uk.planet.wikimedia

August 23, 2016

Вікі любить Землю

Долина Ворскли в сутінках — найкраще фото Полтавщини

N-Vorskla-park-2016-05-21-263

Долина річки Ворскла ©Юрій Репало, CC-BY-SA 4.0

Найкращим фото Полтавської області за оцінками журі стала долина Ворскли з острівною системою в Дніпродзержинському водосховищі, зроблена у травні 2016 року. Автор — Юрій Репало.

Ця територія входить до регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський», який було створено у 2002 році на базі Лучківського ландшафтного заказника загальнодержавного значення, розташованого у гирлі р. Ворскли на межі між степом та лісостепом.

Парк розташований у південно-східній частині Полтавської області, у Кобеляцькому районі та створений для охорони та збереження природних комплексів річки Ворскли. Територія парку охоплює заплаву та тераси Ворскли, а також низку островів та частину акваторії Дніпродзержинського водосховища. На території парку найбільша площа припадає на водні екосистеми (16889,7 га), ліси займають 4608,0 га, а болота — 183,9 га. У парку типовими є байрачні діброви, степові ділянки, осокові болота та псамофітні (піщані) і галофітні (на солоних ґрунтах) луки. Серед рослинних угруповань виявлено 5, які занесені до Зеленої книги України.

На території парку 901 вид вищих судинних рослин, з яких 4 включено до Європейського червоного списку рослин, а 19 — до Червоної книги України. Щодо фауни, то тут нараховується 220 видів наземних хребетних тварин, з яких: 9 видів земноводних, 9 видів плазунів, 170 видів птахів та 42 видів ссавців. 22 види є регіонально рідкісними, 16 видів занесено до Червоної книги України. Трапляються тут також 5 видів риб.

До складу заповідної зони парку входять заказник загальнодержавного значення «Лучківський», заповідне урочище Сокільське (лісовий масив уздовж лівого берегу), ландшафтні заказники місцевого значення: острови Вільховатський, Вишняки, Крамареве, Пелехи та ботанічний заказник місцевого значення Новоорлицькі Кучугури.

Використано матеріали зі статті Регіональний ландшафтний парк «Нижньоворсклянський» у Вікіпедії.

Див. також: найкращі фото Полтавстької області  у 2015 р., 2014 р.

by h_anna at August 23, 2016 11:05 AM

August 22, 2016

Вікі любить Землю

Найкраще фото Донецької області — з Кальміуського заповідника

Літо вже майже завершується, але наша робота ще триває. Починаємо публікацію світлин-переможців нашого весняного фотоконкурсу.

Балка Хан-Тарама

Балка Хан-Тарама (Кальміуський заповідник) © Віталій Башкатов, CC-BY-SA 4.0

Найкращим фото природної пам’ятки в Донецькій області журі визнало фотографію балки Хан-Тарама на світанку, автор — Віталій Башкатов, який також переміг в цій номінації у 2014 році.

Балка Хан-Тарама розташована біля села Гранітне Волноваського району Донецької області. ЇЇ схилами розкидані скали та каміння — відшарування гранітів, що піднімаються у вигляді стовпів та пласких гранітних брил, рясно вкриті мохами та лишайниками. Граніти вражають своїми формами, що нагадують лісових звірів. Уздовж балки тече потічок, що впадає у річку Кальміус.

Ця територія входить до відділення Українського степового природного заповідника «Кальміуське», заснованого 2008 року. Назва заповідника походить від назви основного водотоку району його розташування — річки Кальміус. Основна частина відділення розташована між селами Староласпа та Гранітне. Загальна площа заповідника складає 579,6 га.

На території заповідника зростають лучно-степові, степові, петрофітні степові, лучно-болотні та водні види. У флористичний список входять полин, шавлія, ранник, тюльпан гранітний. Уздовж річки росте очерет і водні трави. Багато рослин занесені до Червоної книги України.

Внаслідок російської збройної агресії на сході України, заповідник опинився у зоні бойових дій, територія постраждала від обстрілів. Зараз «Кальміуське» все ще перебуває в зоні конфлікту, село Гранітне — безпосередньо на лінії фронту.

Нагадаємо також переможців номінації «Найкраще фото Донецької області» попередніх років:

Білокузьминівські стовпи, © Konstantin Brizhnichenko, CC-BY-SA 4.0

Крейдяні Білокузьминівські скелі, © Костянтин Брижниченко, CC-BY-SA 4.0. Переможець 2015 року.

Ранкова палітра (Зуївський ландшафтний парк), © Віталій Башкатов, CC-BY-SA 3.0

Ранкова палітра (Зуївський ландшафтний парк), © Віталій Башкатов, CC-BY-SA 3.0 Переможець 2014 року

Скелеподібне оголення верхньої крейди (геологічна пам'ятка природи), © Balkhovitin, CC-BY-SA 3.0

Скелеподібне оголення верхньої крейди (геологічна пам’ятка природи) © Дмитро Балховітін, CC-BY-SA 3.0. 3-є місце серед найкращих світлин конкурсу та відповідно найкраща світлина Донецької області у 2013 році.

Див. також: фото Кальміуського заповідника у Вікісховищі

by h_anna at August 22, 2016 02:09 PM

August 15, 2016

Вікімедіа Україна

7-й Одеський міжнародний кінофестиваль

«Вікімедіа Украна» вже не один рік пропонує вікіпедистам, що мають хист до фотографії та бажання публікувати свої роботи під вільною ліцензією у Вікісховищі, можливість отримати акредитацію або оплату вхідних квитків на масові заходи та значимі події. Також подібне сприяння можуть отримати вікіпедисти, що виступають в ролі журналістів для Вікіновин та заповнюють певні лакуни у Вікіпедії новою актуальною інформацією. В результаті Вікіпедія, і не тільки її український розділ, допопвнюються новими знаннями. До вашої уваги допис від вікіпедиста, акредитованого на Одеський кінофестиваль.

7-й Одеський міжнародний кінофестиваль проходив з 15 по 23 липня 2016 року. Як і Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», він є однією з найбільших кіноподій в Україні та в Східній Європі. Це стартовий майданчик для молодих талантів українського кіно, платформа для показів робіт українських кінокласиків, таких як Кіра Муратова, яка цьогоріч особисто презентувала свій фільм «Чутливий міліціонер» (1992). З кожним роком програма фестивалю стає все більшою: цього року Одеса отримала понад 900 заявок з 75 країн світу — це 1/3 від кількості всіх держав світу.

Hampton3

Крістофер Гемптон

Для вікіпедистів Одеський кінофестиваль — це можливість відвідування показів фільмів (минулих або майбутніх номінантів/переможців світових кінофестивалів та премій, у тому числі премії «Оскар»), що може мотивувати до написання статей про ці фільми та їх окремих розділів, таких як «Сюжет» (стислий переказ змісту фільму), чого дуже не вистачає українській Вікіпедії.

Також це участь у прес-конференціях, можливість познайомитись з кіномитцями та сфотографувати їх, особливо тих, у кого відсутнє фото у Вікіпедії. Наприклад, цього року вікіпедистом, акредитованим на ОМКФ-2016 було зроблене фото Крістофера Гемптона — відомого британського драматурга, письменника, поета, кінорежисера, сценариста, лауреата премії «Оскар» за найкращий адаптований сценарій, а попередніми роками — фото японської акторки Кірін Кікі, ізраїльської режисерки, володарки «ізраїльських Оскарів» Тальї Лаві.

У рамках фестивалю у Вікіпедії мною було створено понад 40 статей, а головна стаття — 7-й Одеський міжнародний кінофестиваль — стала кандидатом у вибрані списки (статті з високим рівнем викладу матеріалу), через що, отримавши статус, може слугувати взірцем для користувачів, які прагнуть такогож статуса для своїх статей про події такого характеру.

Hampton5

Крiстофер Хемптон, Ребекка О’Брайен, Єва Нейман на відкритті 7-го Одеського міжнародного кінофестивалю.

Tsilyk4

Українська режисерка Ірина Цілик

Salome Demuria2

Грузинська акторка Саломе Демурія

Автор фото: Григорій Ганзбург,
 [CC BY-SA 4.0 ]

Див. також:


by watashivva at August 15, 2016 12:30 PM

August 11, 2016

Вікімедіа Україна

Вікіекспедиція до Володимира-Волинського

Подорожуйте з нами — поїдьте у свою Вікіекспедицію! Ми повернемо вам витрати на мандрівку, якщо ви завантажите фото у Вікісховище і напишете статті у Вікіпедії про побачені об’єкти. До вашої уваги допис від організатора однієї з нещодавніх Вікіекспедицій.

Володимир-Волинський — це одне із найстаріших міст в Україні. Перші письмові згадки про місто належать до межі Х-ХІ ст. Відтак, Володимир наповнений історичними пам’ятками. Але на відміну від, скажімо, Львова, тут немає натовпів туристів — місто не має слави туристично привабливого. Воно є тихим, провінційним та надзвичайно цікавим містечком.

У Вікіпедії Володимир представлений доволі непогано. Розлога стаття має чимало інформації та добре проілюстрована. А от про історичні пам’ятки, за винятком найбільш відомих (Успенський собор, Василівська церква-ротонда, Собор Різдва Христового, Костел Іоакима та Анни), окремих статей не було. Це й стало основною причиною ініціювання вікіекспедиції.

У висліді вікіекспедиції до Вікісховища завантажено 248 світлин, створено 3 нові статті: Лодомирське кладовище, Стара катедра та Домініканський монастир (Володимир-Волинський).

Лодомирське кладовище

Найцікавішою пам’яткою для мене було Лодомирське кладовище. Відкрите на поч. ХІХ ст. Поділялося на три частини: єврейську, католицьку та православну.

Вхід до Лодомирського кладовища

Вхід до Лодомирського кладовища. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Єврейське кладовище після винищення місцевої єврейської громади під час Голокосту занепало і у 1950-1960-х рр. було знищене радянською владою. На його місці розбито парк (в радянський час — імені Гагаріна), збудовано кілька багатоповерхівок та школу. Уже за часів незалежності активісти розшукали місце та відбудували огель (капличку) на могилі Шломо Карлінера, місцевого цадика. Час від часу цю могилу відвідують паломники-хасиди. Вона ж піддається регулярному вандалізму.

Огель Шломо Карлінера

Огель Шломо Карлінера (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Парк на місці єврейського цвинтаря

Парк на місці єврейського цвинтаря (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Католицьке кладовище перебуває у стані занепаду. Польська та католицька громади у місті майже зникли після Другої світової війни, адже або примусово були переселені до Польщі, або виїхали самі у страху після польсько-українського конфлікту 1943 р., або ж були репресовані радянською владою. В останні роки, за словами місцевих мешканців, чисельність поляків та католиків зростає. Але видається, що це має більше кон’юнктурний характер для отримання певних вигод від Польщі.

На Лодомирському кладовищі є доволі багато польських могил. Найдавніша збережена та зафіксована могила — Констанції Коссовської 1827 р. у вигляді каплиці. Зараз каплиця стоїть без даху, а стіни значною мірою зруйновані. Цікавими є поховання польських солдат 1919—1920 рр., які загинули, у тому числі, і у бою за Володимир проти українців у січні 1919 р. Загиблі українці з того ж бою поховані в українській частині кладовища, на меморіалі Борцям за волю України. Також є могили володимирських поліцейських, що загинули у 1924—1925 рр., та поляків, убитих у 1943 р.

Лодомирське кладовище

Каплиця на могилі Констанції Коссовської (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Лодомирське кладовище

Могила польського солдата 1919 р. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Надзвичайно цікавою та ніде не описаною пам’яткою є хрест на честь 15-річчя відновлення польської державності (1918-1933).

Лодомирське кладовище

Хрест на честь 15-річчя відновлення польської державності. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Спеціальних досліджень про православне кладовище не існує. Хоча підстави для цього є. Найвагоміше поховання — це Меморіал борцям за волю України. Там поховано 10 або 12 українських стрільців, що загинули у січні 1919 р., та жертви розстрілів у Володимирській в’язниці у 1939-1941 рр. Могил інших вояків армії УНР, про яких згадують у літературі — Івана Франківського, Масловця-Далекого — віднайти не вдалося.

Лодомирське кладовище

Борцям, полеглим за волю України. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Також є могила трьох вояків УПА (Костянтин Гах, Костянтин Березовський та невідомий) за 1947 р. Під час поховання над могилою посаджено три ясени. Зараз ясенів уже немає — спиляли.

Лодомирське кладовище

Могила трьох вояків УПА. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

На центральній алеї — могила вояків російської армії за серпень 1914 р. У перші дні Великої війни поблизу Володимира (що тоді був за кількадесят кілометрів від тодішнього російсько-австрійського кордону) відбувалися бої. Місто обороняв Бородинський полк, солдати якого і поховані тут.

Окрема історія — про могили радянських солдат. Загалом, це звична пам’ятка. Радянський режим попіклувався про те, аби чи не у кожному населеному пункті була радянська могила. Це мало би виховувати радянський патріотизм у місцевих мешканців. Тому на Ладомирському кладовищі є кілька могил червоноармійців з доволі помпезними пам’ятниками у стилі радянського монументалізму.




 

Але є й виняток. Могила невідомих вояків Червоної армії, що загинули при окупації міста СРСР у вересні 1939 р. А нам розповідали, що ніяких боїв не було, що «золотий вересень», що мешканці радо вітали «радянських братів-визволителів»…

Лодомирське кладовище

Лодомирське кладовище

«Здесь похороненны неизвестные Воины Советской Армии, павшие за освобождение гор. Владимир-Волынский. 1939 год» (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

На кладовищі є кілька могил з написами німецькою мовою — вочевидь, лютеранської громади, яка була у місті до кінця Другої світової війни доволі потужною.

Лодомирське кладовище

Могила дитини з написом німецькою. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Громадські, сакральні та меморіальні споруди:

Червона школа по вул. Драгоманова, зараз пустує.

Червона школа

Червона школа. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Микола Рокицький

Микола Рокицький (барельєф). (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Графіті випускників школи:






 

Приміщення школи Бейт Яков теж пустує. У місцевій пресі пишуть, що є план реконструкції.

Школа Бейт-Яков

Школа Бейт-Яков. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Новозбудований храм Віри, Надії, Любові та матері їх Софії:

Церква Віри, Надії, Любови та матері їх Софії

Церква Віри, Надії, Любови та матері їх Софії. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Єврейська лікарня, нині — різні адміністративні установи

 Громадська забудова

Колишня єврейська лікарня. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Музей, а колись — повітовий сеймик:

 Громадська забудова

Музей. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

 Громадська забудова

Музей. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Мури монастиря капуцинів (XVIII-XIX ст.). Костел Іоакима та Анни був частиною цього монастиря. За мурами нині зовсім не монастирська забудова.

Мури капуцинів

Мури капуцинів. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Костел

Костел. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Костел Іоакима та Анни. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Радянський меморіал на центральній площі міста. Колись на цьому місці були єврейські квартали. З самим пам’ятником не усе гаразд. На пам’ятнику — одні прізвища, а за даними ОБД Меморіал там поховані інші.

Меморіал на центральній площі. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Поруч — меморіал загиблим в АТО.

Меморіал загиблим в АТО. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Меморіальна табличка на автостанції, про яку майже ніхто не знає:

«На цьому місці 17 січня 1945 р. органами НКВС були страчені Дмитро Лижник, Анатолій Падош». (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Під час ремонту будівлі магазину виявили напис міжвоєнного часу. Тепер у місті є така атракція:

Фрагмент напису міжвоєнного часу. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Млин, а тепер — хлібозавод:

Колишній млин. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Тут жив Річинський. Хто це такий? Читайте у Вікіпедії.

Будинок, де проживав Арсен Річинський. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

У міжвоєнний час для чиновників будували ось такі будинки:

(Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Єврейська сільськогосподарська школа, тепер — аграрний коледж:

Аграрний коледж. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Будівля 1931 р.

Будівля 1931 р.

Будівля 1931 р. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Меморіал жертвам НКВС:

Меморіал. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Стара катедра — рештки найдавнішого християнського храму на Волині, а можливо, й в Україні. Територіально це уже не місто Володимир-Волинський, а село Федорівка Володимир-Волинського району. Проте, візуально межу між містом та селом ви не помітите. Між іншим, ця місцина — на високому березі річки Луга.

Стара катедра у Федорівці. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Домініканський монастир, про який уже є стаття у Вікіпедії. Там же висить дошка про «прославлених» радянських прикордонників.

Домініканський монастир. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

«В цьому будинку був штаб 90-го Володимир-Волинського прикордонного загону». (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Капличка, зведена до 900-річчя Хрещення Русі:

Каплиця і вказівник до інших пам’яток. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Меморіальна дошка Небесній Сотні:

«Герої не вмирають!». (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Колишній магістрат та міська дума. У переліках пам’яток значиться як приміщення, де у 1920 р. розташовувався місцевий більшовицький ревком (декомунізація до таких речей ще не дісталась). Тепер музична школа.

Колишній магістрат та міська дума. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Пам’ятка природи — дуб-велетень. На цьому місці комуністи хотіли зробити кладовище і здійснили кілька поховань. Але громада повстала. Кладовище перенесли на Лодомирське.

Дуб-велетень. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Цей будинок будувався як пошта, нині там якісь офіси. З вулиці виглядає гарно (хоч і спотворено рекламою), а з двору — ні.

(Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Колись — школа, нині — центр зайнятості, невдовзі мають перебудувати під Центр надання адміністративних послуг. Кажуть (пошепки), що в роки нацистської окупації тут було гестапо.

Центр зайнятості. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)

Забудова вулиці Князя Василька:




Кінотеатр ім. Т.Г. Шевченка. Чомусь значиться пам’яткою. Хоча це типова споруда за проектом архітектора Зінаїди Брод. Таких у колишньому СРСР було більше ста…

І ще одна єврейська школа — Талмуд-Тора.

Єврейська школа. (Фото: Володимирянин, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0)


by skalskyw at August 11, 2016 01:15 PM

August 01, 2016

Вікімедіа Україна

Чому Вікіпедія важлива для жінок у науці

2016 — рік науки у Вікіпедії. Його проголосила Wiki Education Foundation у США, і Вікімедіа Україна приєднується до цієї надзвичайно важливої ініціативи. До вашої уваги стаття про те, яким же чином Вікіпедія може допомогти молодим жінкам-науковцям, і що ви можете для цього зробити.

Департамент освіти США стверджує, що жінки отримують 57,4% дипломів бакалаврів. Жінки отримують 62,6% дипломів магістрів. Але у галузях STEM — наука, технологія, інженерія й математика — жінки отримують лише 31% ступенів і дипломів.

Цей розрив має незручне, добре відоме віддзеркалення у Вікіпедії. Близько 80-90% волонтерів, що пишуть Вікіпедію — чоловіки. Тому це, напевно, не збіг, що біографії жінок у Вікіпедії часто недосконалі або не існують взагалі.

Ми дотримуємося такої думки, що знання — це те, від чого стаються переломні моменти. Ми впевнені, що в те ж саме вірять молоді жінки у STEM. Розрив у наявності жіночих біографій у Вікіпедії відображає набридливі стереотипи про жінок у науці, але це також і безпрецедентна можливість кинути виклик цим стереотипам.

Для будь-кого, кому не байдуже переслідування жінок на посадах у STEM, це критично важливо. Засвоєні стереотипи серед жінок у галузях STEM мають безглузді, але часто неочевидні наслідки. Щоб розбити цю скляну скелю, треба допомагати молодим жінкам вириватися зі скляної коробки — рамок із привнесених зовні обмежень, що заважають вибору кар’єри.

Загроза стереотипів

В експерименті чоловіки й жінки отримали ідентичний математичний тест. Декому сказали, що жінки проходять тести гірше за чоловіків, іншим — ні. Жінки, яким сказали, що жінкам пройти тест складніше, показали гірший результат. Якщо ж жінкам говорили, що різниці немає, вони показували ідентичні результати.

Це — загроза стереотипів. Коли студенти відчувають, що можуть підтвердити негативний стереотип, вони більше тривожаться про свою успішність. Вони переймаються, що стануть ще одним прикладом того кліше.

Це може короткотерміново погіршити результати. А за умови тривалого впливу, такий підрив впевненості може призводити до відмови від кар’єри, яка не відповідає очікуванням щодо статі, раси чи класу. Різні дослідження отримували подібні результати для жінок знову і знову, і знову, і знову, і знову, і знову.

Наслідки просто розпачливі, і є одна особливо жорстока деталь. Чим більш пристрасно молода жінка бажає досягти успіху в галузі STEM, тим більш сприйнятливою вона буде до цих негативних стереотипів. Навіть жінки, які знають про свої добрі здібності з математики і вважають математику важливою, можуть відступити при зіткненні з твердженням, що, на думку, суспільства, вони не досягнуть успіху.

Ця гендерна установка з’являється змалечку. Вона може починатися з простих речей, на зразок прохання намалювати дівчинку з лялькою і хлопця з м’ячем. Маленькі дівчатка, що малюють стереотипні картинки про дівчат до проходження математичних тестів, показують гірший результат, ніж дівчатка, які малювали пейзажі.

І це стосується не лише математики. Дослідження показують вплив на здібності жінок щодо лідерства, інженерії, шахів. І це стосується не лише гендеру теж. Ефект так само спостерігається для, наприклад, чорношкірих чи латиноамериканців.

Коли молоді жінки піддаються впливу стереотипів, змінюється їхня манера говорити про свої мрії і плани. Як зазначив Клод Стіл, «Щоб загроза стереотипів суттєво зменшилась, жінкам достатньо перетнути коридор, перейшовши з математичного в клас англійської мови» (с. 618). Коли молоді жінки відмовляються від своїх мрій, галузі STEM втрачають неймовірний запас таланту.

Чому студенти мають писати про жінок у Вікіпедію?

YoSWordpresslogo170x153Отже, яке все це має відношення до Вікіпедії, що має ухил на чоловіків і в авторах, і вмісті? Опитування дають різні результати, але чоловіків серед редакторів Вікіпедії вірогідно понад 80%. Дослідження 2011 року показало диспропорцію на користь статей про чоловіків, а більш свіже дослідження — що жінка має зробити більше, ніж чоловік, щоб про неї написали статтю.

Ми бачимо можливість збільшити кількість науковиць у Вікіпедії і відкрити обговорення про стереотипи у галузях STEM.

Розглянемо як приклад практичну роботу з вірусології доктора Шеррі Сестон у коледжі Алверно, гуманітарному коледжі для жінок. Студенти дізнаються про вірусологію, а в процесі створюють 18 біографій жінок-вірусологів у Вікіпедії. Одночасно дізнаючись про традиційний шлях жінок у науці.

«[Студентки] були розгнівані і пригнічені, що можна вибрати так мало жінок», — говорить доктор Сестон. — «Тож у нас була велика дискусія про можливі причини, чому так стається, і що намагаються робити Національний фонд науки та інші організації, щоб вирішити проблему».

Рік науки у Вікіпедії має за мету покращення біографій жінок-науковців. Ми просимо викладачів у вищих навчальних закладах задавати студентам завдання писати такі біографії. Ми робимо це, бо збільшення кількості жінок у Вікіпедії — це важливо. Але ми також думаємо, що це допоможе зменшити вплив загрози стереотипів.

Чотири впливи

Ми впевнені, що завдання писати у Вікіпедію дає чотири можливості боротьби із загрозою стереотипів.

1) Дослідження розкритості теми жінок-науковців у Вікіпедії дає можливість обговорювати стереотипи. Науковиць бракує у найбільшому джерелі знань на планеті. Це шанс окреслити стереотипи і виявити занепокоєність жінок щодо успішності в науці.

2) Це можливість написати про рольові моделі. Це підтвердження на кожному кроці, що жінки не лише «можуть бути» науковцями — що вони є науковцями. Це свідомо суперечить недостатньому висвітленню в інших медіа.

3) Пишучи статті про жінок-науковиць, студенти бачать кар’єрні траєкторії. Вони стикаються — можливо, вперше — із необхідністю зважувати дослідницькі внески науковців у галузі.

4) Вони створюють статті у Вікіпедії, що доносять знання про жінок-науковців до інших людей.

Давайте поглянемо на це ближче.

1. Розмови про загрозу стереотипів зменшують неспокій.

Перш за все, розмови зі студентами про загрозу стереотипів зменшують її наслідки. Коли студенти розуміють, у чому полягає загроза стереотипів, вони знають, що не самі. Так можна виявити скляну коробку. Замість того, щоб переконувати себе «можливо, у мене нема до цього хисту», вони розуміють, і критикують, вплив соціального тиску на власні очікування і цілі. Є причина, чому вони не бачать жінок-науковців у ЗМІ. Це гарна нагода поговорити, чому. Це відкриває двері до дискусії про перешкоди, з якими стикаються жінки.

Доктор Сестон говорить, що це завдання розпочало змістовний діалог про виклики для жінок у науці. «Ми говорили про тенденцію жінок не захищати себе або применшувати власні здібності, що теж, мабуть, веде до того, що вони отримують менше визнання», — говорить вона.

2. Рольові моделі мають значення.

Ми часто асоціюємо рольові моделі із залученням жінок у науку, але вони можуть мати ширший вплив на жінок, які вже зацікавлені наукою. Жінки у вашому науковому класі потребують рольових моделей найбільше.

І все ж, згідно з даними Білого дому, чоловіки зображаються професіоналами STEM у фільмах уп’ятеро частіше, ніж жінки. Комп’ютерники й інженери зображені як чоловіки у 14,25 рази частіше, ніж жінки. На телебаченні не краще, там чоловіків більше, ніж жінок, у п’ять разів.

Можливість бачити вправних жінок в обраних ними професіях мінімізує відчуття відповідальності, яке виникає в жінки за протистояння стереотипу самотужки. Інакше цей доданий тягар збільшує неспокій за успіх і зменшує бажання участі. Одне дослідження показало, що прочитання лише одної розповіді про жінку з успішною пов’язаною кар’єрою підвищує результати тестів студенток-бакалаврів у цих сферах, навіть якщо цим жінкам говорили, що жінки зазвичай показують гірші результати на певному тесті.

Жоден студент не повинен відчувати тиск за те, що він/вона «представляє свою стать» чи расу: показувати їм, що вони не одні, може допомогти. Коли студента просять дослідити біографію жінки-науковця — або чорношкірого, латиноамериканця чи будь-якого іншого науковця, що не вкладається у «стереотипи STEM» — вони стикаються з історіями, що кидають виклик цим стереотипам. Коли студенти бачать людей, яких ідентифікують з ролями, які самі хочуть виконувати, з них спадає тягар необхідності самому протистояти стереотипам.

Це справедливо навіть для нейтральних рольових моделей. Тобто не кожна модель має бути «генієм». Має бути проста, на перший погляд, роль. Насправді, історії про геніїв можуть бути менш помічними прикладами, ніж звичайні кар’єрні шляхи.

Це теж було використано в курсі доктора Сестон. Студентки знаходили інтерв’ю з жінками, про яких писали, де вони говорили про виклики, з якими стикалися. Деякі мали відношення до статі, деякі ні. Головне — вони були пов’язувані з життям.

І в цьому фішка завдання писати у Вікіпедію. Коли жінки з’являються у ЗМІ, це зазвичай екстремальні випадки: у кращому випадку, Нобелівська лауреатка, в гіршому — ексцентрична парія. В обох випадках вони представляються як «інакші». Молоді жінки можуть помилково засвоювати враження, що жінки-науковці — винятки, аутсайдери чи генії. Натомість біографії у Вікіпедії — це історії, що не були розказані: історії жінок, які, як і дівчата у вашій групі, хотіли піти в науку, вивчали науку і досягли визнання як науковці. Вони визначні, без сумніву, і їм довелося подолати якісь бар’єри. Але основне те, що вони також колись були молодими студентками, як студентки у вашій групі.

3. Ви можете змоделювати кар’єрний шлях

"StFX Physical Sciences Lab" by StFX - StFX. Licensed under CC0 via Wikimedia Commons.

StFX Physical Sciences Lab”, фото StFX – StFX, вільноліцензоване під CC0, з Вікісховища.

Коли рольових моделей замало, студенти можуть не знати, як кар’єра в науці взагалі виглядає. Це те, що доктор Сестон називає прихованим плюсом завдання. Коли студент дивиться на науковців та їх внесок, вони починають розуміти траєкторію кар’єри науковця.

«Я хотіла, щоб студенти побачили кілька рольових моделей. Неочікуваним результатом стало те, наскільки важливим було для студентів розглянути будову шляху в науці».

Бачення цього шляху перед ними, зокрема через призму жінок-науковиць, підкреслює важливість дослідницьких навичок, які вони згадують, коли пишуть статтю. Як вирішити, яке джерело авторитетне з вірусології? Як говорити про різні стадії наукового дослідження, публікацій, лекцій?

«Спочатку ми мали розглянути структуру кар’єрного росту у навчальному закладі: посади (асистент, працівник, професор тощо) і публікації (перший, останній автор тощо), індекс Гірша, нагороди і почесті», — говорить Шеррі Сестон. — «Я не очікувала, що це буде такою великою частиною завдання, але щоб правильно оцінювати значущість осіб, студентки мали суворо оцінити їхню наукову кар’єру».

4. Жінки можуть (буквально) похитнути стереотипи.

By File:We_Can_Do_It!.jpg: J. Howard Miller, artist employed by Westinghouse, poster used by the War Production Co-ordinating Committeederivative work: Tom Morris - This file was derived from We Can Do It!.jpg: , Public Domain, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=18633189

We can edit!, модифіковано з We_Can_Do_It!; автор постера — J. Howard Miller, працівник Westinghouse, автор похідної роботи — Tom Morris

Розуміння того, звідки походять стереотипи, дає жінкам сили змінити їх. Опитування показало, що лише читання історій про успішних жінок може зменшити загрозу негативних стереотипів. Ми віримо, що написання статті може мати навіть більший вплив.

Завдання писати у Вікіпедію є можливістю розвинути відчуття впевненості в знаннях, ділячись цими знаннями з іншими. Студенти дізнаються, як створювати статті, і що вони здатні їх створювати. Це вимагає засвоєння, перевірки й обдумування матеріалу, який вони читають. У цьому є дуже сильний посил: визначення загрози стереотипів і подальша робота над тим, щоб їх змінити — у спосіб, який, і студенти це знають, матиме вплив на світ.

Студенти створюють більш різноманітну, більш доступну Вікіпедію, таку, що включає більше інформації для майбутніх поколінь молодих науковців. Семестр за семестром, ви отримаєте вплив не лише на студентів, яких навчаєте самі, але на незліченну кількість молодих жінок, які знаходять статті про жінок-науковиць за декілька кліків. Це може похитнути стереотипи науковців і змінити ширший простір для всіх.

Звісно, це не просто завдання для дівчат. На прохання назвати найкращого дослідника у їхній групі молоді чоловіки у групах STEM назвуть іншого молодого чоловіка у 19 разів частіше, ніж молоду жінку. Бачачи науковиць як рольові моделі, молоді чоловіки отримують уявлення про те, що жінки можуть процвітати у галузях науки так само, як і чоловіки.

Ви можете допомогти

Ми прагнемо збільшити кількість жінок-науковців у Вікіпедії. Ми шукаємо викладачів у вищих навчальних закладах. які вірять у важливість мотивації для молодих жінок обирати технічні професії, обирати кар’єри STEM.

Ми проводимо, абсолютно безкоштовно, тренінги для студентів, надаємо роздаткові матеріали і онлайн-підтримку, відповідаючи на запитання про Вікіпедію, які у студентів і студенток можуть виникнути під час написання статей. Решта програми — за вами. Не обов’язково ви маєте зосереджуватися на жінках у науці, але, як у курсі доктора Сестон, можете додати компонент Вікіпедії як мотивацію більше довідатися про рольові моделі і дослідити наукові кар’єри перед ними.

Ознайомтеся зі сторінкою Освітньої програми Вікіпедії і напишіть нам на wm-ua@wikimedia.org.


На основі “Why Wikipedia matters for women in science“, Eryk Salvaggio (текст використано з дозволу і на умовах вільної ліцензії CC-BY-SA)


by Vira Motorko at August 01, 2016 07:46 AM

July 28, 2016

Вікімедіа Україна

Вікіманія—2016 очима учасника

Наприкінці червня невеличке альпійське містечко Езіно-Ларіо, що на півночі Італії, заполонили учасники Вікіманії, що з’їхались з усіх куточків нашої планети. При чому парадоксально, – учасників Вікіманії було більше, ніж зареєстрованих місцевих жителів. Тому в такому форматі Вікіманія проходила вперше, на відміну від попередніх, які проводились у великих містах.

Wikimania Esino Lario logo rectangular 2

Логотип конференції

Хоча я раніше брав участь у багатьох національних та регіональних конференціях за кордоном, на Вікіманію я поїхав вперше. На жаль, не маю змоги порівняти з організацією Вікіманії проведеною у великих містах, проте з впевненістю можу сказати, що італійці чудово справилися з проведенням у такому «глухому» місці – для того щоб туди дістатися потрібно подолати декілька кілометрів складної серпантинної дороги. Організатори готувалися до цього заходу заздалегідь, тому довелося зробити багато для розвитку інфраструктури. Забігаючи трохи наперед, хотілося би висловити сподівання, що цей успішний італійський досвід може бути використаний і для розвитку українських сіл.

Основна частина конференції тривала три дні, проте ще були два передконференційні дні і два післяконференційні. У передконференційний день учасники мали чудову нагоду поєднати приємне з корисним – навчитися і подорожувати. Конференційні дні, складались із сесій, які одночасно проводились у шести залах, тому кожен міг обрати собі ті сесії, які більше до вподоби. Сесії проходили як у формі лекцій, так і у формі тренінгів.

Wikimanians climbing the San Defendente mountain 1

Вікіманійці піднімаються на гору San Defendente


Невід’ємною частиною конференційних днів, є організовані зустрічі. Безумовно, для багатьох українців важливою стала зустріч представників Центральної та Східної Європи (CEE), де більшість учасників один одного знають і плідно співпрацюють уже на протязі декількох років. За інтересом я відвідав також деякі інші регіонально-мовні зустрічі, та ініціював зустріч тюркомовних спільнот, так як давно редагую Вікіпедію різними мовами тюркської групи, зокрема кримськотатарською.

 

Content Translation training at Wikimania 2016

Тренінг з використання інструменту “Переклад вмісту”


Звичайно, у великій кількості людей під час заходу є як переваги, так і недоліки. На жаль не завжди вдається перетнутися з конкретними людьми, на відміну від регіональних конференції, де можна посидіти за одним столом та обговорити співпрацю. Проте з іншого боку, це чудова нагода зустрітися з багатьма представниками різних регіонів та започаткувати співпрацю.

Так, результатом такої співпраці став Алжирський тиждень в українській Вікіпедії, в організації якого беруть участь також алжирські Вікіпедисти, а в найближчому майбутньому заплановано провести заходи у співпраці з арабськомовними та тюркськими спільнотами, і, звичайно ж, продовжити плідну співпрацю у центрально-східноєвропейському регіоні.

CEE Group photo at Wikimania 2016 Esino Lario

Представники регіону Центральної та Східної Європи на Вікіманії. Фото Benjamin Mako, CC BY-SA 4.0

Не можу не відзначити, що одним із правил для учасників Вікіманії була підтримка дружньої атмосфери та недопущення дискримінації за будь-якими ознаками. Надзвичайно приємно було бачити коли люди із ворогуючих країн, де є велике несприйняття один одного на етнічному рівні, спілкувались разом у дружній атмосфері та допомагали один одному.

Talks on grass after the lunch

Неформальне спілкування між сесіями


І наостанок, трохи про поїздку. Зазвичай їду на конференції складними, але більш цікавими шляхами. Так було і цього разу, при поверненні додому вдалося відвідати декілька країн, зокрема побувати у містах Лугано, Мілан та Бухарест, поспілкуватися з українцями Румунії, що проживають у регіоні Мармарощина, а також відвідати сільський музей Мармарощини у місті Сигіт (Сіґету-Мармацієй), де зібрано експонати з повіту Марамуреш (Румунія), Закарпатської та Івано-Франківської області, та зазирнути на український курорт Солотвино.

Поїздка на Вікіманію дала можливість отримати цікаві знання і значно додала роботи на майбутні декілька місяців, але таку роботу робиш із задоволенням!

Враженнями та фото поділився Віктор Семенюк

Див. також:


by visem at July 28, 2016 12:35 PM

July 27, 2016

Вікімедіа Україна

Вікіекспедиція у рамках проекту “Рідні рослини для добробуту країни”

3 — 6 липня 2016 року відбулася вікіекспедиція, що охопила 4 об’єкти природно-заповідного фонду України та пролягла територією Київської, Чернігівської та Сумської областей. По поверненню, її організатор і виконавець додала до Вікіпедії нові фотоматеріали, які ілюструють красу української природи.

Експедиція стала частиною проекту Native Planting in Ukraine, спрямованого на сталий розвиток та збереження генофонду української флори. Крім того, автор проекту вважає важливим, щоб українські ентузіасти сталого (екологічного) хазяйнування, дизайну та садівництва мали доступ до відповідної інформації в україномовному контенті Вікіпедії.

Тому робиться переклад та буде створено україномовні сторінки у Вікіпедії за темами:

  1. Сталий дизайн
  2. Екологічний дизайн”
  3. “Екологія відновлення”

У складі експедиції були: організатор і виконавець Ангеліна Русанова, а також водій, та волонтер (запасний водій на випадок втоми першого через великі відстані). У короткому дописі блогу важко описати весь масштаб вражень, що їх я відчула під час експедиції. Фактично, це була рекогносцировочна поїздка, для визначення місць вже цільових та ґрунтовних візитів. Неочікуваним «побічним» наслідком експедиції стало знаходження цікавих територій для спортивних походів (aka зелений туризм) і зацікавлення цими маршрутами серед знайомих туристів-похідників, велотуристів та байдарочників. В перший день ми встигли застати світанок на кордоні Міжрічинського РЛП. Адже у контровому світлі рослини, а особливо злаки, проявляють усю свою магічну красу.


РЛП «Міжрічинський», світанок. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
РЛП «Міжрічинський», світанок. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
 Далі було відвідування яскравих за видовим складом, та неймовірно фактурних сухих та заплавних луків правого берега Десни. І потім — переїзд до наступної точки візиту, Мезинського НПП.

РЛП «Міжрічинський», вероніка, підмаренник. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
РЛП «Міжрічинський», вероніка, підмаренник. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0

РЛП «Міжрічинський», заплавні луки. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
РЛП «Міжрічинський», заплавні луки. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
Як звернула увагу моя часта супутниця по спортивних гірських походах, «ти їздила по рівнинах, але найбільше тебе вразили місця, які дуже нагадують гори». Це правда, адже як може не перехопити подих, коли споглядаєш неосяжну панораму долини Десни з вершини її правого берега?

 Мезинський НПП. Фото:NativePlanting, CC BY-SA 4.0
Мезинський НПП. Вид на долину з каскаду гір правого берега р. Десна.
Фото:NativePlanting, CC BY-SA 4.0
Вражають багатством фактури та красою рослинних угруповань також заплавні луки лівого берега Десни на території Мезинського НПП.

Мезинський НПП, заплавні луки. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
Мезинський НПП, заплавні луки. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
Маршрут експедиції пролягав через місто Кролевець, де росте Яблуня-колонія — унікальний об’єкт природно-заповідного фонду України; визначна ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення. Орієнтовний вік якої — понад 200 років.

Яблуня-колонія. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
Яблуня-колонія. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
Далі були різнотравні луки на відрогах Середньоруської височини на території Сеймського РЛП, де в автора рядків також перехопило подих від відчуття польоту.
 Фото: NativePlantingСеймський РЛП, біля села Спаське Кролевецького району,
відроги Середньоруської височини
До маршруту переїзду в наступну точку (Ічнянський НПП) було додано візит до міста Батурин — «міста, куди мусить приїхати кожний українець і повернутися звідти з усвідомленням видатного місця України в світовому устрої». І до Батуринської фортеці зокрема, де підтримується дух боротьби за волю та свободу України. Неочікуваною була знахідка розмаїття лугових трав на крутих схилах, прямо в межах міста, неподалік від Палацово-паркового ансамблю гетьмана Розумовського.

Прапор, Батуринська фортеця. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
Батуринська фортеця. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0

Різнотрав'я, Батурин. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
Різнотрав’я, Батурин. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
Напередодні Івана Купала, ліси Ічнянського парку зустріли нас містичним зникненням зв’язку усіх операторів. Тому не вдалося зв’язатися з людиною, що обіцяла показати найцікавіші для фотографування місця. Пошук «навмання» привів до дуже цікавих рослинних угруповань сінокосів на кислих ґрунтах. Стоянку було влаштовано на березі мальовничого озера з квітучим лататтям, по якому бігали веселі лиски. Найцікавішим було дізнатись від місцевих мешканців, що це озеро 2 роки було пересохлим.

Лиска, Fulica atra. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
Озеро біля села Дзюбівка, Ічнянський НПП. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0

Ічнянський НПП луки. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
Ічнянський НПП, на кислих ґрунтах. Фото: NativePlanting, CC BY-SA 4.0
Завдяки подорожі, усього за 4 дні вдалось побачити неймовірне різноманіття ландшафтів, природно-кліматичних умов та рослинних угруповань на досить невеликій частині території України. Ці місця є знахідкою не тільки для вчених-дослідників, але й для цінувальників дикої природи, для спортивних та екотуристів, ландшафтних дизайнерів.

Отримані фотоматеріали не тільки доповнили Вікісховище, але й є матеріалом для створення статей у Вікімандрах.

Звіт Вікіекспедиції «Рідні рослини для добробуту країни», а також повну галерею фото-матеріалів можна подивитись на сайті Вікімедіа Україна.


by nativeplanting at July 27, 2016 09:13 AM

July 26, 2016

Вікімедіа Україна

У Вікіпедії стартувала Вікі-Олімпіада—2016

В українській Вікіпедії організовано тематичний місячник, присвячений Олімпійським іграм — Вікі-Олімпіада—2016.

Безумовно, XXXI Літні Олімпійські ігри — це подія, що викликає значний інтерес в українському суспільстві. Однак розкриття олімпійської тематики в українській Вікіпедії залишає бажати кращого: мало є статей про олімпійських призерів минулого, статті про олімпійських чемпіонів часто є короткими заготовками з таблицею. Організатори місячника переконані, що олімпійська тематика в українській Вікіпедії повинна відповідати якомога ширшим запитам читачів.

Але хто створює статті для читачів у Вікіпедії? Такі ж читачі, як і інші, але хто не полінувався натиснути кнопку «Редагувати»:)

У Вікіпедії регулярно відбуваються різні тематичні тижні. Цей місячник — свого роду змагання, найактивніші учасники отримають сувеніри. Місячник розпочався за два тижні до Олімпіади у Ріо-де-Жанейро, щоб до її початку створити основні оглядові статті про цю спортивну подію. У залік ітимуть лише створені статті розміром понад 3,5 кілобайтів або доповнені на такий розмір; з бонусом за україномовні джерела.

У Вікіпедії створено координаційну сторінку місячника: Вікі-Олімпіада—2016.
На ній складено список статей до створення — це переважно статті про окремі види спорту на Ріо-2016 і статті про олімпіади попередніх років. Якщо Ви хочете створити статтю зі списків, натисніть на червоне посилання — відкриється поле вводу, де й треба написати статтю. Учасники місячника не прив’язані до списку і можуть писати ті статті, які бажають, зокрема про спорстменів і спортсменок.

Наразі восьмеро дописувачів Вікіпедії висловили бажання писати статті і почали роботу. Уже створено 99 статей про спортсменів, країни і види спорту на Олімпійських іграх різних років та інше. Приєднуйтеся!Змагання триватиме до 7 вересня.

Будь-які запитання залишайте у коментарях або на сторінці обговорення місячника у Вікіпедії.
лого Олімпіади у Ріо і лого Вікіпедії


by Vira Motorko at July 26, 2016 08:41 AM

July 25, 2016

Вікі любить Землю

У Кишиневі нагородили переможців національного конкурсу

24 липня у бібліотеці ім. Б. Хашдеу відбулася церемонія нагородження авторів кращих фотографій «Вікі любить Землю» в Молдові. Ця країна цьогоріч вперше долучилась до міжнародного конкурсу, а участь в організації брали вікімедійці з Молдови, України та Румунії, проведення підтримала «Вікімедіа Україна». Загалом на конкурс було завантажено 603 світлини від 26 учасників.

Варто зазначити, що список пам’яток природи Молдови є як в румунській, так і в українській Вікіпедії. Переможці фотоконкурсу висловили бажання, аби цей конкурс продовжував існувати, а також заявили про готовність до участі у конкурсі «Вікі любить пам’ятки», якщо такий буде організовано у Молдові.

Defileul Burlanesti Edinet panta dreapta

1-е місце: Бурленештська ущелина

O dimineață cu ceață de-asupra satului Socola

2-е місце. Геологічний розріз поблизу с. Сокола

Saharna, cascada noaptea

3-е місце: заповідник Сахарна

WLE Moldova 2016 award 14

Організатор конкурсу, користувач Gikü (праворуч) та переможці конкурсу

Своїх переможців вже також оголосили оргкомітети конкурсів у Cербії, Непалі, Автралії, Німеччині, Іспанії, Тунісі.

Всіх учасників українського конкурсу просимо ще трохи почекати. Нагадаємо, було завантажено більше 11 тисяч файлів. Журі оцінювало всі фото у кілька етапів, що вимагало часу, і зараз триває завершальний раунд. Десять кращих фото буде оголошено на початку серпня!

 

by h_anna at July 25, 2016 11:43 AM

July 20, 2016

Вікімедіа Україна

У Бельгії впроваджено свободу панорами

Бельгія більше не значиться у списку країн, де відсутня свобода панорами. 15 липня набув чинності закон, що дозволяє фото- та відеозйомки будівель та скульптур, які постійно знаходяться в громадському місці, та подальшу їх публікацію. При цьому авторські права не вважаються порушеними.

У Бельгії, на відміну від, наприклад, Нідерландів, Німеччини чи Великої Британії, донедавна не було свободи панорами. Це означає, що фотографії будівель та творів мистецтва у публічних місцях, чиї автори не померли 70 чи більше років тому, не можна було вільно публікувати, оскільки не сплив термін охорони авторського права.

16 червня більшістю голосів парламенту Бельгії було прийнято поправку до закону про авторське право, що тепер дозволяє ілюструвати статті у Вікіпедії такими фотографіями: наприклад, фото відомих Атоміуму та будинків авторства Віктора Орта. Окрім переваг для Вікіпедії, це дозволить вільно та в рамках закону створювати та поширювати фотографії будівель та міських скульптур.

Атоміум — національний бельгійський символ і визначна пам’ятка Брюсселя. Автор: Mcsdwarken, CC BY-SA 3.0

Не дивно, що для «Вікімедіа Бельгія» нове положення стало приводом для святкувань. «Мистецтво є важливим  елементом, що збагачує життя людей. Ми, бельгійці, скеровуємо публічні кошти на придбання та розміщення творів мистецтва у щоденному оточенні. Суть ідеї такого мистецтва у тому, що воно має бути частиною публічного простору, бути доступним та не бути забороненим до використання», — йдеться у прес-релізі організації.

15 липня поправка набула чинності, і це стало підставою для відновлення зображень у Вікісховищі, що раніше були вилучені. Майже 1500 зображень з Бельгії тепер можна додавати до статей у Вікіпедії.

Вокзал Льєж-Ґієман. Автор: By Benjah, CC BY-SA 3.0

Ця перемога не була швидкою. «Вікімедіа Бельгія» було засновано 2014 року і від початку діяльності члени організації поставили за мету домогтися законодавчих змін, що дозволятимуть поширювати більше знань онлайн. Адвокаційна компанія вікімедійців, що полягала, зокрема, у перемовинах з парламентарями та поширенні інформації і петицій у медіа, принесла свої плоди лише у другій половині 2015 року, коли кілька членів парламенту Бельгії зацікавились проблемою після її обговорення у Європарламенті. Неприйняття умови про можливість використання зображень з комерційною метою на європейському рівні, спонукало деяких бельгійських можновладців сприяти тому, аби норму було прийнято на національному рівні. 

Музей The MAS в Антверпені. Автор: Didier Demelin, CC BY-SA 3.0

Щиро вітаємо бельгійців! В Україні, натомість, свободи панорами досі немає, а з Вікісховища продовжують вилучати сотні фотографій будівель і скульптур, зроблених в Україні.

29 грудня 2014 року було зареєстровано законопроект, співавторами якого є народні депутати України Тарас Юрик та Тарас Кремінь, який узаконить свободу панорами в нашій державі. У ньому пропонується законодавчо врегулювати право вільно створювати та розповсюджувати зображення та відео творів образотворчого, ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, що знаходяться у громадських і публічно доступних місцях. Обов’язкова умова такого вільного використання – зазначення авторів твору архітектури чи мистецтва, що відтворюється. Законопроект був схвалений профільним Комітетом, однак так і не ставився на голосування у Верховній Раді. Варто брати приклад з передової європейської держави, чи не так?

Більше про законопроект на сайті Свобода панорами у вільній країні

by H_Anna at July 20, 2016 11:14 AM

July 16, 2016

Вікімедіа Україна

Міністр освіти Нідерландів теж пише у Вікіпедію

Клара Петерс «Натюрморт з сирами, мигдалем і кренделями»

Клара Петерс «Натюрморт з сирами, мигдалем і кренделями»

З 29 червня по 12 липня 2016 року у Вікіпедії пройшов [подвійний] тиждень написання статей про культурну спадщину. У рамках акції свою першу статтю створила і міністр освіти, культури й науки Нідерландів Єт Бюссемакер (Jet Bussemaker) про картину художниці Клари Петерс «Натюрморт з сирами, мигдалем і кренделями», це сталося якраз напередодні Європейської конференції з оцифрування культурного надбання в Амстердамі.

Прикметно, що перші версії статті вилучено, оскільки там містилось порушення авторських прав, однак за кілька годин стаття вже мала нинішній цілком пристойний вигляд.

Результатом цієї акції стали 228 статей, написані 13-ма мовами, ще 10 було відчутно поліпшено. Автори статей про Фландрію і Брюссель отримають сертифікати подяки за участь від фламандського міністра Свена Гаца (Sven Gatz) та міністра-президента Брюсселя Руді Верворта (Rudi Vervoort) відповідно. Чимало зі статей про архітектурні пам’ятки та картини створено українською мовою:

Королівська церква Святої Марії (Брюссель)

Королівська церква Святої Марії (Брюссель). Фото від Gvdmoort, вільно ліцензоване під CC BY-SA

Франсіско-Хосе де Гойя «Ходулі»

Франсіско-Хосе де Гойя «Ходулі»

Нагадуємо, що у квітні 2015 року до Міжнародного дня пам’яток і визначних місць свою статтю написав також В’ячеслав Кириленко, тоді міністр культури України.


by Vira Motorko at July 16, 2016 11:34 AM

July 13, 2016

Вікімедіа Україна

«Це повернеться сторицею»: NASA та MediaWiki об’єднуються у співпраці

Важливість вікі для команди стала очевидною, коли сталося непередбачуване: ліг сервер команди. Саме тоді група зрозуміла, яким фундаментальним у їхньому щоденному житті став цей вікіпроект, запущений трьома інженерами й підтримуваний багатьма іншими.

NASA EVA Team James Montalvo Daren Welsh 123A0350.jpg

Автор фото — Eva Cranford, CC-BY-SA-3.0.

Джеймс Монталво, Дарен Велш та Скотт Рей — інженери NASA, що працюють у Космічному центрі імені Ліндона Джонсона в Г’юстоні (штат Техас). Їхня команда працює над виходами в космос, що також відомі як «позакорабельна діяльність» (EVA), тобто те, що роблять астронавти чи космонавти поза космічним апаратом.

Робота команди вимагає збір та організацію розмаїття інформації та деталей, які можна зберігати в одному чи багатьох місцях онлайн чи офлайн. Ці деталі необхідні для місій команди EVA, й уважно переглядати кілька джерел інформації — велика витрата часу.

«У нас була справжня проблема з тим, як зібрати знання», розповідає Джеймс. «Матеріали були розкидані по файлообмінниках… і взагалі скрізь. Не було ніякого контролю версій, [тож] у нас була проблема “котра ж версія остання” або “ти працюєш над цим прямо зараз?”, інколи речі випадково вилучалися».

Попередні спроби впровадити у робочі потоки команди функціонал на зразок вікі з допомогою платного програмного забезпечення і веб-ресурсів виявилися «негнучкими» і не змогли дати тої функціональності, яка потрібна для гладкого перебігу роботи. Вони випадково наштовхнулися на MediaWiki, програмне забезпечення з відкритим кодом, на якому базується Вікіпедія, у пошуках того, як можна тримати все в одному розширюваному і налаштовуваному місці — тож трійця почала розробляти вікі для своєї команди.

Дарен уже давно підтримує MediaWiki як платформу. Наприкінці 2011 від переконав Джеймса «таємно» поставити вікі на веб-сервер і команда почала тихо наповнювати сторінки, роблячи своєрідний тест. Вони насторожено ставилися до афішування вікі в організації, боячись, що її можуть відхилити менеджери зі скептичним поглядом на фреймворк вікі.

«Це все дивні упередження, — пояснює Джеймс, — Насправді ми … називали нашу вікі “EVA бібліотекою”, а не “EVA вікі” У нашому середовищі було таке упередження до слова “вікі”, що ми просто не хотіли її так називати. Я не знаю, чому це так, але воно точно є».

«Навіть сьогодні нам кажуть, що її треба захистити, щоб люди її не вандалили, — додає він. — А ми такі: серйозно, хто збирається її вандалити? Вона не відкрита в інтернеті. Усі тут є оплачуваними працівниками NASA, вони пройшли певну попередню перевірку… Напевно ж вони не божевільні».

Невдовзі Дарен виявив, що із додаванням більшої кількості інформації дані стало легше швидко знаходити, цей «підпільний партизанський проект» прижився.

«Був період у кінці 2012 року, коли нас підтримало керівництво, і майже за одну ніч все змінилося з “ми не знаємо, чи будемо це робити” на “ми всі переходимо на вікі”, — розповідає Дарен. — Котрийсь із моментів став переломним».

Джеймс пояснює, що таких «переломних моментів» було насправді два. Перший стався, коли команда досягла «критичної маси контенту» у внутрішній вікі, і колеги усвідомили, що вона дозволяє більш ефективний доступ до інформації.

«Якщо першим переломним моментом був перехід від неофіційності до визнаності, то другим — перехід від визнаності до утвердження головним ресурсом збору знань для EVA», — каже він. — «Слово “вікі” стали використовувати багато разів на кожній зустрічі. Люди завжди обговорювали, як цей контент додано у вікі або що ще треба додати».

Важливість вікі для команди EVA стала очевидною, коли одного дня сталося непередбачуване: ліг сервер команди. Саме тоді, за словами Джеймса, група зрозуміла, яким фундаментальним у їхньому щоденному житті став цей вікіпроект, запущений трьома інженерами й підтримуваний багатьма іншими.

Більше того, крім вікі команди EVA зараз існує понад десяток вікі для інших команд. Багато з них встановлювали Джеймс, Дарен і Скотт. Загалом, вони виявили, що досягнення «критичної маси» початкового матеріалу — із наявних документів чи веб-сторінок, що містять велику кількість інформації, — необхідна умова, щоб команда справді стала відданою проекту. Вони також багато пояснювали більш кропіткі аспекти MediaWiki, як-то «вікітекст» і синтаксис шаблонів. «Це вже стало буденністю для всіх» — додає Дарен.

На початку розвитку вікі команди EVA Джеймс і Дарен створили розширення, яке дозволяє зберігати записи із засідань і автоматично пов’язувати їх з відповідними статтям, що робить простішим пошук інформації про підготовку поточного проекту. Інший інструмент зафарбовує сторінки залежно від того, скільки колег за ними спостерігають, це допомагає виміряти необхідність інформації, поданої на кожній сторінці.

У 2014 та 2015 роках Джеймс і Дарен відвідали дві невеликі конференції, присвячені семантичній MediaWiki, у Сент-Луїсі (штат Міссурі) та Відні (Австрія), щоб розібратися, як краще використовувати програмне забезпечення, в яке вони втягнули інших. Вони також були на MediaWiki хакатоні 2015 у Ліоні (Франція), який для обох став їх першим хакатоном.

«Я очікував, що буду весь час сидіти носом в комп’ютері і відчайдушно працювати на програмним забезпеченням, — каже Джеймс. — В результаті вийшло непогане поєднання цього і зустрічі з людьми, а ще я просто дізнавався більше про те, над чим усі працюють».

Будучи у Ліоні, Дарен і Джеймс спілкувалися з розробниками щодо офлайн-синхронізації даних, що зберігаються у їхній вікі, для потенційного використання наМіжнародній космічній станції. Зараз Дарен пояснює, що зв’язок із їхньою вікі у центрі Ліндона Джонсона буде надто повільним і неоднорідним, щоб мати якусь користь.

«На хакатоні одну з презентації давали Бібліотеки без кордонів, розповідаючи про те, як вони беруть кейс з кількома комп’ютерами і серверним обладнанням у дуже віддалене поселення і фактично дають людям можливість робити відео і користуватися Вікіпедією, — продовжує Дарен. — Певною мірою було приємно бачити, що ми не єдині, хто думає про офлайн-синхронізацію».

«Також було трохи принизливо, що ось ми думали про використання цього на космічній станції для астронавтів, але насправді он скільки інших людей, які реально потребують цього більше, ніж ми» — додає він.

* * *

Розробка MediaWiki, яку використовує команда EVA в NASA, зазначає Джеймс, дуже нагадує Вікіпедію. Він говорить, що робота з веб-сайтами MediaWiki у виробничих обставинах може допомогти людям більше сприймати Вікіпедію як інструмент співпраці.

«Я думаю, це, напевно, одне з найбільших місць, де використання на підприємствах може давати свого роду віддачу. Ми просто вчимо більше людей. Прямо зараз вони думають: “Я не редагую Вікіпедію, мені немає чого сказати, я не знаю, як нею користуватися…”».

«Якщо у них виробиться звичка “ох, тут опечатка, я хочу її виправити”, коли вони заходять у Вікіпедію і бачать щось граматично неправильне абощо… Тоді вони підуть далі і зроблять ці зміни».

Звичайно, команда EVA у NASA займається іще багато чим, крім побудови вікі. Для відтворення виходів у космос, інженери виконують тести у лабораторії нейтральної плавучості, що Джеймс називає «наразі найкращою частиною нашої роботи». Підготовка до цих тестів, одначе, вимагає зусиль. «Найгірше в запуску тесту … це залізти в костюм. Друге найгірше, що стосується костюма — вилізти з нього наприкінці дня».

«Це якось трохи дивно», — каже Дарен, — «бути в такому стані, щоб ще й хотіти впроваджувати вікі. Ми питаємо себе, слухай, ми ж уже займаємося веселою, вартісною, крутою роботою, і ось ми ще й намагаємося робити щось абсолютно інше, встановлюючи вікі».

«Але ми просто хочемо робити свою роботу краще, а використання вікі … Воно завжди повертається сторицею. Завдяки цьому нам легше робити свою роботу, ми стаємо більше ефективні».

Джерело: «“It pays itself back in dividends”: NASA and MediaWiki, a natural pairing», Джої Сазерленд та Віктор Ґріґас, блог Вікімедіа


by Vira Motorko at July 13, 2016 12:34 PM

July 12, 2016

Вікі любить пам'ятки

Журнал «Пам’ятки України» — у відкритому доступі!

«Вікімедіа Україна» представляє електронну версію лютневого номеру науково-популярного видання Національного газетно-журнального видавництва, виданого в рамках проекту «Вікі любить пам’ятки». 
 

 З 2012 року «Вікімедіа Україна» організовуєPU2016 2 національний етап міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», метою якого є отримати вільні світлини для ілюстрування статей Вікіпедії. За чотири роки конкурсу було завантажено майже 155 тисяч світлин близько 25 тисяч пам’яток із території України. Україна двічі посідала перше місце в рейтингу країн за кількістю завантажених на Вікісховище світлин. У 2014 році фото Святогірської лаври Костянтина Брижниченка (Краматорськ) було визнано найкращим серед 321 тисячі робіт із усього світу. У результаті роботи організаційних комітетів конкурсу було створено найповніший на сьогодні загальнодоступний список пам’яток історії, культури, архітектури та археології України.

Конкурс мотивував учасників сфотографувати безліч маловідомих, а також таких, що були втрачені незабаром після фіксації, пам’яток. Деякі учасники не тільки займаються фотографуванням, а й досліджують історію пам’яток, займаються пам’яткоохоронною діяльністю і мали можливість розказати про свої розвідки та відкриття на блозі конкурсу, у статтях Вікіпедії, на церемоніях нагородження переможців тощо.

Окрім цього, результати конкурсу були представлені на фотовиставках та у фотоальбомах. Цього року, який для української частини «Вікі любить пам’ятки» буде ювілейним, п’ятим, про роботу, яку виконували волонтери, організатори, учасники, було вирішено розповісти ще й на сторінках науково-популярного, ілюстрованого видання —  «Пам’ятки України», що виходить із 1989 року.

У номері вийшли статті Миколи Козленка про конкурс «Вікі любить пам’ятки», Олекси Гайворонського про східний стиль в пам’ятках Золотої Орди та Кримського ханату в Автономній Республіці Крим, Руслани Маньковської про дерев’яне зодчество України, Івана Бикова про сакральну дерев’яну архітектуру Київщини, дві статті Дениса Вітченка про Покровську церкву в селі Плішивець на Полтавщині та про Український модерн Євгена Сердюка, Сергія Криниці та Катерини Красницької про панські палаці Черкащини, Євгена Букета про проект Вікіекспедиції та стаття Юрія Булки та Миколи Козленка про свободу панорами. Більшість ілюстрацій номеру — фотографії, що були завантажені на конкурс у різні роки.

зміст_ПУ

Протягом березня—травня номер було презентовано у Києві,  Харкові, Одесі, Львові, Черкасах та Вінниці. Ще раз дякуємо учасниками та співорганізаторам!

«Пам’ятки України» (№2, 2016) PDF-версія 

Представники бібліотек та освітніх закладів можуть звертатися щодо отримання друкованої версії номеру на wlm-ua@wikimedia.org

by Anntinomy at July 12, 2016 12:22 PM

Вікімедіа Україна

Журнал «Пам’ятки України» — у відкритому доступі!

«Вікімедіа Україна» рада представити електронну версію лютневого номеру науково-популярного видання Національного газетно-журнального видавництва, виданого в рамках проекту «Вікі любить пам’ятки». 
 

 З 2012 року «Вікімедіа Україна» організовуєPU2016 2 національний етап міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», метою якого є отримати вільні світлини для ілюстрування статей Вікіпедії. За чотири роки конкурсу було завантажено майже 155 тисяч світлин близько 25 тисяч пам’яток із території України. Україна двічі посідала перше місце в рейтингу країн за кількістю завантажених на Вікісховище світлин. У 2014 році фото Святогірської лаври Костянтина Брижниченка (Краматорськ) було визнано найкращим серед 321 тисячі робіт із усього світу. У результаті роботи організаційних комітетів конкурсу було створено найповніший на сьогодні загальнодоступний список пам’яток історії, культури, архітектури та археології України.

Конкурс мотивував учасників сфотографувати безліч маловідомих, а також таких, що були втрачені незабаром після фіксації, пам’яток. Деякі учасники не тільки займаються фотографуванням, а й досліджують історію пам’яток, займаються пам’яткоохоронною діяльністю і мали можливість розказати про свої розвідки та відкриття на блозі конкурсу, у статтях Вікіпедії, на церемоніях нагородження переможців тощо.

Окрім цього, результати конкурсу були представлені на фотовиставках та у фотоальбомах. Цього року, який для української частини «Вікі любить пам’ятки» буде ювілейним, п’ятим, було вирішено розповісти про ту титанічну роботу, яку виконували протягом цього часу волонтери, організатори, учасники, ще й на сторінках науково-популярного, ілюстрованого видання —  «Пам’ятки України», що виходить із 1989 року.

Номер вийшов різноплановим, адже автори писали про те, що їм особливо цікаво, про проекти та історії, якими вони особисто дуже переймаються. У ньому вийшли статті Миколи Козленка про конкурс «Вікі любить пам’ятки», Олекси Гайворонського про східний стиль в пам’ятках Золотої Орди та Кримського ханату в Автономній Республіці Крим, Руслани Маньковської про дерев’яне зодчество України, Івана Бикова про сакральну дерев’яну архітектуру Київщини, дві статті Дениса Вітченка про Покровську церкву в селі Плішивець на Полтавщині та про Український модерн Євгена Сердюка, Сергія Криниці та Катерини Красницької про панські палаці Черкащини, Євгена Букета про проект Вікіекспедиції та стаття Юрія Булки та Миколи Козленка про свободу панорами. Більшість ілюстрацій номеру — фотографії, що були завантажені на конкурс у різні роки.

Протягом березня—травня номер було презентовано у Києві, Львові, Харкові, Черкасах, Одесі та Вінниці. Ще раз дякуємо учасниками та співорганізаторам!

«Пам’ятки України» (№2, 2016) PDF-версія 

Представники бібліотек та освітніх закладів можуть звертатися щодо отримання друкованої версії номеру на wlm-ua@wikimedia.org


by H_Anna at July 12, 2016 12:01 PM

July 11, 2016

Вікімедіа Україна

Результати Europeana Art History Challenge у Вікіпедії

У Вікіпедіях різними мовами пройшов великий музейний конкурс з акцентом на Вікіданих.

File:Europeana Art History Challenge.webm

У Вікісховищі доступне відео про результати і переможців Art History Challenge.

Упродовж шести тижнів у Вікіпедії та Вікіданих тривав конкурс Art History Challenge. Розпочавшись під назвою Europeana 280, ця кампанія мала на меті розповісти людям про спільний художній спадок країн Європи, заохотивши до написання статей у Вікіпедії про найбільш важливі твори. Кожну з 28 країн-членів ЄС було запрошено номінувати 10 творів мистецтва, що зберігаються в країні і які є важливими для європейського мистецького руху, на створення про них статей. У результаті долучилися не лише країни ЄС, а й Норвегія, а статті було написано й мовами інших країн також.

На початку змагання було визначено 472 статті, що вже існували у Вікіпедіях 39-ма мовами (у середньому 12 статей кожною мовою). На перше липня, по закінченню змагання, статей уже понад 1300 — у середньому 34 кожною мовою. Таким чином, це найбільше музейно-вікіпедійне змагання, перший конкус з акцентом на Вікіданих та друга за величиною перекладацька подія після конкурсу статей CEE Spring.

Але найважливіший результат конкурсу — волонтери-учасники з усієї Європи дізналися більше про історію мистецтва країн одне одного і допомогли донести цю інформацію до ширшої громадськості.

Оскільки статті про твори мистецтва прив’язано до репозиторію Вікіданих, тепер є можливість робити статистичні запити — і візуалізувати колекції — новими способами. Наприклад, наносити їх на інтерактивну часову лінію.

Screenshot by Liam Wyatt, Europeana.

Знімок екрана, Liam Wyatt, Europeana.

Більше того, можна робити запити щодо фактів, які навіть не включені в оригінальні метадані — завдяки інстументу «доданого значення», що було б неможливо без зв’язаних відкритих даних. Наприклад, ось інтерактивна мапа, що показує місця народження митців, що створили дані твори.

Screenshot by Liam Wyatt, Europeana.

Знімок екрану, Liam Wyatt, Europeana.

(Дякуємо Antoine Courtin з Франції за створення цих візуалізацій з використанням Wikidata Query Service)

Переможцем змагання став користувач Спасимир із Семтемврі (Болгарія). Він додав величезну кількість матеріалів — написав 58 нових статей і ще 31 переклав у болгарській Вікіпедії! Останні три роки Спасимир працює над оцифрованими колекціями фотографій у Державному архіві Болгарії. Тому його улюбленим твором стала акварель зі збірки ботанічних ілюстрацій 18 століття, Choix des plus belles fleurs, що була включена до списку творів від Ліхтенштейну (див. також на сайті Europeana).

Drawing by Pierre-Joseph Redouté, public domain/CC0.

Малюнок П’єра-Жозефа Редуте, суспільне надбання.

Другим у цьому змаганні став Бенгт Убергер (користувач Boberger) зі Стокгольма (Швеція), він написав у шведській Вікіпедії десятки статей, і також додавав описи у Вікіданих шведською, фінською, німецькою, італійською, норвезькою, португальською, латвійською, данською та польською мовами! Це допомагає покращити пошук цих творів і Europeana сподівається використати ці переклади у результатах власного пошуковика. Оскільки найбільше Бенгту подобається писати шведською, він виокремлює картину Паули Модерзон-Бекер 1906 року із вибірки Німеччини: Автопортрет на шосту річницю шлюбу (див. також на сайті Europeana).

Painting by Paula Modersohn-Becker, public domain/CC0.

Картина Паули Модерзон-Бекер, суспільне надбання.

На третьому місці — Маріса (користувачка MarisaLR) з Барселони (Іспанія). Її метод — використовувати новий інструмент перекладу вмісту для створення статей в астурійській, каталонській та іспанській Вікіпедіях. Звичайно, деякими мовами з’явилося більше статей, ніж іншими. Не дивно, що найбільше їх було створено в англомовній Вікіпедії, але завдяки роботі Спасимира і Маріси, болгарська та астурійська Вікіпедії займають 2 і 3 місця відповідно. Нещодавно роботу Маріси над покращенням якості матеріалів про Європейський Союз відзначила спільнота каталоської Вікіпедії. Її улюбленим твором, про який написала статтю, стало Місто Августа Стріндберга (1903) у підбірці від Швеції (див. також на сайті Europeana).

Painting by August Strindberg, public domain/CC0.

Картина Августа Стріндберга, суспільне надбання.

Особливої згадки заслуговує четвертий призер, Ніколас Віньєрон (користувач VIGNERON) з Ренна (Франція), про якого був допис у блозі Вікімедіа, він розпочав роботу від початку змагання, додаючи описи картин у Вікіданих бретонською мовою.

Окрім загальних і національних призів від Europeana, Вікімедіа Швеція разом зі Шведською національною галереєю та Вікімедіа Норвегія разом з Норвезькою національною галереєю надали заохочувальні призи. Їх отримали Джейн Дарнелл (користувачка Jane023) з Нідерландів, що написала найкращу статтю про картину жінки-художниці (Хрещення у церкві Танума, Гаррієт Баккер, 1892) із підбірки Норвегії, та Рітта Аустере з Фінляндії, яка додала 400 тверджень у Вікідані, ставши таким чином найактивнішою новозареєстрованою волонтеркою руху Вікімедіа.

Painting by Harriet Backer, public domain/CC0.

Картина Гаррієт Баккер, суспільне надбання.

Також важливо, що у змаганні взяли участь волонтери з-поза країн, безпосередньо залучених до Europeana 280. Наприклад, Арміне Агаян з Вірменії та Андрій Курбико з України написали чимало статей про твори мистецтва у вірменській та українській Вікіпедії. А до наслідків Art History Challenge належить і те, що TED Speakers Challenge використовує чимало інструментів, розроблених для слідкування й оцінки Art History Challenge.

Джерело: “Europeana Art History Challenge finishes“, Liam Wyatt/Wittylama, Europeana, у блозі Вікімедіа


Europeana.eu — некомерційний інтернет-портал культурного надбання Європи, де розміщуються оцифровані матеріали із понад 3 тисяч музейних, архівних установ, серед яких Рейксмузей, Британська бібліотека і Лувр.
Nota bene: Скановані копії картин, що перебувають у суспільному надбанні, не є самостійними творами.


by Vira Motorko at July 11, 2016 08:00 AM

July 06, 2016

Вікімедіа Україна

Вікіекспедиція Дністровським каньйоном

3 — 5 червня 2016 року відбулась вікіекспедиція до Дністровського каньйону. По поверненню її учасники збагатили Вікіпедію новими статтям та унікальними фото- та відеоматеріалами.

У складі експедиції були три ентомологи: Марина Калюжна, Ганна Нужна, Катерина Мартинова та фотограф і оператор безпілотного літального апарату — Євгеній Кобзєв.

Дорога з Києва до кінцевої точки маршруту — НПП «Дністровський каньйон» — розтяглася на довгі 9 годин, проте була насичена чудовими краєвидами, історичними пам’ятками та добрим часом, проведеним у компанії близьких друзів та колег. Під час перебування у самому каньйоні ентомологи брали часть у з’їзді Х Львівської ентомологічної школи: робили наукові доповіді та слухали колег, спілкувались, обмінювались досвідом та вивчали місцеву фауну та флору.

В урочищі «Червоне», де проходила ентомологічна школа, були відзняті місцеві пам’ятки — руїни Червоногородського замку та домініканського костелу Вознесіння Діви Марії.

Червоногородський замок, загальний вигляд. Фото: GeneMrRoboto, CC BY-SA 4.0

Червоногородський замок, загальний вигляд. Фото: GeneMrRoboto, CC BY-SA 4.0

Завдяки екскурсії Дністровським каньйоном, що відбулась протягом цілого дня 4 червня та охопила біля 10 кілометрів маршруту, учасникам вікіекспедиції вдалось побачити неймовірну красу місцевої природи, а також зустріти багатьох цікавих тварин.

Обстеження водойми у пошуках комах та інших тварин. Фото: Marinka kma, CC BY-SA 4.0

Обстеження водойми у пошуках комах та інших тварин. Фото: Marinka kma, CC BY-SA 4.0

Дані, що були зібрані під час експедиції, стали основою для ентомологічних статей у Вікіпедії. Так, наприклад, до української Вікіпедії вперше додано відомості про ос-блискіток — родини металево забарвлених Chrysididae та декількох видів цієї родини (Chrysis fulgida, Chrysis zetterstedti, Chrysis pulchella, Stilbum cyanurum, Parnopes grandior, Hedychrum nobile), створено сторінки про їздців родини Ichneumonidae та підродин Anomalоninae (Ichneumonidae) та Aphidiinae (Braconidae). До Вікісховища також завантажено низку високоякісних фотографій комах та коректний опис.

Оса-блискітка харчується на квітах букашника. Фото: Мартинова Катерина, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Оса-блискітка харчується на квітах букашника. Фото: Мартинова Катерина, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0

Впродовж дороги додому учасники експедиції відвідали ряд історичних пам’яток: костел св. Станіслава та Стару ратушу в м. Чортків, Церкву Покрову Пресвятої Богородиці у с. Сутківці, Меджибізький замок у м. Меджибіж, Домініканський костел Успіння у м. Летичів та деякі інші.

Покровська церква (Сутківці), фото з БПЛА. Фото: GeneMrRoboto, CC BY-SA 4.0

Покровська церква (Сутківці), фото з БПЛА. Фото: GeneMrRoboto, CC BY-SA 4.0

Фото- та відеозйомка за допомогою безпілотного літального апарату надала можливість отримати панорамні огляди пам’яток та відзняти захоплюючі відео, що були завантажені до Вікісховища:

Круговий огляд руїн Червоногородського замку. Фото: GeneMrRoboto, CC BY-SA 4.0

Завдяки таким подорожам кожен може відчути наскільки красивою та різноманітною є Україна, скільки неймовірних місць можна побачити мандруючи нею навіть протягом кількох днів. Для професійного вченого такі експедиції — це не лише можливість отримати нові дані щодо групи тварин чи рослин, яку вони вивчають, це також нагода побачити зміну природно-кліматичних умов та ландшафтів у межах України.

Отримані під час Вікіекспедиції фото- та відеоматеріали вже стали основою для написання енциклопедичних статей, проте велика частина з них ще буде внесена до Вікіпедії, адже наукова обробка даних потребує часу та кропіткої праці дослідників. В цілому, вікіекспедиція до Дністровського каньону показала свою високу ефективність та надихнула всіх учасників на нові мандри та наукові здобутки.

З повним звітом Вікіекспедиції Дністровським каньйоном можна ознайомитись на сайті Вікімедіа Україна.


by marynakaliuzhna at July 06, 2016 08:59 AM

July 04, 2016

Вікімедіа Україна

Автори найкращих статей конкурсу з фізики й астрономії у Вікіпедії отримали призи

лого ВікіпедіїВ українській Вікіпедії вперше провели конкурс статей з теоретичної фізики й астрономії під назвою WikiPhysContest-2016. 2 липня у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка було нагороджено переможців конкурсу.

WikiPhysContest спрямований на створення нових та покращення наявних статей на тему фізики та астрономії у Вікіпедії, залучення нових редакторів, а також поширення вікіпедійного руху серед українських та україномовних науковців. Крім цього, 2016 оголошено роком науки у Вікіпедії з метою покращити комунікацію між наукою та громадськістю.

Завдяки конкурсу у Вікіпедії було створено та покращено 90 статей на різноманітні теми, 7 з них мають розмір понад 100 кБ, що відповідає 15 сторінкам А4 шрифтом 12-го кеглю. Участь у конкурсі взяли 42 автори, і хоча для перемоги достатньо було написати одну статтю, багато з них написали більше однієї, наприклад, користувачка з ніком Sthelen.aqua створила чи покращила 17 статей. Члени журі конкурсу є чинними науковцями в галузі астрономії та фізики. Зокрема, серед членів журі — науковці з ІЯД, DESY, ІФКС, фізичного факультету КНУ, ІТФ, Центру дослідження важких іонів імені Гельмгольца, Принстонського університету, Niels Bohr Institute. Журі оцінювало відповідність статей правилам Вікіпедії: повноту, перевірність, актуальність, ілюстрованість тощо. Директор обсерваторії ЛНУ і член журі WikiPhysContest’у Богдан Степанович Новосядлий зауважив, що працювати над статтями разом з учасниками назвичайно цікаво, адже у процесі оцінювання члени журі постійно спілкувалися з авторами статей.

На церемонії було нагороджено по чотири переможці окремо у категоріях з фізики й астрономії. Найкращі статті конкурсу: «Спонтанне порушення симетрії», «Аномалія (фізика)», «Слабка локалізація», «Дозиметрія», група статей «Virgo (інтерферометр)» + «Гравітаційно-хвильова астрономія» + «Орбітальне зближення екстремального масового співвідношення», «Атмосфера Юпітера», «Формування та еволюція Сонячної системи» та «Kepler-452b». Переможці отримали призи, які вибрали собі самі — ноутбук, монітор, іншу техніку.

Нам дуже приємно, що ідея WikiPhysContest’у досягла тих, кого мала: програміст пригадав пору свого аспіранства, щоб узяти участь, викладачка заагітувала своїх студентів, у яких викладає, дозиметристка написала статтю про дозиметрію — все, як воно і має бути у житті ідеальної енциклопедії. Головне не зупинятися, і продовжувати, продовжувати писати статті!

 

Василь Васюта, автор найкращої статті в категорії теоретична фізика — «Спонтанне порушення симетрії»

Користувач Вікіпедії Jarozwj,

Користувач Вікіпедії Jarozwj, автор найкращої статті у категорії астрономія — «Атмосфера Юпітера»

Користувачка Вікіпедії Nallikaea

Користувачка Вікіпедії Nallikaea, авторка статті «Дозиметрія»

Більше фотографій — у Вікісховищі.


by Vira Motorko at July 04, 2016 12:14 PM

July 03, 2016

Вікімедіа Україна

Вікіекспедиція місцями пам’яті Івана Миколайчука

Проект «Вікіекспедиції» триває постійно: ви можете подати заявку на фінансування невеликої мандрівки, за умови, що добуті матеріали опиняться у Вікіпедії та Вікісховищі. До вашої уваги звіт зі ще однієї Вікіекспедиції.

Багатьма видатними постатями славиться Буковина. Мало не найвідомішим сином свого краю є Іван Миколайчук, видатний актор, режисер і сценарист — серце українського поетичного кіно. Цього року Іванові мало б виповнитися 75 років. З цієї нагоди у його рідному селі та по усій Буковині 15 червня та впродовж наступного тижня проходили заходи зі святкування та вшанування пам’яті великого актора. То ж в рамках Вікіекспедиції двома шанувальниками творчості Миколайчука з Харкова було вирішено відвідати усі ці події.
Церква у Чорториї 05.jpg  Миколайчук - Фест 79.jpg
Програма вшанування пам’яті актора цього року дуже широка: Нацбанком видано ювілейні 2 гривні з зображенням Миколайчука, а також надруковані марка і конверт. Урочисте погашення відбулося одразу у трьох місцях: Києві, Чернівцях та Чорториї (рідному селі Івана), на яких були присутні актори та режисери, відомі співпрацею з Миколайчуком, співаки та політичні діячі, як-то Міністр культури України та голови Чернівецьких облради, облдержадміністрації, міста тощо. Окрім того, Чортория відома щорічним фестивалем «На гостини до Івана», який проводиться в день народження актора. А цього року ще й започатковано фестиваль кіно і пісні, який  називається «Миколайчук-Фест».

Усі ці заходи були відвідані в рамках Вікіекспедиції. Велика відстань між місцями прведення урочистих заходів не завадила нам побувати у Чернівцях на урочистому погашенні ювілейної марки, у Чорториї на фестивалях «На гостини до Івана» та «Іванова Переберія», у Вижниці та Розтоках (де знімався фільм Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою») на фестивалі «Миколачук-Фест», та завітати до Чернівецького обласного краєзнавчого музею, де демонструвалась спеціальна експозиція, присвячена Іванові. Повертаючись додому, члени Вікіекспедиції встигли відвідати Байкове кладовище у Києві та покласти квіти на могилу Миколайчука. Протягом вікіекспедиції було побачено та відзнято на фото та відео усі вищеназвані події, а також історичні і архітектурні пам’ятки Чорториї, Вижниці та Розток, таких як, наприклад, старовинне єврейське кладовище у Вижниці.


Зібраний фото- та відеоматеріал став основою для створення нових статей у Вікіпедії та значно доповнив вже наявні сторінки, в першу чергу, присвячені діячам культури, які брали участь у вищевказаних заходах. Детальніше про результати вікіекспедиції можна дізнатися на сторінці звіту.

Миколайчук-Фест їде у Розтоки 20.jpg Урочистості у Чернівцях з нагоди 75-річчя Івана Миколайчука 90.jpg
Але найбільшим результатом цієї подорожі стало осмислення та новий погляд на ту колосальну спадщину, яка дісталася українцям та усьому світу від Івана Миколайчука, та відкриття нами, слобожанами, крізь призму його постаті чудового та мальовничого краю — Буковини, яка окрім багатого історичного минулого, ми сподіваємось, відкриє у майбутньому увесь свій туристичний та рекреаційний потенціал.

Миколайчук - Фест 36.jpg

Автор фотографій — Yadigshonuff, вільна ліцензія CC BY-SA 4.0.


by va_dick at July 03, 2016 12:37 PM

July 01, 2016

Вікімедіа Україна

Кетрін Маер призначена новим виконавчим директором Фонду Вікімедіа

На конференції Вікіманія-2016 Рада повірених Фонду Вікімедіа одноголосно затвердила Кетрін Маер новим виконавчим директором організації. 

фото Кетрін Маер

Фото: Victor Grigas, вільна ліцензія CC BY-SA 3.0.

На засіданні Ради повірених на Вікіманії 2016 в Езіно-Ларіо її члени одноголосно висловились за затвердження Кетрін Маер Виконавчим директором Фонду Вікімедіа. Це рішення вступило в дію згідно з резолюцією від четверга 23 червня.

Кетрін виконувала обов’язки тимчасового виконавчого директора останні три місяці, і впродовж цього часу вона послідовно і неодноразово демонструвала те лідерство, яке необхідне організації. Вона глибоко віддана цінностям нашого руху і привносить досвід громадських технологій та міжнародного досвіду, що стане активом Фонду Вікімедіа і всього руху.

У березні було створено Комітет пошуку Виконавчого директора, куди увійшли четверо членів Ради та представниці від виконавчої команди і від працівників. У червні комітет запустив опитування спільноти, на яке отримано понад 1600 відповідей щодо якостей, які має мати наступний викондир.

Під час цього процесу, Рада і команда переходу отримали чіткі і часто добровільні відгуки як від працівників, так і зі спільноти, що Кетрін уособлює цінності нашого руху і риси бажаного наступного викондира. Впродовж лише трьох місяців на посаді тимчасового викондира Кетрін працювала з організацією і спільнотою й досягла великих успіхів у менеджменті, виконавчій роботі і прозорості.

Кетрін прекрасно пасує рухові Вікімедіа. Довгий час вона виступає за глобальні відкриті спільноти, культуру і технології. Вона була директором з комунікацій Фонду Вікімедіа з квітня 2014 року, поки не стала тимчасовим викондиром у березні 2016, після того, як Лайла Третіков склала свої повноваження. Впродовж своєї кар’єри вона робила акцент на свободі самовираження, доступі до інформації та цифрових правах, підтриманні зусиль людей з усього світу з поглиблення участі, покращення прозорості і зміцнення своїх спільнот завдяки своїй роботі з ЮНІСЕФ, Національним демократичним інститутом міжнародних відносин та Світовим банком.

Патрісіо Лоренте, попередній голова, та Крістоф Хеннер, новий голова Ради повірених Фонду Вікімедіа, висловили Кетрін свої побажання усього найкращого в цій ролі. Приєднуємося і ми:)

Джерело: Foundation Board appoints Katherine Maher as Executive Director, Блог Вікімедіа, 24.06.2016


by Vira Motorko at July 01, 2016 01:26 PM

June 21, 2016

Вікімедіа Україна

Вікіекспедиція до Кам’янця-Подільського

Нещодавній заклик «Вікімедіа Україна» мандрувати з користю не тільки для себе та подавати заявки на вікіекспедиції не залишився непоміченим. Відгукнулося чимало згодних ділитися фотографіями історичних та природних об’єктів, писати та покращувати статті про відвідані місця у Вікіпедії. І це не може не тішити. До уваги читачів коментарі Миколи Сарапулова щодо побаченого у своїй вікіекспедиції.

З 19 по 23 травня тривала Вікіекспедиція до Кам’янця-Подільського. Мета експедиції – фотографування пам’яток та уточнення їхнього місцезнаходження.

Кам’янець-Подільський – місто невелике. Зате густо всіяне пам’ятками — як історії, так і природи. На жаль, місцева влада відноситься до них абияк. Неправильні адреси, відсутність табличок та стендів є правилом, а не винятком. А ті, що є, псуються. Оця табличка стосується групи дерев, які ростуть перед будинком міськради. Куди вже ближче до влади?

7 травня 2016 року

16 лютого 2014 року

20 травня 2016 року

20 травня 2016 року

Та дерева можуть хоч самі рости і самі себе підліковувати, навіть якщо опинились посеред дитячого майданчика, як ялина колюча у сквері, що за 250 м від міськради.

16 травня 2015 року

16 травня 2015 року

File:Ялина колюча 16.jpg

20 травня 2016 року

А от будівлі не можуть самі лататись. Їм потрібна допомога людей, як наприклад будівлі, що за чотири сотні років пережила чотири імперії – Республіку обох народів, Турецьку, Російську та Радянський Союз.

Кушнірська башта ID 68-104-0065

Башта Стефана Баторія. Пам’ятка містобудування та архітектури України національного значення

Башта на броді ID 68-104-0068. Дах поновлювали у 2003

Захаржевська башта. Дах поновлювали у 2003 році

Якщо влада … на пам’ятки у переносному сенсі, то народ це робить буквально. На вулиці Вали вбиральні розташовані на залишках міських укріплень.

File:Вали, 6.jpg

вул. Вали, 6

File:Вали, 2.jpg

вул. Вали, 2

До Вікісховища завантажено фотографії 58-ми пам’яток природи та 90 – історії. Фотографії доступні у категорії «Wikiexpedition to Kamyanets Podilsky 2016».

Дещо не вийшло, як хотілося. Оце фото – найбільше розчарування за всю експедицію.
File:Невдача.jpg

Обробка матеріалів експедиції триває.

 

Про Вікіекспедиції та подання заявок на сайті ВМУА


by sarapul at June 21, 2016 09:30 AM

June 15, 2016

Вікімедіа Україна

Польська вікіконференція: візія українців

3-5 червня майже сотня польських вікіпедистів зібралася в історичному Любліні на щорічній польській Вікіконференції, аби обговорити теперішнє й майбутнє Вікіпедії. Також уже традиційно польську конференцію відвідали українські учасники, яких цього разу було троє.

Про свою участь та враження розповідають іноземні делегати, тобто українські вікіпедисти:)

Володимир Дишлевук:

Одні виступи надихали, інші — стимулювали, ще інші — заохочували до діалогу та спільних пошуків вирішення якоїсь ситуації. Жваві бесіди точились і під час кава-брейків. Якщо хтось думає, що вікіпедисти — це виключно заглиблені в собі інтроверти, які мовчки сидять за комп’ютерами і набирають щось на клавіатурі, то дуже помиляється. Вікігромада є спільнотою, і “ніщо спільнотне не чуже нам”. У цьому сенсі показовою стала розповідь познанських вікіпедистів про те, що вони час від часу влаштовують собі вікі-гриль: збираються з родинами десь на природі, аби підсмажити ковбаски та розважитись. Без Wi-Fi, без ноутбуків. Просто заради того, аби разом приємно провести час.

CEE Spring 2016 (27197777410)

Слово українцям. Автор фото: Borys Kozielski, CC BY 2.0

Віктор Семенюк:

Конференція пройшла вже в традиційному форматі — разом з конференцією відбулися Загальні збори Вікімедіа Польща. Найбільше сподобалося те, що відзначено українських Вікіпедистів, які написали найбільше статей в рамках конкурсу CEE Spring 2016. Також була нагода представити і свої здобутки польським колегам. Сподіваюсь що в майбутньому українсько-польська Вікімедійна співпраця стане тіснішою, і вдасться реалізувати багато цікавих спільних проектів.

Dyskusja (27420362376)

Автор: Borys Kozielski, CC BY 2.0

Станіслав Переломов:

Насамперед, сподобалася атмосфера заходу — вільна, невимушена, неформальна обстановка, де кожен міг узяти слово прямо із зали і висловити свої думки чи зауваження з розгляданої теми. Модерація була лише в необхідних межах…Гадаю, що безперечним здобутком польських колег є створення вікірадіо – щотижневих записів розмов вікіпедистів про останні події зі світу Вікіпедії, сестринських проектів і вікіспільноти.  Зацікавив продемонстрований користувачем білоруської вікіпедії Володимиром Левоневським проект автоматичної оцінки статей за близько 100 параметрами, проект автоматичної відносної оцінки статей у різних мовних версіях Вікіпедії . Приємно, що користувачка Магалія, доповідаючи про CEE Spring 2016, відзначила і поставила за приклад роботу BaseBot українського користувача Base.

Konferencja Wikimedia Polska 1313 (13)

Автор: wpedzich, CC BY-SA 4.0

Сторінка заходу

Звіти учасників


by H_Anna at June 15, 2016 09:40 AM

June 14, 2016

Вікімедіа Україна

Вікіпедія продовжує поповнюватися музикою Миколи Лисенка

На сторінках Вікіпедії з’явилися аудіозаписи фортепіанних творів класика української музики Миколи Лисенка у виконанні відомого українського композитора і піаніста Олександра Козаренка. Деякі з цих творів записані уперше.

Олександр Козаренко, фото Юрія Булки (cc0)

«Ми живемо між скарбами. Не щодня ми слухаємо музику Миколи Віталійовича Лисенка. Але не один європейський народ віддав би дуже багато, щоб мати такі сторінки у своїй історії музики», — стверджує Олександр Козаренко.

Піаніст записав у 2012 р. цілу низку фортепіанних творів Лисенка, серед яких не лише такі відомі шедеври, як Друга фортепіанна рапсодія чи Мрія «На солодкім меду», але й дещо унікальне — це цикл п’яти п’єс із лейпцизького зошита, які раніше ніколи ніхто не записував. Окрім того, серед записів Лисенкова фортепіанна соната фа мінор, яка заслуговує на популярність не меншу, а може й більшу, ніж так часто виконувана Друга рапсодія, а також Концертний полонез Ля мажор.

Звукорежисер-акустик Іван Огар, який записував гру Олександра Козаренка у концертному залі Львівської філармонії, вважає: «Необхідність популяризації української класичної музики назріла як ніколи, бо в час національного відродження національна культура та її поширення відіграє чи не основну роль».

Друга частина фортепіанної сонати Миколи Лисенка, виконує Олександр Козаренко, звукорежисер Іван Огар, ліцензія CC BY-SA 3.0.

Виконавець та звукорежисер надали дозвіл на публікацію записів на умовах ліцензії Creative Commons Із зазначенням авторства – Поширення на тих самих умовах у Вікісховищі. Записи завантажено у високоякісному форматі FLAC.

Таким чином сторінки у Вікіпедії про Миколу Лисенка продовжують поповнюватися аудіозаписами виконань його творів, і до цієї справи долучаються видатні музиканти України і закордону. Раніше, завдяки дозволу від міжнародного проекту Ukrainian Art Song Project, записи ряду вокальних творів українських композиторів (зокрема Лисенка) потрапили на сторінки Вікіпедії. До цієї справи долучались також студенти і студентки Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, а також Факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.


by YurB at June 14, 2016 12:10 PM

Вікі любить Землю

Фотоконкурс «Вікі любить Землю: біосферні заповідники»

Результатом співпраці організаційного комітету Вікі любить Землю та ЮНЕСКО став фотоконкурс «Вікі любить Землю: біосферні заповідники», метою якого є створення вільних для використання зображень всіх у світі біосферних заповідників. Конкурс проходить з 5 по 30 червня 2016 року. 10 зображень-переможців будуть братимуть участь у міжнародному конкурсі «Вікі любить Землю».

Учасникам пропонується працювати зі спеціально створеною картою, що розташована на сторінці конкурсу та відповідним меню.

Після знаходження та натискання позначки біосферного заповідника на згаданій карті, можна натиснути на Біосферний заповідник для переходу на сторінку ЮНЕСКО про біосферні заповідники, щоб дізнатись більше про заповідник, побачити посилання на його веб-сайт, а також карту, якщо така є. Посилання Долучитись до конкурсу переносить на Вікісховище для завантаження зображень цього біосферного заповідника.

Майстер завантажень дозволяє завантажувати по 50 зображень за один раз. Якщо Ви хочете завантажити більше зображень, будь ласка, натисніть на посилання на карті знову. Учасники можуть подавати необмежену кількість фотографій.

Зауважте, що багато біосферних заповідників охоплюють великі території, тож точки на карті не представляють весь об’єкт, більше інформації доступно за посиланням Біосферний заповідник.

Усі зображення повинні бути:

  • зробленими самостійно; усі роботи повинні бути оригінальними фотографіями, завантаженими їх авторами. Фото, завантажені будь-ким іншим, ніж автор (навіть з дозволу), не допускаються.
  • завантажені впродовж терміну конкурсу (5 червня — 30 червня 2016). Можна також подавати на конкурс фото, зроблені раніше конкурсного періоду, головне, щоб роботи були завантажені в період перебігу конкурсу.
  • бути доступними на умовах вільної ліцензії.
  • ілюструвати ідентифікований біосферний заповідник: списки об’єктів можна знайти на карті нижче та на сайті програми Людина та Біосфера.
  • зображення можуть бути будь-якої роздільної здатності, але лише фото з роздільністю мінімум 2 мегапікселі (1600×1200) зможуть взяти участь в міжнародному конкурсі.
  • завантажені за допомогою меню карти на сторінці конкурсу; зображення завантажені через стандартний майстер завантаження Вікісховища не потраплять на конкурс.
  • участь у конкурсі є безкоштовною, обмежень на число зображень, що може бути подано, немає.
  • 10 зображень-переможців буде подано на міжнародний конкурс, правила міжнародного конкурсу доступні тут.
  • зображення можна завантажувати у Вікісховище будь-коли, але на конкурс потраплять лише завантажені у червні 2016 року.

За інформацією www.wikilovesearth.bio

Sheshulski krokusy

Карпатський біосферний заповідник. Автор: Михайло Пецкович, CC BY-SA 3.0

by h_anna at June 14, 2016 06:16 AM

June 13, 2016

Вікімедіа Україна

Фото з космосу обрано зображенням року

9 червня було оголошено переможців вже десятого щорічного конкурсу «Зображення року», що проходить у братньому проекті Вікіпедії — Вікісховищі —  централізованому сховищі для вільно розповсюджуваних зображень, звукозаписів, відеороликів та інших файлів, які можна використовувати на сторінках проектів Фонду Вікімедіа.

У конкурсі «Зображення року» беруть участь найкращі фото, які впродовж року отримали відзнаку «Вибране зображення». Ця відзнака надається зображенням за результатами їх оцінювання спільнотою волонтерів Вікісховища з усього світу, які перевіряють зображення на відповідність критеріям якості. При цьому ці високоякісні фото та ілюстрації доступні під вільними ліцензіями, тобто можуть бути безкоштовно використані будь-ким за умови зазначення авторства та дотримання ліцензійних умов.

Конкурс проходить у два тури. Цього року до першого туру потрапило 1322 зображення і 3678 користувачів взяли участь у голосуванні. У другому турі опинилось 56 зображень-фіналістів (30 найпопулярніших зображень першого туру, а також по два зображення з найбільшою кількістю голосів з кожної тематичної категорії). Впродовж 15—28 травня 4019 користувачів скористались можливістю обрати переможців.

Врешті, перше місце зайняла світлина Плутона, карликової планети Сонячної системи, зроблена роботизованим космічним зондом «Нові обрії». Останній, у свою чергу, з’явився завдяки спеціалістам Лабораторії реактивного руху NASA.  Крупний план, на якому видно усе різноманіття ландшафтів Плутона, було зроблено під час історичного зближення зонду з цією планетою у червні 2015 року. Яким чином фотографії зроблені технікою NASA опинились на Вікісховищі? Справа в тому, що згідно із законодавством США матеріали NASA як урядової організації не захищаються авторським правом, отже файли перебувають у суспільному надбанні і будь-хто може переносити  їх у Вікісховище. У даному випадку це був користувач Pline.
Pluto-01 Stern 03 Pluto Color TXT

На другому місцісвітлина галереї мечеті Насир Аль-Мульк у Ширазі (Іран) з чарівним калейдоскопом візерунків на килимах від світла, що лине крізь вітражні вікна.

Nasir-al molk -1

Автор: Ayyoubsabawiki (cc-by-sa-4.0)

Третє місце  фото Чумацького Шляху, що наче нависає над фігурою жінки у пустелі Каліфорнії (США).

Heavens Above Her

Автор: Ian Norman(cc-by-sa-2.0)

Не можна не зазначити, що серед 56-ти фіналістів також була світлина з України. Це панорама столиці, яку можна бачити з території Ботанічного саду: куполи комплексу Свято-Михайлівського Видубицького монастиря,  міст через Дніпро, забудова лівого берега. Її автор, Микола Виноградов, завантажив світлину в рамках конкурсу «Вікі любить пам’ятки 2014».

Видубицький монастир-3

Конкурс «Зображення року» – це не тільки відзначення талановитих фотографів і чарівних зображень, але і вшанування тих, хто зробив внесок до культурного надбання і надихнув інших людей, аби зробити те саме. Якщо Ви не взяли участь у конкурсі цього року, то завантажте світлину, зроблену Вами, і Ви матимете змогу взяти участь у конкурсі наступного року. А для того, аби проголосувати, ви маєте бути зареєстровані у будь-якому проекті Фонду Вікімедіа, а також мати внесок щонайменше 75 редагувань, зроблених до 1 січня року наступного конкурсному.

Переглянути дюжину переможців.


by H_Anna at June 13, 2016 10:37 AM

June 09, 2016

Вікімедіа Україна

АНОНС: Нагородження переможців WikiPhysContest-2016

WikiPhysContest-2016Раді повідомити Вам, що в суботу 2 липня, об 11:00, у Дзеркальній залі головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, вул. Університетська, 1) відбудеться церемонія нагородження переможців конкурсу написання якісних статей з фізики та астрономії в українській Вікіпедії WikiPhysContest-2016.

Ознайомитися з результатами конкурсу та дізнатись, які статті перемогли, можна на відповідній сторінці у Вікіпедії.

Запрошуємо всіх учасників, вікіпедистів і всіх не байдужих до астрономії та фізики!
Вхід вільний!


by tiredducky at June 09, 2016 11:15 AM

June 07, 2016

Вікімедіа Україна

Завершився міжнародний CEE Spring 2016

31 травня завершився міжнародний конкурс статей CEE Spring 2016, у якому взяли участь майже 400 вікіпедистів із понад двадцяти мовних розділів Вікіпедії. Конкурс видався настільки масштабним, що, ризикнемо припустити, навіть перевищив очікування організаторів. За 10 тижнів було створено й покращено понад 9 тисяч статей! Це було би неможливим без зацікавлених учасників, міжнародної координації, дбайливих організаторів і справедливого журі. Усі вони заслуговують на повагу, вдячність і можуть пишатися досягнутим результатом.

Українськомовні дописувачі підняли планку конкурсу настільки високо, що жодна інша Вікіпедія не змогла й наблизитися до наших показників: 77 учасників, 1570 статей створено й покращено, дві з них вже отримали статус «доброї» — Керес Пауль Петрович і Радянсько-албанський розкол, — а третя в процесі обрання. Ви можете переглянути докладніше статистику на Мета-вікі.

Поки журі завершує оцінювання статей, а учасники з нетерпінням очікують на остаточні результати (переможець отримає поїздку на конференцію CEE Meeting 2016 у Вірменії), хотів би ще раз подякувати всім тим, хто долучився до проведення конкурсу. Ми на власні очі побачили приклад того, як люди, які говорять зовсім різними мовами, але мають спільні ідеали й цінності, можуть разом створити таке, про що захоплено буде говорити весь світ.

Гора Арарат на небокраї Єревана. У центрі фото видно будинок опери.

Гора Арарат на небокраї Єревана. У центрі фото видно будинок опери. Автор — Սէրուժ Ուրիշեան (Serouj Ourishian), CC BY-SA 3.0


by pavlofriend at June 07, 2016 12:44 PM

June 06, 2016

Вікімедіа Україна

Відбувся другий випуск студентів ВікіСтудії

31 травня у Чернігові пройшло урочисте нагородження дипломами учасників ВікіСтудії, що є спільним проектом Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка та ГО «Вікімедіа Україна».

На урочистому заході першим виступив директор інституту Коваленко Олександр Борисович. Він зауважив, що проект стабільно працює вже другий рік поспіль і має надію щодо його подальшого розвитку.

Віра Казимір, голова ВікіСтудії, привітала всіх із радісною довгоочікуваною подією і повідомила, що список навчальних дисциплін, самостійну роботу з яких можна виконати у формі статей у Вікіпедії, розширено. Цього року значно збільшилася кількість викладачів, які дозволяють замість рефератів створення статті у Вікіпедії.

Микола Приходько, координатор ВікіСтудії, поділився своїми враженнями щодо цієї серії вишколів 2016 року. Особливо його вразила наполегливість однієї учасниці, яка маючи труднощі в опануванні ПК, відвідала всі заняття і створила кілька статей, одна з них вийшла дуже якісною.

До привітань також долучились заступник директора Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка Дубовик Л.М., Вчений секретар Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського Блакитний М. М.,  Голова правління «Вікімедіа Україна» Ілля Корнійко, менеджер «Вікімедіа Україна» Олександр Котляр.

Заняття вікістудійців проходили із 27 лютого по 3 травня 2016 року паралельно у трьох групах, навчання проводив Микола Приходько. Висловили бажання відвідати віківишколи близько 50 осіб, але отримали дипломи лише 20 – ті, хто впоралися з поставленим завданням. Загалом було створено 52 статті. Цього року до ВікіСтудії також долучилися співробітники Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського, співробітники Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка та учні шкіл.

Wikistudio graduations 26

Більше фото з події у Вікісховищі

Див. також: Репортаж про ВікіСтудію від Чернігівської ОДТРК


by nickispeaki at June 06, 2016 04:17 PM

June 02, 2016

Вікімедіа Україна

Українським Вікіджерелам — 10 років!

2 червня 2016 року свій 10-й день народження святкує один з проектів родини Вікімедіа — Вікіджерела!

В україномовному розділі проекту все почалося у червні 2006-го зі сторінки «Ще не вмерла Україна», а сьогодні ця вільна бібліотека, яку можуть наповнювати всі охочі, містить уже 5181 текст.

Серед них, наприклад, перше видання «Енеїди» Котляревського (1798 року) і перша книжка українською мовою, видана у Чернівцях — «Як жив український народ» др. Лева Когута (1910). Невдовзі буде вже викладено три енциклопедії: УЗЕ, МГЕ та ЕУ — тобто Українська загальна енцикльопедія «Книга знання», Мала гірнична енциклопедія та Енциклопедія українознавства.

«Наша мета — зберігати українське слово, думку, вільно та спільно», — говорить Ростислав Камерістов, нік Arxivist, один з трьох адміністраторів Вікіджерел. — «За час роботи ми осягнули вичитки книжок, навчилися оформлювати часописи, стаємо кращі в оформленні текстів і обкладинок. Найближчим часом буде можливість вантажити текст з шаблону заголовку. Ми відшукуємо та скануємо видання у суспільному надбанні і просимо дозволи в авторів, беремо найкраще зі всіх мовних розділів Wikisource, а ще ми йдемо до мети та поставлених цілей впевнено!»

Вікіджерела принципово розміщують лише ті твори, що не захищені авторськими правами, щоб не порушувати жодних законів. Ще є багато чого, що заважає розвитку проекту. Цифрова культура й досі недооцінена: на багато некомерційних творів немає дозволів, за мурами бібліотечної системи зберігаються книжки у суспільному надбанні, які складно звідти дістати, а самому проекту бракує доброї кількості редакторів. Що ж, це означає лише те, що є над чим працювати! Попереду великий шлях до 20 тисяч текстів до кінця року. Спільно Вікіджерела виконають цей план. І все буде добре!

Вітаємо всіх батьків-засновників, які пройшли шлях від «Вікітеки» (першої назви проекту давним-давно) до «Вікіджерел». Всіх редакторів, творців коду, всіх хто збагачує українське надбання у вільній бібліотеці. Усі ви молодці, та заслужили бодай шматок пирога за спільні старання. І закликаємо новачків долучатися до вичитки :)  Творіть та зберігайте наше цінне. Бо так ми сильніші!

Віртуальний торт до дня народження (автори зображення Ата, Lorenzo Colombo, CC BY-SA 4.0)

Віртуальний торт до дня народження:) (автори зображення Ата, Lorenzo Colombo, CC BY-SA 4.0)


by Vira Motorko at June 02, 2016 12:41 PM

June 01, 2016

Вікі любить Землю

Конкурсна кампанія «Вікі любить Землю» завершилась!

Заказник «Заплава Псла», Полтавська область. Автор фото — Автор Yurii-mr, ліцензія CC BY-SA-4.0

Заказник «Заплава Псла», Полтавська область. Автор фото — Автор Yurii-mr, ліцензія CC BY-SA-4.0

Учетверте в Україні пройшов конкурс фотографій «Вікі любить Землю», мета якого — зібрати фотографії якнайбільшої кількості пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду, поширених на умовах вільних ліцензій, та сприяти охороні навколишнього природного середовища.

Всього з 1 по 31 травня було завантажено 11 503 фото. Це менше, ніж минулого року, який став рекордним за цим показником серед всіх країн-учасниць — але! Рекордним цього року став інший показник, а саме кількість сфотографованих природоохоронних об’єктів. Усього учасники побачили та зафіксували 1900 об’єктів природно-заповідного фонду. Для порівняння, у 2013 було зібрано фото 1104 об’єктів, у 2014 —1324, у 2015 — 1694.

Таким чином, Вікісховище поповнилось новими світлинами біосферних та природних заповідників, національних парків, заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Їх можна додавати до статей у Вікіпедії, ілюструвати ними книжки та сайти, прикрашати оселі — все на що фантазії вистачить 🙂

Тепер на оргкомітет лягає обов’язок перевірити усі завантажені знімки на відповідність базовим вимогам, за можливості — категоризувати їх, і передати на розгляд журі. Але ви й самі можете деталізувати опис світлин, додавати категорії, номінувати фотороботи на визнання значущими, якісними чи вибраними у Вікісховищі.

Щиро дякуємо усім учасникам! Залишайтеся з нами, адже це ще не все!

Пам'ятка природи «Скеля М. Коцюбинського», Вінницька область. Автор фото — Posterrr, ліцензія CC BY-SA 4.0

Пам’ятка природи «Скеля М. Коцюбинського», Вінницька область. Автор фото — Posterrr, ліцензія CC BY-SA 4.0

Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область. Автор фото — Haidamac, ліцензія CC BY-SA 4.0

Карпатський національний природний парк, Івано-Франківська область. Автор фото — Haidamac, ліцензія CC BY-SA 4.0

Міжнародна статистика

Детальна статистика по Україні

by h_anna at June 01, 2016 03:07 PM

Вікімедіа Україна

У Кіровограді відбувся вікітренінг для педагогів

автор фото — Олександр Шовенко, CC-BY-SA-4.0

29—30 травня у Кіровограді п’ятнадцять педагогів пройшли тренінг з редагування та використання Вікіпедії. За два дні учасники віківишколу дізналися, як працює Вікіпедія і що стається, коли її редагують, як створити статтю у згоді з правилами енциклопедії і як можна використовувати вікіпроекти в навчальному процесі. Кожен учасник і учасниця створили по статті, бо саме це було запорукою успішного проходження вишколу.

Найбільше запитань традиційно виникло про те, як додати зображення у статті Вікіпедії, тож тренери показали, як розмістити свої фото у Вікісховищі, і пояснили, в яких випадках можна завантажувати невільні зображення у саму Вікіпедію. Ще один камінь спотикання — сайти, на яких зазначено про дозвіл «на використання своїх матеріалів за умови подання гіперпосилань». На жаль, для Вікіпедії такого формулювання замало, адже сама вона розповсюджується на умовах ліцензії CC BY-SA 3.0, що чітко включає і комерційне використання. Тож найкращий спосіб написати статтю — одразу відмовитися від спокуси узяти чийсь текст цілком, натомість описавши предмет своїми словами.

Учасники віківишколу висловили бажання так чи інакше долучити своїх учнів до покращення статей у Вікіпедії, Вікісловнику чи Вікімандрах. Ми завжди «за» і готові всіляко підтримувати ваші починання:)

автор фото — Олександр Шовенко, CC-BY-SA-4.0

автор фото — Олександр Шовенко, CC-BY-SA-4.0

автор фото — Олександр Шовенко, CC-BY-SA-4.0

автор фото — Олександр Шовенко, CC-BY-SA-4.0
Автор фото — Олександр Шовенко, вільна ліцензія CC-BY-SA-4.0. Більше світлин — у Вікісховищі.


by Vira Motorko at June 01, 2016 10:50 AM

May 22, 2016

Вікі любить пам'ятки

Історичні розвідки та фото учасників конкурсу презентовано ще у трьох містах

14 травня  відбулися ще три презентації журналу «Пам’ятки України» (№2, 2016) зі статтями та фото учасників конкурсу «Вікі любить пам’ятки» про пам’ятки України, а також про сам конкурс та інші проекти «Вікімедіа Україна», а саме у Вінниці, Львові та Черкасах.

Як ми вже повідомляли, лютневий номер науково-популярного видання Національного газетно-журнального видавництва містить статті вікіпедистів, членів та учасників фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки»; журнал став ще одним форматом інформування про конкурс та його здобутки на додачу до публікацій в друкованих та онлайн-виданнях, сторінок конкурсу у мережі інтернет, виставок, фотоальбомів, що побачили світ завдяки організаторам та прихильникам конкурсу.

У номер увійшли статті Миколи Козленка про конкурс «Вікі любить пам’ятки», Олекси Гайворонського про східний стиль в пам’ятках Золотої Орди та Кримського ханату в Автономній Республіці Крим, Руслани Маньковської про дерев’яне зодчество України, Івана Бикова про сакральну дерев’яну архітектуру Київщини, дві статті Дениса Вітченка про Покровську церкву в селі Плішивець на Полтавщині та про Український модерн Євгена Сердюка, Сергія Криниці та Катерини Красницької про панські палаці Черкащини, Євгена Букета про проект Вікіекспедиції та стаття Юрія Булки та Миколи Козленка про свободу панорами.

Статті переважно ілюстровані фотографіями, які завантажили у Вікісховище учасники конкурсу «Вікі любить пам’ятки».

Pamyatky Ukrainy Presentation in Vinnytsia 1

Презентація у Вінниці

 

Pamyatky Ukrainy Presentation in Vinnytsia 7

Презентація у Вінниці

Віктор Семенюк, вікіпедист, адміністратор української Вікіпедії про захід у Вінниці:

На презентацію завітали найактивніші дописувачі Вікіпедії з Вінниччини та Молдови. Серед присутніх гостей – начальник Липовецького районного архіву, Почесний краєзнавець України та активний організатор вікіпроектів на Вінниччині Олександр Роговий та голова Нападівської сільської ради Липовецького району Василь Щербанюк. Презентація журналу породила активну дискусію серед присутніх учасників, адже у журналі містяться декілька світлин пам’яток Вінниччини, серед яких також Палац Тора Ланге – відомого данського поета, перекладача і дипломата. Палац розташований у селі Нападівка та перебуває в аварійному стані. Дуже важливим є питання збереження пам’ятки та відновлення функціонування будівлі.

Презентація ПУ у Львові 01

Презентація у Львові. Виступають Віра Моторко та Юрій Булка.

З виступу Віри Моторко, членкині оргкомітету конкурсу «Вікі любить пам’ятки 2015»:

Коли конкурс тільки починався в Україні, навряд чи хтось думав, що це буде щось більше, ніж просто «зібрали фото — оцінили фото — нагородили переможців». Ставлення до конкурсу змінилося зі «сфотографувати, щоб показати» на «показати, щоб захистити». Уже чимало зроблено, і цей випуск «Пам’яток України» — своєрідна віха у житті конкурсу. Нам дуже важливо, щоб до нашої роботи долучилися учасники презентацій і читачі журналу — так стане реальним наступний період у житті «Вікі любить пам’ятки».

PU Wikimedia Presentation in Cherkasy 25

Презентація у Черкасах. Виступає Наталія Тимків, членкиня оргкомітету конкурсу.

Коментар Сергія Добоша, вікіпедиста, учасника презентації у Черкасах:

Цей захід, як і майже всі подібні заходи, залишив по собі змішані почуття. Прикро, що так мало людей переймаються долею пам’яток і намагаються їх зберегти. Тішить, що такі люди все ж є, що їх більшає, що вони намагаються привернути увагу до таких об’єктів, показати і пояснити їх цінність. Саме така, на перший погляд невдячна і безнадійна, просвітницька робота приводить дедалі більше людей до усвідомлення себе спадкоємцями і хранителями історії, культури і природних скарбів навколо себе і наближає той час, коли наші нинішні дні називатимуть темними десятиліттями.

PU Wikimedia Presentation in Cherkasy 36

Презентація у Черкасах. Виступає Сергій Криниця, фотограф і автор статей журналу.

Коментар Лесі Богослов, редакторки випуску журналу «Пам’ятки України», виданого за підтримки «Вікімедіа Україна»:

У кожному регіоні України живуть ентузіасти-краєзнавці, які досліджують місцеві пам’ятки історії та архітектури, дістаючи їх із людського забуття. На перший погляд, це невдячна й малопомітна праця, проте саме з неї починається культурне процвітання нашої країни. Це дуже чудово, що Вікімедіа проводить ряд презентації журналу «Пам’ятки України», № 2, 2016 р. у багатьох містах, таким чином гуртуючи усіх небайдужих до долі історичної спадщини України.

PU Wikimedia Presentation in Cherkasy 213

Презентація у Черкасах. Виступає Леся Богослов, редакторка випуску.

Дякуємо всім гостям та співорганізаторам заходів! Якщо ви хочете, щоб презентація відбулась й у вашому місті, напишіть на wm-ua[at]wikimedia.org.

by Anntinomy at May 22, 2016 07:54 AM

May 19, 2016

Вікі любить Землю

Екватор перейдено. Статистика за регіонами України.

Минуло 18 днів конкурсу, тобто вже більше, ніж половина конкурсу. За цей час було завантажено понад 3000 фотографій.

Зараз у конкурсній категорії є фото з усіх областей, окрім Луганської. Всього на момент публікації сфотографовано 761 об’єкти. Найбільше сфотографовано пам’яток природи у Києві (154), потім — у Львівській області (91), третьою йде Закарпатська область (66), на 6 пам’яток відстає Хмельницька область (60), п’ятою є Чернівецька область (49). До десятка пам’яток представлено на конкурсі з Житомирської, Херсонської, Київської, Кіровоградської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Донецької областей та міста Севастополь.

Альтанка в житомирському парку P1160490

Парк ім. Ю. Гагаріна, м. Житомир. Один з трьох об’єктів області, що було подано на конкурс. Автор: Posterrr, CC-BY-SA-4.0

Пропонуємо до Вашої уваги статистику завантажених світлин із правильними ID за регіонами:

Регіон К-ть пам’яток
Київ 154
Львівська 91
Закарпатська 66
Хмельницька 60
Чернівецька 49
Тернопільська область 49
Автономна Республіка Крим 46
Івано-Франківська область 43
Вінницька область 32
Харківська область 21
Волинська область 20
Запорізька область 18
Чернігівська область 15
Черкаська область 15
Дніпропетровська область 13
Миколаївська область 11
Сумська область 10
Полтавська область 9
Рівненська область 9
Донецька область 6
Кіровоградська область 6
Одеська область 5
Херсонська область 5
Київська область 4
Житомирська область 3
Севастополь 3
Луганська область 0
Всього 761

Десять користувачів, які сфотографували найбільше природних пам’яток  виглядає так:

Регіон К-ть пам’яток
ЯдвигаВереск 267
Сарапулов 170
Rbrechko 152
Neovitaha777 71
Bukovynka 26
Haidamac 22
Tala tamila 16
Xtreme77700 16
Bonna Mistress 15
Elena Zarubina 13

Вищенаведені результати  далеко не остаточні, адже лишилося ще 13 днів, і все ще може кардинально змінитися. Тож, якщо хочете перемогти у кількісній номінації, вантажте більше фотографій різноманітних пам’яток природи!

Звертаємо увагу учасників, що світлини одразу потрапляють до конкурсної категорії, якщо вантажити їх через спеціальний завантажувач. Також обов’язковим є вказання для фотографії правильного ідентифікатора (ID). Правильний ID пам’ятки можна довідатися у списку пам’яток. Цей ідентифікатор складається із коду області, коду району та порядкового номера. Фотографії із неправильним ID оргкомітет буде намагатися ідентифікувати, але якщо нам цього не вдасться, то вони не будуть допущені до участі в конкурсі. Також просимо перевірити чи не потрапили Ваші фото у категорію, де зібрані конкурсні фото з роздільністю меньше 2МПкс. Вони беруть участь у конкурсі і будуть враховуватися в номінаціях за кількість сфотографованих пам’яток, але фотографії роздільністю менше 2 МПкс не будуть допущені до оцінювання журі (тобто не мають шансів перемогти в номінаціях за якістю), у тому числі і в спецномінації,  адже за правилами конкурсу на місце у першій десятці можуть претендувати лише фотографії 2 МПкс

Діліться своїми роботами зі світом, беріть участь у конкурсі! Ви можете перемогти й отримати приз, але незалежно від результату, красу України зможе побачити велика кількість людей і це — також перемога!

by h_anna at May 19, 2016 03:39 PM

Вікімедіа Україна

Вікімедіа Україна надає мінігранти на краєзнавчі подорожі

Ukrainian wikiexpedition logoЯкщо ти активний та допитливий мандрівник, маєш жагу до знань та бажання ділитися ними з іншими, для таких як ти існують Вікіекспедиції! «Вікімедіа Україна» готова допомогти втілити нові мрії, набути нові знання та навички, розширити коло знайомих та друзів!

Досвідчені туристи, фотографи, краєзнавці, природознавці та просто захоплені подорожами запрошуються до організації вікіекспедицій — короткотермінових подорожей Україною, під час яких збираються  фото-, аудіо-, відео матеріали, а по звершенню поїздки учасники завантажують їх у Вікісховище та створюють статті у Вікіпедії про відвідані об’єкти.

Маршрут та дати подорожі учасники обирають та продумують самі. Актуальність такої вікіекспедиції визначається наявністю та якістю матеріалів про обраний географічний район у вікіпроектах (Вікіпедія, Вікімандри, Вікісховище).

Автори створених медіа матеріалів самостійно завантажують їх у Вікісховище, що робить їх вільними для використання будь-ким за умови зазначення автора та ліцензії. Грант може покривати витрати на проїзд, харчування, проживання, квитки за вхід до музеїв тощо.

Заповнюй заявку та вирушай у подорож!

Перейти до заявки

Більше інформації про проект

Контактий e-mail: wm-ua [at] wikimedia.org


by H_Anna at May 19, 2016 08:17 AM

May 14, 2016

Вікімедіа Україна

У день астрономії завершуємо WikiPhysContest-2016!

Сьогодні, 14 травня — День астрономії в 2016 році! Вітаємо всіх, чия професія причетна до зірок, а також всіх любителів і людей, яким не байдуже дослідження безкрайнього космосу!

Не дивно, що саме сьогодні закінчується термін дописування в WikiPhysContest — тематичному конкурсі статей з фізики та астрономії в українській Вікіпедії! Тепер, у найближчі два тижні, на журі чекає непроста робота з визначення переможців. Робота справді не проста, адже конкурс пройшов просто з космічним успіхом, створено багато дійсно якісних статей, кожна з яких заслуговує нагороди. Ми ділимося статистикою конкурсу, що підтверджує цей факт!

  • За час конкурсу було створено 64 та поліпшено 21 статтю, разом — 85 статей, що беруть участь в конкурсі.
  • Серед них більше половини — 46 — виросли у справді великі статті, розміром понад 15 кБ.
  • 7 статей стали просто гігантськими, розмір кожної — понад 100 кБ!
  • У конкурсі взяло участь 38 користувачів Вікіпедії. Багато з них створили більше однієї статті. Так, подано 4 групи статей, об’єднаних спільною темою. А рекордом є 17 статей, створених чи покращених протягом конкурсу користувачкою Sthelen.aqua!
  • Астрономія перемогла фізику! В цій першій категорії 54 статті, проти 31 в другій.

Цікавим є також різноманіття тем, про які писали учасники. Здається, абсолютно всі розділи астрономії були представлені в цьому конкурсі! Судіть самі, ось приклади тем для кожного з розділів:

— Практична астрономія:
Спутникова градієнтометрія, Лазерна локація спутників

—  Космонавтика:
SpaceX CRS-8

— Спостережувальна астрономія:
Ренгтенівський телескоп, Гравітаційно-хвильова астрономія

— Ближній космос:
«кометні» статті P/2016 BA14 (PANSTARRS), Міжзоряний лід

— Екзопланети і позаземне життя:
Про найподібнішу до Землі планету Kepler 452-b

— Зорі та їх фізика:
Будова зір, SS 433, Rp-процес

— Компактні об’єкти:
Чорні діри зоряної маси, Подвійна чорна діра

— Галактичні масштаби:
Гало темної матеріїУтворення та еволюція галактик

— Космологія:
Доля Всесвіту

Наче змовившись, учасники вирішили розказати про Всесвіт у всіх його масштабах — він матінки-Землі до Великого Вибуху! Хай переможе дійсно найкращий!

І наостанок — невеличкий подарунок від української Вікіпедії. Її редактори підготували спеціальний випуск цікавинок до Дня астрономії — 8 незвичних фактів, що можуть виявитись для Вас несподіваними.

Астрономічного Вам настрою сьогодні!

Панорама з Марсу місії Mars Pathfinder (NASA/суспільне надбання)

Панорама з Марсу місії Mars Pathfinder (NASA/суспільне надбання)


by tiredducky at May 14, 2016 05:33 PM

Вікі любить Землю

Нова країна-учасник – Молдова

15 травня до фотоконкурсу вперше долучається сусідня Молдова. Зусилями молдовських, українських та румунських вікімедійців створено необхідну базу для проведення конкурсу, а ще в українській Вікіпедії окрім списків українських пам’яток природи відтепер є список природоохоронних територій Молдови.

Oak of Stephen the Great

Дуб Штефана чел Маре у Страшенському районі. Автор: Vaganych, суспільне надбання

Якщо Ви вже побували в Молдові та маєте світлини природних обєктів – долучайтесь до конкурсу. Або якщо Ви ніколи там не були, то у Вас ще є попереду місяць, щоб з користю відвідати цю прекрасну країну. Для цього не потрібно буде долати величезних відстаней, тому маєте нагоду цікаво спланувати та провести свій вікенд, і все що Вам потрібно буде мати додатково – закордонний паспорт (віза для громадян України не потрібна!).

«Вікімедіа Україна» з радістю відгукнулась на пропозицію підтримати конкурс. Тож знайомимося з природними куточками наших сусідів разом!

В той же час залишилось півмісяця до завершення української частини конкурсу. На сьогодні маємо більше 2500 світлин, поданих на конкурс. Тож відкривайте свої фотоархіви, мандруйте до природних обєктів, завантажуйте Ваші знімки та перемагайте!

Нагадаємо, що 1 травня конкурс стартував також в Австрії, Алжирі, Австралії, Франції, Німеччині, Іраку, Марокко, Непалі, Пакистані, Росії, Сербії, Іспанії, Швейцарії, Тунісі. У другій половині травня чи у червні розпочнеться у Таїланді, Греції, Болгарії, Бразилії.

AIRM - Orheiul Vechi (June-July 2015) 29

Перлина Молдови – Старий Орхей. Автор: Gikü, CC BY-SA 4.0

Chisinau lac Valea Morilor

Озеро у парку культури і відпочинку «Валя-Морілор» у Кишиневі. Автор: Myrabella, CC-BY-SA-3.0

by visem at May 14, 2016 09:51 AM

May 12, 2016

Вікі любить Землю

Номінація «Освітлинимо безсвітлинні»

У 2015 році було оголошено в рамках конкурсу номінацію «Освітлинимо безсвітлинні». Завдяки їй до Вікісховища було завантажено фотографії 704 об’єктів, які раніше були «безсвітлинні» у вікіпроектахЦього року номінація «Освітлинимо безсвітлинні» знову у нашому конкурсі!

Necu004-236x300Із понад 8 тисяч природоохоронних об’єктів, які є в Україні, широкому загалу відомі далеко не всі. Є популярні об’єкти, переважно заповідники та національні парки, також відомі більшість парків пам’яток садово-паркового мистецтва, дендропарків та ботанічних садів. Парк «Софіївка», Долина нарцисів, Ботанічний сад імені Гришка — ці заповідні території відомі всім, і навіть не треба уточнювати, де вони розташовані. Їх дуже часто фотографують, тож і у Вікіпедії світлини звідти є.

Натомість маловідомі широкому загалу заказники та пам’ятки природи фотографують набагато рідше, відповідно, світлини цих об’єктів відсутні в Вікіпедії. Про існування деяких об’єктів вже забули навіть їхні землекористувачі, що й казати про туристів!

Саме тому, Національний екологічний центр України знову організовує спеціальну номінацію «Освітлинимо безсвітлинні» в межах української частини конкурсу «Вікі любить Землю» і нагородять її переможця спеціальним призом. Переможе учасник, який подасть на конкурс фотографії для найбільшої кількості об’єктів ПЗФ, які раніше не мали фотографій у Вікісховищі.

Ми сподіваємося, що мандрівні фотографи, яким подобається мандрувати маловідомими і малолюдними місцинами і які готові їхати по кадри будь-куди, візьмуть участь у конкурсі і в цій номінацій зокрема. Завдяки минулорічній номінації, тепер знайти неосвітлені заповідні куточки стало важче. Втім, лишається їх ще чимало. У конкурсних списках об’єктів у Вікіпедії одразу видно, які з них мають фотографії, а які ні. Щоб не було сумнівів, керуйтеся саме списками: навіть якщо фотографія об’єкта є у Вікісховищі, але не вставлена у конкурсний список, вважатиметься, що він «безсвітлинний».

Принагідно, просимо учасників конкурсу не забувати фіксувати пошкодження обстежених ними заповідних територій і об’єктів, а також інші порушення, виявлені на їх території.

Олексій Василюк, НЕЦУ

by h_anna at May 12, 2016 11:23 AM

May 11, 2016

Вікімедіа Україна

WikiD Ukraine: Жінки. Вікіпедія. Архітектура

Гендерний розрив у Вікіпедії — відома проблема. Нестача статей з певних тем, і зокрема архітектури — теж. Щоб заповнити ці прогалини (підстреливши таким чином одразу двох зайців), пропонуємо прямо зараз приєднатися до адвокаційної кампанії WikiD Ukraine.

Проект WikiD Ukraine має на меті збільшити кількість статей у Вікіпедії про жінок в архітектурі та архітектурному середовищі і залучити нових людей до спільноти вікіпедистів. У рамках проекту 20 квітня — 15 червня 2016 року у Києві, Харкові та Львові проходять семінари та воркшопи з написання і редагування статей у Вікіпедії.

У Вікіпедії існує дуже обмежена присутність жінок, залучених до архітектури, містобудування мистецтва або дизайну. Багато статей, які все ж таки існують, дуже часто є суперечливими за своїм охопленням і якістю. За останніми даними, лише 10-20% редакторів Вікіпедії — це жінки. І це суттєво впливає на контент одного з найбільших сховищ людських знань в світі, наприклад, тільки 13% україномовних біографічних статей у Вікіпедії — про жінок. Ми пропонуємо вам приєднатися до глобальної кампанії з усунення гендерного дисбалансу і надання архітекторкам саме того визнання, якого вони заслуговують.

Упродовж двох місяців відбудуться семінари та воркшопи з написання статей на Вікіпедії, де вам розкажуть про:  

  • пошук авторитетних джерел інформації, ознайомлення з правилами цитування та використання посилань;  
  • особливості написання статей, використання гендерно чутливої лексики та фемінітивів;  
  • застосування феміністської оптики до опису життя та творчого шляху архітекторок;  
  • створення та покращення статей у Вікіпедії.

По завершенню проекту всіх учасників, що представлять свій доробок, очікують сувеніри з логотипами Вікіпедії та проекту WikiD.

Участь у заходах вільна! Найближчі тренінги:
12 травня, Харків — тренінг у Центрі гендерної культури. Подія у Facebook.
13 травня, Львів — тренінг у Центрі міської історії. Подія у Facebook.

Попередня реєстрація за посиланням: http://goo.gl/forms/sz6HzJG4YL
Із запитаннями звертайтеся, будь ласка, до координатора проекту Дмитра Сисоєва за електронною поштою wikid@wikimedia.org.ua або телефоном +38 050 7498258.

Слідкуйте за подробицями на сторінці у Facebook: facebook.com/WikiD.Ukraine

Міжнародний проект «WikiD: Women, Wikipedia, Design» розпочався у 2015 році та став результатом співпраці Wikimedia Foundation з трьома організаціями: Parlour (Австралія), Architexx (США), N-ails (Німеччина). В Україні кампанію організовують Urban Forms Center та Вікімедіа Україна, у партнерстві з громадською ініціативою «Феміністична майстерня» (Львів, Україна).


by Vira Motorko at May 11, 2016 12:24 PM

May 09, 2016

Вікі любить пам'ятки

Презентація журналу «Пам’ятки України» у Вінниці, Львові та Черкасах

ПУ_2_201614 травня (субота) «Вікімедіа Україна» запрошує на презентації журналу «Пам’ятки України» (№2, 2016) зі статтями та фото учасників конкурсу «Вікі любить пам’ятки» про пам’ятки України, а також про сам конкурс та інші проекти організації. Також у програмі заходу: обговорення здобутків та перспектив найбільшого фотоконкурсу світу, узаконення «свободи панорами» в Україні, формування бази пам’яток України, стан пам’яткоохоронної справи в Україні.

До слова запрошені автори статей, фотографій, упорядники номеру та організатори конкурсу. 

Будемо раді почути думки та ідеї всіх присутніх про здобутки та перспективи конкурсу, про кроки, які можна зробити для збереження наших пам’яток, для їхньої популяризації.

Львів:

Час: 14 травня о 16:00
Місце:  Книгарня «Є» (просп. Свободи 7)

Подія у Фейсбук

Черкаси

Час: 14 травня о 16:00
Місце: Talent HUB Cherkasy (вул. Байди Вишневецького, 36/1, 3 поверх)

Подія у Фейсбук

Вінниця

Час: 14 травня о 16:00
Місце:  вул. Соборна, 67 (Центральний вхід, біля вивіски «Торгово-промислова палата», сині двері).

Подія у Фейсбук

Контакти:
press@wikimedia.in.ua
+38 095 350 94 00 — Анна Хроболова
+38  066 77 404 99 — Віра Моторко

by Vira Motorko at May 09, 2016 05:35 PM

May 03, 2016

Вікімедіа Україна

Як дописувати до Вікіпедії?

Вікіпедію може редагувати кожен і це дійсно просто. Допис у «Блозі одного кібера» переконливо це доводить. Головне — бажання ділитися знаннями з іншими! Поширюйте цей допис, щоб усі знали:) Адже про помилки у Вікіпедії варто не лише казати, а й самостійно виправляти їх!

Блоґ одного кібера

Мене іноді питають про найелементарніші речі, тому почну з найелементарнішого. Якщо вам щось не подобається у Вікіпедії, і ви знаєте як воно повинно було бути правильно – ось як це виправляється:

Шляхи до редагування Вікіпедії Шляхи до редагування Вікіпедії

Хоча звісно не все так просто. Іноді ваші зміни можуть не прийняти, тоді варто піти на сторінку обговорення і обговорити всі питаня які виникають.

Також вам крім кнопки “[ред.]” дуже потрібні ще дві речі: сильна цікавість до чогось, і бажання розібратись, та бажання поділитись тим про що довідались з іншими. А далі – деяке знання розмітки, але це не настільки вже й обов’язково. Оформлення вас навчать, головне аби стаття відповідала правилам, тобто мала незалежні від вас джерела і не порушувала авторські права (копіпаст або переклад дозволяється лише з матеріалів під вільними ліцензіями). Тому писати Вікіпедію трохи складніше ніж скачувати реферати з інтернету.😉 А написати вибрану статтю складніше ніж написати дипломну роботу. Тут трохи про…

View original post Ще 1,151 слово


by Vira Motorko at May 03, 2016 09:37 AM

Вікі любить Землю

Конкурс розпочався!

За перші три дні конкурсу до української частини конкурсу вже завантажено більше півтисячі фотографій. За цим показником Україну, як учасницю міжнародного конкурсу, випереджає Німеччина, Марокко та Пакистан. За статистикою завантажень за країнами можна слідкувати на сторінці у Вікісховищі (стовпець Uploads). Очевидно, кількість не найголовніший показник у цьому конкурсі. Мета — отримати світлини кожної природної пам`ятки України!

А поки декілька фото. Перша конкурсна світлина зроблена у столичному парку, автор зафіксував чарівних представників фауни, єдиний в Україні вид черепах, — болотні європейські.

Emys orbicularis in Kyiv 01

Черепахи болотні європейські (Emys orbicularis) в Нижньому з Оріхуватських ставків у Голосіївському парку імені Максима Рильського. Автор: Sergento // CC BY-SA 4.0

І ще кілька випадкових фото…

Чортория орнітологічний заказник

Орнітологічний заказник «Чорторийський» поблизу села Чортория в Кіцманському районі Чернівецької області. Автор: ЯдвигаВереск // CC BY-SA 4.0

 

by h_anna at May 03, 2016 08:21 AM

April 29, 2016

Вікімедіа Україна

Розпочинається фотоконкурс «Вікі любить Землю»

1 травня 2016 року розпочнеться третій міжнародний фотоконкурс пам’яток природи «Вікі любить Землю». Його метою є поповнення Вікіпедії та інших інтернет-проектів Фонду Вікімедіа фотографіями природоохоронних територій світу, у тому числі України, створення найповнішої бази фотографій пам’яток природи і об’єктів природно-заповідного фонду, а також формування дбайливого ставлення до природи та захисту навколишнього середовища.

Участь у конкурсі є вільною та відкритою як для професійних фотографів, так і для любителів. Протягом травня всі охочі можуть подати фотографії власного авторства, зроблені у будь-який період часу.

Після завантаження на Вікісховище усі фотографії набувають вільної ліцензії Creative Commons, яка передбачає вільне використання за умови посилання на автора та джерело.

Конкурс триватиме до 31 травня 2016 р. і складається з національних конкурсів у понад 20 країнах. Кожна країна по завершенню конкурсу визначить десятку світлин-переможців, а вже з них міжнародне журі обере планетарного переможця. Передбачаються також й інші тематичні номінації.

Переможці національного етапу отримають цінні призи. Переможець міжнародного конкурсу виграє поїздку до Канади.

Нагадаємо, Wiki Loves Earth — міжнародний (з 2014 року) фотоконкурс, уперше проведений 2013 року в Україні. У 2014 році серед фотографій 15 країн-учасниць перемогло фото Карпатського національного природного парку в Україні. Також Україна посіла перше місце за кількістю як завантажених фотографій у 2015 році. Усього за три роки існування конкурсу, учасники сфотографували 2470 об’єктів природно-заповідного фонду України, що становить 30% від представлених у списках, загалом зібрано понад 38,4 тис. фотографій.

1 місце. Карпатський морозний ранок. Карпатський біосферний заповідник. © Віталій Башкатов, CC BY-SA 4.0

1 місце у 2015 році. Карпатський морозний ранок. Карпатський біосферний заповідник. © Віталій Башкатов, CC BY-SA 4.0

Сайт конкурсу wikilovesearth.org.ua

Сторінка у Фейсбук

Котактний мейл організаційного комітету wle@wikimedia.in.ua


by Vira Motorko at April 29, 2016 04:23 PM

April 27, 2016

Вікі любить Землю

Місце має значення

Автор: Дарія Ширяєва, командир Дружини охорони природи м. Києва

Процедура завантаження фото у «Вікі любить Землю» є багатокроковою, і потребує уваги від учасників конкурсу. Деякі кроки є необов’язковими, і багато хто з учасників нехтує ними заради швидкості завантаження та загальної кількості фотографій. Проте якість інформації про завантажені фото є дуже важливою для роботи тих, хто працює з надбаннями конкурсу після його завершення — науковців, природоохоронців, екологів та краєзнавців.

Давайте поговоримо про один такий нюанс — точні вказівки розташування, координати місць, де були зроблені фотографії. Звичайно, для деяких об’єктів вони є загальновідомими і без вказання координат. Це можуть бути окремі пам’ятки природи з точними вказівками на їх місце розташування (визначне дерево за певною адресою, джерело тощо) або популярні туристичні пам’ятки — гірські вершини, скельні масиви, окремі озера. Важко уявити варіанти, де саме могли бути сфотографовані, наприклад, Вухаті камені, Дуб Залізняка або вершина Попа Йвана Мармароського.

«Дуб Максима Залізняка», Чигирин, хутір Буда. Автор: Yurii-mr, ліцензія: CC-BY-SA 3.0. Координати: 49° 06′ 34.9″ N, 32° 15′ 36.63″ E

Проте не завжди все так зрозуміло. Для більшості заповідних об’єктів в Україні взагалі невідоме точне місцезнаходження і надаються лише вказівки до регіону пошуку — наприклад, околиці якогось села. Інші ж можуть мати велику площу з невизначеними межами, тому фотографії, зроблені десь поблизу такої території, можуть насправді не мати відношення до неї.

З іншого боку, уявімо, що на фото, зробленому випадковим мандрівником у національному парку, зображено рідкісну рослину, що неодмінно стане відкриттям для вченого-ботаніка. Проте, як знайти місце, в якому зроблено фото, серед величезного національного парку?

Наразі ми знаходимось в процесі збору архівних даних та створення точних векторних контурів об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) . Проте до завершення цього процесу ще дуже далеко, і момент невизначеності (ПЗФ чи не ПЗФ?..) буде наступними роками лишатись. Коли ж з’являється точна інформація про те, де знаходиться заповідна територія, то перевірити належність до неї фотографій, накопичених у Вікімедіа без вказівок на координати, можна лише особистим обстеженням. І це не завжди вдасться зробити, бо вже за рік ділянка може дуже змінитись або й просто може виглядати по-різному у різні пори року. Тому для частини випадків достовірно вирішити, ілюструє фотографія потрібний об’єкт чи ні — можливо лише маючи інформацію від її автора про місце, де був зроблений знімок.

Трохи прикладів. Ботанічний заказник Червонохиженський (Черкаська область, Чорнобаївський район) має у загальних відомостях дані про площу (20 га) та більш-менш точну вказівку щодо розміщення (Червонохиженська балка бл. 800 м від дороги Золотоноша-Іркліїв). Для заказника було завантажене одне фото в рамках конкурсу, що ілюструє розорану територію:

Ботанічний заказник “Червонохиженський”. Автор: Сергій Криниця // CC-BY-SA 4.0

З цього можна зробити висновок про незадовільний стан території та факт порушення природоохоронного закондавства. Проте в цьому році вдалося отримати точну карту об’єкта та в польовій експедиції з’ясувати, як ця місцевість виглядає насправді.

Схема розміщення балки Червонохиженської та однойменного заказника (Червонохиженський, Черкаська область). Автор зображення: Дарія Ширяєва // CC-BY-SA 4.0

Заказник Червонохиженський, діброва. Автор фото: Дарія Ширяєва // CC-BY-SA 4.0

Заказник Червонохиженський, лучно-степова ділянка. Автор: Дарія Ширява // CC-BY-SA 4.0

Проліска сибірська в заказнику Червонохиженський Автор: Дарія Ширява // CC-BY-SA 4.0

Ділянка, де було зроблено завантажене фото — розорана частина балки. Дуже близько, але є наочною різниця між, з одного боку, дубовим лісом і лучно-степовими ділянками та оранкою — з іншого. На території заказника виявлені рідкісні види — шафран сітчастий (Червона книга України) та проліска сибірська (рідкісний для даного регіону), а будь-які порушення (оранка, засмічення, рубки), навпаки, відсутні. Що цікаво, офіційна карта дає на порядок меншу площу, ніж вказано для цього об’єкта. Проте ділянка повністю відповідає опису. І це — ще один етап пошуків “істини” щодо заповідних територій, який наступає після аналізу базових відомостей.

Інший об’єкт, який можна навести в якості показового прикладу — НПП «Подільські Товтри». Це найбільший національний природний парк України, та створений він, чесно кажучи, за трохи дивними стандартами — до його складу включено 2,5 адміністративні райони Хмельницької області, з усіма полями, селами, містами і, у меншій мірі, природними територіями. Що створено, то створено. Вгадати в таких умовах, яку саме ділянку нацпарку ілюструє фото — майже неможливо. Але це ще не найбільш цікаве! Дуже часто як фото Подільських Товтр поширюється фото (між іншим ним нацпарк проілюстрований на своїй вікісторінці), яке зображає панораму на каньйон Дністра з берега НПП «Подільскі Товтри», але вже з видом на інший берег – на заповідник «Медобори».

Подільські товтри. Україна Інкогніта, CC-BY-SA 3.0

Насправді ж найбільш цінні, з точки зору природоохорони, ділянки Подільських Товтр — це саме «товтри», що являють собою залишки коралового рифу стародавнього моря.

Івахновецькі Товтри. Дарія Ширяєва, CC-BY-SA 4.0

Для чого ще можуть бути важливими координати? Наводити приклади можна довго. Це і порушення в заповідних об’єктах, для яких важливо знати точну локалізацію для подальших дій з вирішення. Це точні місця знахідок видів рослин та тварин, адже моніторинг біологічного різноманіття в Україні ведеться лише силами окремих науковців і аматорів, в умовах браку бюджетних коштів. Це проектування нових об’єктів природно-заповідного фонду або розширення існуючих, якщо фото зроблено за межами заповідної території, але представляє важливі для збереження ділянки.

Отримати координати місця, де було зроблено ваше фото, можна або на місцевості (за допомогою gps-навігатора чи карти), або вже за комп’ютером (наприклад, використовуючи супутникові знімки Google Maps, де досить точно можна визначити деталі ландшафту та співвіднести з місцевістю). Для того, щоб додати координати до зображення, потрібно лише вписати їх у відповідне поле при завантаженні.

Чекаємо на Ваші фото і, сподіваємось, що брак часу не завадить додати до них координати, такі важливі у подальшій долі заповідних територій!

by Olena Zakharian at April 27, 2016 02:08 PM

Вікімедіа Україна

Конкурс створення якісних статей з фізики та астрономії WikiPhysContest-2016 продовжено!

Ще раз вітаємо всіх фізиків, астрономів, а також шанувальників цих наук на сторінках блогу Вікімедіа Україна!

Приємна новина для всіх, хто бере або планує взяти участь у нашому конкурсі WikiPhysContest-2016! Зважаючи на багато вихідних на початку травня і поки не надто велику кількість дійсно якісних статей написаних в рамках конкурсу, організаційний комітет конкурсу продовжив термін написання статей до 14 травня — Дня астрономії в 2016 році! До 23:59 вказаної дати ви маєте змогу створювати статті, поліпшувати вже створені, збагачувати їх якісними зображеннями, джерелами і робити все для своєї перемоги!

Наш конкурс значною мірою відображає те, чим живуть його учасники. Так, в рамках конкурсу було створено серію статей про надактуальний після відкриття гравітаційних хвиль в цьому році напрям — спостережувальну гравітаційнохвильову астрономію.

А вчора світ і Україна відзначали роковини аварії на ЧАЕС, 30 років. Мабуть, десь у ноосфері ця тема зрезонувала з проведенням нашого конкурсу, і в рамках WikiPhysContest-2016 була створена дуже детальна стаття про дозиметрію, науку що, мабуть, значно більше почала цікавити українців після цієї трагедії: uk.wikipedia.org/wiki/Дозиметрія

Цікаво також, що Вікімедіа Україна виконуючи свою місію — сприяти розповсюдженю вільних знань — організувала поїздку в зону відчуження в 2013 році, звідки учасники привезли чималу кількість фотографій під вільними ліцензіями (в Україні ще триває боротьба, аби ці твори були дійсно вільними), які були завантажені у Вікісховищі і використані для ілюстрації, наприклад, статті про новий саркофаг над ЧАЕС.

Однак закінчимо на більш оптимістичній ноті. В рамках конкурсу була також створена стаття про одну із суперземель — екзопланет, максимально подібних до нашої рідної Землі. Kepler-452b — екзопланета на відстані 430 пк, досить далеко звісно, однак індекс подібності до Землі — 0.83 — більший, ніж будь-якої іншої планети в нашій Сонячній системі, тому цілком можливо, що вона колись стане нашим новим домом, який, мабуть, наступні покоління берегтимуть краще, ніж ми Землю.

Ну а а поки ще раз запрошуємо до участі в конкурсі! Вас, звісно, чекає жорстка конкуренція, учасники створили вже 52 статті в рамках цього конкурсу, деякі з них, як от стаття про згадану екзопланету, за розміром сягають вже понад 100 кб — а це десь 15 сторінок А4 шрифтом 12-го розміру! Тому наполегливості, терпіння та успіху Вам!😉

Анімована концептуальна ілюстрація планети Kepler-452b в уяві художника Тіма Пайла (Tim Pyle, NASA Ames/JPL-Caltech).


by tiredducky at April 27, 2016 02:01 PM

April 23, 2016

Вікімедіа Україна

Вікітренінг для педагогів: післямова

Якими ви уявляєте сучасних педагогів? Чи можете уявити вчителів та викладачів, які задають писати не реферати чи конспекти, а статті у Вікіпедію? Ми знаємо таких і  намагаємось, щоб їх стало більше! 15—16 квітня 2016 року «Вікімедіа Україна» провела тренінг для вчителів та викладачів України, з метою залучення їх до редагування Вікіпедії. 23 учасники з різних куточків України отримали сертифікати про успішне проходження навчання.

Ініціювала тренінг Валентина Кодола, вчитель історії Шендерівського навчально-виховного комплексу Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, член «Вікімедіа Україна». «Навчився сам, навчи своїх колег та учнів!» — таким вона визначила девіз заходу, що тривав два дні.

Програма першого дня тренінгу включала такі теми: «Мотивація редагування Вікіпедії», «Соціальна й організаційна структура», «Основні політики Вікіпедії», «Редагування сторінок Вікіпедії». Завершився день практичним заняттям зі створення статей. Наступного дня були презентовані «Освітня програма» ГО «Вікімедіа Україна»,  «Вікіпедія у шкільному процесі», «Використання потенціалу Вікіпедії у навчанні».  Учасники також ознайомились із бічним меню, функціями та можливостями особистих сторінок та сторінок обговорення.

Такий багаж знань дозволив сміливо та з наснагою здійснити перші  редагування та створити перші статті. Учасники успішно впоралися з цим завданням, вже на кінець першого дня тренінгу було започатковано нові статті про персоналії у Вікіпедії.

WMUA Wikitraining for Teachers 16 April 2016 3932

Своїми коментарями та враженнями поділились тренери та учасники.
Валентина Кодола: «Коли виникла можливість провести вікітренінг, зразу подумала, що учасниками першого тренінгу повинні стати одні з найкращих, найталановитіших, найактивніших вчителів та викладачів України. Майже всі ми – члени ГО «Клубу учасників конкурсу “Учитель року” у гуманітарних номінаціях», який заснований під егідою Української асоціації викладачів зарубіжної літератури (Президент Асоціації – Ю.І. Ковбасенко, завкафедрою світової літератури Київського Університету імені Бориса Грінченка, він же учасник тренінгу). Для завзятих педагогів було насолодою отримати нові знання, вони із захопленням сприймали матеріал, який їм доносили тренери. Учасників вразило, що тренери – молодь, молодь нової України.

Що ж мотивувало учасників тренінгу редагувати Вікіпедію?

  •       Мотив перший: Суспільний. Чи може стати українська Вікіпедія носієм інформації укранською мовою?
  •       Мотив другий: Фаховий. Чи завжди у Вікіпедії можна знайти необхідні матеріали?
  •       Мотив третій: Особистісно-професійний. Як редагування Вікіпедії може сприяти особистісно-професійному зростанню?

Вважаю, що ми впорались із поставленими завданнями, навіть змогли досягнути більшого».

 

WMUA Wikitraining For Teachers 16 April 2016 65

Cесія Валентини Кодоли

Леонід Овчаренко, тренер, вікімедієць: «Особисто для мене віківишкіл для вчителів та викладачів в університеті Грінченка минув в атмосфері конструктиву та зацікавленості. Зацікавленості в першу чергу з боку наших “учнів” так би мовити, які виявили неабиякий інтерес до вікіпедійної творчості. Маю стійке враження в тому, що значна частина з них спробує впровадити Вікіпедію у навчальний процес своїх закладів, долучившись до Освітньої програми Вікіпедії. Окрім того, як з’ясувалося, про трьох учасників вишколу вже були статті у Вікіпедії, тож після вишколу вони доповнилися такими необхідними світлинами».

WMUA Wikitraining for Teachers 16 April 2016 3915

Леонід Овчаренко про соціальну й організаційну структуру Вікіпедії

Світлана Дячок, вчитель зарубіжної літератури із Тернопільщини: «Не випадково Вікітренінг проводили у період найрізнобарвнішого весняного цвітіння. Червоноокі тюльпани налаштовували на серйозність навчання, білосніжні вишні – на безкінечну протрібність інформації (важливої) у нашому сучасному соціапросторі, а бузок, який ось-ось вибухне скупченням кольору та запаху, – вселяв надію в те, що кожен із нас, початківців на лоні Вікіпедії, згодом стане достойним вікіпедистом, щоби, ні в якому разі не заплямувати честь справді талановитих вікіпедистів-тренерів, завдяки яким простір, непізнаний нами до цих пір, став рідним щоденним потрібним!!!»

WMUA Wikitraining For Teachers 15 April 2016 06

WMUA Wikitraining For Teachers 16 April 2016 67Андрій Гриценко, вчитель історії, кандидат педагогічних наук із Сумщини: «Завжди було бажання не лише читати Вікіпедію, що роблю регулярно, але й брати участь у наповненні інформації до неї. Участь у вікітренінгу дала поштовх до цього. Вдячний всім організаторам за участь у великій та корисній справі. Дуже цікаво. Також великі перспективи відкриває залучення учнів і студентів до написання статей».

Світлана Бак, вчитель зарубіжної літератури із Кіровоградщини: «Найтяжча аудиторія – це вчителі та викладачі, адже кожний з нас вчить дітей чи студентів кожного дня. На тренінгу кожний із виступаючих не просто надавав інформацію – дійсно вчив, розкривав невідомий світ перед нами, тими, хто звик знати все на уроці. Ми відчули, яку глибу знань приховує Вікіпедія. Наскільки багато вже зроблено. І яка честь долучитися до цієї роботи. Зрозуміла, що майбутнє за Вікімедією, її проектами. Створення підручників гуртом нарешті може звільнити учнів від підручника, який вимагає ще іншого підручника, додаткової інформації, пошуку матеріалу ще десь. Бо тут буде все, що потрібно для вивчення, аналізу, практичної роботи, яку просто так не “позичиш” на чужих сайтах. Мої вчителі районної творчої групи зарубіжників зацікавились Вікіпедією, наступне засідання буде присвячене редагуванню та створенню статей».

 

 

Більше фото із заходу та презентації

 


by H_Anna at April 23, 2016 02:30 PM

April 21, 2016

Вікімедіа Україна

Всеукраїнська (не)конференція EdCamp Ukraine у Харкові

9-10 квітня у Харкові відбулася друга освітня (не)конференція EdCamp Ukraine, яка проходила під девізом  «Ми будуємо спільноту відповідального вчительства!»

EdCamp — це інноваційна форма проведення конференцій для шкільних педагогів, що була започаткована у 2010 році у США. Зустрічі у цьому форматі передбачають проблемні та подіумні дискусії, тренінги, творчі майстер-класи, інтерактивні зони від партнерських організацій і благодійні акції.

Перша національна (не)конференція EdCamp Ukraine,  пройшла в Харкові 23 й 24 червня 2015 року, під час якої був анонсований конкурс на проведення  mini-EdCamp’ів по всій Україні. За підтримки Відділу преси, освіти і культури Посольства США в Україні та низки організацій-партнерів  від грудня 2015 року регіональні EdCamp’и пройшли в 11-ти містах України. EdCamp у Харкові став завершальним і вдруге став національною подією.

Цьогорічний всеукраїнський EdCamp прийняв Єврейський культурний центр «Бейт Дан». Вразила кількість учасників — 504. Експертів з різних країн теж чимало — 80. Кілька десятків сесій відбувалися одночасно!

Конференційні дні розпочиналися із спідгікінга (від англ. Speed geeking), коли кожен вибирав для себе програму відвідування презентацій.  Під час цього всі учасники розбивалися на групи по 5-10 чоловік, а спікери ставали в коло по периметру великого залу. Далі кожна група по колу обходила всіх спікерів, по черзі переходячи від одного до другого. В цей час кожен спікер  мав швидко і коротко зі свого місця за 2 хвилини розповісти про себе і свою доповідь. Таким чином, кожен учасник заходу мав уявлення про всі виступи і всіх спікерів, і  міг визначити найцікавіші для себе і піти саме на ті доповіді.

Представники ГО «Вікімедіа Україна» Сергій Петров  та Микола Приходько презентували Освітню програму Вікіпедії. Вони розповіли основні засади Вікіпедії та про впровадження Освітньої програми Вікіпедії в Україні, де вже 11 освітніх закладів беруть в ній участь. Вони поділилися досвідом про ті освітні проекти, які вони реалізували — Сергій про проект «ВікіФото» у Харкові, Микола про ВікіСтудію у Чернігові. Так, під час фотоконкурсу студенти завантажили близько 2000 фотографій до Вікіпедії, проілюструвавши 50 населених пунктів України (переважно Харківщини). У Чернігові вікістудійці (це переважно студенти історичного інституту) написали близько 200 статей.

Після офіційної програми, а також у перервах між виступами експертів та учительських паралелей, була змога поспілкуватися віч-на-віч. Так, була зацікавленість у співпраці з ГО «Вікімедіа Україна» з боку Малої академії наук України та Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (DESPRO).

Як зазначив Олександр Елькін (організатор, ведучий і натхненник EdCamp’у), родзинка цієї зустрічі — ефект довгого хвоста — налагодження співпраці і реалізація проектів вже після проведення конференції завдяки контактам, отриманим під час обговорень і обміном досвідом.

Приходько Микола під час вручення сувенірів висловив свої враження від події так: «Я хотів побачити світле майбутнє України. Тут я його побачив!:-)»

EdCamp у Харкові. Автор фото – Nickispeaki, CC BY-SA 4.0 EdCamp у Харкові. Автор фото – Nickispeaki, CC BY-SA 4.0 EdCamp у Харкові. Автор фото – Nickispeaki, CC BY-SA 4.0 EdCamp у Харкові. Автор фото – Nickispeaki, CC BY-SA 4.0 EdCamp у Харкові. Автор фото – Nickispeaki, CC BY-SA 4.0 EdCamp у Харкові. Автор фото – Nickispeaki, CC BY-SA 4.0

Більше фото з події


by nickispeaki at April 21, 2016 01:21 PM

April 20, 2016

Вікі любить пам'ятки

Презентація журналу «Пам’ятки України» у Харкові та Одесі

ПУ_2_201625 квітня та 26 квітня «Вікімедіа Україна» запрошує на презентації журналу «Пам’ятки України» (№2, 2016) зі статтями та фото учасників конкурсу «Вікі любить пам’ятки» про пам’ятки України, а також про сам конкурс та інші проекти організації. Також у програмі заходу: обговорення здобутків та перспектив найбільшого фотоконкурсу світу, узаконення «свободи панорами» в Україні, формування бази пам’яток України, стан пам’яткоохоронної справи в Україні.

До слова запрошені автори статей, фотографій, упорядники номеру та організатори конкурсу. 

Будемо раді почути думки та ідеї всіх присутніх про здобутки та перспективи конкурсу, про кроки, які можна зробити для збереження наших пам’яток, для їхньої популяризації.

Харків:

Час: 25 квітня о 18:00
Місце:  Книгарня «Є» (вул. Сумська, 3)

Подія у Фейсбук

Одеса

Час: 26 квітня о 18:00
Місце:  Impact Hub Odessa (вул. Грецька, 1а)

Подія у Фейсбук

Довідка:

З 2012 року «Вікімедіа Україна» організовує національний етап міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», метою якого є отримати вільні світлини для ілюстрування статей Вікіпедії. За чотири роки конкурсу було завантажено майже 155 тисяч світлин близько 25 тисяч пам’яток із території України.

Україна двічі посідала перше місце в рейтингу країн за кількістю завантажених на Вікісховище світлин. У 2014 році фото Святогірської лаври Костянтина Брижниченка (Краматорськ) було визнане найкращим серед 321 тисячі робіт із усього світу. У результаті роботи організаційних комітетів конкурсу було створено найповніший на сьогодні загальнодоступний список пам’яток історії, культури, архітектури та археології України.

Конкурс мотивував учасників сфотографувати безліч маловідомих, а також таких, що були втрачені незабаром після фіксації, пам’яток. Деякі учасники не тільки займаються фотографуванням, а й досліджують історію пам’яток, займаються пам’яткоохоронною діяльністю і мали можливість розказати про свої розвідки та відкриття на блозі конкурсу, у статтях Вікіпедії, на церемоніях нагородження переможців тощо.

Результати конкурсу, окрім виставок, були представлені у фотоальбомах. Але цього року, який для української частини «Вікі любить пам’ятки» буде ювілейним, п’ятим, ми вирішили розказати про ту титанічну роботу, яку виконували протягом цього часу волонтери, організатори, учасники, ще й на сторінках науково-популярного, ілюстрованого видання —  «Пам’ятки України», що виходить із 1989 року.

Контакти:
press@wikimedia.in.ua
+38 095 350 94 00 — Анна Хроболова

by Anntinomy at April 20, 2016 12:32 PM

April 18, 2016

Вікімедіа Україна

Весна народів у Вікіпедії триває: приєднуйтесь до конкурсу!

Церква святого Іоанна Теолога в Канео, Македонія

Церква святого Іоанна Теолога в Канео, Македонія. Фото Darko Nikolovski, вільноліцензоване під CC-BY-SA-3.0

Справжня весна народів у Вікіпедії — це конкурс статей CEE Spring 2016. Щотижня — три нові країни, і 18—24 квітня присвячені Болгарії, Македонії та Хорватії. Пишіть статті про ці країни й отримуйте тижневий приз, пишіть більше — і вигравайте головний приз конкурсу!

У кожен мовний розділ Вікіпедії користувачі переважно пишуть статті про те, про що цією мовою можна прочитати. Оскільки про історію України українською мовою є більше джерел, ніж про історію, скажімо, Болгарії, то і статей в українській Вікіпедії про неї буде більше. А у Вікіпедії болгарською мовою точно так само буде менше статей про Україну. Що логічно, але якось не дуже правильно — адже Вікіпедія прагне бути найповнішою енциклопедією, а значить, повинна мати статті про всі значущі речі.

Оскільки всі мовні розділи мають дотримуватися правила верифіковності, то якщо Вам складно знайти хорватськомовні джерела про, наприклад, озера країни, але Ви бачите статтю у хорватській Вікіпедії, яка не викликає підозр, значить основну роботу — написати статтю — за Вас уже зробили:) І навіть з перекладеними статтями можна брати участь у CEE Spring, головне не забути правильно вказати на це.

Поспішайте взяти участь у конкурсі — призи на дорозі не валяються:)


by Vira Motorko at April 18, 2016 10:45 AM

April 16, 2016

Вікі любить Землю

Фотоконкурс «Вікі любить Землю» 2016 наближається!

Першого травня 2016 року спільнота Вікімедіа розпочинає міжнародний конкурс фотографій природоохоронних об’єктів — «Вікі любить Землю» 2016. Запрошуємо долучитися до української частини конкурсу!

Апшинецький гідрологічний заказник. Автор фото — Сергій Криниця (Haidamac) [CC BY-SA 4.0].

Це вже четвертий рік конкурсу. Цього року 16 країн зголосилися взяти в ньому участь. Wiki Loves Earth — один з найбільших фотоконкурсів у світі, і ми дуже раді, що багато українців бере в ньому участь. «Вікі любить Землю» став рухом, дехто з року в рік робить фотографії пам’яток природи навмисне на конкурс. Віддані учасники, з одного боку, і новачки — з іншого, допомагають заповнювати білі плями на карті й завантажують світлини невідомих для широкого загалу місцин, де охороняється природа.

Для нас цей конкурс — чудова нагода показати красу природи різних куточків України, у тому числі проілюструвавши статті Вікіпедії. А також і привернути увагу громадськості до охорони природи. Завдяки нашим учасникам ми слідкуємо за збереженням природи за світлинами різних років.

У конкурсі може взяти участь будь-хто, потрібні лише фотографії та обліковий запис у Вікісховищі. Прогляньте списки об’єктів і завантажте фото природоохоронних територій (не важливо, якої давності, головне, що власні) у Вікісховище з 1 по 31 травня, вказавши відповідний ідентифікатор. Звісно ж, будуть призи — адже найсумлінніші фотографи мають бути винагороджені!

Про всі цікавинки підготовки та проведення конкурсу ми писатимемо тут, тож слідкуйте!
Якщо у Вас будуть якісь запитання, ставте їх у коментарях — ми відповідаємо. 

by Ата at April 16, 2016 09:32 AM

April 15, 2016

Вікімедіа Україна

Вікімедіа Україна ввійшла до коаліції РПР

Громадська організація «Вікімедіа Україна» увійшла до спільноти Реанімаційного пакету реформ (РПР), ставши асоційованим членом цієї громадської коаліції.

РПР є громадською платформою, яка об’єднує провідні неурядові організації й експертів з усієї України та виконує функції координаційного центру з розробки та реалізації ключових реформ в Україні. Зараз до РПР входить 56 потужних громадських організацій.

Відтепер «Вікімедіа Україна» зможе долучатися до діяльності РПР задля адвокатування питань, важливих для поширення вільних знань, і брати участь у Зборах РПР з правом дорадчого голосу.

Першочерговими цілями в цьому напрямі ми бачимо адвокатування впровадження свободи панорами в Україні та відкриття доступу широкої громадськості до історичної та культурної спадщини (рухомої і нерухомої) України через її облік та оцифрування.


by Олена Захарян at April 15, 2016 08:30 AM

April 13, 2016

Вікімедіа Україна

Роботи італійського фотомитця Паоло Монті — у вільному доступі

В результаті співпраці проекту Європейської бібліотеки інформації та культури з організацією «Вікімедіа Італія», надбання відомого італійського фотографа 20-го століття було завантажено на сховище вільних файлів Фонду Вікімедіа.

paolo_monti_-_serie_fotografica_28italia2c_195429_-_beic_6340859

Паоло Монті

Днями було завершено завантаження майже 17 тисяч фотографій італійського фотографа Паоло Монті (1908—1982) на Вікісховище. Це найбільший внесок в історії ініціативи БоГеМА в Італії  і також це вперше, коли  весь наявний цифровий архів творів одного автора, що перебував у власників, було завантажено повністю.

Внесок став результатом тривалої співпраці  цифрової бібліотеки Віblioteca Europea di Informazione e Cultura та «Вікімедіа Італія». У 2008 році бібліотека придбала архів Паоло Монті і, таким чином, стала власником авторських прав на роботи. З 2014 року в ній працював вікіпедист-резидент, який готував архів до оприлюднення на Вікісховищі.

Паоло Монті народився і все життя провів в Італії. Вивчав економіку, але з 1946 року захопився фотографією. Спочатку Монті експериментував із абстракціонізмом та з ефектами «розмивання» та дифракції. Професійно займатись фотографією почав у 1950-х у Мілані, спеціалізувався на зйомці архітектури. Фотографував урбаністичне середовище, післявоєнну трансформацію італійських міст. Роботи публікувались переважно у виданнях присвяченних архітектурі та дизайну. Окрім архітектурної тематики, в архіві є портретні фото, пейзажі, фото витворів мистецтва, жанр ню, експериментаторські та авангардистські композиції. Більшість зображень чорно-білі, але є й кольорові.

Виконавці проекту  запрошують долучатися до удосконалення категоризації зображень, додавати їх до статей, номінувати на статус вибраних.

 

Переглянути фотоархів Паоло Монті у Вікісховищі


by H_Anna at April 13, 2016 10:40 AM

Вікі любить Землю

Заповідники в зоні бойових дій

Про це мало говорять. Але окрім людських жертв, бойові дії на території Донецької та Луганської призводять до цілого ряду небезпечних впливів на екологію. Нечисленні аналізи та оцінки сповіщають зокрема про забруднення земель і порушення ландшафтів природно-заповідного фонду. Очевидно, що точна оцінка заподіяної шкоди залишається складним завданням.

За даними правозахисної організації «Екологія Право Людина» постраждали території національних природних парків «Меотида» і «Святі гори», регіональних ландшафтних парків та заповідників «Донецький кряж», «Слов’янський курорт», «Краматорський», «Зуєвський», «Клебан-Бик», «Провальський степ», «Трьохізбенський степ», «Станично-Луганське». Численні об’єкти природно-заповідного фонду Донбасу постраждали від будівництва фортифікаційних споруд, вирубки лісових насаджень, лісових і степових пожеж.

Надзвичайно прикро усвідомлювати, що і цього року всупереч сподіванням організаторів конкурсу, світлин об’єків природно-заповідного фонду цього регіону не стане більше. Конфлікт не подолано, отже поїздки та фотографування є небезпечними.

Хочеться вірити, що колись усі матмуть можливість та прагнення дістатися цих місцин без побоювання за життя.

Річка Кринка у ландшафтному парку «Донецький Кряж». Парк зазнав значного пошкодження вогнем, обстрілювався. Автор фото — Александр Ильин, CC BY-SA 3.0, 2009 рік.

Степовий заповідник «Кальміуське». Ту були вириті глибокі окопи у гранітних осипах. Автор фото — Mykyta Peregrym, CC BY-SA 3.0. Учасник конкурсу 2014 року.

Ландшафтний парк «Зуївський». Під час бойових дій у ньому була розорана велика частина колись цілинного степу. Автор фото — Башкатов Віталій, CC BY-SA 3.0. Найкраще фото Донецької області у 2014 році.

Національний парк «Меотида». Частина на території квазі-республіки, частина підконтрольна Україні, ВСУ розміщують тут військові підрозділи, відбуваються стрільби. Автор фото — Швед Галина, CC BY-SA 3.0, 2013 рік.

Провальський степ. Протягом 2014—2016 його екоситсему було практично зруйновано. Автор —  Гедрович Денис, CC BY-SA 4.0. Учасник конкурсу 2015 року.

Національний парк «Святі гори». Лісові масиви постраждали від пожеж, частина лісів заміновано, покрито мереживом окопів та бліндажів. На сьогодні звільнений від бойовиків. Автор фото — Alf600, CC BY-SA 3.0. Учасник конкурсу 2013 року.

Джерела:
Екологічні наслідки війни на сході України // Вікіпедія.
Карта постраждалих заповідних територій.
Олексій Василюк. Заповідники Донеччини, перериті окопами // Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина».
Олексій Василюк. «Для нас і раніше життя було війною…» // Тиждень.ua.
Збройні сили України захоплюють заповідники // Український лісовод.

by h_anna at April 13, 2016 06:21 AM

April 11, 2016

Вікімедіа Україна

3000 статей створено у Вікіпедії в рамках конкурсу: CEE Spring триває!

Фонтан у Центральному парку Стефана Великого, Кишинів (Молдова). Автор фото — Myrabella, вільноліцензоване під CC-BY-SA-3.0

Фонтан у Центральному парку Стефана Великого, Кишинів (Молдова). Автор фото — Myrabella, вільноліцензоване під CC-BY-SA-3.0

Вірогідно, найбільший конкурс статей у Вікіпедії під назвою CEE Spring 2016  проходить у 28-ми мовних розділах Вікіпедії з 21 березня. Понад 3000 статей було створено чи доповнено на цей момент. Близько 240 учасників від Польщі до Казахстану й від Естонії до Греції пишуть про культуру, природу, суспільство, політику, історію, науку на інше регіону Центральної та Східної Європи. Польською, болгарською, грецькою, албанською мовою за цей час написали більше статей про жінок, ніж про чоловіків, що звужує гендерний розрив у Вікіпедії.

Кожного тижня темою конкурсу є три країни, про які пишуть у всіх Вікіпедіях, хоч через історію й політику регіону ЦСЄ це не просто (деякі утворення невизнані або ж визнані частково). Ціль конкурсу — щоб певна кількість статей була написана про всі країни-учасниці іншими мовами. Це, однак, не зупиняє користувачів, у яких є улюблена країна: так, як і минулого року, найбільше зараз пишуть про Естонію. Цьому сприяє популярний жарт серед учасників конкурсу: «Якщо не знаєш, про що писати, пиши про естонців».

Грає свою роль і поширення нових статей у соцмережах: учасники з різних країн надихаються обраними темами інших учасників, які пишуть про них на сторінці CEE Spring у Facebook. Наприклад, статтю про словацького геолога Дімітрія Андрусова, який народився в Тарту, навчався у Празі й працював у Братиславі, створили у півдесятку мовних розділів майже в один і той же час. Дехто планує писати статті кожного дня конкурсу і позначає свої дописи хеш-тегом #72ceespringdays.

Ви можете приєднатися до конкурсу будь-якою з мов, якою можете писати. Країни Центральної та Східної Європи дали світові науковців, як Марія Кюрі, музичні гурти як Omega, нобелівських лауреатів як Олександр Солженіцин, міжкультурні традиції як носіння мартениць і зірок опери як Соломія Крушельницька. Призами конкурсу є книги, що будуть авторитетними джерелами для Ваших подальних статей, а головний приз української частини — поїздка у Вірменію. Активні учасники отримають сувеніри.

Тиждень 11—17 квітня присвячений Молдові, Литві й Україні.

На основі допису з блогу Вікімедіа:
Nikola Kalchev, 2,200 articles and counting in the Central and Eastern European Wikipedia writing contestApril 7th, 2016


by Vira Motorko at April 11, 2016 09:34 AM

April 10, 2016

Вікімедіа Україна

Wikimedia Education Collaborative: Вікіпедія для освіти та інше

У березні учасники ініціативи Wikipedia Education Collaborative зустрілися у Стокгольмі, щоб обговорити покращення, яких вдалося досягти у впровадженні Вікіпедії та інших вікіпроектів в освіту за останній рік.

Photo by Melina Masnatta, CC BY-SA 4.0.

Авторка фото — Melina Masnatta, CC BY-SA 4.0.

Колись, коли Сара Мерстелль тільки починала редагувати Вікіпедію та зазирати за її лаштунки, вона запитала себе: «Як це можна використати для моїх студентів?» Кілька років потому, коли у неї  вже був досвід керування власною Освітньою програмою Вікіпедії, Сара виступила співорганізатором третьої зустрічі Wikipedia Education CollaborativeCollab»), у Швеції.

Collab — це глобальна мережа лідерів освітніх програм, створена у 2014 році для підтримки розвитку освітніх програм у світі, учасники якої — такі як Сара — допомагають іншим освітянам, які зацікавлені у використанні Вікіпедії як навчального інструменту, та вікімедійцям, що хочуть започаткувати такі освітні програми. 5—6 березня учасники Collab зустрілися у Стокгольмі, щоб визначити спільні цілі, пріоритети й проекти для групи на наступний рік.

Що рухає Collab вперед? Серед основних принципів — створення мереж, обмін досвідом та сприяння співпраці між освітніми програмами, організаціями, волонтерами руху Вікімедіа, в якому б куточку світу вони не були. Це об’єднання створене для обміну досвідом та знаннями з колегами і підтримання інших програм на глобальному рівні.

Collab було створено з такими цілями: визначити найкращі практики застосування Вікіпедії в освіті, зібрати ідеї для освітніх ініціатив, поділитися інформаційними матеріалами різних програм, розвинути глобальну систему сертифікації учасників програм, налагодити активний обмін досвідом та інструментами. Дещо з цього було досягнуто: наприклад, учасники Collab розробили бланки та загальні настанови, як видавати студентам і викладачам сертифікати про участь у тренінгах чи курсах. Також було створено й перекладено різними мовами чимало освітніх матеріалів, як-то посібник з оцінки якості статей у Вікіпедії, посібник з вільних ліцензійкорисний набір освітньої програми та багато інших ресурсів, розбитих на чотири категорії для різних аудиторій: для керівників програм, для освітян, для волонтерів і для студентів. Спілкування й збір найкращих практик лишаються пріоритетними для Collab і надалі.

Минулого року група стала відкритою, у 2015 році до неї приєдналося ще 10 лідерів освітніх програм. Зараз у Collab входить 23 особи, переважно жінки (серед них і учасниця з України). Всі охочі можуть підписатися на відкриту розсилку, у Phabricator’і ведуться записи завдань, які необхідно виконати. За час використання Фабрикатора — трекера завдань, яким користується рух Вікімедіа — було завершено 88 завдань, 22% яких стосувалися наставництва щодо інших освітніх програм. Щомісяця учасники Collab зустрічаються з допомогою відеозв’язку, а на Вікіманії 2015 багато з них взяли участь в освітній пре-конференції, а також виступали самостійно.

Під час зустрічі у Стокгольмі члени Wikipedia Education Collaborative визначили для себе особисті плани кожного на наступний рік і сформулювали плани групи загалом. Три основні цілі — це розробка гнучкого механізму наставництва, розвиток ресурсів, а також тестування і переклад нової платформи для підтримки роботи освітян та організації заходів з використанням Вікіпедії у навчанні — Program and Events Dashboard.

Зустріч дала відчуття приналежності й об’єднаності. Так багато людей в усьому світі використовують Вікіпедію та інші проекти Вікімедіа в освіті, вони стикаються з подібними завадами, але й досвід вирішення питань так само може працювати для всіх.

Авторка фото — Melina Masnatta, CC BY-SA 4.0.

На основі допису з блогу Вікімедіа:
Melina Masnatta, Paola Ricaurte, “Where do we go from here: the Wikimedia Education Collaborative


by Vira Motorko at April 10, 2016 09:53 AM

April 05, 2016

Вікімедіа Україна

Перша регіональна (не)Конференція EdCamp Cherkasy

edcampcherkasy2016-5

Емблема гімназії та логотип конференції

30 березня у місті Черкаси пройшла Перша (не)Конференція EdCamp Cherkasy, що була присвячена темі «Якою повинна бути сучасна освіта».

EdCamp як інноваційний формат взаємонавчання та спілкування вчителів поширюється по світу вже протягом 5 років. Україна стала 24-ою країною, що приєдналася до цього руху. Перша національна (не)конференція EdCamp Ukraine відбулася у Харкові у червні 2015 року. Тепер, за підтримки Відділу преси, освіти і культури Посольства США в Україні регіональні (не)Конференції EdCamp’и крокують по містах та селах України.

Захід проходив на базі Черкаської гімназії №9 імені О.М.Луценка, організатором виступив Черкаський міський методичний кабінет установ освіти.

Однією з тем, піднятих спікерами заходу, було практичне використання та застосування проектів Вікімедіа у навчально-виховному процесі.

edcampcherkasy2016-4

На відкритті заходу

З доповіддю «Вікіпедія та інші проекти Вікімедіа у навчально-виховному процесі» виступив Володимир Крижанівський, методист Черкаського міського методичного кабінету установ освіти, користувач та адміністратор Вікіпедії. Понад 30 присутніх на його доповіді слухачів довідались чи дізнались більше про Вікіпедію та її можливості для розвитку сучасної освіти. Тема виступу була тісно пов’язана із проблематикою сучасної освіти, коли дітям, озброєним сучасними гаджетами, досить легко «плавати» у мережі Інтернету, у той час, коли педагоги використовують цей метод на досить низькому рівні. На доповіді звучали шляхи та можливості використання Вікіпедії та інших проектів Вікімедіа під час навчання, а саме значні переваги використання під час дистанційного навчання.

Усім учасникам (не)Конференції було запропоновано взяти участь в анкетуванні, результати якого будуть узагальнені та зможуть бути використаними для аналізу значущості Вікіпедії саме в освітньому процесі України. Демократичний та живий формат заходу дозволив спілкуватись із однодумцями за межами експертних та учительських паралелей.  Деякі експерти, а саме Іван Іванов, висловили думку подальшого розвитку сучасної освіти разом з інтеграцією Вікіпедії у цей процес.

«Вікімедіа Україна» виступила одним з організаторів (не)Конференції.


by volodimir50 at April 05, 2016 09:09 AM

April 01, 2016

Вікімедіа Україна

WikiPhysContest: сьогодні почався конкурс статей з фізики у Вікіпедії

Першого квітня ми розпочинаємо конкурс статей у Вікіпедії — з теоретичної фізики й астрономії.

Black hole lensing web

Модель гравітаційної лінзи (чорна діра проходить повз галактику, викривляючи її зображення).

Напередодні (але в 1890 році) народився наймолодший лауреат Нобелівської премії з фізики, якому на час її отримання було 25 років — Вільям Лоренс Брегг, англійський кристалограф. Ні, початок конкурсу не приурочено ні до першого квітня, ні до дня народження Брегга, а біографії вчених навіть не братимуть у ньому участі.

WikiPhysContest має мету вузьку і чітку: покращити висвітлення фізичних і астрономічних тем у Вікіпедії. Наука фізика цікавиться дуже широким колом явищ і процесів, і на конкурс допускаються статті не про все. У фокусі — астрономія, теоретична фізика й фізика ядра та елементарних частинок. Статті можна як створювати, так і поліпшувати, обов’язково почитайте умови конкурсу: вони містять і чимало корисних порад.

Брегг ніби натякає своїм прикладом, що молодь може, якщо хоче. Призами нашого конкурсу (а це ноутбук, планшет і електронна книга за перші три місця у кожній з двох підгруп) ми хочемо трохи відтягти студентів й аспірантів від протирання архімедових штанів над статтями в маловідомі збірники. Напишіть краще статті у Вікіпедію, яку читають мільйони людей.

Місяць часу (до четвертого травня), одна стаття і — можливість отримати цінний приз. І це не лотерея «віддам за репост», а чесна конкуренція й чесне суддівство зробленого. Розкажіть про це друзям-фізикам — вони мають знати!

І хай буде так. Перші статті конкурсу вже створено, одна з них — Доля Всесвіту. Куди вже символічніше :)

Хто зможе краще?


by Vira Motorko at April 01, 2016 02:51 PM

March 31, 2016

Вікі любить пам'ятки

Фото та статті конкурсантів вийшли друком

d09fd0a3_2_2016

Обкладинка журналу, тексти та ілюстрації у якому вперше в історії видання доступні на умовах вільної ліцензії.

29 березня у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені Володимира Заболотного відбулась презентація журналу «Пам’ятки України» (№2, 2016) зі статтями та фото учасників конкурсу «Вікі любить пам’ятки» про пам’ятки України, а також про сам конкурс та інші проекти «Вікімедіа Україна».

Черговий номер науково-популярного видання Національного газетно-журнального видавництва містить статті вікіпедистів, членів та учасників фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки». Він став ще одним форматом інформування про конкурс та його здобутки на додачу до публікацій в друкованих та онлайн-виданнях, сторінок конкурсу у мережі інтернет, виставок, фотоальбомів, що побачили світ завдяки організаторам та прихильникам конкурсу.

Номер є різноплановим, адже автори писали про те, що їм особливо цікаво, про проекти та історії, якими вони особисто дуже переймаються. У ньому вийшли статті Миколи Козленка про конкурс «Вікі любить пам’ятки», Олекси Гайворонського про східний стиль в пам’ятках Золотої Орди та Кримського ханату в Автономній Республіці Крим, Руслани Маньковської про дерев’яне зодчество України, Івана Бикова про сакральну дерев’яну архітектуру Київщини, дві статті Дениса Вітченка про Покровську церкву в селі Плішивець на Полтавщині та про Український модерн Євгена Сердюка, Сергія Криниці та Катерини Красницької про панські палаці Черкащини, Євгена Букета про проект Вікіекспедиції та стаття Юрія Булки та Миколи Козленка про свободу панорами.

Статті ілюстровані більш ніж сотнею фотографій (своєрідний рекорд для журналу), які, за виключенням архівних, були завантажені на Вікісховище для конкурсу «Вікі любить пам’ятки».

d092d09cd0a3d090_d09fd180d0b5d0b7d0b5d0bdd182d0b0d186d196d18f_d0b6d183d180d0bdd0b0d0bbd183_d09fd0a3_01

Ведуча презентації Наталія Тимків та гості заходу. Автор фото — Anntinomy, CC BY-SA 4.0

До слова були запрошені присутні автори Руслана Маньковська та Іван Биков, фотограф Наталія Шестакова, упорядники номера — головний редактор журналу Леся Богослов та шеф-редактор Ігор Гирич (працювали у редакції до лютого 2016 року).

«Журнал «Пам’ятки України» присвячений конкурсу «Wiki любить пам’ятки» об’єднав прихильників друкованого видання та інтернет-користувачів з метою популяризації та збереження національної спадщини України. В умовах боротьби з бюрократичною машиною потрібно гуртуватися у громадські інституції для створення альтернативних списків пам’яток архітектури, які потребують охоронного статусу», — зазначила у своєму виступі Леся Богослов.

Руслана Маньковська наголосила, що незважаючи на непоправні втрати протягом ХХ ст. в царині дерев’яного будівництва, Україна тримає першість у світі за кількістю пам’яток сакральної дерев’яної. Однак на облік та під охорону держави взято тільки 18,3%, в контексті фотоконкурсу проблема збереження історико-культурної спадщини набирає особливого розголосу.  «Пам’ятки є матеріалізованою пам’яттю українського народу, яка відображає його світогляд, внесок у світову культуру, а культура за Ліною Костенко «є гуманітарним дзеркалом суспільства». Завдячуючи міжнародному фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки», українці своїми роботами гучно репрезентують українську культуру, переконливо демонструють світовий рівень її шедеврів, зокрема, у дерев’яній архітектурі», — сказала  Руслана Маньковська.

Автор фото: Anntinomy, CC BY-SA 4.0

Руслана Маньківська. Автор фото — Anntinomy, CC BY-SA 4.0

Іван Биков під час представлення своє статті, зазначив, що окрім тексту та власних улюблених фото дерев’яних храмів Київщини, він подав до оприлюднення його авторський перелік збережених дерев’яних церков Київської області, деякі з храмів виявлено саме ним особисто. «Попри 73 роки радянської окупації та поневіряння останніх десятиліть, в Київській області ще існують (у різному стані збереженості ) 92 дерев’яні церкви…. Нам ще є що берегти, щоб не стати Диким Полем…», — зазначив він.

Автор фото: Anntinomy, CC BY-SA 4.0

Іван Биков. Автор фото — Illya, CC BY-SA 4.0

Презентація номеру поєналась з обговоренням стану пам’яткоохоронної справи в Україні, формування альтернативних офіційним переліків памяток, популяризації маловідомої культурної спадщини.

Дякуємо всім учасникам та гостям заходу. Запрошуємо до участі у наступному конкурсі «Вікі любить пам’ятки» у вересні 2016 року!

Більше фото з заходу на Вікісховищі.

by Anntinomy at March 31, 2016 09:40 AM

March 30, 2016

Вікімедіа Україна

«Вікі любить пам’ятки» у журналі «Пам’ятки України»

d09fd0a3_2_2016

Обкладинка журналу, тексти та ілюстрації у якому вперше в історії видання доступні на умовах вільної ліцензії.

 

29 березня у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені Володимира Заболотного відбулась презентація журналу «Пам’ятки України» (№2, 2016) зі статтями та фото учасників конкурсу «Вікі любить пам’ятки» про пам’ятки України, а також про сам конкурс та інші проекти «Вікімедіа Україна».

Черговий номер науково-популярного видання Національного газетно-журнального видавництва містить статті вікіпедистів, членів нашої організації та учасників фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки».  Він став ще одним форматом інформування про конкурс та його здобутки на додачу до публікацій в друкованих та онлайн-виданнях, сторінок конкурсу у мережі інтернет, виставок, фотоальбомів, що побачили світ завдяки організаторам та прихильникам конкурсу.

Номер вийшов різноплановим, адже автори писали про те, що їм особливо цікаво, про проекти та історії, якими вони особисто дуже переймаються.

У номері вийшли статті Миколи Козленка про конкурс «Вікі любить пам’ятки», Олекси Гайворонського про східний стиль в пам’ятках Золотої Орди та Кримського ханату в Автономній Республіці Крим, Руслани Маньковської про дерев’яне зодчество України, Івана Бикова про сакральну дерев’яну архітектуру Київщини, дві статті Дениса Вітченка про Покровську церкву в селі Плішивець на Полтавщині та про Український модерн Євгена Сердюка, Євгена Букета про проект Вікіекспедиції та стаття Юрія Булки та Миколи Козленка про свободу панорами.

Статті ілюстровані більш ніж сотнею фотографій (своєрідний рекорд для журналу), які, за виключенням архівних, були завантажені на Вікісховище для конкурсу «Вікі любить пам’ятки».

d092d09cd0a3d090_d09fd180d0b5d0b7d0b5d0bdd182d0b0d186d196d18f_d0b6d183d180d0bdd0b0d0bbd183_d09fd0a3_01

Ведуча презентації Наталія Тимків та гості заходу. Автор фото Anntinomy, CC BY-SA 4.0

 

До слова були запрошені присутні автори Руслана Маньковська та Іван Биков, фотограф Наталія Шестакова, упорядники номера — головний редактор журналу Леся Богослов (до лютого 2016) та шеф-редактор Ігор Гирич (до лютого 2016).

Натисніть, щоби переглянути слайдшоу.

Презентація номеру поєналась з обговоренням стану пам’яткоохоронної  справи в Україні, формування альтернативних офіційним переліків памяток, популяризації маловідомої культурної спадщини.

Приємним сюрпризом для організаторів став подарунок та виступ архітектора Юрія Пісковського, професора Міжнародної академії архітектури, члена Національного Союзу архітекторів України, колишнього головного архітектора Києва.

Галина Войцехівська, директор Державної наукової архiтектурно-будiвельної бiблiотеки імені Володимира Заболотного з фотовиданням «Портал» Юрія Пісковського. Автор фото Ілля Корнійко, CC BY-SA 4.0 Юрій Пісковський. Автор фото Ілля Корнійко, CC BY-SA 4.0 Галина Войцехівська вручає книгу-дарунок «Портал» Юрія Пісковського Наталії Тимків. Автор фото Anntinomy, CC BY-SA 4.0

Дякуємо всім учасникам та гостям заходу. Запрошуємо до участі у наступному конкурсі «Вікі любить пам’ятки» у вересні 2016 року!

Більше фото у Вікісховищі


by H_Anna at March 30, 2016 03:57 PM

Представляємо переможців Європейського конкурсу наукових фотографій

Всього у конкурсі взяли участь 40 країн, понад 2 000 людей та близько 10 000 зображень.

Європейський конкурсу наукових фотографій завершився й обрано переможців. Понад 2 200 осіб із сорока країн взяли участь у конкурсі, завантаживши у Вікісховище близько 10 тисяч зображень — про все від наноструктур різних матеріалів до глибини космосу і від портретів науковців до відеозаписів хімічних реакцій.

Багато фотографій надійшло з Росії, України, Греції, Казахстану, Македонії, Італії та Німеччини, але лідери «на душу населення» — Естонія, Македонія і Греція. 93,3% учасників раніше ніколи не завантажували зображень у Вікісховище.

Урмас Тартес, відомий естонський ентомолог і фотограф-натураліст, любить говорити, що гарна світлина розширює горизонти людьского розуміння. Він визначає ідеальне фото якщо щось таке, що поєднує знання з емоцією і презентує їх у найбільш підхожому середовищі. Зображення з конкурсу цілком відповідають такому опису, зважаючи на те, що вони використовуються і будуть використані у Вікіпедії.

Усі файли у цьому конкурсі вільноліцензовані під CC BY-SA 4.0 — це означає, що ви можете використовувати їх будь-де, з будь-якою метою, за умови вказання авторів і поширення похідних робіт під цією ж ліцензією.

Нижче подано переможців Європейського конкурсу наукових фотографій за категоріями.

Люди в науці

Test Bench at the Fraunhofer LBF for active vibration control.jpg
Перше місце. Перевірка тестової гілки активного віброконтролю у інституті Товариства імені Фраунгофера. Автор фото — Thomas Ernsting.

Лектор.JPG
Друге місце. Лектор Вадим Євгенійович Привалов у Санкт-Петербурзькому політехнічному університеті Петра Великого. Автор фото — Daniil Filatov.

Мікроскопія

1.Magukbaforduló ikerszelvényesek 72dpi.jpg
Перше місце. Різні багатоніжки. Зліва один з видів роду Julus, справа — з роду Polydesmus. Автор фото — Pr.zs.i.

Tykadlo.jpg
Друге місце. Поверхня вусика метелика. Автор фото — Pavel Kejzlar.

Нефотографічні медіа


Перше місце. Відео, що показує властивості ІБМОнадпровідника. Автор відео — Maxim Bilovitskiy.

Друге місце. Малі краплі галію цікавим чином збігаються докупи у воді. Автор відео — Tavo Romann.

Колажі

Paracetamol in polarisiertem Licht.jpg

Paracetamol in polarisiertem Licht 2.jpg

Paracetamol in polarisiertem Licht 3.jpg

Paracetamol in polarisiertem Licht 4.jpg
Перше місце: Мікрокристали парацетамолу у поляризованому світлі. Автор фото — Radix2010.

Total lunar eclipse.png
Друге місце. Проходження Місяця прямо поза Землею (місячне затемнення). Автор фото — Christina Irakleous.

Загальна категорія

Empusa pennata redpit.jpg
Перше місце. Богомол (вид Empusa pennata) іде по залізничних рельсах у гірській Аркадії (південь Греції). Автор фото — Panagiotis Stavropoulos.

Frostedbubble2.jpg
Друге місце. Замерзла бульбашка. Автор фото — Danielarapava.

Іво Круусамягі,
естонський вікіпедист, організатор European Science Photo Competition
з блогу Вікімедіа


Див. також переможців української частини конкурсу. Конкурс має відбутися і в 2016-му році, тож при нагоді робіть свої фотографії:)

Прямо зараз, до 4 травня, в українській Вікіпедії триває WikiPhysContest — конкурс статей з фізики та астрономії.


by helixitta at March 30, 2016 09:57 AM

March 29, 2016

Вікімедіа Україна

Тиждень Албанії, Естонії та Башкортостану у конкурсі Вікіпедії

логотип CEE SpringРозпочався другий тиждень міжнародного конкурсу статей у Вікіпедії CEE Spring 2016. Запрошуємо Вас писати статті про Албанію, Естонію та Башкортостан!:)

Якщо на кінець тижня Ви знатимете про ці країни більше, ніж учора, то значить конкурс своє завдання виконує. Кажуть, що найкращий спосіб розібратися в якійсь темі — написати про неї книжку. Ми ж говоримо лише про статтю у Вікіпедії.

А що таке стаття в найпопулярнішій енциклопедії сучасності? Це не стаття в науковий журнал, адже від Вас не вимагають новизни, це не стаття для турфірми, бо Ви нічого не рекламуєте, і, на жаль, не стаття у власний блог, бо у Вікіпедії не використовують смайлики:) Але якщо Ви напишете статтю, то її прочитають десятки і сотні людей. Вона обов’язково стане комусь у нагоді. А у Вікіпедії назавжди лишиться запис про те, що її створили саме Ви.

Час конкурсу — особливо сприятливий, щоб спробувати написати свою першу статтю або пригадати, як це робилося, якщо Ви вже писали. Адже можна отримати приз! Активні учасники конкурсу обов’язково будуть винагороджені:)

За підсумками першого тижня в українській Вікіпедії з’явилося понад двісті статей, поданих на конкурс. Журі збирається з духом на їх оцінювання, але просить Вас писати далі — і писати більше! Це саме той випадок, що забагато бути не може.

Щоб взяти участь у конкурсі, створіть статтю у Вікіпедії про одну з країн, що беруть участь у конкурсі, та поставте на її сторінку обговорення конкурсний шаблон. Детальніше про це — на сторінці конкурсу у Вікіпедії: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікіпедія:CEE_Spring_2016
Там же Ви знайдете списки статей, пропонованих до написання — Ви можете писати про будь-що, але за статті зі списків балів буде трошечки більше.

Якщо у Вас виникнуть будь-які запитання, Ви можете ставити їх на сторінці обговорення конкурсу, у коментарях під цим дописом, писати нам у Facebook — як завгодно, ми завжди допоможемо:)

Долина річки Дрино на півдні Албанії (автор Gerd 72, суспільне надбання)

Долина річки Дрино на півдні Албанії (автор фото — Gerd 72, суспільне надбання)


by Vira Motorko at March 29, 2016 09:32 AM

March 28, 2016

Вікімедіа Україна

Українські Вікіцитати — в десятці найбільших мовних розділів

«Уявіть світ, у якому кожна людина на планеті має вільний доступ до усіх знань людства. Це те, що ми й робимо».
«Imagine a world in which every single person on the planet is given free access to the sum of all human knowledge. That’s what we’re doing.»
— Джиммі Вейлз

Вікіцитати — вільне інтернет-зібрання цитат відомих осіб, висловів із книг, фільмів тощо. Сайт створений Фондом Вікімедіа із застосуванням технології «вікі».

26 березня Українські Вікіцитати обійшли французькі за кількістю статей, посівши 10-е місце. Зараз в українських Вікіцитатах близько 4 135 статей (станом на 28 березня 2016), понад 12 тис. усіх сторінок, понад 62,5 тис. редагувань. Проект активно розвивається і є вже певні локальні успіхи: 16 серпня 2015 р. закінчено створення статей про усіх на той момент лауреатів Нобелівської премії з літератури (у жовтні доповнено новим лауреатом — Алексієвич Світлана Олександрівна), чого нема у жодному іншому розділі.

Також під час Місяця покращення необхідних статей (Топ-1000 і Топ-10000), що проходить у Вікіпедії, було створено усі відсутні статті про персоналії зі списку Топ-1000, а це і мореплавці-першовідкривачі Жак КартьєВаско да ГамаМарко Поло, і видатні науковці Енріко ФерміКарл Фрідріх ГаусЙоганн Кеплер, і політики Карл I ВеликийЛюдовик XIVСулейман I Пишний

29 січня 2016 р. започатковано проект «Цитата дня», запропонований адміністратором Sergento. Кожен користувач може номінувати улюблену цитату на певну дату, щоправда вона має бути актуальною: бути цитатою людини, або про людину, що народилася чи померла у цей день, стосуватися історичної події (свята, пам’ятного дня), що відбулася/відбуватиметься у цей день тощо. Інші користувачі мають право підтримати цю пропозицію або ні, висловити зауваження або й запропонувати іншу цитату на голосування. При кількох номінаціях перемагає цитата з найбільшим позитивним сальдо. Цитата дня тісно пов’язана з аналогічною рубрикою у Вікіпедії.

Кожен вікіпедист має пам’ятати, чим не є Вікіпедія: Вікіпедія — не каталог усього, що існує або існувало, статті у ній не повинні мати великий об’єм слабо взаємопов’язаних даних, таких як цитати, афоризми — тому такі частини тексту варто переносити у Вікіцитати.

Сергій Липко


by sergiylypko at March 28, 2016 03:10 PM