несподівано Олексій познайомився з людиною, яка повністю змінила наш підхід до створення нових статей у Вікіпедії. Користувач:Atoly запропонував нам технічне рішення цього питання. Наше завдання полягало в тому, щоб скласти за визначеною формою для кожної області України список тих охоронних об’єктів, для яких статей у Вікіпедії ще не написано. Цьому передував пошук таких статей і якщо їх знайдено не було, такий об’єкт заносився в спеціальну таблицю. Крім назви об’єкта, в таблицю вносили мінімальну інформацію про нього: його площу, рік створення, природоохоронний статус, місце розташування тощо.

Після того, як таблиці були заповнені, Atoly пропускав їх через спеціальний скрипт (згодом на Вікіхакатоні його переписали і вдосконалили групою вікіпедистів) і таким чином, автоматично, у Вікіпедії з’являлися нові статті. Вони містять мінімум інформації — але важливо, що тепер статті існують, а значить, всі, хто володіє будь-якою було інформацією про той чи інший об’єкт, зможуть їх доповнити.

Я спробувала провести такий експеримент по Одеській області, склала таблицю, відправила її Анатолію і, через деякий час, Atoly надіслав готові посилання на нові статті. Для прикладу, ось кілька таким коротких статей, які були створені автоматично і які тепер може доповнювати будь-хто, кому це цікаво:


Atoly виконав таку роботу зі створення нових статей за допомогою свого бота (AtolyBot) для Дніпропетровської та Тернопільської областей. Пізніше, статті були створені для Одеської області. Але як же інші області України?

Насправді, те, що він зробив, означало одне: створення всіх 8000 з лишком статей про заповідні території України — зовсім не фантастичне завдання. Навпаки, реально здійснити не тільки його. Створивши мтатті про всі об’єкти природно-заповідного фонду, ми  відкриємо можливості для наповнення і використання таких сторінок.

Ми опублікували заклик у Facebook приєднуватися до спільної справи; заклик тут же підхопили й розповсюдили колеги з WWF і, на нашу неймовірну радість, нам стали приходити численні пропозиції від волонтерів з бажанням допомогти з підготовкою потрібних таблиць.

Робота не обмежувалася тільки автоматичним створенням сторінок з мінімальним вмістом. Багато волонтерів почали активно наповнювати сторінки різних об’єктів, що охороняються інформацією. Найбільш активно за це взялася волонтерка Людмила Сломінська, яка наповнила інформацією 237 статей по Вінницькій області, наприклад, Сосонка (заказник), Ільківський Став, Дошка (заказник), Красне (заказник), Криничка (заказник), Караєцький (заказник) та інші.

У результаті командної роботи, крім згаданих Дніпропетровської, Тернопільської та Одеської областей, нам вдалося створити нові статті про об’єкти природно-заповідного фонду по Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Харківській і Черкаській областях. Всього на сьогодні напівавтоматизованим чином започатковано 1666 статей.

Ми спланували досить довгий перелік завдань, які можна було б реалізувати з вікісторінками заповідних об’єктів, май ми чарівну паличку. Інформація про об’єкти може бути доповнена фотографіями, сканами оригінальних документів про створення кожного об’єкта й окремими проектами у Вікіджерелах; сторінки про населені пункти, розташовані поруч з ПЗФ, теж потрібно доповнити (до речі, на сторінках населених пунктах вже можуть бути фото, на яких видно ПЗФ) і так далі.

Ще одне з завдань волонтерів — зробити так, щоб усі зацікавлені могли легко знаходити статті та знайомитися з ними. Наприклад, для Одеської області не просто створені статті всіх об’єктів природно-заповідного фонду, але й у списку об’єктів у Вікіпедії проставлено посилання на ці статті, щоб усі охочі могли з цього списку одразу перейти на статтю, прочитати цікаву інформацію або ж доповнити її.

Чимало статей було проілюстровано фотографіями, що подавалися на українську частину конкурсу «Вікі любить Землю». Волонтери вишукували фотографії для кожного конкретного об’єкта у Вікісховищі  і розміщували їх у відповідних галереях. Але будь-хто може додавати і свої фото. Кілька волонтерів завантажили додаткові фото в галереї поза конкурсом.

Oleksiy Vasyliuk in Budynok Pryrody

Олексій Василюк на презентації конкурсу «Вікі любить Землю»

Таким чином, учасники фотоконкурсу тепер зможуть краще ознайомитися територіями, які їх цікавлять, а також дізнатися, для яких віддалених від великих міст охоронюваних територій досі немає докладної інформації та фотографій. Зручно, коли в одному місці зібрані всі дані та ілюстрації для всіх заповідників, заказників, національних парків, пам’яток природи тощо.

На сьогодні робота ще не закінчена. Не по всіх областях створені сторінки для кожної території, що охороняється. Не для всіх об’єктів з’явилися галереї світлини від конкурсу «Вікі любить Землю». Іще не реалізовані плани щодо перекладу сторінок різними мовами. Багато що із запланованого нами ще належить виконати. Повільно, у вільний час, ми йдемо шляхом того, що кожен об’єкт був описаний у Вікіпедії, щоб усі ентузіасти галузі охорони природи могли не тільки дізнатися про якусь територію, а й узяти участь у її захисті та збереженні для майбутніх поколінь.

Авторка: Elena Dyatlova~ukwiki

Неповний список волонтерів, що долучалися до створення бази, яку переносила у Вікіпедію програма-бот: Luda.slominska, PanaYuti, Nykyfor, NataliaRy, Алла Козурак, Olena Kovalenko, YuSpi, GeoKate, Mesgir , Miranda and the cat,  Mesgir, Виктория Березовская, Лариса Чепурко, Yurii Repalo, Ivan Sadovyj, Smirnaz, Mykola Skidaniuk, Taras r, Tat adv, Marina Guba, Anastasia Suraieva, Viktor Yepishin, Елена Сенная, Антон Биатов.


Вікімедіа Україна дякує команді, що працювала разом з Оленою, Олексієм та Анатолієм і хотіла б вручити сувеніри з логотипом Вікіпедії. Просимо написати нам wmua-staff@wikimedia.org.ua, щоб домовитись про отримання.


by H_Anna at October 05, 2017 08:11 AM

October 03, 2017

Вікімедіа Україна

Вокальний конкурс «Світова класика українською»

Спілка музикантів України та спільнота дописувачів україномовного розділу Вікіпедії – вільної енциклопедії, зацікавлених у проекті «Світова класика українською»,  оголошують вокальний конкурс «Світова класика українською». 

Метою конкурсу є відродження традиції виконання вокальної музики в українських перекладах. Завданням конкурсу є популяризація вокальної літератури в українських перекладах у сценічній та освітній практиці, отримання нових записів світової вокальної класики в українських перекладах та їх поширення шляхом публікації в мережі Інтернет та в інші прийнятні способи.

Микола Лисенко та його сучасники 35

Марія Саламін на концерті «Микола Лисенко та його сучасники». Фото: Ата, CC-Zero

Проект «Світова класика українською» було започатковано в 2011 році композитором і активним дописувачем української Вікіпедії Андрієм Бондаренком. У рамках цього проекту було здійснено 7 концертних заходів, на яких звучали романси та арії зарубіжних композиторів в українських перекладах, зокрема вперше на українській сцені було поставлено оперу Г. Перселла «Дідона і Еней», переклад українською якої спеціально для проекту здійснила перекладачка і поетеса Олена О’Лір.

Натомість, конкурс виконавців «Світова класика українською» організовується вперше. Організатори сподіваються, що конкурс дозволить залучити до проекту ще більше коло виконавців, активізувати пошуки українських вокальних перекладів авторів минулого та надихнути сучасних українських поетів на нові переклади.

Конкурсні прослуховування відбудуться 11 листопада 2017 року у Києві, а нагородження переможців та заключний гала-концерт 12 листопада. Планується, що в рамках проекту відбудеться також презентація видання перекладу лібрето опери П.І. Чайковського «Євгеній Онєгін», здійсненого Максимом Рильським.

Ще однією родзинкою проекту «Світова класика українською» є те, що більшість відеозаписів виконань отримують «вільну ліцензію» і публікуються у проектах Вікімедіа. Зокрема, учасникам проекту вже вдалося отримати дозвіл на публікації творів у нащадків відомих перекладачів минулого – Євгена Дроб’язка, Миколи Лукаша, Юрія Отрошенка, обговорюється можливість оформлення такого дозволу і від нащадків Максима Рильського. На умовах вільних ліцензій здійснюються і новітні переклади вокальної класики, деякі з них було здійснено спеціально для конкурсу. Серед авторів – Максим Стріха, Олена ОЛір, Валерій Яковчук, Тетяна Череп-Пероганич та інші. Однією з умов конкурсу є право Оргкомітету публікувати відеозаписи конкурсних виступів у Вікісховищі на умовах вільної ліцензії.

Журі конкурсу очолить відома українська композиторка, лауреат премії ім. Т. Шевченко – Ганна Гаврилець. У журі братимуть участь також сопрано Норвезької національної опери Оксана Мирончук, а також музиканти, які брали участь у заходах «Світова класика українською» раніше: народна артистка України Наталія Свириденко, заслужені артистки України Валентина Антонюк, Оксана Петрикова, Наталія Кречко, Оксана Дондик, заслужений працівник культури Галина Швидків, і кандидат мистецтвознавства, фундатор науки лібретології й активний дописувач Вікіпедії Григорій Ганзбург

Конкурс проводитиметься за підтримки Міністерства культури України та Фонду «Wikimedia Foundation Inc.».

Завдяки підтримці Фонду Вікімедіа організатори конкурсу змогли призначити нагороди переможцям: перша премія – 4000 грн, друга премія – 3000 грн і третя премії – 2000 грн. За рішенням журі премії можуть бути розділені. Крім того переможці отримають дипломи лауреатів, а також нотні видання проекту «Світова класика українською» – клавір опери «Сокіл» Бортнянського (переклад з французької М. Стріхи) і збірку польських пісень Шопена (переклад з польської різних поетів). До листопада планується підготувати ще одне видання скоріше за все це будуть оперні арії В.А. Моцарта, які нещодавно звучали в проекті.

Крім того спеціальну премію оголосила Оксана Мирончук – премія для найкращої сопрано (у молодшій і старшій категоріях – 150 доларів США).

Заявки на участь в конкурсі приймаються до 15 жовтня. Детальні умови конкурсу, а також форма електронної заявки доступні на офіційній сторінці конкурсу – musicinukrainian.wordpress.com/competition2017.

Адреса Оргкомітету конкурсу – classic.ukrainian@gmail.com

Проект вокальний конкурс «Світова класика українською» було підтримано Фондом Вікімедіа у рамках програми «швидкі гранти», яка передбачає фінансування невеликих проектів членів спільнот Вікіпроектів до 2000 доларів США. Подання заявки можливе протягом року. Розгляд заявок відбувається щотижня, рішення про фінансування (чи відмову) приймається щодватижні. Серед прикладів таких «швидких грантів» є марафони з редагування (едіт-а-тони), зустрічі, конкурси, обладнання, фотопленери тощо. Детальніше правила та вимоги читайте тут: https://meta.wikimedia.org/wiki/Grants:Project/Rapid


by Андрій Бондаренко at October 03, 2017 01:12 PM

September 28, 2017

Вікімедіа Україна

Виставка «Пам’ятки України» тепер і у Львові!

Ми винайшли чарівну машину, яка показує виставку «Пам’ятки України» одночасно у Львові й у Вінниці 🙂 Уже в п’ятницю 29 вересня у бібліотеці Львівської політехніки відкриється виставка найкращих фото пам’яток культури і природи України.

Львів став десятим місцем, куди примандрувала ця фотовиставка. Найкращі світлини минулорічних конкурсів «Вікі любить Землю» і «Вікі любить пам’ятки» вже бачили у Києві, Хмельницькому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Тернополі, Херсоні, Меджибожі й Кам’янці-Подільському, а зараз розглядають у Вінниці.

Оглянути виставку і поспілкуватися про специфіку пам’яткоохоронної справи і нюанси різних видів фотографії запрошуємо істориків, краєзнавців, архітекторів, реставраторів, екологів — а також усіх охочих до фотографування, адже світлини, представлені на виставці, належать як професіоналам, так і аматорам.

Відкриття виставки: 29 вересня об 11:00.
Виставка буде діяти до 13 жовтня 2017 року.
Бібліотека працює з понеділка по п’ятницю з 10 до 18 години, у суботу з 10 до 15,
вхід вільний.

Приходьте та запрошуйте друзів!


by Vira Motorko at September 28, 2017 10:16 AM

Вікі любить Землю

АНОНС. Виставка переможних світлин конкурсу у Вінниці

Poster-2016-wlm-expo-vinnytsia

До 7 жовтня у холі Вінницької міської ради проходитиме виставка фотографій, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю».

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі та стали переможцями у номінаціях «Найкраще фото конкурсу» 2016 року, а також «Найкраще фото Вінницької області» за всі роки конкурсів. Всього 30 світлин 15-ти авторів, як професіоналів, так і аматорів.

Зазначимо, що за п’ять років конкурсу «Вікі любить Землю» (2013-2017) та «Вікі любить пам’ятки» (2012-2016) було сфотографовано 169 пам’яток природи та 926 пам’яток історії та культури Вінницької області. Загалом, це близько 4500 світлин, частина з них ілюструють статті у Вікіпедії про відповідні пам’ятки.

Вінниця — вже дев’ята зупинка мандрівної виставки. У друкованому форматі найкращі світлини минулорічного конкурсу вже бачили у Києві, Хмельницькому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Тернополі, Херсоні, Меджибожі й Кам’янці-Подільському. Електронні версії фотографій виставки знаходяться у вільному доступі, їх можна переглянути у Вікісховищі.

Міська рада працює з понеділка по п’ятницю, з 09.00 до 19.00, вхід вільний.

Приходьте та запрошуйте друзів!

Подія у Facebook

Виставка у холі Вінницької міськради

by h_anna at September 28, 2017 05:55 AM

September 27, 2017

Вікі любить Землю

АНОНС. Церемонія нагородження переможців відбудеться 7 жовтня

Урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу «Вікі любить Землю» відбудеться 7 жовтня о 12:00 у Національному науково-природничому музеї НАН України (4 поверх, Музей рослин) у Києві.

Запрошуємо учасників, журі, партнерів конкурсу та всіх, хто цікавиться та вболіває за природну спадщину нашої країни!

У програмі заходу: презентація підсумків конкурсу, оголошення рейтингу та нагородження авторів найкращих десяти світлин конкурсів та тих фотографів, що зафіксували найбільшу кількість пам’яток, нагородження переможців спеціальних номінацій, фотовиставка робіт переможців, оглядини музею.

Нагадаємо, що на фотоконкурс «Вікі любить Землю», який тривав з 1 по 31 травня, було подано понад 15 тисяч фотографій від 358 учасників. Більшість світлин завантажено у Вікісховище на умовах вільної ліцензії Creative Commons Attribution Share-Alike Unported 4.0, яка дозволяє вільне розповсюдження та використання світлин навіть в комерційних цілях за умови вказування автора та поширення тієї ж ліцензії на похідні твори. 700 конкурсних світлин вже  ілюструють статті у Вікіпедії різними мовами.

У вересні було оголошено 10 найкращих світлин.

Всі переможці будуть нагороджені пам’ятними дипломами і звичайно ж призами:

  • автори найкращої світлини в регіоні та автори, що сфотографували найбільше пам’яток в регіоні отримають сувеніри з логотипом конкурсу
  • автори 11 найкращих світлин конкурсу та десять учасників, що сфотографували найбільше об’єктів і отримали найбільше балів у загальному заліку, — подарункові сертифікати інтернет-магазинів.
  • переможці спецномінацій отримають книжкові подарунки від партнерів конкурсу або інші призи

Приєднуйтесь до події у Facebook

Контакти для акредитації:
Анна Хроболова,
координатор конкурсу «Вікі любить Землю»
+38 095 35 094 00, wle@wikimedia.in.ua

P. S. Оголошення про переможців деяких анонсованих номінацій обов’язково з’являться на нашому сайті незабаром. Ми нікого не забудемо 🙂

by h_anna at September 27, 2017 05:39 AM

September 26, 2017

Вікімедіа Україна

Фотовиставка «Пам’ятки України» у Вінниці

Poster-2016-wlm-expo-vinnytsia

27 вересня — 7 жовтня у холі Вінницької міської ради проходитиме виставка фотографій, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю»

У 2016 році «Вікімедіа Україна» вчергове провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії – вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу.

У травні та вересні 2016 року у Вікісховище було завантажено 11,5 тисяч фотографій 1897 пам’яток природи України та 36 тисяч фотографій 14 тисяч пам’яток культурної спадщини України.

Обидва фотоконкурси мали черговий раунд й у 2017 році: «Вікі любить Землю 2017» відбувся у травні, «Вікі любить пам’ятки 2017» триває до кінця вересня та запрошує до участі всіх охочих.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі та стали переможцями у номінаціях «Найкраще фото конкурсу» 2016 року, а також «Найкраще фото Вінницької області» за всі роки конкурсів. Всього 30 світлин 15-ти авторів, як професіоналів, так і аматорів.

Зазначимо, що за п’ять років конкурсу «Вікі любить Землю» (2013-2017) та «Вікі любить пам’ятки» (2012-2016) було сфотографовано 169 пам’яток природи та 926 пам’яток історії та культури Вінницької області. Загалом, це близько 4500 світлин, частина з них ілюструють статті у Вікіпедії про відповідні пам’ятки.

Вінниця — вже дев’ята зупинка мандрівної виставки. У друкованому форматі найкращі світлини минулорічного конкурсу вже бачили у Києві, Хмельницькому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Тернополі, Херсоні, Меджибожі й Кам’янці-Подільському. Електронні версії фотографій виставки знаходяться у вільному доступі, їх можна переглянути у Вікісховищі.

Фотографії за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі, ви можете переглянути їх і використати на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0.

Відкриття виставки: 26 вересня о 17:00.
Виставка буде діяти до 7 жовтня 2017 року.
Міська рада працює з понеділка по п’ятницю, з 09.00 до 19.00, вхід вільний.

Приходьте та запрошуйте друзів!

Подія у Facebook

Виставка у холі Вінницької міськради

 

 


by H_Anna at September 26, 2017 06:30 AM

September 25, 2017

Вікі любить пам'ятки

Виставка «Пам’ятки України» приїхала у Вінницю

Poster-2016-wlm-expo-vinnytsia

27 вересня — 7 жовтня у холі Вінницької міської ради проходитиме виставка фотографій, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю»

У 2016 році «Вікімедіа Україна» вчергове провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії – вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу.

У травні та вересні 2016 року у Вікісховище було завантажено 11,5 тисяч фотографій 1897 пам’яток природи України та 36 тисяч фотографій 14 тисяч пам’яток культурної спадщини України.

Обидва фотоконкурси мали черговий раунд й у 2017 році: «Вікі любить Землю 2017» відбувся у травні, «Вікі любить пам’ятки 2017» триває до кінця вересня та запрошує до участі всіх охочих.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі та стали переможцями у номінаціях «Найкраще фото конкурсу» 2016 року, а також «Найкраще фото Вінницької області» за всі роки конкурсів. Всього 30 світлин 15-ти авторів, як професіоналів, так і аматорів.

Зазначимо, що за п’ять років конкурсу «Вікі любить Землю» (2013-2017) та «Вікі любить пам’ятки» (2012-2016) було сфотографовано 169 пам’яток природи та 926 пам’яток історії та культури Вінницької області. Загалом, це близько 4500 світлин, частина з них ілюструють статті у Вікіпедії про відповідні пам’ятки.

Вінниця — вже дев’ята зупинка мандрівної виставки. У друкованому форматі найкращі світлини минулорічного конкурсу вже бачили у Києві, Хмельницькому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Тернополі, Херсоні, Меджибожі й Кам’янці-Подільському. Електронні версії фотографій виставки знаходяться у вільному доступі, їх можна переглянути у Вікісховищі.

Фотографії за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі, ви можете переглянути їх і використати на умовах вільної ліцензії CC BY-SA.

Відкриття виставки: 26 вересня о 17:00.
Виставка буде діяти до 7 жовтня 2017 року.
Міська рада працює з понеділка по п’ятницю, з 09.00 до 19.00, вхід вільний.

Приходьте та запрошуйте друзів!

Подія у Facebook

Виставка у холі Вінницької міськради

by Anntinomy at September 25, 2017 05:46 PM

Вікі любить Землю

Переможця по Хмельницькій області переобрано

Оргкомітет  змушений передивитись результати голосування журі по Хмельницькій області. Робота, яку у серпні було оголошено переможцем, не може претендувати на це звання з двох причин: воно ідентичне тому, що автор завантажив попереднього року на конкурс, що не відповідає правилам проекту щодо дублікатів  (п. 5.3 регламенту), а також не ілюструє пам’ятку природи, як уважно примітили наші читачі.  Мова про чудову світлину Острова кохання Сергія Зиська. З означених причин, світлина мала б відсіятися на попередньому етапі та не потрапити до журі. Але в даному випадку це було упущено, що зовсім не дивно, адже на конкурс було подано, нагадаємо, 15 тисяч світлин.
Титул переможця передаємо автору наступної світлини у рейтингу Хмельницької області за оцінками журі.  На ній, авторка переносить нас на Дністер, до берегу Національного парку Подільські товтри. Загальна площа території парку — 261316 га, з них у власності парку перебуває 1300 га. За площею є найбільшим парком України. На території перебуває під охороною 129 об’єктів природозаповідного фонду. На протилежному березі бачимо також природоохоронну територію — Національний природний парк «Хотинський»
Вітаємо Tanya Troyan та перепрошуємо за запізніле оголошення! 🙂
Дністер біля села Брага, вид на Хотин

Дністер біля села Брага, вид на Хотин, Таня Троян,CC BY-SA 4.0

Принагідно інформуємо, що за повідомленням Міжнародної благодійної організації «ЕкологіяПравоЛюдина» днями на Хмельниччині ліквідували департамент екології, таке рішення прийняв губернатор Хмельниччини Олександр Корнійчук. Він підписав розпорядження «Про оптимізацію структури обласної державної адміністрації». На думку екологів, рішення призведе вже цього року до суттєвого погіршення екологічних умов життя населення області. Завтра, 26 вересня 2917 року о 12.00 в Інформагентстві «Укрінформ»  екологи та юристи МБО «Екологія-Право-Людина» розкажуть, що стало передумовою рішення губернатора Хмельниччини, до яких наслідків може призвести таке рішення для мешканців області.

by h_anna at September 25, 2017 01:31 PM

September 21, 2017

Вікі любить пам'ятки

Проміжна статистика

Будівлі Миколаївського монастиря, Богуслав. Фото від Kiyanka, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

Будівлі Миколаївського монастиря, Богуслав. Фото від Kiyanka, вільна ліцензія cc by-sa 4.0

21 вересня: три тижні конкурсу позаду, ще трохи більше тижня попереду. Час на числа.

Кількість поданих фото конкурс (а саме тих, які на цей момент «лежать» у категорії Images from Wiki Loves Monuments 2017 in Ukraine) ви бачите праворуч у цьому блозі: 16 150 і зростає.

Завантажено мегабайтів зображень: 80 890,1.

За кількістю поданих фото Україна на другому місці після — та-дам! — Вірменії, де вже 17 500.

Використано фотографій у статтях Вікіпедії лише 117 (1%). (Нагадуємо, що вставляти знімки у статті може будь-хто, тому не можна не чекати на нас, якщо можете зробити це самі 🙂 ). Найбільше використаних у вікіпроектах фото користувача Михайло Потупчик — 28.

Фотографій з координатами, які можна показати на карті, відносно мало (не до порівняння з Польщею).

Кількість авторів, які взяли участь: 218, з них уперше 128 (59%)

За кількістю поданих фото троє українців у першій десятці світу: Haidamac 3407, ЯдвигаВереск 2996, Сарапулов 1655; третє, п’яте і восьме місця відповідно. Зрозуміло, ці користувачі є трійкою лідерів у завантаженні фото на українську частину конкурсу.

Сфотографовано об’єктів — 8913 (станом на четверту ранку). Це без коефіцієнта для новосфотографованих. Таблицю виведено станом на 21 вересня, але вона не зовсім правильно відображає дійсність.

(нове) Ще одна таблиця: кількість сфотографованих об’єктів за користувачами (також без коефіцієнта). Ця статистика оновлюється щопівгодини.

Основне фото допису — одне з найсвіжіших. Сподіваємося, завдяки нашим учасникам статистика на кінець конкурсу буде пишною і квітучою 😉

by Vira Motorko at September 21, 2017 08:39 AM

September 20, 2017

Вікімедіа Україна

Конкурс на вакансію бухгалтера

Громадська організація «Вікімедіа Україна» шукає у команду бухгалтера на неповний робочий день.

Зайнятість – 4 години на день. Тривалість реалізації Проекту – 6 місяців (з жовтня 2017 по березень 2018 року). Можливе продовження Проекту. Робота онлайн та офлайн. Перевагою є проживання у Києві.

Бухгалтер повинен(на):
  • формування та відправка звітів з єдиного соціального внеску, 1ДФ, про використання доходів неприбуткової організації та інших обов’язкових звітів;
  • звірки взаєморозрахунків із контрагентами;
  • контроль коректності оформлення первинних документів;
  • обробка, внесення та проведення документів у бухгалтерській програмі; ведення та збереження фінансових документів;
  • проведення інвентаризації;
  • оформлення та контроль за підзвітними операціями (відрядження, авансові звіти);
  • закриття періоду в бухгалтерській програмі
  • забезпечення функціонування банківського рахунку; складання платіжних документів, щоденний контроль та обробка банківських документів;
  • виконання інших завдань.
Вимоги:
  • Фахова освіта;
  • Досвід роботи за фахом від 2 років;
  • Володіння комп’ютером та бухгалтерськими програмами (Microsoft Applications, «клієнт-банк» тощо);
  • Відмінне знання та досвід професійного використання MS Excel;
  • Володіння мовами: українська;
  • Пунктуальність, організованість, увага до деталей, відповідальне ставлення до завдань.
Відбір

Прохання надсилати резюме на wm-ua(аt)wikimedia.org до 30 вересня 2017 включно. За результатами співбесіди буде проведено конкурс.

Для довідки:

Громадська організація «Вікімедіа Україна» є регіональним відділенням Фонду Вікімедіа в Україні, і займається популяризацією вікіпроектів Фонду Вікімедіа, найвідомішим серед яких є Вікіпедія, залученням до Вікіпедії нових знань та користувачів та розвитком вікіспільноти в Україні.

Фонд Вікімедіа — неурядова американська організація, яка займається технічною підтримкою 12-ти вікіпроектів, найвідомішим з яких є Вікіпедія, а також їх популяризацією і розвитком спільнот їх дописувачів у всьому світі.


by H_Anna at September 20, 2017 02:31 PM

September 17, 2017

Вікі любить пам'ятки

80 тисяч пам’яток у списках

Будівля крупорушки в Іллінцях. © Олександр Примас, ліцензія CC BY-SA 4.0

Будівля крупорушки в Іллінцях © Олександр Примас, ліцензія CC BY-SA 4.0

Як і в минулі роки, ми не припиняємо оновлення наших списків. Цього року знову були надіслані запити до всіх ОДА, КМДА та Міністерства культури. На шостий рік конкурсу Черкаська ОДА таки надала списки пам’яток історії, а щодо археології повідомила, що ці списки є службовою інформацією. Також цього року була прийнята низка наказів Мінкультури, якими занесено до реєстру нові об’єкти, а також деякі з тих, що вже перебували на обліку за законодавством УРСР. Обласні управління культури також взяли на облік багато нових об’єктів, щоправда не по всіх областях ми маємо дані по щойно виявлених об’єктах.

Ми продовжуємо оновлювати наші списки. Так, цьогоріч додано пам’ятки історії для районів Закарпаття, Івано-Франківщини та Черкащини, які раніше були відсутні у наших списках. Додано нещодавно взяті на облік пам’ятки Полтави, Кременчука, Миколаєва та інших районів і міст. Загалом кількість пам’яток у наших списках перейшла позначку у 80 тисяч об’єктів.

Наповнення списків триває і далі. До кінця місяця планується додати пам’ятки історії Закарпатської, Одеської та Чернівецької областей, які наразі відсутні у списках.

На фото: вгорі будівля крупорушки в Іллінцях, занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України у квітні 2017 року (пам’ятка архітектури, ох. номер 4275-Вн), разом з іще двадцятьма пам’ятками в Іллінцях; внизу вілла письменниці Габріелі Запольської, занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України у травні цього року (пам’ятка історії, ох. номер 2965-Лв).

P.S. Не забудьте! Оргкомітет залишає за собою право не враховувати файли, які є надмірно схожими на фотографії, подані на конкурс у попередні роки (пункт 7.4 Регламенту). Також не слід вантажити фото однієї будівлі, якщо ви бачите у списку дві однакові адреси: у такому випадку мають бути фото різних пам’яток. При кожному порушенні учасником конкурсу регламенту і здорового глузду десь плаче левеня на львівській пам’ятці 😥

Вілла письменниці Габріелі Запольської, Львів. © Aeou, ліцензія CC BY-SA 4.0

Вілла письменниці Габріелі Запольської, Львів. © Aeou, ліцензія CC BY-SA 4.0

by Анатолій Гончаров at September 17, 2017 11:14 AM

Вікімедіа Україна

Веломісяць у Вікіпедії: перегони, де виграють усі!

22 серпня в українській Вікіпедії стартував Веломісяць. Які результати принесла більше ніж половина конкурсної дистанції і в кого є шанси стати її рекордсменом? Відповідають організатори конкурсу статей.

Наближається до свого завершення Веломісяць-2017 — конкурс статей в українській Вікіпедії, присвячений велотематиці. За 24 дні до конкурсу долучилось понад 20 учасників. Вони створили та доповнили 167 статей у Вікіпедії! Приємно вражає наскільки широко учасники охопили велотему: створено серію статей про відомі міжнародні велозмагання (включаючи найелітніші) та велогонщиків, також кілька про українські велозаїзди — місцевого значення чи просто благодійні, описано велосипеди про існування яких знають точно не всі: велодрездина, військовий велосипед, веслувальний велосипед, біговел, а також з’явились статті про легендарні моделі: велосипед “Турист”. Учасники також додали статті, що стануть у нагоді велосипедисту-початківцю: Список виробників велосипедів, Список велотермінів і такі, що є важливими для веложиття жителів українських міст: велоінфраструкутра Львова, велоінфраструктура Тернополя, Nextbike, велопарковка.

Але теми до написання аж ніяк не закінчились! До кінця конкурсу залишилось трохи більше як тиждень (подовжено до неділі 24.09.2017 включно) і кожен з читачів цього допису може взяти участь в ньому і здобути призове місце! Окрім цього, кожен з учасників, що напише хоч одну статтю, отримає сувенір від Вікімедіа Україна, а щоб зайняти призове місце, потрібно не так вже й багато: достатньо буде і півдесятка статей (якщо динаміка кількості та активності учасників залишатиметься на теперішньому рівні)! Серед велотем, які чекають на своїх авторів-редакторів в українській Вікіпедії — велорекорди, велоспорядження, українські велогонщики, велоінфраструктура окремих міст, різні велозаходи, велоорганізації. Немає статей про велосотки та двохсотки (Київська, Львівська, Одеська), про київський велозавод ARDIS, ще не про всі велодроми України написано. Долучайтесь! Тільки разом ми можемо зробити навколишнє життя більш велосипедним, а отже більш здоровим! Чекаємо вас, нові учасники!

Сторінка Веломісяця http://velo.wikipedia.org.ua

Monowheel

Моноцикл. Автор фото: Postdlf, CC-BY-SA-3.0

Davide Rebellin, Paris-Nice 2008

Париж-Ніца 2008. Автор фото: Dacoucou, CC-BY-SA-3.0

Bundesarchiv Bild 183-82750-0130, Friedensfahrt, Fahrerfeld

Велогонка миру 1961,Bundesarchiv, Bild 183-82750-0130 / CC-BY-SA 3.0

Tied 87554

Велосипедний замок. Автор фото: rosmary CC BY 2.0


by H_Anna at September 17, 2017 06:41 AM

September 15, 2017

Вікімедіа Україна

Вікіманія-2017: основні мотиви

У середині серпня цього року в Монреалі пройшла Вікіманія-2017 — щорічна конференція Руху Вікімедіа, яка є найпопулярнішим заходом серед вікіпедистів. Вікіманія має очевидну соціальну вагомість — активні учасники вікіпроектів з усього світу, які здебільшого спілкуються лише онлайн, отримують можливість зустрітися вживу. Але окрім цього Вікіманія служить майданчиком для обговорення проблем і тем, які є найбільш важливими для вікі-руху на поточний момент — і цей рік не був винятком.

Стратегія-2030: реагувати на поточні виклики і передбачати нові

Wikimania 2017 Closing Ceremony Group Photo-3

Групове фото всіх учасників Вікіманії. VGrigas/Wikimedia Foundation, CC BY-SA 4.0

Чи не найважливішою функцією цьогорічної Вікіманії, окрім згадуваної соціальної складової, стало продовження обговорення стратегії на наступні півтора десятиліття, яку Фонд активно розробляє протягом останніх місяців.

Стратегію-2030 затвердять у вересні цього року і почнуть імплементувати лише з 2018 року, але до і під час Вікіманії уже викристалізувалися основні її пункти:

  • головний принцип Вікіпедії, який ніколи не змінювався і не буде змінюватися ні за яких обставин, — це поширення і примноження вільних знань.
  • вільний доступ до редагування проектів Вікімедіа і співпраця людей із різними бекґраундами — основна перевага Вікіпедії. Попри необхідність у певному вдосконаленні, вона має залишитися такою і в майбутньому.

У той же час, Стратегія визначає основні проблеми у розвитку Вікіпедії:

  • прогалини й несистемність в подачі інформації;
  • брак різноманіття;
  • ненейтральність подачі інформації (системна упередженість).

Ці проблеми, очевидно, треба виправляти. Проект стратегії руху Вікімедіа пропонує рухатися в напрямку ширшої різноманітності учасників, адаптування до локальних контекстів, вдосконалення культури спілкування серед учасників вікі-проектів.
Наразі Стратегія перебуває на фінальній стадії обговорення — в якому може взяти участь будь-хто.

Географічне різноманіття: знайти підхід до Африки

Однією із наскрізних тем Вікіманії в Монреалі було те, що в англійській мові називається терміном «diversity», а в українській мові передається приблизним відповідником «різноманіття». Ідеться про всі види різноманіття — як у контенті вікіпроектів, так і у складі користувачів.

Протягом останніх років майже всі члени вікі-руху погодилися з тим, що у Вікіпедії наявні значні системні відхилення, спричинені демографічним складом основних її дописувачів. Це призводить до того, що деякі теми чи групи користувачів недостатньо представлені у вікіпроектах. Саме тому останнім часом — і під час Вікіманії зокрема — багато говорили про те, де і як ця проблема існує — а також ділилися досвідом боротьби з нею.

Однією з ключових проблем в цьому ключі є брак географічного різноманіття. Особливо погано представлена Африка і Близький Схід. Скажімо, як розповіли працівники відділу комунікацій Фонду Вікімедіа на одному з виступів Вікіманії, лише 27% інтернет-користувачів Нігерії знають про існування Вікіпедії; в Іраку це число ще більш драматично низьке — лише 19%.

Слайд із презентації відділу комунікацій Wikimedia Foundation на панелі «Скелет середньовічного папи римського танцює з Тейлор Свіфт в рекламі на іракському телебаченні» Вікіманії-2017 (так, панель справді так називалася). Фото автора.

 

Недостатнє представлення Африканського континенту було очевидним навіть серед самого складу учасників Вікіманії. Так трапилося частково через візові проблеми (канадську візу не видали навіть переможцю нагороди Вікіпедист року, про якого зараз мова піде детальніше — а також багатьом іншим африканським вікімедійцям), а частково через загальне пропорційне відношення учасників проектів Вікімедіа.

До речі, присудження нагороди Вікіпедиста року — щорічної відзнаки, яку засновник Вікіпедії Джимбо Вейлз присуджує за особливі заслуги у розвиток вікіпроектів — також відбиває тенденцію на боротьбу з цією проблемою. Вікіпедистом року став Фелікс Нарті із Гани, заслуги якого стосуються саме цих питань — розвитку контенту Вікіпедії про Гану зокрема та Африку загалом; промоції вікіпроектів в Африці; побудові місцевих спільнот в африканських країнах. Таким чином, можемо ствердити, що роль Африки та інших регіонів, які традиційно були недостатньо представлені у Вікіпедії, поступово зростає.

Карта, на якій учасники Вікіманії позначали країну/регіон, звідки вони приїхали. В контексті дискусії про географічне різноманіття користувачів, на цій фотографії можна порівняти кількість учасників з Європи з учасниками з Африки. Фото автора

Роль Вікіпедії у демократії (а також чому фейкові новини — це зло)

Нарешті, доволі важливою наскрізною темою Вікіманії була роль Вікіпедії та сестринських вікіпроектів у розвитку та підтриманні демократії. В контексті цих питань на конференції багато обговорювали поширену останнім часом тему фейкових новин — і як Вікіпедія може їм протидіяти. (Хоча, чесно кажучи, наразі ніхто не придумав швидший і надійніший спосіб запобігти фейкам у Вікіпедії, ніж як верифіковувати всю інформацію авторитетними джерелами і уникати оригінального дослідження та/або поширення некоректної інформації).

Вікіманія-2017 ще раз переконала, що у Вікіпедії є великий потенціал впливу на розвиток демократії, зокрема в сучасному ідеологічно розділеному світі. Зрештою, як підсумувала голова Американської спілки захисту громадянських свобод Сюзан Герман під час виступу на Вікіманії, «принцип вікі схожий із принципом демократії — обидва з них вимагають співпраці, спільної роботи і внеску кожного».

Ukrainians Wikimania 2017

Українці на Вікіманії

На конференції прозвучав і виступ української вікіпедистки. Користувачка Helixitta розказала про необхідність залучення науковців до вікіпроектів та можливі шляхи втілення цього. Презентація англійською.

Сайт Вікіманії


by antonprotsyuk at September 15, 2017 06:58 AM

Вікі любить Землю

Найкращі фото конкурсу 2017 року

Представляємо найкращі фотографії п’ятого конкурсу «Вікі любить Землю 2017». Ці одинадцять світлин отримали найвищі оцінки від журі. Яке саме місце в одинадцятці посіли ці фото, буде оголошено на церемонії нагородження.

Нагадаємо, що «Вікі любить Землю» спрямований на створення повної інформаційної бази про природно-заповідний спадок України та світу. Його мета — зібрати фотографії всіх природно-заповідних об’єктів для ілюстрації статей про них у Вікіпедії. Цього року фотоконкурс відбувся у 36 країнах.

В українській частині конкурсу 356 учасників завантажили у Вікісховище понад 15 тисяч світлин, що зафіксували 1860 об’єктів природно-заповідного фонду нашої країни. Загалом за 5 років конкурсу учасники сфотографували 3300 об’єктів, а волонтери створили повний список об’єктів у просторі Вікіпедії та функціонал із завантаження, що дозволило зробити процес участі зручним та доступним кожному.

Фотографії поширюються на умовах вільної ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-SA 4.0).

 

Ми дуже вдячні журі за складну роботу з оцінювання, учасникам — за їхні світлини та терпіння, партнерам — за поширення інформації. Нагадуємо, що церемонія нагородження відбудеться у 7 жовтня у Національному науково-природничому музеї НАН України. Будемо раді всіх бачити!

Світлини-переможці у повній роздільній здатності можна переглянути у Вікісховищі.

Галерея найкращих фото попередніх років конкурсу.

by h_anna at September 15, 2017 05:59 AM

September 13, 2017

Вікі любить Землю

Найкращі світлини Сумської та Дніпропетровської областей

Добігає кінця оголошення переможців номінації «Найкраща фото області».  Вітаємо переможців і  чекаємо на церемонії нагородження у Києві!

Озеро Журавлине

«Озеро Журавлине».  AlevYansen, CC BY-SA 4.0

Найбільше балів серед фото пам’яток природи Сумської області отримало «Журавлине озеро» — гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. Розташоване у сосновому лісі, 1,5 км на схід від села Стінка Сумського району, заповідане у 1981 році.  Статті у Вікіпедії про озеро ще не існує, довідок про походження та особливостей озера не вдалося відшукати й у веб-просторі загалом. Сподіваємось, місцеві краєзнавці це виправлять.

Токiвськi водоспади 5

Кам’янський прибережно-річковий комплекс.  Grey Heaven, CC BY-SA 4.0

 Автор найкращої світлини Дніпропетровщини — новий учасник конкурсу, завантажив понад 200 світлин, багато з яких, в тому числі і переможна, — з Кам’янського прибережно-річкового комплексу. Це ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні, об’єкт природно-заповідного фонду Дніпропетровської області. Розташований біля сіл Михайлівка, Кам’янка, Грушівка та селища Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області, обабіч берегів річки Кам’янки та подекуди включає її річище. До заказника також відносяться ділянки заплави та береги річки Базавлук. На території заказника зберігається одна з найцінніших ділянок дикої природи українського степу. Більшу частину території, яка являє собою схили корінних берегів річки Кам’янка та прилеглі до неї балки, вкриває типова для степу рослинність — ковила українська, ковила волосиста, типчак, трапляються й інші види ковили. У тих містах, де річка омиває кам’янисті ділянки, значно підвищується біорізноманіття.

Всіх переможців згаданої номінації різних років проведення конкурсу можна оглянути на сторінці проекту у Вікіпедії.

Дивіться також:

by h_anna at September 13, 2017 11:50 AM

September 12, 2017

Вікі любить пам'ятки

Як взяти участь у конкурсі: кроки

Щоб взяти участь у конкурсі, треба зробити небагато: зареєструватися у Вікісховищі, знайти пам’ятку у наших списках, завантажити файл. Кроки перераховані праворуч на бічній панелі цього блогу і на сторінці Як узяти участь, а ось ще й візуальна інструкція 🙂

by Vira Motorko at September 12, 2017 04:29 PM

Вікі любить Землю

Найкращі світлини Житомирської області та Севастополя

 

Anemone patens in Zhytomyr Oblast 2017-04

Заказник «Конвалія».  Олександр Чорний, CC BY-SA 4.0

У номінації «Найкраще фото Житомирській області» другий рік поспіль виборює перемогу Олександр Чорний. Це художнє фото лісової рослини Сон розкритий зроблене у ботанічному заказнику «Конвалія». Заказник розташований у межах Коростишівського району Житомирської області, неподалік від села Царівка, створений з метою охорони частини лісового масиву з заростями лікарської рослини — конвалії. Стаття у Вікіпедії про заказник доволі коротка. Закликаємо її доповнити!

Скелі Ласпі - 01

Скелі Ласпі.  Moahim, CC BY-SA 4.0

З усіх, що були зроблені учасниками на території Севастополя, найбільше балів отримала світлина зі Скелями Ласпі, зроблена у 2011 році. Заповідне урочище «Скелі Ласпі» розташоване на теренах Балаклавського району Севастопольської міської ради. Створено заповідне урочище відповідно до рішення Кримського обласного виконавчого комітету і Севастопольської міської ради від 20 травня 1980 року № 353. Скелі Ласпі займають північну частину однойменного урочища, що амфітеатром оточує Ласпійську бухту. Цей район Криму за теплий клімат, ксерофітну рослинність неофіційно називають «Кримською Африкою». Останнім часом назва урочища виринала у ЗМІ у зв’язку з забудовою певної території.

Користувач Moahim вже перемагав у номінаціях «Найкраще фото Чернівецької області» (2015), «Найкраще фото Київщини» (2014), а також був автором однієї з десяти найкращих світлин конкурсу 2016 року (6 місце).

Дивіться також:

by h_anna at September 12, 2017 05:50 AM

September 11, 2017

Вікімедіа Україна

Готуйте фотоапарат до Форуму Видавців

13—17 вересня 2017 у Львові пройде вже 24-ий Форум Видавців, який називають найбільшою книжковою і літературною подією Центрально-Східної Європи. Завдяки великій кількості учасників Форум точно є чи не найвагомішою подією в літературному календарі українського редактора Вікіпедії. Чому?

Дописувачі Вікіпедії цілий рік працюють над статтями енциклопедії про письменників, твори, видавництва та літературні світи. Особливо активний наразі Проект:Фантастика, хоча є також і Проект:Українська література. І лише на такі насичені значущими людьми заходи, як Форум Видавців та події в його складі, справжній вікіпедист може відірватися від клавіатури і вийти на полювання. Полювання на портретні фото для карток у статтях Вікіпедії про осіб 🙂

Відкриття Форуму вже у середу, тож запрошуємо вікіпедистів з фотоапаратом взяти у ньому участь і проілюструвати улюблену інтернет-енциклопедію свіжими фото відомих людей! А для тих, хто потребує фінансової підтримки, у «Вікімедіа Україна» є відповідні мікрогранти 😉


by Vira Motorko at September 11, 2017 11:58 AM

September 09, 2017

Вікі любить пам'ятки

Нові учасники наступають!..

На сьогодні 40% учасників — це ті, хто зареєструвалися у Вікісховищі з початку вересня, тобто навмисне, щоб узяти участь, — тобто новачки! Це дуже приємно 🙂 Баланс між давніми і новими учасниками завжди дуже і дуже важливий.

Довго говорити не будемо, давайте просто гортати фото.

P.S. А ви уже всім друзям з фотоапаратом розказали про конкурс? 😉

Костьол Св. Антонія, смт. Городниця (автор фото Bilenyka, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Костьол Св. Антонія, смт. Городниця (автор фото Bilenyka, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Одеський театр опери та балету (автор фото Stoola Julia, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Одеський театр опери та балету (автор фото Stoola Julia, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Вид на Хустський замок з р.Тиса (автор фото Олександр Рокосовик, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Вид на Хустський замок з р.Тиса (автор фото Олександр Рокосовик, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Руїни замку в Губкові на світанку (автор фото Pit stahov, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Руїни замку в Губкові на світанку (автор фото Pit stahov, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Маточна конюшня, Деркульський кінний завод, Данилівка, Луганська область (автор фото Inishche, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Конюшня, Деркульський кінний завод, Данилівка, Луганська область (автор фото Inishche, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Богадільня, село Нижня Сироватка, Сумська область (автор фото Андрій Ямщинський, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Богадільня, село Нижня Сироватка, Сумська область (автор фото Андрій Ямщинський, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Городище «Тіра-Білгород», Білгород-Дністровський (автор фото Uncle Wu, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Городище «Тіра-Білгород», Білгород-Дністровський (автор фото Uncle Wu, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Собор святого Юра з брамою (автор фото Vanbalk, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Собор святого Юра з брамою (автор фото Vanbalk, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Палац Абази, Одеса (автор фото Hwyrd, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Палац Абази, Одеса (автор фото Hwyrd, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Бердянський педагогічний університет, колись — чоловіча класична гімназія (автор фото ПРО100, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

Бердянський педагогічний університет, колись — чоловіча класична гімназія (автор фото ПРО100, вільна ліцензія cc by-sa 4.0)

by Vira Motorko at September 09, 2017 04:50 PM

September 08, 2017

Вікі любить пам'ятки

Волонтери, помилки, котики… і трохи совісті

Двома словами: про знайдені помилки, пов’язані з конкурсом, повідомляйте у коментарях саме під цим дописом.

File:Церковнопарафіяльна школа 1.jpg

Церковнопарафіяльна школа, Бердянськ. Автор фото — Каїра Федір, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0. Найсвіжіше з отриманих фото на цей момент

Станом на 23:02 восьмого вересня на конкурс подано 6078 фотографій. Шість тисяч за тиждень — йдемо нормально, курс на десятки тисяч!

Що стається з вашими фотографіями? По перше, як тільки ви їх завантажили у Вікісховище, файли стали частиною цього 41-мільйонного збору файлів освітнього призначення: будь-який файл може стати заголовним зображенням у статті Вікіпедії будь-якою мовою ще до закінчення конкурсу. Або хтось відзначить пряму руку фотографа і переведе фото у статус «Якісного зображення», а якісним знімкам легше потрапити у чийсь відеоролик, де в титрах буде ваше ім’я. Або хтось може вишити за цим зображенням картину (досвід показує, що таке буває).

По-друге, на початку жовтня (перш ніж настане час для роботи журі) на кожне конкурсне фото гляне наш волонтер і чесні його очі вирішать, чи відповідає воно вимогам конкурсу. Так от, волонтери. Волонтери — боги нашого руху. «У вікіпроектах взагалі сонце сходить і сідає лише тоді, коли на це знаходяться волонтери». Нам допомагають вікіпедисти/-ки і вікімедійці/-ки, які почули заклик оргкомітету і погодилися вділити часу. Зарплати не отримують, від журі не залежать і в конкурсі участі не беруть. Мають свою роботу і різний режим дня. Їх буде не менше десяти, а що більше, то краще. Як фото може не відповідати вимогам? Якось отак:

Кіт. Аккерманська фортеця (комплекс), Білгород-Дністровський. Автор фото — Tigrokozerog, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0, ВЛП 2016

Кіт. Аккерманська фортеця (комплекс), Білгород-Дністровський. Автор фото — Tigrokozerog, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0, ВЛП 2016

Котик красивий, все красиво, фортеця на місці… стривайте, точно? Кіт є частиною фортеці? Можна довго вдивлятися в пункт 5.5 Регламенту, але око нашого волонтера чесне і він каже, що фортеця на фото не представлена.

На «Вікі любить пам’ятки» за всі роки потрапляло різне: споруди без статусу пам’ятки, селфі на фоні пам’ятки, фото клумби під будинком, фото пам’яток природи, а не культури, фото експонатів музею, навіть план-схема будівлі, і таке інше. Фотографії будинків з «обрізаним» цокольним поверхом і переполовиненими головами пішоходів. Фото, які на два пікселі або два сантиметри на місцевості відрізняються від інших. Фото з будівлею по діагоналі, щоб вона вмістилася в кадр. Це змушує написати таке прохання:

«Шановні учасники, можна трошки совісті? 🙂 » Саме так, прохання зі смайликом, з посмішкою. Ми все розуміємо і не особливо маємо на що сердитись. (Фото кота чесно поміщене в категорії Вікісховища Cats in Odessa Oblast і Red tabby and white cats). І взагалі, ми найдобріші люди у всесвіті, ми навіть не вміємо сердитись. Чесне організаторське.

А тепер про серйозне, про те, за що на нас, напевно, часом дуєтесь ви — про помилки у списках. Помилки бувають різні. Хибні ініціали біля прізвищ, хибні номери будинків, пам’ятки, які уже зникли, не зняті з обліку — це від пам’яткоохоронної системи й установ, які відповідають на наші запити. Хибні координати — це, вірогідно, від користувачів, які самостійно додають координати до списків (часто пов’язано з попереднім і плутаниною в номерах). Хибні фото, що ілюструють пам’ятку у списку — це від учасників попередніх конкурсів, які поставили неправильний ідентифікатор на файл. Бот, який розставив нові фотографії у списках перед початком конкурсу, не вміє визначати, чи правильні речі на них зображені, а дивиться лише на співпадіння ідентифікаторів. Відсутні пам’ятки у списку — це хиба або установ, від яких ми так і не отримали відповіді, або ж оргкомітету, який не вніс отримані дані у Вікіпедію.

Усі помилки мали/мають були виправлені оргомітетом. Є 787 сторінок зі списками (мінус кілька десятків тих, що є просто переліками списків для районів областей чи міст). Сім членів оргкомітету. Інші поточні нагальні справи. «Чому ж ви всі не накинетеся на виправлення помилок орг-суботником, і де ваші волонтери?» — резонно запитаєте ви. І тут треба зауважити основну заваду на шляху до ідеальних списків. Марудність. Не можна поставити на конвеєр виправлення помилок на зразок ініціалів «А.Н.» для «Олексія Миколайовича», сплутаних будинків з номерами 19-21 і 21/19, візуальну ідентифікацію зображеного на фото. На днях ми довго не могли збагнути, як, чому і чи справді об’єкти «46-101-9016 Монастир Сакраменток 1743-1880 Львів Тершаківців, 4» і «46-101-1696 монастир 18 ст. Львів Тершаківців, 1» це одне й те ж. І якщо так, то чому вони мають різну адресу. І чому Центр міської історії стверджує, що це взагалі №9. А звіряти отримані нові списки зі старими взагалі моторошно, якщо ти не динозавр конкурсу, який робить це вже 5 років (а таких, зрозуміло, мало). Тому/але/отже/однак… Ми стараємося, чесне слово. І дуже вдячні вам, коли ви допомагаєте нам і одне одному в цих ребусах, які часом трапляються 🙂

Якщо вам так буде зручно (бо нам точно буде), пишіть свої повідомлення про знайдені помилки у коментарях під цим дописом. Саме під цим; врешті, це одне з його призначень.

File:1 Saksahanskoho Street, Lviv (02).jpg

Плитка на стінах у коридорі будинку № 1 на вулиці Саксаганського у Львові. Автор фото — Aeou (один з волонтерів ВЛП 2017), вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

by Vira Motorko at September 08, 2017 08:03 PM

Вікі любить Землю

Найкращі фото Донецької, Луганської, Кіровоградської областей

Крейдова флора 01

Крейдова флора. Дмитро Балховітін, CC BY-SA 4.0

Усього під час конкурсу 2017 року було завантажено світлини 16 об’єктів Донецької області. Фото з найвищим балом — це вид на територію заповідника «Крейдова флора», автор — Дмитро Балховітін.

Заповідник «Крейдова флора» — відділення Українського степового природного заповідника НАН України. Це унікальне з точки зору ботаніки місце. Тут охороняються рослини, які зустрічаються тільки на крейдяних відшаруваннях і ростуть разом із рослинами гірських, хвойних і широколистяних лісів.

Список перемог Дмитра у конкурсі «Вікі любить Землю» — чималий. Вже цього року його світлина також стала найкращою з Черкаської області. У 2014 році він став абсолютним переможцем, адже його світлина  «Вид з Говерли на Карпатський національний парк» стала другою у національному топ-10 і першою у міжнародному рейтингу, і, окрім цього, «Ранок на Фіоленті» став найкращою світлиною Севастополя, а водоспад Трофанець — на Закарпатті; фото скелеподібного оголення верхньої крейди на Донеччині посіло 3-є місце серед найкращих світлин конкурсу  у 2013 році.

Філія ЛПЗ НАНУ "Стрільцівський степ" Coronella austriaca (ЧКУ)

Мідянка звичайна у відділенні Луганського природного заповідника «Стрільцівський Степ». GalinaGouz, CC BY-SA 4.0

 Переможна світлина Луганщини була зроблена у «Стрільцівському Степу» — відділення Луганського природного заповідника. Знаходиться біля села Криничне  на території Міловського району Луганської області. Площа 1036,5 га. Заснований як заповідник у 1948 році для збереження решток Старобільських різнотравно-типчаково-ковилових степів та дикої степової фауни. У межах цього заповідного об’єкту зареєстровано 47 видів ссавців, 190 — птахів, 7 — плазунів, 6 видів земноводних.

Авторка GalinaGouz  завантажила 72 світлини з цього заповідника, його тварин та рослин що очевидно, є цінним внеском, дякуємо!

Горби

Пам’ятка природи «Ковилові горби». Віталій Попков, CC BY-SA 4.0

Віталій Попков став автором найкращої світлини Кіровоградської області. «Ковилові горби» — ботанічна пам’ятка природи місцевого значення на Знам’янщині, створена для охорони червонокнижних ковилів. Статті про пам’ятку у Вікіпедії ще не існує. Допоможіть проекту!

Дивіться також:

by h_anna at September 08, 2017 08:46 AM

September 07, 2017

Вікі любить пам'ятки

Спецномінація: Київська Мала академія наук

Київська Мала академія наук запрошує учнів столиці взяти участь фотоконкурсі пам’яток культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки».
Парковий пішохідний міст через Дніпро, автор фото Pedro J Pacheco, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0

Парковий пішохідний міст через Дніпро, автор фото Pedro J Pacheco, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0

Мета міжнародного конкурсу Wiki Loves Monuments, як відомо — зібрати фотографії всіх пам’яток культурної спадщини світу і проілюструвати ними статті Вікіпедії, вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони людей в усьому світі.

Елемент декору Будинку з химерами, автор фото Pedro J Pacheco, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0

Елемент декору Будинку з химерами, автор фото Pedro J Pacheco, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0

Цією спеціальною номінацією ми переслідуємо ще одну ціль. Хочемо заохотити до участі в конкурсі найбільш перспективних — у прямому сенсі — учасників з можливих: школярів. Навіть якщо на перший погляд здається, що Київ перефотографований вздовж і впоперек, завжди є місце для нових ракурсів, деталей та інтер’єрів.

Київський етап конкурсу триває з 1 по 25 вересня включно. Упродовж цього часу потрібно завантажити свої фотографії у Вікісховище і записатися на сторінці учасників. До 15 жовтня організатори конкурсу від міста Києва виберуть найкращі фото, автори яких будуть відзначені.

Учасники також позмагаються на всеукраїнському етапі конкурсу. До першого листопада в кожній країні відберуть найкращі фотографії, що будуть представлені на розгляд міжнародного журі.

15, 18, 19 та 21 вересня о 1600 на базі гімназії № 178, аудиторія 214 (Повітрофлотський проспект, 22) організатори конкурсу проводитимуть для учнів столиці майстер-класи на тему «Як взяти участь у конкурсі “Вікі любить пам’ятки”»

by Vira Motorko at September 07, 2017 04:17 PM

Спецномінація: банери

Вікімандри, вільний путівник, який може редагувати кожен, є одним із сестринських проектів Вікіпедії. В україномовних Вікімандрах є понад 600 статей, в англійських — понад 25 тисяч. Високоякісні світлини дуже важливі для путівника — особливо панорамні банери, які розміщуються угорі кожної сторінки у багатьох мовних версіях.

Банери зі співвідношенням сторін 7:1 і високою роздільною здатністю створюють перше враження про місце і показують основні цікавинки міста чи регіону, про який ідеться. Наприклад, ви можете поглянути на банер Львова:

Старе місто у Львові, автор фото Johnny, вільна ліцензія CC BY 2.5

— і одразу побачити, як багато старовинних будівель у Старому місті, які напевно ж прекрасно оглядаються з пагорбів довкола. Ще до того, як прочитати статтю путівника, ви вже розумієте, що в цьому місті є що побачити, і більш схильні планувати поїздку на вихідні.

Як створити банер для сторінки? Просто візьміть фото й обріжте його. Для цього потрібен, перш за все, гарний знімок. Ось чому редактори Вікімандрів об’єднують зусилля із командою Вікі любить пам’ятки і запускають спецномінацію на найкращий банер, завантажений під час Вікі любить пам’ятки 2017. До неї застосовуються усі стандартні правила конкурсу. На вашій світлині повинна бути пам’ятка культурної спадщини. Також банер має бути таким, який можна використати у Вікімандрах, тобто доречним у путівнику. Ви можете оглянути, які банери місць в Україні було завантажено раніше.

Для участі у спецномінації файли завантажуються як зазвичай, тільки під час завантаження у полі «Категорії» додайте Banners from Wiki Loves Monuments 2017.

На всеукраїнському етапі спецномінації банерів ми відзначимо автора найкращого фото.

Ця спецномінація також є міжнародною. На відміну від звичайного порядку, коли на розгляд міжнародного журі потрапляє десяток найкращих знімків, у спецномінації банерів усі файли потрапляють у міжнародну номінацію, а виграє учасник з найкращим загальним внеском. Учасники отримають бали за естетичну якість окремих банерів і їхнє використання у Вікімандрах, і приз отримає учасник з найбільшою кількістю балів. Тому непоганою стратегією для участі на міжнародному етапі буде погортати Вікімандри різними мовами на предмет відсутності гарного банера чи банера взагалі — такі статті стануть найкращими цілями. Спільнота Вікімандрів уважно розгляне усі банери, подані на конкурс, розмістить їх у статтях путівника і відповідно оцінить. Ви можете дізнатися більше на сторінці цього підконкурсу.

Прочитавши все це, ви, напевно, вирішили, що банери можуть бути лише панорамними фото. Не обов’язково. Просто подумайте по щось дуже характерне для місця, про яке йтиметься в путівнику. Це справді може бути панорама — або ж щось крихітне, але дуже впізнаване. Ось один з прикладів:

Луганськ, готель «Україна», автор фото Lystopad, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0

Луганськ, готель «Україна», автор фото Lystopad, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0

Ще декілька прикладів можна знайти на сторінці конкурсу. Не стримуйте свою творчість і пробуйте нестандартні рішення. Ми будемо дуже вам вдячні!

Ласкаво просимо усіх до конкурсу банерів! Чекаємо на ваш внесок і — давайте покращувати Вікімандри разом.

PS. Мало не забули! Якщо ви хочете «вирізати банер» із вже завантаженого на конкурс фото, вам згодиться CropTool, який працює просто у Вікісховищі. Щоб скористатися ним, увімкніть його у своїх налаштуваннях користувача. (Заодно поставте галочку для HotCat, теж знадобиться). Тепер, коли відкриєте котресь зі своїх поданих фото, побачите його на бічній панелі ліворуч. Інструмент попросить дозволу працювати від вашого імені. Перед збереженням обрізаної версії не забудьте переконатись, що обрано «Upload as new file». По завершенню на сторінці з вашим банером додайте категорію Banners from Wiki Loves Monuments 2017 (унизу сторінки).

Публікація про спецномінацію у міжнародному блозі: Wiki Loves Monuments banner contest

by Vira Motorko at September 07, 2017 08:32 AM

September 05, 2017

Вікі любить Землю

Магія дерев на переможних світлинах ще трьох регіонів

Перед вами — найкращі світлини Криму, Київської та Вінницької областей. Нагадуємо, що оголошення найкращих світлин конкурсу в цілому ще попереду.

Життя старого дерева

Новий Світ, м. Судак. Микола Хорошков, CC-BY-SA-4.0

Ботанічний заказник «Новий Світ» — природоохоронна територія в Криму, навколо селища міського типу Нового Світу. Площа 477 га. Заказник створено у 1974 році (раніше, з 1921 року — пам’ятка природи місцевого значення) в межах Судацького державного лісомисливського господарства. Охороняються реліктові породи дерев: сосна Станкевича, ялівець колючий і деревоподібний, занесених до Червоної книги України. Вік лісів — до 150—200 років.

Микола Хорошков вже втретє брав участь у конкурсі. У 2016 році його фото  Чорної гори у Карпатах  посіло третє місце серед десяти найкращих світлин конкурсу-2016  і п’яте місце у міжнародному етапі конкурсу.

У вранішньому серпанку. Парк "Олександрія". Біла Церква

У вранішньому серпанку. Парк «Олександрія». Віталій Шкляр, CC-BY-SA-4.0

Олександрія — державний дендрологічний парк Національної академії наук України. Розташований у північно-східній частині Правобережного лісостепу, за 80 км на південь від Києва на північно-західній околиці міста Біла Церква, на висоті 80 — 106 м над рівнем моря. Це найбільший (майже 300 га) архітектурно оформлений ландшафтний парк в Україні. Парк розташований на площі 297 гектарів на березі річки Рось. Площа декоративних водойм парку (ставки та р. Рось) становить 21 га. Загальна довжина алей і доріжок становить понад 20 км. Парк є зразком пейзажної паркової композиції, основу якої складають рослини, архітектурні споруди, скульптури, водна гладь річки Рось та ставків.

Віталій Шкляр бере участь у конкурсі вперше. А світлина з парку, але осіннього, перемагала у 2015 році.

Дубова алея в парку вінницької психіатричної лікарні P1320374

Дубова алея в парку вінницької психіатричної лікарні. Вадим Постернак, CC-BY-SA-4.0

Першою у рейтингу фотографій з Вінницької області стала знайома (як учасник конкурсу) алея у парку ім. О. І. Ющенка у Вінниці і знов в об’єктиві Вадима Постернака: світлина алеї у травні стала переможною в області за результатами конкурсу 2016 року. Територія парку оголошена природоохоронною на підставі рішень виконкому 1969 та 1972 років. Природоохоронна площа парку становить 15,0 га. Охоронним зобов’язанням парк переданий обласній психоневрологічній лікарні ім. О.І. Ющенка. З вулиці Пирогова до головного корпусу лікарні від центрального входу веде алея, яка виділяється клиновидними кронами пірамідальної тополі, серед якої зростає єдиний в області жіночий екземпляр. По обидва боки – декоративні насадження. Центральна алея перетинається трьома бічними.

УВАГА! Раді повідомити, що церемонія нагородження переможців відбудеться 7 жовтня у Національному науково-природничому музеї НАН України.

Див. також:

Використана інформація про об’єкти ПЗФ — зі статей Вікіпедії.

by h_anna at September 05, 2017 04:27 PM

September 04, 2017

Вікімедіа Україна

На Вікімайстерні у Львові писатимуть про мистецтво у Вікіпедію

Завжди мріяли навчитися писати статті до Вікіпедії?
На Людевич Фесті маєте змогу отримати 2 майстеркласи від досвічених вікіпедистів!

У рамках Людкевич Фесту у Львові, присвяченому творчості українського композитора, відбудеться Вікімайстерня. Її учасники зможуть створити свою першу статтю у Вікіпедії. Цей захід безкоштовний і відвідати його можуть усі охочі, хто цікавиться музикою чи іншими видами мистецтва.

Вікімайстерня складатиметься з двох зустрічей. Досвідчені автори/-ки Вікіпедії розкажуть учасникам про основні принципи вільної енциклопедії і допоможуть зробити перше редагування. На тих учасників/-ць, які створять статті, чекатимуть приємні вікісувеніри 🙂

Де?
Львівська обласна бібліотека для юнацтва, площа Ринок, 9

Коли?

  • 10 вересня, неділя / 11:00 — знайомство з основними кнопками і правилами Вікіпедії
  • 17 вересня, неділя / 11:00 — фіналізація і публікація власної чернетки статті

Ми підготували для вас список статей на мистецькі теми, яких ще немає у Вікіпедії, або які варто поліпшити. Оберіть собі те, про що будете писати.

Будь ласка, зареєструйтеся для участі в заході.
Facebook подія


by Vira Motorko at September 04, 2017 05:41 PM

August 31, 2017

Вікімедіа Україна

З 1 по 30 вересня — фотоконкурс пам’яток культурної спадщини

З 1 по 30 вересня триває щорічний міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки», мета якого — зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини світу для ілюстрування статей у Вікіпедії. Десять світлин, що отримають найвищі оцінки журі, братимуть участь у міжнародному етапі конкурсу.

Ліпка в інтер'єрі костелу Іоанна Предтечі (Біла Церква). Автор фото — Роман Наумов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Ліпка в інтер’єрі костелу Іоанна Предтечі (Біла Церква). Автор фото — Роман Наумов, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0, зображення зі статусом «якісне» у Вікісховищі

Цього року конкурс проходить у понад 50 країнах світу. Українська частина проводиться вшосте, і до участі запрошуються усі охочі – і любителі, і професіонали. Конкурсний список складається з понад 70 тисяч пам’яток історико-культурної спадщини України з усіх областей України, в тому числі Криму.

Для участі у конкурсі потрібно бути зареєстрованим у Вікісховищі — одному із сестринських проектів Вікіпедії, сфотографувати пам’ятку/и з конкурсних списків та завантажити ці фотографії до Вікісховища з 1 вересня по 30 вересня, а також обов’язково вказати їх унікальний ID. Фотографії можуть бути зроблені в будь-який час: як протягом вересня, так і раніше, головне, щоб це були власні роботи. Також цього року можна вантажити відеоматеріали, де зображені пам’ятки. На відміну від попередніх років роботи будуть оцінюватися на у версії на час завершення конкурсу, тому краще одразу вантажити фото у високій роздільності.

Призовий фонд буде розподілено між авторами найкращих фотографій конкурсу загалом, авторів найкращих фото кожного регіону, учасниками, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток та переможцями спецномінацій.

Організатори конкурсу вважають, що проведення «Вікі любить пам’ятки» дасть можливість завантажити світлини пам’яток у межах кордонів України, нашої рідної культурної спадщини, а також народів, які на території нашої держави були, і залишили свій слід у нашій історії. Люди зможуть краще пізнати свій рідний край і це спонукатиме їх дбайливо ставитися до культурної спадщини своєї держави.

Дивіться також повний регламент конкурсу. Усі новини про його перебіг будуть на сайті.

З пропозиціями щодо співпраці та запитаннями звертатися до організаційного комітету конкурсу: wlm @ wikimediaukraine.org.ua


by Vira Motorko at August 31, 2017 04:27 PM

Вікі любить Землю

Унікальні пам’ятки історії та природи перемагають в Івано-Франківській та Запорізькій областях

Представляємо ще дві переможні світлини у номінації «Найкраща світлина області» 

Молния на Каменной могиле

Кам’яні могили  © Анатолій Волков, CC-BY-SA 4.0

Найбільше балів серед фото природних пам’яток Запорізької області, отримало фото блискавки над  пам’яткою геології та давньої культури в Україні — Кам’яна Могила. Знаходиться поблизу Мелітополя смт. Мирне у Запорізькій області над річкою Молочною, з 2008 року утворює Національний історико-археологічний заповідник. Кам’яна Могила – це виключно природне утворення. В наші дні висота пагорба досягає 12 метрів. На 1,6 гектарах її площі нараховується біля 3 тисяч плит. Пагорб, що тисячоліттями служив людям вівтарем для відправлення язичницьких обрядів, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень — петрогліфів.  Детальніше можна дізнатись зі статті у Вікіпедії .

Автор бере участь у конкурсі вперше і вперше за три роки у номінації перемагає інша пам’ятка в цій області. У 2014, 2015 та 2016 роках в цій номінації перемагали фото з геологічного заказнику «Дніпровські Пороги».

Поляницький регіональний парк. Скелі Довбуша

Скелі Довбуша  © Пивовар Павло, CC-BY-SA 4.0

Серед світлин  з Івано-Франківської області найкращою є робота Павла Пивовара, який сфотографував скельно-печерний комплекс Скелі Довбуша. Це унікальна пам’ятка історії та природи, розташована за 3 км від села Бубнища (Болехівська міськрада, Івано-Франківська область), в урочищі Бубнище, на території створеного 1996 року Поляницького регіонального парку.

Комплексна пам’ятка природи «Скелі Довбуша» лежить на висоті 668 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 м, що утворились більше 70 млн років тому на дні палеогенового моря. Кам’яний лабіринт завширшки 200 м тягнеться серед буково-смерекового лісу зі сходу на захід майже на 1 км. Унікальний скельний комплекс названий на честь легендарного опришка Олекси Довбуша. Це неповторне за своїми формами і розташуванням нагромадження гігантських скель, каменів, що нагадують дивовижних істот, покраяне глибокими, завжди темними ущелинами, ямами, потаємними ходами та стежками.

Обидві світлини мають статус якісного зображення у Вікісховищі.

Див. також:

by h_anna at August 31, 2017 01:36 PM

August 30, 2017

Вікі любить пам'ятки

1 вересня стартує фотоконкурс пам’яток культурної спадщини

Уже 1 вересня розпочнеться щорічний міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки», мета якого — зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини світу для ілюстрування статей у Вікіпедії. Десять світлин, що отримають найвищі оцінки журі, братимуть участь у міжнародному етапі конкурсу.

«Вікі любить пам’ятки» є найбільшим у світі фотоконкурсом, який традиційно триває із 1 по 30 вересня. Цього року конкурс проходить у понад 50 країнах світу.

Українська частина проводиться вшосте, і до участі запрошуються усі охочі – і любителі, і професіонали. Конкурсний список складається з понад 70 тисяч пам’яток історико-культурної спадщини України з усіх областей України, в тому числі Криму.

Для участі у конкурсі потрібно бути зареєстрованим у Вікісховищі — одному із сестринських проектів Вікіпедії, сфотографувати пам’ятку/и з конкурсних списків та завантажити ці фотографії до Вікісховища з 1 вересня по 30 вересня, а також обов’язково вказати їх унікальний ID. Фотографії можуть бути зроблені в будь-який час: як протягом вересня, так і раніше, головне, щоб це були власні роботи. Також цього року можна вантажити відеоматеріали, де зображені пам’ятки. На відміну від попередніх років роботи будуть оцінюватися на у версії на час завершення конкурсу, тому краще одразу вантажити фото у високій роздільності.

Призовий фонд буде розподілено між авторами найкращих фотографій конкурсу загалом, авторів найкращих фото кожного регіону, учасниками, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток та переможцями спецномінацій.

Організатори конкурсу вважають, що проведення «Вікі любить памятки» дасть можливість завантажити світлини пам’яток у межах кордонів України, нашої рідної культурної спадщини, а також народів, які на території нашої держави були, і залишили свій слід у нашій історії. Люди зможуть краще пізнати свій рідний край і це спонукатиме їх дбайливо ставитися до культурної спадщини своєї держави.

Детальніше із регламентом конкурсу можна ознайомитися за посиланням:
https://ua.wikimedia.org/w/index.php?curid=5147. Усі новини конкурсу будуть тут у блозі.

З пропозиціями щодо співпраці та запитаннями звертайтеся до організаційного комітету конкурсу: wlm@wikimediaukraine.org.ua.

by Vira Motorko at August 30, 2017 03:48 PM

August 28, 2017

Вікімедіа Україна

«Вікімедіа Україна» зібрала прихильників вільних знань у Херсоні

25—26 серпня 2017 року відбулася сьома конференція українських редакторів проектів Вікімедіа. У заході взяли участь 50 волонтерів-редакторів з різних міст України, а також представники «Вікімедіа Польща» та «Вікімедіа РУ». Конференція успішно досягла мети — продовжити дискусію про проекти Вікімедіа українською мовою та окреслити нові питання та проблеми для вирішення. У центрі уваги традиційно була українська Вікіпедія — вільна енциклопедія, яку кожен може редагувати.

Конференцію відкрила Оля Нестеренко, ініціаторка, головний організатор заходу та бібліотекар Центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки, у якій проходила конференція. Також учасників привітала Танчик Валентина Іванівна, заступник директора Херсонської централізованої системи, та Максим Ціж, член Правління «Вікімедіа Україна».

Програма заходу передбачала 20 теоретичних та практичних сесій, які були розділені на два потоки. Були обговорені підсумки освітньої програми, Вікімарафону 2017, зробленого щодо (не)свободи панорами, підсумки Вікіманії 2018, презентовані фотоконкурси, конкурси статей «Вікімедіа Україна», звучали доповіді про гендерний дисбаланс у Вікіпедії, особливості наповнення Вікіпедії на різні теми, а також навчання технічним навичкам (створення шаблонів, ботів, SVG зображень).

Розпочинались обидва дні заходу з представлення та обговорення чернетки стратегічного напряму Руху Вікімедіа, що має визначити куди і як буде рухатися спільнота до 2030 року у прагненні досягти своєї мети: допомогти створити «світ, у якому кожна людина має вільний доступ до усіх знань людства». Чернетка ще обговорюється, з нею можна ознайомитися за посиланням. Уже у вересні її має бути фіналізовано, і тоді розпочнеться підготовка стратегічного плану на 3—5 років Фондом Вікімедіа, а також іншими організціями Руху.

Гостя з Польщі, Юлія Марія Кошевська, розповіла про поїздку Українськими Карпатами у рамках проекту «Етнографія Карпат». У рамках проекту передбачається створення документації етнографічної спадщини Карпатської дуги, тобто зафіксувати звичаї цього регіону у Польщі, Чехії, Словаччині, Україні, Румунії. Над проектом працюють вікіпедисти та працівники варшавського Етнографічного музею. Усі матеріали буде розміщено на Вікісховищі і їх можна буде використовувати для ілюстрування статей у Вікіпедії.

«Не зважаючи на те, що Херсон є найменшим з тих міст, які приймали такі щорічні конференції в Україні і вікіпедисти у цьому регіоні не є активними, захід вдалося провести на високому рівні. Я сподіваюсь, що він стане хорошим прикладом для інших невеликих міст: українська вікіконференція будь-де здатна збірати цікавих та активних людей, що радо поділяться досвідом поширення вільних знань», — відмітив на закритті заходу, Максим Ціж, член Правління «Вікімедіа Україна». На згадку про захід він також вручив бібліотеці світлину із міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить Землю».

Підсумовуючи зроблене, Оля Нестеренко, організатор, сказала: «Мені дуже хотілося, щоб конференцію провели у моєму рідному місті, але проведення таких заходів вимагає багато зусиль. Окрім мене у місті не було інших волонтерів, щоб долучитись до організації заходу, тож я навіть не сподівалася, що виберуть Херсон, коли запропонувала. Підготовка забрала чимало часу, і я дуже вдячна всім моїм друзям, родичам та співробітникам, які допомагали і підтримували мене, а також поставилися із розумінням до мого волонтерства. Я прагну, щоб про те, що роблять волонтери дізналось більше мешканців Херсону, і самі долучилися до цієї діяльності. Було б добре, якби наступного разу, коли Херсон прийматиме конференцію, нас, херсонців, було значно більше. Між іншим, наша бібліотека надає послугу з безкоштовного навчання усіх охочих редагувати та створювати нові статті — запрошуємо усіх!».

 

 

 

 

 

 

 

 

Наступна, восьма Вікіконференція, попередньо відбудеться у Києві. До нових зустрічей!

Більше фото з заходу дивіться у Facebook за тегами #вікіконференція2017 та #wmuacon2017  або на сторінці події.


by H_Anna at August 28, 2017 02:17 PM

August 18, 2017

Вікімедіа Україна

У Вікіпедії стартує Веломісяць

22 серпня в українській Вікіпедії розпочинається конкурс статей, присвячених велотематиці. Конкурс проводиться в рамках Європейського тижня мобільності – свята раціонального розвитку транспорту, який щороку святкують у понад 5 тисячах міст Європи, щоб показати, що використання приватних автомобілів потрібно зменшувати, а використання громадського транспорту і велосипедів – збільшувати.

Конкурс триватиме до 22 вересня і передбачає створення та доповнення найважливіших статей у Вікіпедії про велосипеди, велорух, велокультуру, велоспорт в Україні та світі і має на меті покращити стан справ з велотематикою в українській Вікіпедії та долучити велосипедистів та велофанів до української вікіспільноти. Організатори підготували список статей до створення та покращення.

«В українській Вікіпедії приблизно 700 статей на велотематику. У порівнянні з англійською, це приблизно у 30 разів менше*! Це означає, що безліч тем, якими користувачі можуть цікавитись і очікувати знайти інформацію в українській Вікіпедії, ще не описані в ній. Ми б хотіли виправити цю ситуацію, а також надихнути велосипедистів ставати редакторами Вікіпедії — енциклопедії, яку може редагувати кожен. Поширюючи вільні знання про велокультуру, велорух та й просто велосипеди, ми сприяємо появі більшої кількості велосипедистів в нашій країні», — каже Максим Ціж, вікіпедист та один з організаторів конкурсу.

Взяти участь може будь-який зареєстрований користувач Вікіпедії. Статті оцінюватимуться за кількісними і якісними показниками. Три учасники, що наберуть найбільше балів, отримають цінні призи. Заохочувальні призи також передбачені для наступних восьми місць у заліку. Загалом, всі учасники отримають сувеніри з логотипом Вікіпедії.

Організаторами конкурсу є  ГО «Вікімедіа Україна» та Львівська Асоціація велосипедистів.

Більше про конкурс та його умови читайте на сторінці місяця у Вікіпедії.

* – приблизну оцінку здійснено за допомогою petscan


by H_Anna at August 18, 2017 02:10 PM

Сьома вікіконференція відбудеться у Херсоні

25-26 серпня відбудеться щорічна вікіконференція, яку організовує громадська організація«Вікімедіа Україна». Вже сьому зустріч українських редакторів проектів Фонду Вікімедіа прийматиме Центральна міська бібліотека імені Лесі Українки у Херсоні.

Два дні конференції передбачають понад 10 сесій, присвячених сучасному стану та перспективам розвитку проектів Фонду Вікімедіа, зокрема, вільної енциклопедії Вікіпедії, та діяльності громадської організації «Вікімедіа Україна», яка спрямовується на підтримку можливостей кожного вільно створювати інформацію і знання, обмінюватися ними і мати доступ до них.

Учасники, дописувачі вікіпроектів, обговорюватимуть як примножити вільні знання, зробити виклад інформації більш системним і неупередженим, як популяризувати проекти та залучати нових користувачів.

Захід розпочнеться через два тижні після іншої великої зустрічі-конференції — Вікіманії 2017 у канадському Монреалі. Українські учасники цієї міжнародної зустрічі поділяться досвідом, свіжими ідеями та думками.

Організатор конференції – Громадська організація «Вікімедіа Україна», українська неприбуткова організація, яка є регіональним відділенням Фонду Вікімедіа і має на меті підтримку і популяризацію вікіпроектів Фонду Вікімедіа на території України, найвідомішим з яких є Вікіпедія, та сприяння розвитку вікіспільноти — редакторів, які гуртуються навколо Вікіпедії та інших проектів Фонду Вікімедіа. Попередні конференції «Вікімедіа Україна» проводила у Львові (2011, 2015), Харкові (2012), Вінниці (2013), Києві (2014, 2016).

Головний співорганізатор – Центральна міська бібліотека, що очолює Херсонську централізовану бібліотечну систему, до якої входять 34 бібліотеки-філії. З 2015 року на базі Центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки створена Вікіспільнота Херсонщини, а з 2016 року вперше в Україні у бібліотеці запроваджено нову послугу «Як редагувати та створювати статті у Вікіпедії» (безкоштовне навчання усіх бажаючих редагувати та створювати нові статті).


by H_Anna at August 18, 2017 10:01 AM

Вікі любить Землю

Найкращі світлини Чернівецької, Волинської та Херсонської областей

Перед вами ще три переможні світлини у номінації «Найкраща світлина області» 

Чернівецька область

Сутінки на Шишкових горбах


Шишкові горби  © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0

Найкращою серед світлин природно-заповідних обєктів Чернівецької області стала робота  Сергія Рижкова. Шишкові горби — це геологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в межах Кельменецького району Чернівецької області, на північ від села Нагоряни. Площа 12 га. Статус надано 1979 року. Перебуває у віданні Грушовецької сільської ради. Статус надано з метою збереження ерозійних вапнякових останців — частини Товтрової гряди. Останці розташовані вздовж правого стрімкого берега Дністра, який утворює тут глибоко врізаний, овальної форми меандр. Горби мають форму конусів зі скельними утвореннями і підносяться над довколишньою місцевістю на 5—35 м. Є місцем зростання рідкісної літофітної рослинності.

Волинська

Природне дзеркало


Природне дзеркало © Sidoruk Dmitry, CC-BY-SA 4.0

Наче пливе  у невагомості, каміння на березі озера Світязь, що утворює однойменний ландшафтний заказник і входить до Шацького національного природного парку, який розташований у Шацькому районі Волинської області. Парк створений 28 грудня 1983 року для охорони рідкісних природних комплексів у районі Шацьких озер. Загальна площа парку — 48 977 га, з них у власності парку перебуває 18 810 га.

На території парку представлені як природні, так і трансформовані людською діяльністю екосистеми. Тут представлені природні ліси та різновікові лісові насадження, незаймані болота та меліоровані торфовища з системою канав, луки та сільськогосподарські угіддя. Більшість боліт є меліорованими.

Херсонська

Джарилгач, піндики


Урочище «Пиндики» © Вадим Юник, CC-BY-SA 4.0

У Херсонській області найбільше балів отримала світлина з острова Джарилгач –  природоохоронна територія у Скадовському районі Херсонської області, що входить до складу Джарилгацького національного природного парку.  До його складу входить сам острів, акваторія Джарилгацької затоки, а також берегова смуга між Скадовськом та Лазурним.

У дописі використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Див. також:

by h_anna at August 18, 2017 07:10 AM

August 14, 2017

Вікімедіа Україна

Що нового українською з ліцензією Creative Commons?

Біографічна енциклопедія

1 серпня 2017 року в видавництві «Орієнтир» вийшов у світ другий том енциклопедії Історичного клубу «Холодний яр» — «Подєбрадський полк» Армії УНР», у якій вміщено 325 біографій вояків регулярних та іррегулярних українських збройних формацій 1-ї половини ХХ ст. – студентів та випускників Української господарської академії в Подебрадах (Чехословаччина, 1922 – 1932) – і тих воїнів, які прагнули навчатися в академії. Серед них було чимало значимих діячів української культури та науки – письменників, художників, композиторів, музикантів, акторів, журналістів, редакторів, кооператорів, спортсменів, державних, громадських і театральних діячів. Автори — Роман Коваль, Віктор Моренець, Юрко Юзич.

Текст видання доступний на умовах вільної ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-SA 4.0). Це, безумовно, дозволить покращити та доповнити іншу енциклопедію — Вікіпедію — новою інформацією, розширити біографічну складову найпопулярнішої енциклопедії світу статтями з книги.

Дякуємо авторам за цей щирий вчинок! Адже прикладів видань під вільною ліцензією в новітній історії української видавничої справи — лічені одиниці.

Сайт музею

Днями сайт Історічного музею ім. Д. Яворницького у Дніпрі перейшов під вільну ліцензію. Про це свідчить доданий логотип ліцензії у нижній частині сайту. Тепер тексти сайту можна використовувати будь-яким чином без обмежень з єдиною умовою вказувати автора матеріалу або музей, як джерело, якщо на сторінці не казано автора тексту або інших медіафайлів.

Окрім інформації про музей, сім його філій, заходи та виставки, тут також чимало матеріалів про історію України та краю, видатних історичних постатей. Зазирніть до розділу Бібліотека, що переглянути опубліковані історичні розвідки науковців музею.

Відзначимо також, що науковий співробітник музею взяв участь у Вікімарафоні до 13-ліття Вікіпедії й активно дописує про Дніпропетровщину у Вікіпедії.

Архівні фото Генуезської фортеці

У Вікісховище завантажено архівні світлини, передані  Національним заповідником «Софія Київська» під час відзначення символічного дня народження пам’ятки. Видові світлини початку ХХ ст., світлини окремих елементів споруди та промальовки закладних плит є цінним доповненням до текстових матеріалів про історію фортеці у Вікіпедії. І деякі з них вже ілюструють статті

Професійна світлина до біографічної статті

Vadym Boiko by Serg SerdiukovПрофесійний український фотограф Серж Сердюков надав дозвіл на використання його портрету Вадима Бойка під вільною ліцензією. До недавніх пір стаття про живого українського письменника, прозаїка, в’язня Освенціма залишалась без портрету-ілюстрації. Після того, як ЗМІ привернули увагу до Бойка, вікіпедисти виправили цю ситуацію, а незабаром отримали пропозицію й від професійного фотографа, автора надзвичайно проникливого та промовистого прортрету, додати його фото до статті.

 

Якщо ви знаєте про цікаві матеріали, які були також нещодавно оприлюднені під вільною ліцензією або додані у Вікісховище, повідомте у коментарях!

Читайте також:


by H_Anna at August 14, 2017 09:11 AM

Вікі любить Землю

Проникливе листопадове сонце: найкращі фото Рівненщини та Полтавщини

Представляємо ще дві переможні світлини — Полтавської та Рівненської областей, які згідно із описами та метаданими були зроблені у листопаді (2016 та 2015 роки відповідно).

МістКаплинці02

Міст біля Каплинців, Пирятинський НПП,  © Аліна Іносова, CC-BY-SA 4.0

Пирятинський національний природний парк — природоохоронна територія  в межах Пирятинського району Полтавської області. Розташований у долині річки Удаю в околицях м. Пирятин та сіл Грабарівка, Давидівка, Березова Рудка, Сасинівка, Гурбинці, Леляки, Усівка, Кейбалівка, Каплинці, Харківці, Дейманівка, Високе, Велика Круча, Повстин, Олександрівка. Знаходиться на території Пирятинського лісництва. Територія НПП «Пирятинський» репрезентує всі елементи долини р. Удай: ландшафти корінного берега, борової тераси та заплави. У рослинному покриві добре представлені різні типи слаботрансформованих фітоценозів природного та штучного (лісові культури, парки) походження.

Аліна Іносова бере участь у «Вікі любить Землю» і перемагає і вдруге. Минулого року її світлина з Мезинського НПП стала найкращою з Чернігівської області.

А от автор світлини, зробленої у Козлинському лісі  — нове імя у нашому конкурсі. Тарас Лесів вперше бере участь  і став першим, хто подав на конкурс серію фотографій цієї заповідної ділянки лісу на Рівненщині, яку можна переглянути у Вікісховищі. Всього ж Тарас подав  78 світлин. Переможною стала робота «Сонячні стовпи в соснах».

Сонячні стовпи в соснах

Сонячні стовпи в соснах  © Тарас Лесів, CC-BY-SA 4.0

Козлинське лісництво входить до Костопільського лісгоспу. На сторінці останнього, зазначено, що загалом лісові масиви лісгоспу виконують функції буферної зони полігона для безпеки місцевого населення, а також використовуються для базування і переміщення військ, та забезпечення їх лісоматеріалами. Статті у Вікіпедії про урочище ще не створено.

Обидві світлини подані без геоданих, що унеможливлює перевірку приналежності території на світлині до заповідної території. Оргкомітет в даних випадках схильний довіряти авторам. Якщо ж наші читачі можуть довести неправдивість даних, результати буде переглянуто.

Також, нагадуємо нашим читачам, що завершується реєстрація на Вікіконференцію у Херсоні. Якщо Ви не лише цікавитесь природою України, фотографуєте для конкурсу, а й є активним редактором вікіпроектів і хочете зустрітися з однодумцями, «Вікімедіа України» запрошує до участі!

 

Див. також:

by h_anna at August 14, 2017 05:30 AM

August 07, 2017

Вікі любить Землю

Переможні фото з мешканцями заповідних територій

Представляємо ще п’ятьох переможців фотоконкурсу «Вікі любить Землю 2017». На найкращих світлинах Харківської, Львівської, Чернігівської, Закарпатської та Одеської областей опинились представникі фауни заповідних об’єктів цих регіонів, адже за правилами, до конкурсу можна подавати не лише загальні види природоохоронних територій, а й фото рідкісних тварин та рослин.

Харківська область

Байбак в РЛП "Великобурлуцький степ"

Бабак у «Великобурлуцький степ»,  © Сергій Рижков, CC-BY-SA 4.0

На Харківщині перемогло фото степового бабака — гризуна, що живиться степовою рослинністю, живе в норах. Ще у 18—19 столітях був поширений в степовій зоні Європи і Азії. Тепер його ареал представлений окремими клаптями між Сіверським Дінцем та Волгою і далі на схід до Північного Казахстану. В Україні бабаки збереглися у Великобурлуцькому, Валківському та Шевченківському районах на ХарківщиніБіловодському та Міловському районах на Луганщині, де існує бабаковий заповідник «Стрілецький степ». Вид включений до Переліку регіонально рідкісних видів для Харківської області.

Львівська область

Зубри у Карпатах (3)

Зубр у НПП «Сколівські Бескиди», © Оксана Ващук,CC-BY-SA 4.0

Сколівські Бескиди — національний природний парк в Українських Карпатах в межах Сколівського і частково Турківського та Дрогобицького районів області. Зубри були завезені сюди у 1965 році в кількості 10 особин, вони пристосувалися до місцевих умов і змогли дати потомство. Світлини з цього парку перемагають у цій номінації вже четвертий рік поспіль! Однак раніше це були пейзажі.

Чернігівська область

Журавлі

Сірі журавлі у РЛП «Міжрічинський», ©Віктор Єпішин, CC BY-SA 4.0

Міжрічинський регіональний ландшафтний парк є найбільшим регіональним ландшафтним парком в Україні, створений у 2002 році. Розташований у межиріччі Дніпра й Десни, звідки й отримав назву. Територія його має площу 102472,95 га і розташована у південно-західній частині Чернігівської області в Козелецькому та Чернігівському районах. Загальна протяжність меж РЛП «Міжрічинський» становить близько 240 км. Звичайними видами в межах парку є такі рідкісні птахи як журавель сірий, лелека чорний і сорокопуд сірий. Сірий журавель — вид, занесений до Червоної книги. Причинами зміни чисельності є скорочення площі боліт внаслідок осушування, посилення фактора непокоєння та винищування птахів людиною, використання пестицидів.

Закарпатська область

Пронурок (Cinclus cinclus) недалеко від гнізда

Пронурок на водоспаді Шипіт © Олексій Карпенко, CC BY-SA 4.0


Пронурок — невеликий горобцеподібний птах розміром з шпака, осілий птах Карпат, інколи залітає в інші регіони. Веде коловодний спосіб життя. Перебуває під охороною Бернської конвенції. Шипот— водоспад в Українських Карпатах, на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава, при підніжжі гори Гемби; гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення.

Одеська область

Косарі в дельті ДУнаю

Косарі в дельті Дунаю, © Серій Рижков, CC BY-SA 4.0

«Молодий птах все ще намагається просити у батьків їжу», — так пояснює сюжет фото в описі Сергій Рижко, автор багатьох переможних світлин у конкурсі. Косар — рідкісний птах, який гніздується в межах Дунайського біосферного заповідника. Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — вразливий). Причинами змін чисельності є зарегулювання річок, забір води для зрошування, викошування та випалювання очерету, знищення заплавних луків, створення рибницьких ставків на місці кормових біотопів, застосування пестицидів, посилення фактору непокою.

Наведені світлини також є учасниками спецномінації «Найкраще фото тваринного світу ПЗФ», результати якої будуть оголошені пізніше. А також всі ці світлини вже ілюструють статті про відповідні ПЗФ в українській Вікіпедії, деякі з цих статей не мали жодної ілюстрації представників тваринного світу, але тепер користувачі можуть не лише прочитати, а й побачити види тварин, які були сфотографовані саме на території парків. Запрошуємо всіх долучатися до ілюстрування Вікіпедії конкурсними світлинами!

У дописі використано інформацію зі статей у Вікіпедії.

Див. також:

by h_anna at August 07, 2017 12:47 PM

August 04, 2017

Вікі любить Землю

Найкращі світлини Черкаської та Тернопільської областей

У Черкаській області найкращою стала світлина геологічної пам’ятки природи — скеля «Родіонова». Це одна зі скель Буцького каньйону,  названа на честь українського науковця-петрографа Сергія Родіонова. Об’єкт розташований біля смт Буки Маньківського району Черкаської області.  Каньйон, який часто називають дивом природи, утворений у протерозойських гранітах, вік яких оцінюється у 2 мільярди років.

Скеля «Радіонова», Маньківський район, с. Буки на р. Гнилий Тікич. © Дмитро Балховітін, CC-BY-SA 4.0

Серед світлин з Тернопільської області найбільше балів отримав водоспад, що входить до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон».


Джуринський водоспад у вересні. © Роксана Баширова, CC-BY-SA 4.0

Червоногородський (Джуринський) водоспад — водоспад, гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення в Україні. Назва Червоногородський походить від назви давнього міста Червоногород, яке існувало поруч кілька століть тому.  Має штучний характер і є найвищим рівнинним водоспадом України.

Обидва автори не вперше перемагаютьу конкурсі. Роботи Роксани і Дмитра, зокрема, стали другими у десятці найкращих 2014 та 2015 років.

Світанок у Карпатах

2 місце у топ-10 конкурсу 2015 року. Світанок у Карпатах. Карпатський національний природний парк. © Роксана Баширова

Карпатский 05

2 місце у топ-10 конкурсу 2014 року. «Вид з Говерли на Карпатський національний парк». Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область, © Дмитро Балховітін

Загалом під час фотоконкурсів для Вікіпедії різних років, Дмитро Балховітін завантажив 164 професійні світлини, 43 з них на момент цієї публікації ілюструють 148 сторінок різних мовних версій Вікіпедії.

Див. також:

by h_anna at August 04, 2017 12:57 PM

August 02, 2017

Вікі любить Землю

Мальовничі заходи сонця — найкращі зі світлин Миколаївської та Хмельницької області

Розпочинаємо публікацію світлин-переможців нашого весняного фотоконкурсу з двох областей, де переможними стали зображення заповідної природи на заході сонця.

Фото з Кінбурзької коси стало найкращим у Миколаївської області. Світлину завантажено у категорію Національний природний парк «Білобережжя Святослава» у Вікісховищі. Парк створено згідно з указом президента України Віктора Ющенка 16 грудня 2009 року з метою збереження, відтворення і раціонального використання цінних природних та унікальних комплексів та об’єктів степової зони, що мають важливе природоохоронне, рекреаційне і культурно-освітнє значення.

На території коси збереглися природні комплекси пісків нижнього Дніпра із цілою низкою властивих лише їм видів флори і фауни. Тут зростає близько 600 видів вищих судинних рослин. В цілому, на території НПП зростає 30 видів раритетних рослин. Фауна налічує близько 5 тисяч видів тварин. Особливо важливу роль водно-болотяні ділянки коси відіграють у збереженні коловодних птахів. Детальніше про парк у Вікіпедії.

Неймовірні заходи сонця на Кінбурнській косі (6)

Національний природний парк «Білобережжя Святослава». Авторка: Любов Касап, CC BY-SA 4.0

А Сергій Зисько повторив свою перемогу 2016 року, його світлина природи у Хмельницькому знову отримала найбільше балів. Острів, який розташований посередині водосховища річки Південний Буг, входить в склад об’єкту природо-заповідного фонду місцевого значення – «Парк культури і відпочинку ім. М.Чекмана» загальною площею 145 га. Орієнтовна площа острова складає до 2,5 га. Про популярну для відпочинку територію навіть започатковано окрему статтю у Вікіпедії.

Захід на островом Кохання

 Вид на острів кохання з Парку ім. М. Чекмана у Хмельницькому Хмельницький. Автор: Зисько Сергій, CC BY-SA 4.0

 

by h_anna at August 02, 2017 06:09 AM

July 28, 2017

Вікі любить Землю

Світлини-переможці «Вікі любить Землю 2016» — у заповіднику «Кам’янець»

З 23 липня по 27 серпня мандрівна виставка «Пам’ятки України» робить зупинку у Кам’янці-Подільському.  Фотографії, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить землю», будуть виставлені у конференц-залі Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».

В 2016 році Вікімедіа Україна вчергове провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу.

У  вересні 2016 року у Вікісховище було завантажено 36 тисяч фотографій 14 тисяч пам’яток культурної спадщини України.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі та стали переможцями у номінації «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області». Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів.

Обидва фотоконкурси мають черговий раунд й у 2017 році: «Вікі любить Землю 2017» відбувся у травні, «Вікі любить пам’ятки 2017» запрошує до участі у вересні.

«Знаково та приємно, що виставка фотографій конкурсу, де кілька разів перемагали світлини Кам’янець-Подільської фортеці, потрапила до заповідника, який нею опікується. Світлини фортеці ставали найкращими фото Хмельницької області у 2012, 2014, 2015 роках конкурсу «Вікі любить пам’ятки». Ця пам’ятка є однією з найбільш популярних серед учасників конкурсу. За 5 років було подано понад 400 робіт із її зображенням. Впевнені, що й у конкурсі 2017 року, що стартує у вересні, їх теж буде немало», — зазначає Анатолій Гончаров, один із організаторів конкурсу.

Кам’янець-Подільський — вже восьма зупинка мандрівної виставки. У друкованому форматі її вже бачили у Києві, Хмельницькому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Тернополі, Херсоні та Меджибожі. Електронні версії фотографій за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі, їх можнапереглянути у Вікісховищі та використовувати на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0.

Запрошуємо відвідати виставку за адресою: вул. П’ятницька, 9, м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область.

Режим роботи виставки: робочі дні тижня з 09-00 до 17-00.

 

 

by h_anna at July 28, 2017 11:24 AM

July 26, 2017

Вікімедіа Україна

Відкрито реєстрацію на Вікіконференцію 2017

25–26 серпня відбудеться сьома Вікіконференція, присвячена проектам «Фонду Вікімедіа» та вільним знанням. Місце проведення – Центральна міська бібліотека ім. Лесі Українки м. Херсона.  Запрошуємо всіх зацікавлених реєструватися та долучатись до формування програми.

Подія у Facebook


by H_Anna at July 26, 2017 03:31 PM

July 25, 2017

Вікімедіа Україна

Українські вікіпедисти взяли участь у білоруському Вікі-лєтніку

З 11 по 17 липня 2017 року у м. Копиль Мінської області на території агросадиби «Околиця» за ініціативи білоруської групи користувачів проведено Вікі-лєтнік. Це перший великий вікізахід, проведений на території сусідньої країни. У роботі Вікіл-єтніка, який зібрав разом білоруських редакторів, також взяли участь чотири представники України та по представнику з Польщі та Німеччини.

На початку роботи Вікі-лєтніка учасники мали нагоду здійснити краєзнавчі подорожі до Несвіжа та відвідати визначні місця Копиля (інформація про ці місця та фото були додані потім до вікіпроектів). У продовження роботи заходу учасники поділилися з присутніми своїми знаннями та досвідом, а також підняли важливі для вікіспільноти теми. Програма заходу була насиченою і тривала зранку до пізнього вечора.

Важливо відзначити, що така зустріч закріпила досить тісну співпрацю між українськими та білоруськими колегами. Одним з прикладів такої співпраці є створення списків пам’яток природи для фотоконкурсу «Вікі любить Землю», то ж сподіваємось, що наступного року, цей конкурс стартує й у Білорусі.

Учасники заходу дійшли думки, що такі Вікі-лєтнікі варто проводити регулярно, а також паралельно організовувати інші заходи, наприклад хакатон.

Wiki letnik 2017

Постер Вікі-Лєтніка. Автор: Svetit, CC-BY-SA-4.0

Painting the banner of Wikiletnik (Wikicamp) July, 2017

Виготовлення прапору з логотипом заходу. Автор фото: Mr. Zabej, CC-BY-SA-4.0

Wikiletnik-2017.09

Вікіпедисти працюють та навчаються. Автор фото: Нестеренко Оля, CC-BY-SA-4.0

Калектыўнае фота на Вікілетніку-2017

Учасники вікітабору. Автор фото: Mr. Zabej, CC-BY-SA-4.0

 

 


by visem at July 25, 2017 06:33 AM

July 20, 2017

Вікі любить Землю

Переможці номінації «Неприємні відкриття»

Протягом конкурсного травня до спецномінації «Неприємні відкриття»  було подано 363 фото.

Передусім ініціатори номінації, МБО «Екологія-Право-Людина» та ВГО «Національний екологічний центр України»,  відзначають Миколу Сарапулова, автора найбільшої кількості фото в номінації, який зафіксував багато порушень і сповіщає про них не лише в рамках конкурсу. Дякуємо за небайдужість!

Світлинами-переможцями стають  наступні роботи, що зображають випадки вандалізму на заповідних територіях.
1. Користувач:Dzhos Anatoliy –  серія фото копанок в Іллірійському заказнику Луганської області
Ілірійський, копанка, визначення площі порушень

Визначення площі порушень Розвідочні шурфи під копанки Одна з копанок Копанка Копанка в заказнику Вид на копанки

2. Красномовне фото М. Сарапулова про зневажливе ставлення до заповіданого дерева у Києві
Віковий дуб-красень IMG 2208
3. Користувач SPKoretsky подав серію фото порушень у Національному природному парку «Голосіївський»

Національний природний парк «Голосіївський», верхів’я Горіхуватської балки «ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В ДІЇ – ЗВАЛИЩЕ»

Верхів’я Горіхуватської балки, що перетворили на звалище відходів природокористування

800px-thumbnail 800px-thumbnail (1) 800px-thumbnail (2)
Хочемо відзначити, що всі фото в рамках цьогорічного конкурсу, SPKoretsky завантажив протягом короткого періоду між двома операціями з заміни кришталиків у обох очах. Завантаження здійснене в перші дні після повернення зору користувачу. Кілька років між створенням фото і участю в конкурсі, SPKoretsky практично повністю не мав зору. Кошти на операції зібрані в соцмережах, в т.ч. вікіпедистами.

Під час церемонії нагородження, переможці номінації отримають книжки від видавництва «Наш Формат», сувеніри від організаторів фотоконкурсу, а також сюрприз від ініціаторів номінації.

Партнери конкурсу МБО «Екологія-Право-Людина» та ВГО «Національний екологічний центр України» підготували скарги за всіма виявленими випадками порушень. Відповіді на них будуть опубліковані на нашому сайті щойно скарги будуть розглянуті контролюючими та правоохоронними органами.

Всі фото на умовах ліцензії CC BY-SA 4.0.

by h_anna at July 20, 2017 09:31 AM

Вікі любить пам'ятки

Фотовиставка «Пам’ятки України» у НІАЗ «Кам’янець»

З 23 липня по 27 серпня мандрівна виставка «Пам’ятки України» робить зупинку у Кам’янці-Подільському.  Фотографії, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить землю», будуть виставлені у конференц-залі Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець».

В 2016 році Вікімедіа Україна вчергове провела українську частину масштабних фотоконкурсів, метою яких є отримання фотографій усіх пам’яток культурної та природної спадщини України під вільною ліцензією та ілюстрування ними Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів з усього світу.

У  вересні 2016 року у Вікісховище було завантажено 36 тисяч фотографій 14 тисяч пам’яток культурної спадщини України.

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі та стали переможцями у номінації «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області». Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів.

Обидва фотоконкурси мають черговий раунд й у 2017 році: «Вікі любить Землю 2017» відбувся у травні, «Вікі любить пам’ятки 2017» запрошує до участі у вересні.

«Знаково та приємно, що виставка фотографій конкурсу, де кілька разів перемагали світлини Кам’янець-Подільської фортеці, потрапила до заповідника, який нею опікується. Світлини фортеці ставали найкращими фото Хмельницької області у 2012, 2014, 2015 роках конкурсу «Вікі любить пам’ятки». Ця пам’ятка є однією з найбільш популярних серед учасників конкурсу. За 5 років було подано понад 400 робіт із її зображенням. Впевнені, що й у конкурсі 2017 року, що стартує у вересні, їх теж буде немало», — зазначає Анатолій Гончаров, один із організаторів конкурсу.

Кам’янець-Подільський — вже восьма зупинка мандрівної виставки. У друкованому форматі її вже бачили у Києві, Хмельницькому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Тернополі, Херсоні та Меджибожі. Електронні версії фотографій за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі, їх можна переглянути у Вікісховищі та використовувати на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0.

Запрошуємо відвідати виставку за адресою: вул. П’ятницька, 9, м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька область.

Режим роботи виставки: робочі дні тижня з 09-00 до 17-00.

Сайт заповідника

by Anntinomy at July 20, 2017 05:30 AM

July 17, 2017

Вікімедіа Україна

У Вікіпедії розпочався Тиждень Харківщини

тиждень Харківщини у Вікіпедії

Сьогодні, 17 липня, у Вікіпедії українською мовою розпочався тематичний тиждень Харківщини. Досвідчених редакторів та новачків заохочують створити нові і покращити наявні статті у Вікіпедії.

Вікіпедія — це вільна енциклопедія, яку може редагувати кожен. Вона існує завдяки тому, що добровольці у свій вільний час додають в неї інформацію про цікаву їм особу, подію чи населений пункт. Час від час проводяться акції із закриття прогалин у певних темах — тематичні тижні.

Минулого разу тематичний тиждень, присвячений Харківщині, відбувся аж у 2011 році. Тоді зусиллями учасників було створено 276 нових статей, серед них були статті про волості Харківської губернії, установи області, відомих людей.

Ініціатор нинішнього тижня й активний редактор Вікіпедії Василь Шиманський зауважує: «Вікіпедії російською, англійською, німецькою, польською, французькою, італійською та й багато інших, містять статті про Харківщину, що не мають відповідника українською. Тому й проводимо тематичний тиждень, щоб заповнити цю прогалину».

Для зручності учасників, на сторінці проекту у Вікіпедії виведено список статей до написання та/або перекладу з інших мов. Зокрема це статті про науковиць у галузях фізики й математики Світлану Житомирську та Марію Щербину, про яких є статті німецькою; підприємців Артура Єреська та Ефраїма Ільїна, про яких є статті англійською; волейболістів Катерину та Олександра Кривець, про яких є статті французькою — усі згадані особи родом з Харкова. Також можна написати статтю про установу, інститут, музичний гурт чи зробити оглядову статтю «Площі Харкова», в якій також є потреба.

Запрошуємо долучатися! Тематична ініціатива триватиме до 30 липня включно.

Сторінка проекту: Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Тиждень Харківщини 2017


by Vira Motorko at July 17, 2017 09:10 AM

July 12, 2017

Вікімедіа Україна

Найбільший фотоконкурс знову запрошує до участі

З 1 вересня по 30 вересня проходитиме щорічний міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки», який покликаний зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини у світі для ілюстрації статей у Вікіпедії. Вже вшосте «Вікімедіа Україна» проводитиме цей конкурс в Україні і всі охочі традиційно матимуть можливість подарувати свої фотографії пам’яток України світові та позмагатися за відзнаки та призи у кількох номінаціях.

Запрошуємо зацікавлених пропонувати спеціальні номінації, долучатись до журі конкурсу!

З питаннями та пропозиціями звертайтесь на wlm@wikimediaukraine.org.ua 


by H_Anna at July 12, 2017 09:56 AM

Вікі любить Землю

Підсумки номінацій «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»

Представляємо перших переможців конкурсу, а саме у номінаціях «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»!

Традиційно нагороди та відзнаки отримають перші десять у загальному заліку. Нагадаємо, що фотографії пам’яток, для яких до початку конкурсу відповідно до відомої нам інформації не було жодної ілюстрації на Вікісховищі, отримали коефіцієнт рівний 3 (для кожної пам’ятки).

Учасники з найбільшими показниками:

  1. ЯдвигаВереск — 889 балів (622 об’єкти)
  2. Сергій Криниця — 419 (368)
  3. Роман Бречко — 301 (271)
  4. Микола Сарапулов  — 266 (248)
  5. Helen Owl  — 181 (151)
  6. AndriiDydiuk — 155 (104),  Khrustyk — 136 (88) , загалом 107 об’єктів [1]
  7. Аліна Возна  —141 (135)
  8. Світлана Дячок  114 (72)
  9. Еколог Світлана — 88 (52)
  10. Galvm 74 (24)

Примітка: 1. Спільний приз як співавторам,  5 об’єктів – різниця у часі між фото менше 10 секунд, трохи більше між рештою, знімали одним фотоапаратом та об’єктивом.

Програма, що застосовувалась для підрахунку першого рейтингу, також дозволила побачити переможців номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток в регіоні» (показник з урахуванням додаткового коефіціенту):

Автономна Республіка Крим — Helen Owl (106)
Вінницька область — ЯдвигаВереск   (41)
Волинська область — Galvm  (66)
Дніпропетровська область — Вікторія Тротнер(Приймачук)   (16)
Донецька область — Ксенія Шостацька (11)
Житомирська область — Приходько Юрий  (32)
Закарпатська область —   ЯдвигаВереск (68)
Запорізька область — Yanuschenko DV (30)
Івано-Франківська область —  ЯдвигаВереск (32)
Київська область —  Сарапулов (34)
Кіровоградська область —  Haidamac  (9);
Луганська область —  Dzhos Anatoliy (16);
Львівська область — Rbrechko (160);
Миколаївська область —  ЯдвигаВереск (15);
Одеська область — ЯдвигаВереск (35);
Полтавська область — DmitriyZinnik (32);
Рівненська область — Тарас Лесів (11) ;
Сумська область — AlevYansen (20);
Тернопільська область — ЯдвигаВереск (161);
Харківська область — Tala tamila (13);
Херсонська область — ЯдвигаВереск (70)
Хмельницька область — ЯдвигаВереск (268)
Черкаська область —  Haidamac (222)
Чернівецька область —  Bukovynka (48)
Чернігівська область — Star61 (21)
місто Київ —  Сарапулов (157)
місто Севастополь — Helen Owl (3)

Дуже дякуємо усім, хто об’їхав чималу територію і поділився своїми фото! Звичайно, не може не засмучувати, коли деякі  учасники подають майже однакові фото з року в рік — зроблені в один день, час і майже з одного ракурсу (треба, мабуть, запровадити мінусовий коефіціент для таких ;), але унікальних фото звичайно більше! Вітаємо вас і нас з цим!

Нагадаємо, що у перших за кількістю поданих фото ми не відзначаємо, але такий рейтинг можна також подивитись у таблиці, на основі якої подано два оголошені вище рейтинги (див. стовпець Photos uploaded). Також, звертаємо увагу, що кількість об’єктів від моменту завершення конкурсу могла змінитися, адже зі сторінок деяких зображень було вилучено ідентифікатори об’єкта, коли було виявлено, що зафіксований пейзаж не ілюструє певну пам’ятку. Якщо після оголошення результатів, будуть виявлені ще численні випадки невідповідності зображеного та опису файлу, оргкомітет залишає за собою право переглянути результати.

Чинадієво Парк санаторію «Карпати»

Парк санаторію «Карпати», Мукачівський р-н, урочище «Берегвар». Ядвига Вереск, CC-BY-SA-4.0

48-254-5005 Turkish Table DSC 4228

Геологічна пам’ятка природи «Турецький стіл». Сергій Криниця, CC-BY-SA-4.0

46-236-5008 Pidhirne Oak Trees RB

Три вікові дуби Б. Хмельницького, Пустомитівський р-н, с. Підгірне. Роман Бречко, CC-BY-SA-4.0

Заказник. р.Серет

«Касперівсько-Городоцький іхтіологічний заказник, Заліщицький район. Педагог Світлана, CC-BY-SA-4.0

Див. також:

Результати кількісної номінації 2015 року

Результати кількісної номінації 2016 року

by h_anna at July 12, 2017 06:02 AM

July 11, 2017

Вікі любить Землю

Призи від видавництва «Наш Формат»

19576365_1311813715580663_1525251051_nПартнер конкурсу «Вікі любить Землю», видавництво «Наш Формат» надало для нагородження переможців у номінаціях «Неприємні відкриття» та «Найкраще фото тварини в ПЗФ» два екологічні бестселери світового масштабу.

19832853_1318938531534848_1137022313_n «Шосте вимирання: неприродна історія» (англ. The sixth extinction an Unnatural History)– бестселер американської журналістки, оглядача The New Yorker Елізабет Колберт. 

У 2015 році за книгу «Шосте вимирання» Елізабет Колберт отримала Пулітцерівську премію. Робота американської журналістки входить у топ-10 найкращих книг 2010-го року за версією New York Times та очолила сотню кращих нон-фікшн книг усіх часів за версією The Guardian. «Шосте вимирання» — фіналіст The National Book Critics Circle Awards.

Під час роботи над книгою авторка побувала майже на всіх континентах, відвідала наукові бази в тропіках Амазонії і на островах Великого Бар’єрного рифу, спілкувалася з сотнями людей. Колберт шукає відповідь на питання, що станеться, якщо темпи вимирання прискоряться. Ця книга — не наукова праця. Вона радше є велетенською статтею для суспільно-природничого журналу зі світовим ім’ям, яку ми маємо можливість читати українською.

19848937_1318938591534842_982591565_n«Змінюється все. Капіталізм проти клімату» — книжка канадської соціологині та журналістки Наомі Кляйн. 

Книжка стала не лише абсолютним бестселером, а й увійшла до сотні найважливіших книжок 2014-го року за версією New York Times. «Змінюється все» — переможець премії Hilary Weston Writers’ Trust у жанрі нон-фікшн.

Авторка аналізує те, як великі корпорації та ідеологія вільного ринку блокують і без того непевні спроби боротися з кліматичними змінами. Більше того, Кляйн викриває та відверто критикує багатьох наших так званих рятівників — великі організації «зелених», які автор пов’язує з нафтовими компаніями; мільярдерів типу Річарда Бренсона, які, за її словами, більше обіцяють, ніж роблять. Книга для якнайширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться політикою, економікою, екологією, майбутнім нашої планети та сучасною наукою.

Бажаємо перемоги учасникам конкурсу!

by h_anna at July 11, 2017 05:59 AM

July 07, 2017

Вікі любить Землю

Вікіпедисти, учасники конкурсу знайшли понад 100 порушень у заповідних об’єктах

Метою конкурсу «Вікі любить Землю» традиційно є поповнення інтернет-проектів, що підтримуються Wikimedia Foundation Inc. фотографіями пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду, що знаходяться на території України; створення фотографій якнайбільшої кількості пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду на території України та надання доступу до них усім зацікавленим фізичним та юридичним особам; сприяння охороні навколишнього природного середовища. Важливим є створення фото банку об’єктів ПЗФ, що ілюструє стан кожного окремого ПЗФ на момент знімання. Чимало фотографій також засвічують наявність видів рослин та тварин, що знаходяться під охороною. Проте цього року, в рамках спеціальної номінації «неприємні відкриття» вікіпедисти відшукували і порушення в заповідних об’єктах. Загалом виявлено понад 100 проблемних об’єктів. По всіх виявлених порушеннях, підтверджених як такі, юристами, партнер конкурсу – МБО «Екологія-Право-Людина» підготували звернення до контролюючих і правоохоронних органів. Про результати розгляди звернень ми підготуємо окремі повідомлення на сайті конкурсу.

Основні підтверджені порушення:

1. Відсутність охоронних знаків та інформаційних аншлагів: м. Кам’янець-Подільський, пам’ятки природи «Біогрупа екзотичних дерев», «Біота східна» (вул. Л. Українки, 48), «Біота східна» (вул. Драй-Хмари, 10), «Біота східна» (вул. Л. Українки, 59), «Горіх чорний», Дуб звичайний» (парк Танкістів), «Біогрупа», «Дуб звичайний» (у сквері ім. Васильєва), «Дуб скельний», «Кам’янець-Подільський зоопарк», «Кам’янець-Подільський парк»; м. Київ, пам’ятки природи «Вікове дерево дуба-красеня», «Віковий дуб «Бай-Бай», «Група вікових дерев береки», «Віковий дуб-красень», «Дуб Котова», «Виток р. Либідь», «Гінкго Сікорського», «Група дерев бука лісового», «Віковий каштан», «Верхнє озеро-ставок з Китаївського каскаду», «Дуб Янати», «Віковий каштан»,»Природний об’єкт цілини», «Віковий дуб «Бай-Бай»«, «Група вікових дерев дуба», «Група екзотичних дерев платана та смереки», «Алея вікових дубів», «Метасеквойя», «Платани Ліпського», «Бук Бурачинського», «Ясен Феофіла», «Дуб Котова», «Дуб Янати», «Шулявський дуб», «Гінкго Сікорського», «Два водних джерела», «Верхнє озеро-ставок з Китаївського каскаду», заказники «Романівське болото», «Байкова гора», «Пейзажна алея», «Замкова Виток р.Либідь», «Природне русло р. Либідь», «Дніпрові кручі», та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Печерський ландшафтний парк», «Лісове урочище Крістерів», «Парк КПІ», «Хрещатий», «Наводницький парк»; Київська область: заказники «Глибокий ліс», «Катюжанський», м. Запоріжжя: пам’ятка природи «Дубовий гай. Старі дуби»; Черкаська область: Сквер учасників партизанського руху; м. Чернігів: пам’ятка природи «Віковий дуб» («Мар’їн гай»). Зафіксували  Микола Сарапулов, Сергій криниця, Star61.

71-254-5009 Partizan park DSC 3056

2. Влаштування несанкціонованих звалищ на території ПЗФ: м. Київ: пам’ятка природи «Віковий дуб-красень»; м. Запоріжжя: пам’ятка природи «Дубовий гай. Старі дуби», «Парк по вулиці Кремлівській»; Львівська область: «Замковий парк»(фотофіксація Миколи Сарапулова); Тернопільська область: «Берем’янська наскельно-степова ділянка» (фотофіксація Миколи Василечка) ; Хмельницька область: Урочище «Гайдучино ІІ», Красилівський район, розташована у кв. 45 урочища «Баймаки» та кв. 80 урочища «Гайдучино» Красилівського л-ва ДП «Старокостянтинівський лісгосп» (фтофіксація Цвеєткової Анастасії); Черкаська область: урочищі «Вергунове», пам’ятка природи «Козацькі майдани» (фотофіксація Сергія Криниці).

71-203-5015 Dump in Verhonove preserve DSC 8992

Урочище «Вергунове»

71-218-5003 Kozatski Maidany SAM 6433

«Козацькі майдани»

3. Самовільна господарська діяльність на територіях ПЗФ: Черкаська область: «Сквер учасників партизанського руху.

4. Мисливська інфраструктура на територіях ПЗФ: Київська область: заказник «Катюжанський» (мисливська вежа за межами заказника, годівничка в межах, вежа націлена в заказник). Фотофіксація Миколи Сарапулова.

IКатюжанський заказник Вишка 03IКатюжанський заказник Вишка 05

5. Хибна інформація на охоронних знаках: м. Київ: пам’ятки природи «Каштани Гришка» (на табличці напис «КАШТАН ШЕВЧЕНКА», «Дуб-хитрун» (на охоронному знаку зазначено «ВІКОВИЙ ДУБ»), «Група вікових дерев тополі білої» (на охоронному знаку зазначено «ГРУПА ТОПОЛІ БІЛОЇ»), «Віковий ясен у пров. Лабораторному» (на охоронному знаку зазначено «ФОРТЕЧНИЙ ЯСЕНЬ»), «Дуби генерала Тарнавського» (на охоронному знаку зазначено «ВІКОВИЙ ДУБ»), «Тополя метробудівська» (на охоронному знаку – «ТОПОЛЯ ГОСТРОИСТА», «Парк по вул. Кобзарській» (на охоронних знаках «ПАРК КИНЬ-ГРУСТЬ»). Зафіксував Микола Сарапулов.

6. Фізична втрата об’єктів ПЗФ: пам’ятка природи «Айлант високий» м. Кам’янець-Подільський, зростало по вул. Ю Сіцінського, 2. Дерево загинуло; м. Київ: пам’ятки природи «Каштан Воїственського», «Борщагівський дуб». Фотофіксація 2017 року Миколи Сарапулова.

Айлант високий IMG 8309Айлант високий IMG 8310

«Айлант високий» у травні 2017 року, дерево загинуло
КаштанВоинственскогоБыл1

Каштан Воїнственського 3Каштан Воїнственського IMG 6809

«Каштан Воїственського» у 2013 та 2017 роках
Борщагівський дуб IMG 7864

«Борщагівський дуб»

7. Видобуток корисних копалин в ПЗФ: Рівненська область: Рівненський природний заповідник (незаконний видобуток бурштину, пошкоджено 3 га), Житомирська область: «Волосне» (видобуток торфу, ДП «Коростенське ЛМГ», Ушомирське лісництво, кв. 36, вид. 16, 17, 23, 30) (зафіксував Приходько Юрій) , заказник «Поясківський» (видобуток бурштину); Луганська область: заказник «Іллірійський», копанки (зафіксував Dzhos Anatoliy). Тернопільська область: пам’ятка природи «Джерельна» (місцеве населення розбирає на пісок пагорб з кінця 2015 року і влаштувало несанкціоноване сміттєзвалища).

Ілірійський, копанка, визначення площі порушень

заказник «Іллірійський»

 

Дуже дякуємо усім за небайдужість та участь у спецномінації!

by Олексій Василюк at July 07, 2017 03:03 PM

July 05, 2017

Вікі любить пам'ятки

Шостий фотоконкурс стартує 1 вересня

З 1 вересня по 30 вересня проходитиме щорічний міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки», який покликаний зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини у світі для ілюстрації статей у Вікіпедії. Вже вшосте «Вікімедіа Україна» проводитиме цей конкурс в Україні і всі охочі традиційно матимуть можливість подарувати свої фотографії пам’яток України світові та позмагатися за відзнаки та призи у кількох номінаціях.

Упродовж місяця всі фотолюбителі і фотопрофесіонали запрошуються завантажувати свої фотографії у Вікісховище! До 1 листопада журі відбере найкращі фотографії, які будуть представлені на суд міжнародного журі. Конкурсний список складається з понад 70 тисяч пам’яток історико-культурної спадщини України з усіх областей України, в тому числі Криму.

Взяти участь у конкурсі можуть всі охочі. Для цього слід бути зареєстрованим у Вікісховищі — одному із сестринських проектів Вікіпедії, сфотографувати пам’ятку/и з конкурсних списків та завантажити ці фотографії до Вікісховища з 1 вересня по 30 вересня, а також обов’язково вказати їх унікальний ID. Можна також завантажувати протягом вказаного періоду власні фотографії, які зроблені раніше і досі не були ніде опубліковані. Автори найкращих фотографій з України та кожного з регіонів, а також учасники, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток, будуть нагороджені цінними призами. Десять фотографій, які відбере національне журі, будуть номіновані на другий тур конкурсу, який визначить міжнародних переможців. Цього року конкурс «Вікі любить пам’ятки» проходить у майже 30 країнах світу.

Організатори конкурсу сподіваються, що чергове проведення конкурсу «Вікі любить пам’ятки» не тільки дозволить зібрати велику кількість фотографій пам’яток, а й допоможе українцям згадати забуті сторінки своєї історії, краще пізнати рідний край і спонукає дбайливо ставитися до своєї культурної спадщини.

Ми також відкриті для співпраці! Запрошуємо зацікавлених осіб та установи пропонувати спеціальні номінації та визначати їхніх переможців, долучатись до журі конкурсу.

by Anntinomy at July 05, 2017 12:38 PM

July 03, 2017

Вікімедіа Україна

Вікіекспедиція до маєтку у Копилові

3 червня 2017 р. відбулась вікіекспедиція до села Копилів, у якому на сьогодні ще зберігся маєток Миколи Карловича фон Мекк. Метою експедиції було зняти зверху усі збережені до тепер елементи маєтку та наповнити статті Вікіпедії інормацією та медіаматеріалами.

Україні у спадок дісталося близько 3000 маєтків і всі вони різняться своїми індивідуально-традиційними особливостями. Розмаїття архітектурних стилів і форм використаних під час будівництва не мають аналогів у світі. Їх власники змінювали історію України та Європи, розвивали культуру України доповнюючи її європейськими цінностями.

Втім, нині маєтки переживають складний етап свого буття, що характеризується повним занепадом або повільною руйнацією. Частина з них не збереглась внаслідок військових дій, пожеж, природних і людських факторів руйнування, а також в результаті постійних реконструкцій та перебудов. Зокрема, після 1917 р. маєткові комплекси України набули нових тенденцій щодо функціонування. В них розмістились лікувальні та профілактично-оздоровчі комплекси, освітні, виховні та адміністративно-господарські установи, наукові та культурно-просвітницькі інституції, релігійні заклади.

Зараз кількість вщент зруйнованих маєткових комплексів стрімко збільшується. Тому, шлях вирішення цієї проблеми вбачається плідним через систему певних соціально-інформаційних заходів до яких відноситься проект. Необізнаність і не публічність питань пов’язаних зі стародавніми маєтками України дає ситуацію, коли в непрозорий, а можливо і в незаконний спосіб виведено з фондів та приватизовано чимало об’єктів. Отже, найближчим часом є ризик втрати інших пам’яток. Окрім того, відсутність державного фінансування на сучасні технології документування унеможливлює втілити даний проект нагально і представити широкому загалу нашу культурну спадщину.

Тепер сучасні технології дають можливість знайти, зберегти, відновити та показати знавцям і світовій спільності унікальний історичний зріз європейської культури, що охоплює період від 300 років і більше. Зокрема, фото та відео фіксація на віртуальній і інтерактивній платформі та унікальному інформаційному наповненні ознайомить суспільство зі стародавніми маєтками, які містяться на теренах сучасної України, історичними подіями та значущими постатями пов’язаними з ними. Публічність і доступність цієї інформаційної бази уможливлює захист маєтків від знищення та незаконної приватизації, залучає партнерів та інвесторів до фінансування процесу консервації, реконструкції та збереження об’єктів й історичної пам’яті.

Втім, повернемось до Копилова… Маєток Миколи Карловича фон Мекк. Що говорить нам ця постать? Барон, російський підприємець, син «залізничного магната»… В той час коли він придбав маєток у Копилові йому було лише 25 років. Але за цими незначними роками ховався величезний життєвий досвід. Він почав свою професійну діяльність працюючи в депо спочатку кочегаром, потім близько 3-х років помічником машиніста, а далі машиністом, конторним робітником служби руху, черговим по станції. І ці кар’єрні кроки були зроблені не на “своїй”, а на Миколаївській державній залізниці. У свої 27 років — член правління Товариства Московсько-Рязанської залізниці. Після Жовтневого перевороту 1917 р. віддав свої маєтності новій владі, відмовився від еміграції, повторював, що його знання і досвід як і раніше потрібні новій державі, продовжував займатися розвитком залізничної транспортної системи. У 1929 р. був розстріляний як «учасник контрреволюційної шкідницької організації». Окрім того, син Марк розстріляний у 1918 р.; донька Галина ув’язнена до радянської в’язниці.

З якими ще значними постатями пов’язаний маєток у Копилові? Ну звичайно ж з Петром Чайковським… Втім, ми могли б не мати цього генія, якщо б не Надія Філаретівна фон Мекк, щоб зрозуміти і відчути це раджу прочитати їх листування, що тривало 13,5 років.

Щодо самого маєтку в Копилові, то він наче як “стандартний”. Все той же набір елементів: садибний будинок, парк, економії… На перший погляд… Втім, в кожному елементі відчувається дух роду, чистота їх людської душі. Гірко стає від розуміння того, що ми втратили справжню еліту. Найчастіше в маєтках створюють музеї присвячені відомим письменникам, композиторам та іншим митцям які й були там недовго. Така тенденція на мій погляд, несправедлива. Власники цих маєтків, як правило були людьми не менш цікавими і глибокими. Тож, сподіваємось на відновлення історичної справедливості. Робота по дослідженню історичних відомостей про маєток і його власників триває. Вікіпедія може поповниться згодом новими статтями і фотографіями.

А поки, що представимо маєток у Копилові в тому стані який є на сьогодні. Це фасади садибного будинку:
Memorial tablets on the principal front of the manse-wiki
Park-like front face-wiki
Park-like front face. Fountain-wiki
Principal front-wiki

Інтер’єри садибного будинку:
Interior appearance. Curtain-rod-wiki
Interior appearance. Internal gallery-wiki

Цегла яку використовували під час будівництва або ремонту садибного будинку. Вся вона має різне тавро, різний розмір, різний склад і колір. Ця має тавро на якій видно літер “М” (Мекк) і цікава тим, що тавро на ній випукле і тому дуже тендітне. У маєтку фон Мекк у Браїлові був цегляний завод, ймовірно це саме звідти цеглина.

Цеглина2 садибного будинку фон Мекк (Копилів)
На цій частинці цеглини не видно повністю тавро, але навряд це цегла радянського періоду:
Цегла з садибного будинку фон Мекк (Копилів)

Ця цеглина майже білого кольору і цікавого складу, схоже на подрібнений ракушняк:

Цеглина садибного будинку фон Мекк (Копилів)

Біля будинку можемо спостерігати залишки фонтану:
Park-like front face. Fountain-wiki

Далі мандруємо у парк, де збереглись дві старі алеї: липова і ялинова:
The park. Christmas-Tree parkway-wiki
Липова алея. Маєток фон Мекк (Копилів)

З парку йдемо до панського ставу. Добре було б його почистити, втім панські ставки в інших маєтках є в гіршому стані:
Lord’s of manor pond-wiki

Від панських економії, залишились руїни. У радянські часи їх активно використовували.
Водонапірна башта. Маєток фон Мекк (Копилів)

Копилів та маєток з висоти пташиного польоту (сторінка файлу):

Вікіекспедиція стала третьою поїздкою її ініціаторів до Копилова в цьому році. Вона допомогла завершити віртуальний тур по маєтку, який створюється в рамках соціально-інформаційного проекту: «Поезія стародавніх маєтків України», який стартував у грудні 2016 р. Організатори проекту: ГО «Асоціація замовників і виробників соціальної реклами в Україні»
керівник проекту — Ігор Бабій; автор проекту — Інна Лавренчук. Проект представляє Топ-500 стародавніх маєтків із різних областей України, охоплюючи всі категорії – від пам’яток місцевого, національного значення до пам’яток світової спадщини.


by innalavrenchuk at July 03, 2017 06:37 AM

July 01, 2017

Вікімедіа Україна

Хакатон Вікімедіа 2017: розповідь учасника

19—21 травня у Відні відбувся Хакатон Вікімедіа, що зібрав разом розробників з усього світу з метою покращити технічну інфраструктуру Вікіпедії, зокрема, платформу MediaWiki, на якій вона побудована, та подальшу розробку програмного коду. Вікімедіа Україна надала стипендію на поїздку до Австрії користувачу Bunyk, активному редактору та програмісту за фахом. Представляємо допис вікіпедиста про пережите. Авторський стиль збережено.

Програмісти — цікаві люди. Вони зі всіх сил працюють з понеділка по п’ятницю, а на вихідних, аби відпочити і розважитись, ще беруть участь у хакатонах. Хакатон — це коли програмісти збираються на деякий короткий час (як от вихідні), аби попрограмувати, і спробувати зробити щось що в голову прийде.

Починається все з того, що кожен протягом короткого часу пояснює свою ідею, записує її на плакаті на стіні, а тоді ті, в кого цікавих ідей не було обирають собі ту, яка найбільше подобається і приєднуються до команди. Далі всі зосереджено працюють, а в кінці — роблять презентації. Так було, наприклад, на Garage48 — сорока восьмигодинному хакатоні, що проводиться в різних містах в подібному форматі.

Відмінністю вікімедійного хакатону є те, що він не зосереджується на тому, аби показати презентацію і розказати як продукт, який ви створюєте. буде продаватись чи іншим чином створювати прибуток. Тут все зосереджується на тому, як ви зможете зробити Вікіпедію і всі інші проекти Вікімедіа кращими.

І, відповідно, явної конкуренції між командами не було, бо ніхто не роздавав місця. Всі знали що працюють над спільною метою (хоч і різними мовами і в різних проектах), тому дух співпраці був ще більшим, ніж навіть у Вікіпедії.

Ще дивовижнішою була концентрація знань і інтелекту на квадратний метр приміщення. Я особисто працював над проектом (github), що допомагатиме перекладати інтерфейс MediaWiki та інших програм з якими працюють проекти Вікімедіа з мобільного телефона через програму Telegram. Ми мали код наявного бота для Telegram, який Амір Аароні (мій ментор) написав на минулому хакатоні в Єрусалимі. Спершу були проблеми з Wikimedia Labs — безкоштовний хмарний сервіс Фонду Вікімедіа, аналог AWS чи DigitalOcean, зроблений на Kubernetes. Амір пішов до когось розбиратись з ним. Тим часом, ми з Джастіном (американський школяр, який займався навіть двома проектами, і знає не тільки JavaScript, а й PHP, і ще купу всього, про що я в його віці поняття не мав), переписали бота так, аби його можна було використовувати з альтернативним інтерфейсом — з консолі.

Наступної ночі я виявив, що це було зайвим, бо бота для Telegram, можна запускати навіть не маючи якогось статичного домену на якому телеграм може викликати веб-хуки, бот може працювати в режимі опитування.

Після того, мені замінили задачу на програмування OAuth логіну, щоб користувачі могли редагувати Translatewiki не з акаунт бота, а зі свого акаунту.

Це виявилось дещо складно, хоча б тому що для OAuth, щоб отримати CLIENT_SECRET і.т.п., потрібно реєструвати свій додаток в MediaWiki, а на сайтах проектів Фонду Вікімедіа це роблять лише стюарди, для яких треба писати заявку (реальність має несподівано багато деталей), але коли перебуваєш в кімнаті, концентрація знань зашкалює і поставити LAMP, MediaWiki, і OAuth plugin — взагалі не становить ніяких проблем.

Тепер в мене на комп’ютері стоїть своя вікі. Виявилось що писати заявку навіть на локальній вікі, де ти «супер-пупер» адмін зі всіма повноваженнями — складно. Бо треба додати собі ті повноваження, заповнити і прийняти заявку, записати CLIENT_SECRET і т.п. Про це напевне варто написати окремим постом.

Далі я знайшов на npm MediaWIki OAuth стратегію для Passport (бібліотека авторизації для Node.js), яка, щоправда, не працювала. Я подивився код, нічого не зрозумів, зітхнув, почав шукати де. Деякий час потому, Амір спитав “як справи і сказав, що автор того пакету знаходиться в сусідній кімнаті, і що він зараз мені його знайде.

Знайшов. Я поговорив з millimetric-ом (автором стратегії), і з’ясувалося, що він писав її три роки тому і тому він не знає, чого вона не працює. Але є один проект, який цю бібліотеку використовує, і десь в сусідній кімнаті є автор того проекту. Це був альтернативний інтерфейс до вікіпедії зроблений на Express.js та React, але там я зайшов в тупик.

Ввечері я вирішив подивитись, що нам в цьому може запропонувати Python, і знайшов на Github mediawiki-utils/mwoauth. З ним теж були проблеми, Амір сказав: «Я знаю автора цієї бібліотеки», дав мені контакт і проблема вирішилась за дві хвилини:

Щоправда, за пів години до того він якраз випустив нову версію пакета, яка виправляла цю проблему. Ну й автором виявився не аби хто, а людина, про яку є стаття: Арон Халфейкер. Він ще, як виявилось, розділяє моє враження про те, що pywikipediabot «зажирний» і дивно інсталюється, тому й працює над mediawiki-utils.

В результаті я написав Flask — застосунок, в який можна залогінитись з медіавікі і записати свій Telegtram username, прив’язавши його до Oauth токена. Правда редагувати ще не пробував, але обіцяв Аміру що це допишу. Тому що перекладати інтерфейс MediaWiki треба оперативно, і чат-бот інтерфейси — це майбутнє мобільних інтерфейсів.

Крім цього, була купа цікавих сесій, більшість з яких я пропустив.

Я чомусь вирішив ще раз піти послухати про SPARQL (що вже було на українському хакатоні). Вперше дізнався як вибрати не тільки “є екземпляром”, але й “є екземпляром довільну кількість разів підкласу”. Потім забув, потім запитав на форумі вікіданих і тепер пам’ятаю. Про це теж треба б було написати окремий пост.

Пропустив пояснення роботи з Phabricator (в Prom.ua її використовував для code review, Фонд Вікімедіа її використовує як багтрекер, а для ревю – [[Gerrit]].

Також пропустив доповідь свого сусіда по кімнаті Zache, про те чому в деяких вікіпедіях, які використовують розширення Flagged revisions такий довгий список редагувань до перевірки. Просто він — фін (фінська Вікіпедія, як виявилось менша за нашу, не плутайте зі шведською), і його акцент я не міг зрозуміти навіть з великим напруженням. В середньому, в українській Вікіпедії редагування чекає на перевірку сто з чимось днів. І це число тільки росте. Це так тому, що нові дописувачі з’являються набагато частіше, ніж нові патрульні, а старі патрульні втрачають активність.

Крім того, навіть зміни зроблені автопатрульованим користувачем, як наприклад ботом, якщо вони зроблені поверх непатрульованої версії, є автоматично непатрульовані.

Я потім запитав Zache на його сторінці обговорення про графіки. які ілюструють цю проблему, він сказав, що для того, аби її вирішити, треба ботом відпатрулювати зміни з використанням системи штучного інтелекту ORES (це офіційний наступник ClueBotNG від фонду Вікімедіа і Аарона Халфейкера).

Далі, завдяки механізму skill-sharing поспілкувався з Timo Tijhof aka @Krinkle, який в фонді займається користувацьким інтерфейсом, щодо того як писати скрипти користувача. Про це теж треба окремий пост, як і про мою мрію переписати такий інструмент як Meld на Vue.js та інтегрувати його в медіавікі.

Ще я ходив на дискотеку в клуб «Арена», але мені не сподобалось, бо ні з ким там не поговорив, і не потанцював, бо вікіпедисти все ж трохи гіки, окрім одного з Індії. От він таки відірвався на повну. Просив ді-джея поставити Falco — той не поставив, або поставив щось таке, що я не знаю.

Wikimedia Hackathon Vienna 2017-05-20 GROUP PHOTO 03 16to9

Учасники Хакатону. Manfred Werner (Tsui) – CC by-sa 4.0

Тепер думаю, що варто б у Львові провести хакатон на тему покращення інтерфейсу вікіпедії, SPARQL та вікіданих і всіляких інших утиліт та їх положення. Тільки треба визначити місце та час. Може наступного вікічетверга в Пузатій Хаті на Шевченка?


by bunyk at July 01, 2017 07:17 AM

June 13, 2017

Вікі любить Землю

Конкурсна фотовиставка у Меджибожі

До 1 липня 2017 року виставка фотографій, що перемогли у конкурсах «Вікі любить пам’ятки» та «Вікі любить Землю» у 2016 році, перебуватиме у виставковій залі Державного історико-культурного заповідника «Межибіж».

Відвідувачі виставки побачать фото, що отримали найвищі оцінки журі та стали переможцями у номінаціях «Найкраще фото конкурсу» та «Найкраще фото області» у 2016 році. Всього 34 світлини 21 автора, як професіоналів, так і аматорів.

Меджибіж — вже сьома зупинка мандрівної виставки. У друкованому форматі її вже бачили у Києві, Хмельницькому, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Тернополі та Херсоні. Електронні версії фотографій за всі роки конкурсу знаходяться у вільному доступі, їх можна переглянути у Вікісховищі та використовувати на умовах вільної ліцензії CC BY-SA 4.0.

Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» — замковий ансамбль ХIV — ХVI століття. Створено у 2001 році на базі комплексу пам’яток фортеці у смт Меджибіж.

Як доїхати до Меджибожа

by h_anna at June 13, 2017 06:41 AM

Вікімедіа Україна

Анонс: 7-й концерт із циклу «Світова класика українською»

18 червня 2017 року у Будинку вчених НАН України відбудеться 7-й концерт із циклу «Світова класика українською». Цього разу концерт буде присвячений творчості В.А. Моцарта, і переважно — оперній. Родзинкою концерту, як завжди, буде виконання усіх вокальних номерів нашою рідною українською мовою.

Із 20 опер геніального австрійського композитора в Україні найбільш відомі три: «Весілля Фігаро», «Дон Жуан» та «Чарівна флейта». Ці опери ще в минулому столітті не тільки закріпилися в репертуарі оперних театрів, але й стали неодмінною частиною навчальних програм з історії музики, а арії Фігаро, Керубіно, Паміни, Церліни закріпилися і в навчальному репертуарі для вокалістів.

Усі вони були перекладені українською в ті часи, коли вітчизняні митці дбали про те, щоб опера була зрозумілою слухачеві, щоб слухач міг розуміти і співчувати оперним персонажам, слідкувати за кожним їх словом, кожною емоцією.

Проте з часом доля українських оперних перекладів склалася непросто. За радянських часів жоден з них не був виданий – клавіри опер західноєвропейських композиторів видавалися виключно російською. В 1990-х роках керівництво київської опери поступово переорієнтовується з мистецьких цінностей на цінності економічні, і з метою збільшення заробітку від гастрольної діяльності за кордоном, поступово відмовляється від практики виконання опер в українському перекладі і переходить до практики виконання мовою оригіналу. При цьому геніальні українські переклади відходять у забуття і до недавнього часу знайти їх навіть для музикантів було задачею не з легких, а для пересічних любителів музики – то й просто нереальною.

Сценічна доля опер Моцарта в українських перекладах складалася по-різному. Дещо більше пощастило опері «Чарівна флейта». Її переклав Євген Дроб’язко у 1956 році, і потім дещо переробив свій переклад у 1965. Сценічне життя цього перекладу тривало понад два десятиліття, і окремі номери навіть збереглися у чудових архівних записах. «Дон Жуану» пощастило менше – цю оперу Микола Лукаш переклав лише у 1980-х роках, тож і сценічне життя цього перекладу було недовгим.

Найтрагічніше склалася доля «Весілля Фігаро». Ця опера була перекладена в середині 1950-х, тоді ж поставлена в оперній студії при Київській консерваторії, але з невідомих для нас поки що причин, від цього перекладу відмовилися, натомість почали ставити у російському перекладі і до сих пір в Національній музичній академії України цю оперу ставлять у перекладі мовою Росії. В національній опері «Весілля Фігаро» в радянські часи не ставили, нині ж ставлять у вигляді балету, у львівській опері — мовою оригіналу.

Проект «Світова класика українською» ставить своєю метою відродити традицію виконання вокальної музики мовою слухача. Значну кількість перекладів вже було опубліковано на сторінках проекту «Вікіджерела», зокрема – оперу «Сокіл» Д.Бортнянського (переклад М.Стріхи з французької), оперу «Дідона і Еней» Г.Перселла (переклад Олени О’Лір), польські пісні Ф. Шопена (переклади сучасних авторів), десятки вокальних в перекладах Ю. Отрошенка. Чимало з них опубліковані не тільки як текст, але і в аудіо- або відеозаписах живих виконань.

Ці публікації стали можливими завдяки тому, що автори перекладів або їх нащадки надали дозвіл на публікацію текстів на умовах вільної ліцензії, а Фонд Вікімедіа підтримував організацію концертів та публікацій.

Нинішній концерт не є винятком. Нащадки Є. Дроб’язка та М. Лукаша погодились надати нам відповідний дозвіл на використання перекладів оперних лібрето, а Фонд Вікімедіа — надати матеріальну підтримку, і тепер ми працюємо над тим, щоб спочатку текстова версія, потім ноти, а далі й аудіо- або відеозаписи були розміщені у вільному доступі для кожної людини на планеті, тобто – в проектах Фонду Вікімедіа.

А 18 червня о 18-й годині всі охочі мають унікальну нагоду побачити яскравих персонажів Моцартівських опер на власні очі. Усі вони співатимуть солов’їною, отже Ви без жодних словників, без жодних субтитрів чи інших хитромудрих пристосувань, зможете зрозуміти й відчути, що вони переживають – любов чи ревнощі, радість чи печаль, розгубленість чи самовпевненість.

В концерті візьмуть участь солістка Національної опери України Ольга Фомічова, заслужені артистки України Валентина Антонюк, Оксана Дондик, заслужений діяч мистецтв Оксана Петрикова, а також Христина Бедзір, Тетяна Кіченко Анна Слізінова, Аліна Сердека Анастасія Король, Богдана Хіта (сопрано), Роман Шнуренко, Павло Зубов (тенори), Назарій Давидовський, Йосип Машталяр (баритони); вокальні ансамблі у складі: Тетяна і Віта Мазурки, Таміла Романенко; Лілія Гуменюк, Наталія Абрамова, Наталія Журавель.

Автор проекту і партія фортепіано — Андрій Бондаренко.

Адреса: вулиця Володимирська, 45-а (метро «Золоті ворота»). Початок о 18:00.

Подія у Facebook


by Андрій Бондаренко at June 13, 2017 05:57 AM

June 06, 2017

Вікімедіа Україна

Українська Вікіпедія сягнула 700 000 статей

4 червня 2017 року, на тринадцятому році існування, Вікіпедія українською мовою перетнула позначку в сімсот тисяч статей.

Ювілейною статтею стала Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу 1987, чоловіки, одиночний розряд. Статтю створив Олександр Тагаєв, який з 2014 року здійснив понад 25000 редагувань, створив майже 2500 і суттєво доповнив близько 100 статей. Спонукальним мотивом своєї волонтерської праці Олександр називає прагнення збільшити обсяг україномовного контенту в Інтернеті: «Таким чином я намагаюся протидіяти подальшій русифікації, яка є “лагідним” способом поглинання України Росією. Я почав писати, коли зрозумів, що зросійщення продовжується і номінальний статус державної мови та начебто мова середньої освіти її не припинили, а лише вповільнили. Зупинити це може  лише альтернатива російськомовному контенту у вигляді україномовного. Це не можуть зробити маленькі сайти, але під силу такій великій колективній праці як Вікіпедія».

Українська Вікіпедія – найбільша в історії енциклопедія українською мовою. Вона посідає 16-те місце за кількістю статей серед усіх мовних розділів Вікіпедії. У ній зареєстровано понад 360 тисяч користувачів, але в середньому лише 2—3 тисячі з них є активними, тобто здійснюють протягом місяця щонайменше одне редагування. У 2016 році Вікіпедія зростала у середньому на 160 статей на день, а її сторінки переглянули 500 мільйонів разів.

Головною метою Вікіпедії є накопичення та систематизація знань з усіх сфер життя людини та передача їх у вільній формі, якими може скористатися або доповнити кожна людина, яка має доступ до Інтернету. Створити статті на ще нерозкриті теми та допомогти українській Вікіпедії досягти наступної віхи — спільна справа і кожний може зробити свій внесок.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» проводить конкурси та тренінги, спрямовані на залучення нових редакторів, зростання кількості та якості статей української Вікіпедії. Учасники найсвіжішого конкурсу статей — CEE Spring, що тривав протягом березня-травня 2017 року і був присвячений країнам Центральної і Східної Європи, — створили та поліпшили майже 1400 статей.

Зростання кількості статей в українській Вікіпедії

Див. також:

 Інфографіка з цифрами та фактами про українську Вікіпедію

Брошура «Редагуємо Вікіпедію»


by H_Anna at June 06, 2017 06:46 AM

Вікі любить Землю

П’ятий конкурс став рекордним за кількістю фото

31 травня завершився п’ятий фотоконкурс «Вікі любить Землю».  Дякуємо всім учасникам! Завдяки Вам інформацію про природно-заповідний фонд України у Вікіпедії буде нести не лише текст, а й ілюстративний матеріал.

Можемо підвести проміжні підсумки за кількістю завантажених фотографій: Україна зайняла почесне друге місце — ми отримали понад 15 000 світлин. Це найбільший показник за історію конкурсу. Розрив з Німеччиною, що є першою в цьому рейтингу на даний момент, адже деяких країнах конкурс  проходить у червні, складає 9 000 світлин. На третьому місці — Пакистан (8796 фото), четвертому — Росія (6997).

Загалом учасниками конкурсу було сфотографовано 1866 об’єктів природно-заповідного фонду України (понад 20% від загальної кількості), що майже дорівнює показнику минулого року.

Найбільше об’єктів сфотографували у Хмельницькій — аж 221, Черкаській — 181 та Львівській областях — 177. Найменше об’єктів було освітлинено зі списків ПЗФ Севастополя — 6, Донецької, Кіровоградської — по 16, Луганської областей — 18.  Повну статистику за регіонами можна переглянути у Вікісховищі.

П’ятірка користувачів, які завантажили найбільшу кількість фото:

Учасник

Число фото

Вікторія Тротнер(Приймачук) 2623
Сарапулов 1042
ЯдвигаВереск 682
Viktor Yepishin 425
Zysko serhii 412

А ось, як згідно із статистикою виглядає п’ятірка лідерів у конкурсній номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток»:

Учасник

Число об’єктів

ЯдвигаВереск 622
Haidamac 368
Rbrechko 272
Сарапулов 248
Helen Owl 151

Незабаром розпочне роботу наше журі. Про результати ми обов’язково повідомлятимемо вам на нашому сайті та на сторінці у Facebook.

Нагадуємо, що фотографії об’єктів ПЗФ Ви можете продовжувати завантажувати у Вікісховище, але вони вже не будуть брати участь у конкурсі.

by h_anna at June 06, 2017 05:35 AM